Постанова

від 26.12.2017 по справі 826/1645/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1645/17 Прізвище судді першої інстанції: Огурцов О.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Протекон на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Протекон , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Спалогія про застосування заходів реагування,-

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ТОВ Завод Протекон про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень ТОВ Завод Протекон , а саме адміністративного та складського корпусів за адресою: м Київ, вул. Корабельна,6. Визначити спосіб виконання судового рішення шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень адміністративного та складського корпусів товариства.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Протекон подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились у судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 12.01.2017 року по 13.01.2017 року Оболонським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві на підставі наказу від 12.01.2017 та посвідчення від 12.01.2017 № 7 проведена планова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві за результатами якої складено акт № 1.

Відповідно до акта перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, встановлено, що експлуатація приміщення за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки. Всього перевіряючим органом було встановлено допущення 34 порушень.

30.01.2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень ТОВ "Завод Протекон" (код 20079239), а саме: адміністративного корпусу та складського корпусу (орендар - ТОВ "Спалогія") за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві.

В період з 31.08.2017 року по 04.09.2017 року Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено позапланову перевірку додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві за результатами якої складено акт № 105, яким встановлено, що експлуатація приміщення за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, а саме встановлено допущення 6 порушень.

В період з 27.09.2017 року по 29.09.2017 року Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено позапланову перевірку додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві за результатами якої складено акт № 105, яким встановлено, що експлуатація приміщення за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, а саме встановлено допущення наступних порушень:

- приміщення будівель не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (виробничий корпус, котельня, чим порушено пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697;

- не всі приміщення будівель обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально- контрольного приладу на пульт централізованого протипожежного спостерігання (виробничий корпус, котельня), чим порушено пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697;

- дерев'яні конструкції горища адміністративно-офісної будівлі піддані вогнезахисному обробленню (просоченню) суб'єктами господарювання, які не мають відповідну ліцензію на такий вид робіт та без розроблення проектної документації, яка пройшла експертизу у встановленому порядку, чим порушено пункти 2.5, 2.6 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697;

- в приміщеннях електрощитових та складських приміщеннях встановлено металеві двері (ворота), які не мають сертифікату відповідності УкрСепро (виробничий корпус, приміщення ТОВ "СПАЛОГІЯ", складський корпус), чим порушено пункт 2.3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 та пункти пункту 6.4, таблиці 2,3 ДБН В.1.17-2016;

- допускається використання в складських приміщеннях світильників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів (ТОВ "СПАЛОПЯ"), чим порушено пункт 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697;

- початок використання суб'єктами господарювання орендованих приміщень здійснюється без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та без позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщень, чим порушено абзац перший пункту 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України.

Колегія суддів повністю погоджується з доводами суду першої інстанції щодо наявності порушень у відповідача вимог чинного законодавства України під час експлуатації приміщень, розташованих по вул. Ковабельній,6 у м. Києві.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Пунктом 12 частини першої статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені в статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва орган державного нагляду звертається з позовом до адміністративного суду, а у разі необхідності вжиття інших заходів реагування (тобто не зупинення роботи) орган державного нагляду складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Із акта від 29.09.2017 року № 127 планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки вбачається, що перевіряючим органом встановлено допущення позивачем 6 порушень пожежної та техногенної безпеки.

В ході розгляду справи в суді першої інстанціх відповідач не заперечував наступні факти:

- приміщення будівель не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (виробничий корпус, котельня);

- не всі приміщення будівель обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого протипожежного спостерігання (виробничий корпус, котельня);

- в приміщеннях електрощитових та складських приміщеннях встановлено металеві двері (ворота), які не мають сертифікату відповідності УкрСепро (виробничий корпус, приміщення ТОВ "Спалогія", складський корпус).

Заперечуючи проти позову, апелянт в ході апеляцйного розгляду зазнчив, що, що на сьогоднішній день фактично майже усі порушення були усунуті, залишилися неусунутими 3 порушення, проте вони не несуть за собою будь-якої загрози для життя і здоров'я людей, а тому не можуть бути підставою для застосування заходів реагування.

Крім того, представники апелянта пояснили, що на час перевірки дах приміщення було оброблено спеціальним розчином, проте не було проведено експертизи на чому наполягав перевіряючий орган.

У листопадаі 2017 року товариство звернулось до відповідного інституту, який надав висновок про відповідність обробки даху адміністративно-офісної будівлі, що свідчить, що на момент перевірки порушень в цій частині у відповідача не було.

Також представники відповідача зазначили, що позивач невірно послався на норму закону, зокрема на ДБН В.2.5-56:2010, який втратив чинність, а новою нормою ДБН не встановлено обов'язковість вимоги щодо виведення сигналу від приймально-контрольного приладу системи автоматичної прожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостерігання (складський корпус).

Металеві двері відповідачем було замінено вже після рішення суду у листопаді 2017 року про що надано до суду апеляційної інстанції відповідні документи.

Такі доводи представників відповідача, які на його думку свідчать про незаконність ухваленого судом судового рішення, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони не грунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Відповідно до частини 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час розгляду справи товариством не усунуто вимогу щодо обладнання приміщення будівель системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (виробничий корпус, котельня) та обладнання приміщення будівель системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого протипожежного спостерігання та не надано відповідних доказів цього. Сам факт укладення договорів з відповідними товариствами на виконання робіт не може бути доказом усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до п.2.3 розділу У Прпавил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417 під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати класс вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота тощо у протипожежних перешкодах повинні утримуватись у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети, тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Двері у приміщенні відповідача повинні відповідати вимогам встановленим чиним законодавством щодо меж вогнестійкості, визначениз ДБН В 1.1.7-2016.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, зазначене порушення позивачем було усунуто лише у листопаді 2017 року, про що останній надав до суду апеляційної інстанції відповідні докази.

Частиною другою статті 57 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб'єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану). Оцінка протипожежного стану проводиться суб'єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію. Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб'єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану. Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.

Отже, положеннями вказаної норм права чітко встановлено обов'язок підприємств перед початком використання об'єктів нерухомості подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на підставі якої надається висновок за результатами оцінки протипожежного стану.

З огляду на зазначене судом не приймаються посилання відповідача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спалогія" є лише орендарем приміщень за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві, а отже не повинно надавати відповідну декларацію.

Посилань позивача на ту обставину, що відповідно до договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спалогія", останній несе відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки, суд звертає увагу на те, що відповідач, як власник приміщення за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві має у повному обсязі нести відповідальність за дотримання пожежної безпеки вказаних приміщень незалежно від факту передачі їх в оренду.

Щодо порушення, яке полягає в тому, що дерев'яні конструкції горища адміністративно-офісної будівлі піддані вогнезахисному обробленню (просоченню) суб'єктами господарювання, які не мають відповідної ліцензії на такий вид робіт та без розроблення проектної документації, яка пройшла експертизу у встановленому порядку, то відповідач заперечив його, зазначивши, що відповідне оброблення було проведено силами співробітників товариства в присутності експерта І категорії з питань пожежної та техногенної безпеки Окатова С.М. - представника пожежного товариства м. Києва.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти наявності у відповідача права на проведення вогнезахисного оброблення позивачем власними силами, водночас зазначив про необхідність проведення експертизи у такому випадку якості проведеного оброблення.

Представником відповідача факт того, що відповідна експертиза не проводилась не заперечувався.

Протокол досліджено з визначення згідно ГОСТ-16363-98 групи вогнезахисної ефективності вогнезахисної речовини АГНІ-1 , якою оброблено деревяні конструкції даху затверджено лише 24 листопада 2017 року. Зазначений протокол відповідачем було надано до суду апеляційної інстанції.

Доводи відповідача про те, що відповідно до наказу №15 від 27 квітня 2017 року припинено експлуатацію виробничого корпусу з 28.04.2017 року, а тому виконувати вимоги позивача щодо цього приміщення не потребується, колегія суддів вважає хибними.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, у разі усунення порушень у повному обсязі, що виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки, суб'єкт господарювання може звернутися з відповідною заявою до Головного управління про здійснення заходу державного нагляду.

Згідно з частиною 12 ст. 183-2 КАС України, що діяла на час виникнення правовідносин та на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення, особа має право подати заяву про сксаування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п.5 ч.1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

З такою заявою до суду після проведеної перевірки контролюючим органом відповідач не звертався.

Крім того, судова колегія зазначає, що на даний час частина порушень усунута товариством не була, що не заперечували в ході апеляційного розгляду представники відповідача.

Що стосується доводів апелянта про безпідставність вимоги позивача вивести сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостерігання (складський корпус) відповідно до положень п.1.4 розділу У ППБУ, яким не встанровлено обов'язковість цієї вимоги, проте з посиланням на ДБН В.2.5-56:2010, то судова колегія не може погодитись з ними.

Дійсно ДБН В.2.5-56:2010 втратив чинність, проте на його заміну з 01.07.2015 року почали діяти норми ДБН В.2.5-56:2014 - системи протипожежного захисту, які заміняють зазначений ДБН та СНиП 2.04.05-91 (розділи 5 та 22). Проте Правила пожежної безпеки, затверджені МВС України, містять відповідні норми, які регулюють дані правовідносини.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що відповідачем було допущено порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень відповідача, а саме: адміністративного та складського корпусу (орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Спалогія") за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві, водночас враховуючи те, що для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачу необхідний доступ до відповідних приміщень суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення способу виконання судового рішення шляхом накладення печаток на вхідні двері приміщень адміністративного та складського корпусу за адресою: вул. Корабельна, 6 у місті Києві.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженої відповідальністю Завод Протекон залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 27 грудня 2017 року.