Постанова

від 21.12.2017 по справі 809/1377/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11434/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тріумф" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, ухвалену суддею Матуляк Я.П. у м. Івано-Франківськ о 09:46, повний текст якої складено 31 жовтня 2017 року, у справі № 809/1377/17 за адміністративним позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тріумф" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2017 року позивач - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тріумф", у якому просив стягнути адміністративно-господарські санкції в сумі 20494,51 грн та пеню в сумі 1451,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи, встановленого ч.1 ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , а тому відповідач відповідно до ст.20 цього закону повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції до 19.04.2017 року в розмірі 20494,51 грн. У зв'язку із порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій розмір нарахованої відповідачу пені станом на 12.10.2017 становить 1451,40 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тріумф" (код ЄДРПОУ 13662837) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300) адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 21 945 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок пять) гривень 91 коп.

Постанова мотивована тим, що відповідач в порушення статтей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не виконав нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда та не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом в розмірі середньої річної заробітної плати на робочому місці. За порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тріумф" термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню в розмірі 1451,40 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 21945,91 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростування її наявності відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що відповідачем не були вжиті усі залежні від нього заходи на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2016 році, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тріумф" адміністративно-господарських санкцій в розмірі 20494,51 грн та нарахованої пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 1451,40 грн, а всього разом 21945,91 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що ТзОВ ВКФ Тріумф 17.03.2017 подав уточнюючий звіт із поясненнями, що у поданому звіті №10-ПІ Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік допущено помилку у рядках 02,03 кількість інвалідів , де вказано 3 замість 4 . У спірний період на підприємстві фактично працювало 6 працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність. Також було представлено оригінали та копії всіх окументів (трудові книжки, накази, довідки) на підтвердження того, що товариство вимоги ст.. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні не порушувало.

Крім того, згідно з актом перевірки, складеного за наслідками проведеної планової перевірки Державною службою України з питань праці у період з 23.05.2017 по 26.05.2017, порушень статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні не виявлено.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.14 Закону України Про зайнятість населення інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , належать до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом України від 21 березня 1991 року № 875-XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №875-XII забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частиною третьою статті 18 Закону України № 875-ХII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України Про зайнятість населення №803-XII підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 8 Закону № 875-ХII встановлено, що державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Тобто, законом на підприємство покладено обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи, перелічені в ч. 1 ст. 8 Закону, а ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

При цьому порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій згідно ч.2 цієї статті тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, законом передбачена відповідальність підприємств, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХII, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 цього Закону (ч. 4 ст.20 Закону № 875-ХII).

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII Про систему оподаткування , а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тріумф" є юридичною особою, яке здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

Згідно поданого ТзОВ "ВКФ "Тріумф" звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік форми №10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить 91 осіб, до їх числа входять 3 особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Згідно з п. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості штатних працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за N1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-ХІІ, становить 4 особи. Тобто відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у кількості 1 особи.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника ТзОВ "ВКФ "Тріумф" у 2016 році становила 20494,51 грн.

На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування ТзОВ "ВКФ "Тріумф" правомірно нараховано 20494,51 грн адміністративно - господарських санкцій.

Строк сплати заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році закінчився 18.04.2017.

Оскільки ТзОВ "ВКФ "Тріумф" самостійно в строк до 18 квітня 2017 року не сплатило адміністративно-господарські санкції, що на момент звернення до суду з адміністративним позовом спричинило порушення термінів їх сплати на 177 днів (за період з 19.04.2017 по 12.10.2017), колегія суддів приходить до висновку про стягнення пені за несвоєчасну сплату таких санкцій в сумі 1451,40 грн відповідно ч. 2 ст. 20 Закону 875-ХII, Порядку нарахування пені та її сплати, розрахунку одноденного розміру пені з врахуванням ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тріумф" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 809/1377/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова складена в повному обсязі 26.12.2017.