Постанова

від 18.12.2017 по справі 813/2865/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/8039/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника апелянта ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Будсервіс (ТзОВ Стильбуд ) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року, ухвалену головуючим суддею Гуликом А.Г. о 16:25 22.06.2015 року у м.Львові у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Будсервіс (ТзОВ Стильбуд ) про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Будсервіс про стягнення податкового боргу в розмірі 989381,16 грн. з рахунків у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року адміністративний позов задоволений.

Відповідач - ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Будсервіс , не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам та порушені норми процесуального права. Просить апелянт скасувати постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що податковим органом порушено процедуру стягнення податкового боргу. Покликається на п.3 ч.1 ст.183 - 3 КАС України (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), де зазначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом. Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована виключно шляхом внесення до суду подання, а не позовної заяви.

Крім того, у письмових поясненнях ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Будсервіс , поданих до апеляційної скарги, зазначено, що податковий борг складається із заборгованості за податковим повідомленням - рішенням №0000342320/0 від 09.02.2011 року в розмірі 1398378 грн., самостійно задекларованих зобов'язань в розмірі 26633 грн., а також заборгованості із орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 8509, 16 грн. Оскільки зазначене податкове повідомлення - рішення скасоване постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 року у справі №813/6645/14, яка залишена буз змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 року, то податкова заборгованість в цій частині не підлягає стягненню. З приводу заборгованості по орендній платі зазначає, що оскільки такий податок не передбачений чинним законодавством, то і не підлягає сплаті.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.03.2016 року провадження було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 813/6645/14 за адміністративним позовом ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Будсервіс до ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю Генеральної прокуратури України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Генерального Консульства ОСОБА_3 у Львові, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та поновлено провадження ухвалою від 04.12.2017 року.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року проведено заміну позивача на Личаківську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Львівській області ( у зв'язку із реорганізацією позивача ), та відповідача на ТзОВ Стильбуд у зв'язку із зміною назви.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені та підтримав письмові пояснення.

Представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги, суду пояснила, що хоча податкове повідомлення- рішення скасоване, але борг все одно існує і його слід стягнути в користь позивача.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, податковий борг відповідача виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, що виникло на підставі податкового повідомлення-рішення №0000342320/0 від 09.02.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 1398378,00грн. ( в т.ч. за основним платежем - 1118702,00грн., за штрафними санкціями - 279676,00грн.), а також у зв'язку із несплатою самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2014 року від 17.10.2014 року в розмірі 45,00грн.;- за жовтень 2014 року від 20.11.2014 року в розмірі 145,00грн.;- за листопад 2014 року від 17.12.2014 року в розмірі 2,00грн.; -за грудень 2014 року від 20.01.2015 року в розмірі 111,00грн.;- за січень 2015 року від 18.02.2015 року в розмірі 74,00грн.;-уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 18.02.2015 року за грудень 2014 року у розмірі -111,00грн.;

-за березень 2015 року у розмірі 26367,00грн.;та декларацій з орендної плати з юридичних осіб за квітень 2015 року в розмірі 5594,58грн.;- за березень 2015 року в розмірі 5594,58грн.;- за лютий 2015 року в розмірі 5594,58грн.;-уточнюючого розрахунку з орендної плати з юридичних осіб від 12.03.2015 року, яким нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2015 року в розмірі 399,61грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ ВЕЕМ-Будсервіс частково сплатило податковий борг в розмірі 2454,99грн. (за рахунок здійснення переплати), що підтверджується витягом з облікової картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що податкове повідомлення - рішення №0000342320/0 від 09.02.2011 року не скасоване на час розгляду справи, тому податковий борг в цій частині підлягає стягненню. З приводу податкового боргу на підставі самостійно задекларованих зобов'язань з податку на додану вартість та з орендної плати з юридичних осіб, то такий є узгодженим, а тому має бути сплачений.

З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується лише частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною ОСОБА_3 Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною ОСОБА_3 Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як встановлено п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У п. 59.5 тієї ж зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено апеляційним судом, податкове повідомлення - рішення №0000342320/0 від 09.02.2011 року скасоване постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 року у справі №813/6645/14, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 року.

Отже, податкове зобов'язання відповідача згідно податкового повідомлення - рішення не було узгодженим, що лишилося поза увагою суду першої інстанції. Відтак, підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення податкового боргу за зазначеним податковим повідомленням - рішенням немає.

З приводу податкового боргу в частині самостійно задекларованого відповідачем зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26633 грн., то такий підлягає стягненню, оскільки податкові зобов'язання, які платник задекларував самостійно вважаються узгодженими та підлягають сплаті.

Також до стягнення з відповідача підлягає і сума заборгованості з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 8509,16 грн., оскільки ці кошти є самостійно задекларованими платником податків, зазначені у податковій декларації з плати за землю від 16.02.2015 року ( а.с28 ).

Таким чином, загальна сума податкового боргу ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Будсервіс (ТзОВ Стильбуд ), яка підлягає стягненню з рахунків у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків становить 35 142,16 грн.

Твердження апелянта про те, що порядок розгляду стягнення податкового боргу з рахунків передбачає звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України і лише в разі відмови у прийнятті подання заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку, до уваги апеляційним судом не беруться, оскільки відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (чинній на час розгляду справи в суду першої інстанції) провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, доводи апелянта є помилковими, оскільки вищенаведені положення Податкового кодексу України та КАС України не містять імперативної форми звернення до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З врахуванням того, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 243, 246, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Будсервіс (ТзОВ Стильбуд ) задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі №813/2865/15 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю Стильбуд (код ЄДРПОУ 23884496) у банках, що його обслуговують, податковий борг в розмірі 35142 (тридцять п'ять тисяч сто сорок дві) грн. 16 коп. до бюджету.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складене 27.12.2017 року