Постанова

від 21.12.2017 по справі 816/1421/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: С.О. Удовіченко

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 р. м. ХарківСправа № 816/1421/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

позивач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2017, по справі № 816/1421/17

за позовом ОСОБА_2

до Управління Держгеокадастру у м.Кременчуці Полтавської області

про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 26 січня 2017 року по 13 червня 2017 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з Управління Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з 27 січня 2017 року по 08 червня 2017 року у розмірі 24289,20 грн.

До Полтавського окружного адміністративного суду 17 листопада 2017 року надійшла заява ОСОБА_2 про звернення до негайного виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №816/1421/17, шляхом стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з 27 січня 2017 року по 08 червня 2017 року в сумі 24289,20 грн.

В обгрунтування заяви позивач зазначив, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою заяву задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України Про виконаче провадження , ст. 256 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті ухали, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою заяву задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про звернення до негайного виконання постанови, виходив з того, що звернення постанови до негайного виконання у межах всієї суми стягнення є правом, а не обов'язком суду. Судом не встановлено обгрунтування (скрутне матеріальне становище тощо) необхідності звернення до негайного виконання постанови суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з 27 січня 2017 року по 08 червня 2017 року в сумі 24289,20 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Перелік судових рішень, що підлягають негайному виконанню, визначено статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України (в редакції 15.12.2017 р.) негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них. Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті ст. 371 (на момент постановлення оскаржуваної ухвали - п. 1 ч. 2 ст. 256) Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на норму якого позивачем подано дану заяву, визначено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Аналізуючи наведену правову норму, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що звернення рішення до негайного виконання у межах всієї суми стягнення є правом, а не обов'язком суду. Під час застосування даної норми суд має керуватися принципом пропорційності, тобто, слід зважити наслідки негайного виконання та наслідки невиконання рішення до набрання нею законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що зі змісту заяви позивача та матеріалів справи судом не встановлено обгрунтування (скрутне матеріальне становище тощо) необхідності звернення до негайного виконання постанови суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з 27 січня 2017 року по 08 червня 2017 року в сумі 24289,20 грн.

Таким чином, судом не встановлено негативних наслідків для позивача у разі не допуску постанови до негайного виконання в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 24289,20 грн.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява позивача про звернення до негайного виконання постанови Полтавського окружного адміністратвного суду від 12.09.2017 р. у справі № 816/1421/17 шляхом стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з 27.01.2017 р. по 08.06.2017 р. в сумі 24289,20 грн. є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року по справі № 816/1421/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. по справі № 816/1421/17 залишити без задоволення .

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року по справі 816/1421/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 26.12.2017.