Рішення

від 18.12.2017 по справі 450/1225/17

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1225/17 Провадження № 2/450/1123/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2017 р.

Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -ОСОБА_1 при секретарі -ОСОБА_2

за участю представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію та зобов"язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в

ОСОБА_5 звернувся з позовом про визнання такою, що не відповідає дійсності (недостовірною), принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 інформація: "ОСОБА_7 - один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф", яка розміщена на: - веб-сайті www.nacburo.org за адресою http://nacburo.org/?p=14908# у статті під назвою "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца"; - веб-сайті www.korupciastop.in.ua за адресою http://www.korupciastop.in.ua/?p=33 у статті під назвою - "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца"; - веб-сайті www.novostiua.org за адресою http://novostiua.org/news/121377-korruptsija_v_ukrspirte_novye__starye_litsa_voruem_kak_prehde_-_hurnalist у статті під назвою "Коррупция в "Укрспирте": новые - старые лица, воруем как прежде - журналист". Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 видалити недостовірну інформацію: "ОСОБА_7 - один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф", і персональні дані ОСОБА_5, а саме: ОСОБА_7, які вказані у цій недостовірній інформації і розміщені на: веб-сайті www.korupciastop.in.ua за URL - адресою http://www.korupciastop.in.ua/?p=33 у статті під назвою - "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца". Зобов'язати Громадську організацію "Національне бюро розслідувань України" (код ЄДРПОУ 40947407, юридична адреса: 03134, м. Київ, вул. Жолудева, буд. 8, корпус А, кв. 313, фактична адреса: 04001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26) видалити недостовірну інформацію: "ОСОБА_7 - один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф", і персональні дані ОСОБА_5, а саме: "Александр Свищев", які вказані у цій недостовірній інформації і розміщені на веб-сайті www.nacburo.org за адресою http://nacburo.org/?p=14908# у статті під назвою "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца". Зобов'язати ТзОВ "Гугл" (код ЄДРПОУ 35252040) видалити на веб-cайті www.google.com.ua пошукової системи www.Google.com з результатів видачі за запитами: ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_7 сніпети, що містять посилання і персональні дані ОСОБА_5 і скеровують на статті, які знаходяться за наступними URL-адресами: http://www.korupciastop.in.ua/?p=33, http://nacburo.org/14908#, http://novostiua.org/news/121377-korruptsija_v_ukrspirte_novye__starye_litsa_voruem_kak_prehde_-_hurnalist. Судові витрати покласти на Відповідачів у справі.

31 серпня 2017 року представник Позивача подала клопотання про витребування даних власника сайту www.novostiua.org у зв'язку з тим, що є труднощі у отриманні цих даних через подачу адвокатського запиту № 2/24-2017 від 24 липня 2017 року до ТзОВ "Інтернет Інвест". Оскільки, у своїй відповіді на адвокатський запит ТзОВ "Інтернет Інвест" відповіло, що власником доменного імені www. novostiua.org є фізична особа і без запиту суду ТзОВ "Інтернет Інвест" не має законних підстав для розкриття її персональних даних.

Пустомитівський районний суд Львівської області керуючись ст. 137 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент розгляду клопотання) виніс ухвалу про задоволення клопотання представника Позивача і зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" (код ЄДРПОУ 32493292, юридична адреса: 01103, м.Київ, Залізничне шосе, буд. 47; фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Гайдара, 50) надати суду дані Реєстранта (власника) доменного імені www. novostiua.org, а саме: - Прізвище, імя та по-батькові фізичної особи; - Місце реєстрації або місцезнаходження фізичної особи; - Адресу для листування та контактний телефон фізичної особи.

27 жовтня 2017 року представником Позивача ОСОБА_3 було подано заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду. Винесення ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог було перенесено у зв'язку з технічними причинами.

27 листопада 2017 року Пустомитівським районним судом Львівської області було винесено ухвалу про залишення частини позовних вимог без розгляду.

27 листопада 2017 року представником Позивача ОСОБА_3 була подана уточнена позовна заява з остаточними позовними вимогами: визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 наступну на інформацію: "ОСОБА_7 - один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф", яка розміщена на: - веб-сайті www.korupciastop.in.ua за адресою http://www.korupciastop.in.ua/?p=33 у статті під назвою - "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца". Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 (81100, Львівська область, Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Івана Мазепи, 5/14) видалити недостовірну інформацію: "ОСОБА_7 - один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф", і персональні дані ОСОБА_5, а саме: ОСОБА_7, які вказані у цій недостовірній інформації у статті, яка розміщена на:

веб-сайті www.korupciastop.in.ua за URL - адресою http://www.korupciastop.in.ua/?p=33 у статті під назвою - "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца". Судові витрати залишити за Позивачем.

Представник Позивача обгрунтовувала позовні вимоги тим, що Позивач у грудні 2016 року за запитом на своє прізвище, ім'я, по батькові у пошуковій системі, яка розміщена на веб-сайті www.google.com.uа серед інших посилань знайшов статтю

"ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца", яка була розміщена на веб-ресурсі www.korupciastop.in.ua (http://www.korupciastop.in.ua/?p=33).

У статті "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца" описані "тіньові схеми по відмиванню грошей" на спиртових заводах і ДП "Укрспирт", до яких Позивач не має жодного відношення, інформація про нього в цих статтях зазначена без жодного зв'язку із текстом всієї статті і написана наступним чином: "ОСОБА_7 - один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф".

Позивач у позові стверджує, що вказана інформація є недостовірною, принижує честь, гідність та ділову репутацію Позивача, що прямо порушує його особисті немайнові права та інтереси.

Позивач вважає, що недостовірна інформація розміщена у цій статті стверджує, що Позивач учасник організованого злочинного угрупування, кримінальний авторитет, якому присвоїли прізвисько, але жодних доказів, що Позивач вчинив кримінально каране діяння немає.

При написанні статті автор, взяв до уваги недостовірні дані, які не ґрунтуються на жодних належних доказах. Оскільки, в статті описані події, які не стосуються Позивача ніяким чином та не підтверджені жодними фактичними даними і не відповідають дійсності.

Позивач стверджує, що не має жодного відношення до описаної в статті незаконної діяльності посадових осіб в ДП "Укрспирт", Позивач не "обеспечивал крышу для незаконних дій вказаними у статті особами, а тому, ця інформація є неправдивою, яка ставить під сумнів законність здійснення будь-якої діяльності Позивачем. Не існує жодних документів, приписів, зареєстрованих досудових розслідувань чи судових рішень, які б встановлювали факт притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності. Як доказ, який підтверджує, що ОСОБА_5 не вчиняв кримінально караних діянь є довідка серія ВЬЛ № 0500303 Управління інформаційної підтримки та координації поліції "102" ГУНП України у Львівській області МВС України, в якій зазначено, що Позивач станом на 30.01.2017 р. на території України до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Позивач вважає, що власник веб-сайту www.korupciastop.in.ua, не перевіривши наведених у статтях даних, спричинив формування неправдивих поглядів у невизначеної кількості користувачів мережі Інтернет про діяльність Позивача і створив негативний образ Позивача як злочинця.

Враховуючи, що неправдива інформація зазначена про Позивача у статті "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца" була доведена невизначеному колу осіб, оскільки поширена в загальнодоступній світовій мережі Інтернет і, кожен користувач мережею Інтернет має змогу ознайомитись зі змістом статті, що містить неправдиву інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію Позивача, що прямо порушує його особисті немайнові права та інтереси, а тому, Позивач вважає, що ця інформація повинна бути визнана недостовірною і Відповідач зобов'язаний її видалити.

Також, представник Позивача наполягала, що при написанні статті була незаконно зібрана інформація, яка містить персональні дані Позивача і яка була поширена в мережі Інтернет. Позивач не бажає, щоб з його прізвищем і ім'ям асоціювалася неправдива і негативна інформація подана в цій статті.

Позивач вважає, що поширення недостовірної інформації, яка зазначена вище порушує вимоги Закону України "Про захист персональних даних", оскільки містить персональні дані Позивача зібрані і поширені без його згоди і має бути видалена Відповідачем.

В зв'язку із вищевикладеним, позивач вимушений був звернутися до суду із даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов та просила суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення.

Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Вислухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача повно та всебічно вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст. 32 Конституції України).

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (стаття 8).

Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).

За правилами ст.ст.297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ч. 1 ст. 200 ЦК України). Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст. 201 ЦК України).

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму ВС України при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що в грудні 2016 року на веб-сайті www.korupciastop.in.ua Відповідачем ФОП ОСОБА_6 була розміщена і розповсюджена стаття "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца" (http://www.korupciastop.in.ua/?p=33). Відповідачем допущено розповсюдження великому колу осіб в мережі Інтернет, неправдивих та перекручених відомостей про Позивача, чим принижено його честь, гідність та ділову репутацію.

У цій статті зазначена наступна недостовірна інформація про Позивача: "ОСОБА_7 ? один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф".

В матеріалах справи є копія довідки серія ВЬЛ № 0500303 Управління інформаційної підтримки та координації поліції "102" ГУНП України у Львівській області МВС України, яка була надана Позивачем, оригінал довідки був представлений для огляду представником Позивача в судовому засіданні. У вказаній довідці зазначено, що Позивач станом на 30.01.2017 р. на території України до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Тобто, станом на день поширення недостовірної інформації про позивача, ця довідка підтверджує відсутність будь-яких відомостей, які б підтверджували вчинення Позивачем будь-яких кримінальних діянь.

Відповідно до ст. 3Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 21 Конституції визначає, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.2 ст. 22 Конституції, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Так, статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, зокрема презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Ст. 17 КПК України зазначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

При цьому, слід зазначити, що згідно з першим абзацом статті 11 Загальної декларації прав людини від 1948, пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950. Статті 62 Конституції України існує правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Окрім того, принцип презумпції невинуватості закріплений положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини: Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту .

Презумпція невинуватості зафіксована у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, зокрема у п.2 ст.14: Кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом .

Із зазначених норм вбачається, що відомості, які містяться в текстах що відкриті до загального доступу через оприлюднення або опублікування, та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, (зокрема, прізвище, ім'я та по-батькові), так само як і відомості по обставини та подію кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується фізична особа, є неприпустимим.

Отже, суд встановив, що вказана інформація є недостовірною, оскільки Відповідач не надав жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував правдивість цієї інформації.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 року № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, в якій зазначено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, 08.07.1986 р. у справі Лінгенса проти Австрії ("Lingens vs. Austria") (12/1984/84/131) встановлено, що слід розмежовувати факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Проте, негативна інформація, що була викладена у вищевказаній статті була подана саме у формі фактичних тверджень (даних), які не можуть кваліфікуватись як оціночні судження, з огляду на використання наступних мовних оборотів: "ОСОБА_7 ? один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф".

Із мовного наповнення зазначених речень вбачається, що при характеристиці Позивача не використовуються гіперболи, алегорії або сатира, які зазвичай застосовуються при наданні критичної оцінки діяльності тієї чи іншої особи. Натомість, речення містять дієслова та стверджувальні вислови, які вказують на вчинення Позивачем тих чи інших протиправних дій та дискредитують його в очах ділових партнерів, формуючи у них відповідну негативну оцінку його ділових та професійних якостей, і очевидно що змістовне спрямування зазначених фрагментів статті є негативним та подане саме у формі фактичних даних.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 р. N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Статтею 275 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Тобто, способи захисту особистого немайнового права, визначені главою 3 ЦК України, не є вичерпними, а відтка спосіб захисту порушених прав Позивача є допустимим та відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтями 277 і 278 ЦК України визначено спеціальні способи захисту особистих немайнових прав: спростування недостовірної інформації, заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права.

Однак, враховуючи, що поширення недостовірної інформації про Позивача здійснено в світовій мережі Інтернет і, спростування цієї інформації в Інтернеті збільшить трафік пошуку цієї недостовірної інформації на тих веб-сайтах на яких її поширено, суд погоджується з заявленою позицією Позивача і вважає, що спеціальні способи захисту своїх особистих немайнових прав є недоцільними, і такими, які не забезпечать відновлення позитивного образу Позивача.

Статтею 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту як припинення дії, яка порушує право. Отже, видалення недостовірної інформації (припинення дії) із вказаного вище веб-сайту забезпечить належний захист особистих немайнових прав Позивача.

Відповідно до ст. 3Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 21 Конституції визначає, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.2 ст. 22 Конституції, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Серед таких прав і свобод людини ст. 32 Конституції наголошує на тому, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (ч. 2 ст. 11Закону України Про інформацію ), майновий стан та інші персональні дані.

Разом з тим, Конституційний Суд України вважає, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним (Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп).

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України Про захист персональних даних , поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Згідно ч.2 ст.14 цього ж Закону, поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім'ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач неправомірно без згоди Позивача розмістив його персональні дані, які дозволяють ідентифікувати Позивача.

Стаття 68 Конституції України зобов'язує кожного неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Приписами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі .

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно з вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_6 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.10,12,13,64,76-83,258-268 ЦПК України, ст. 15, 16,91,94,277, 297, 299 ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 наступну інформацію: "ОСОБА_7 - один из львовских криминальных авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвищем Саша шеф", яка розміщена на: веб-сайті www.korupciastop.in.ua за адресою http://www.korupciastop.in.ua/?p=33 у статті під назвою - "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца".

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 (81100, Львівська область, Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Івана Мазепи, 5/14) видалити недостовірну інформацію: "ОСОБА_7 - один из львовских криминальньїх авторитетов, родом из бурных 90-х. В криминальных кругах известен как Саша седой и его партнер по разным криминальным делам с прозвишем Саша шеф", і персональні дані ОСОБА_5, а саме: ОСОБА_7, які вказані у цій недостовірній інформації зі статті, яка розміщена на: веб-сайті www.korupciastop.in.ua за URL - адресою http://www.korupciastop.in.ua/?p-33 у статті під назвою - "ОСОБА_8 Черняк и ОСОБА_9 обвели Порошенко вокруг пальца":

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

СуддяОСОБА_1