Рішення від 11.12.2017 по справі 910/18993/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/18993/17 За позовом Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Фізичної особи-підприємець Бегларян Ара

про стягнення 5 625,09 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Ткаченко М.М., довіреність б/н від 24.10.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Комунальне підприємство "Міський магазин" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Фізичної особи-підприємець Бегларян Ара про стягнення 5 625,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 порушено провадження у справі № 910/18993/17 та призначено розгляд на 17.11.2017.

В судове засідання 17.11.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Ухвалою суду від 17.11.2017 відкладено розгляд справи на 11.12.2017.

В судове засідання 11.12.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 11.12.2017 представник відповідача повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 11.12.2017 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.12.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.12.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

06.04.2016 між Комунальним підприємством "Міський магазин" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в особі директора, Торбенко Дмитра Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та фізичною особою - підприємцем Бегларян Ара було укладено договір № ДН- С-00295/0774 щодо розміщення об'єкту сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (надалі - Договір), керуючись розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.04.2015 № 300 "Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві", зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві від 09.04.2015 року за № 52/1163.

Пунктом 1.1. Договору вказано, що відповідач отримує можливість провадити підприємницьку діяльність в об'єкті сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, який розміщується у визначеному згідно з пунктами 1.2 та 1.3 Договору місці та отримує послуги з облаштування і утримання місця, а позивач надає послуги з облаштування та утримання місця на умовах, визначених Договором.

Плата за облаштування та утримання місця торгівлі зазначена в п. 2.1. Договору, та складає суму в розмірі: 6 583 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні) 03 копійки, в тому числі ПДВ (одна тисяча дев'яносто сім гривень 17 копійок).

Згідно п. 2.4. Договору, плата за облаштування та утримання місця у розмірі, зазначеному в пункті 2.1 Договору, сплачується відповідачем на рахунок позивача повною сумою єдиним платежем протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання Договору.

В п. 2.5. зазначено, що гарантійний внесок, який був внесений відповідачем для участі в торгах, зараховується як частина плати за цим Договором та складає суму в розмірі три тисячі гривень 00 копійок.

12.03.2016, згідно платіжного доручення № Р822328685, відповідачем було здійснено проплату гарантійного внеску в розмірі 3 000 (три тисячі гривень) 00 копійок на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач зазначив, що відповідач не виконав належним чином умови договору щодо розміщення об'єкту сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в частині плати за облаштування та утримання місця торгівлі, в порядку та на умовах передбачених п. 2 Договору, не сплативши остаточну грошову суму коштів у розмірі 3 583 (три тисячі п'ятсот вісімдесят три гривні) 03 копійки, починаючи з 20.04.2016 року.

В п. 4 Договору вказано, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з "15" квітня 2016 року до "15" жовтня 2016 року, а в частині сплати відповідачем плати за облаштування та утримання місця - до повного виконання своїх зобов'язань. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Таким чином, в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня підписання Договору, тобто до 20.04.2016 року повинен був сплатити на користь КП "Міський магазин" плату за облаштування та утримання місця в розмірі 6 583 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні) 03 копійки, в тому числі ПДВ (одна тисяча дев'яносто сім гривень 17 копійок), проте сплатив лише 3000 грн., в зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 3583,03 грн.

В зв'язку із вище зазначеним позивач звернувся до суду.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3583,03 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З огляду на невиконання відповідачем умов Договору , позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1350,62грн., інфляційних втрат в розмірі 553,82 грн., річних в розмірі 137,62 грн.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів за облаштування та утримання місця відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів за облаштування та утримання місця за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1350,62 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 137,62 грн. - 3% річних та 553,82 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із фізичної особи-підприємця Бегларян Ари (02218, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Міський магазин виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, вул. Басейна 1/2 -а, ідентифікаційний номер 36927573) грошові кошти в розмірі 5625 (п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2017

Суддя Мельник В.І.