Рішення

від 14.12.2017 по справі 910/20560/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/20560/17 За позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО"

про стягнення 47 481,03 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Малий М.С.(дов. від 30.06.2017)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору на поставку продукції № 07-23052017 від 23.05.2017 у розмірі 47 481,03 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.11.2017 порушено провадження у справі №910/20560/17 та призначено до розгляду на 14.12.2017.

Представник позивача з'явився в судове засідання 14.12.2017, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки відповідач не вказав причин неможливості прибути в судове засідання, відтак дане клопотання є безпідставним та таким, що покликане затягнути розгляд справи.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2017 між Державним підприємством Житомирський бронетанковий завод (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Київський завод ОТО (Постачальник) укладено Договір поставки №07-23052017, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується виготовити і поставити Покупцю визначений Договором Товар (надалі по тексту - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п.1.2. Договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за Договором, ціна за одиницю Товару, його технічні характеристики, визначаються Специфікаціями, що є додатками до Договору.

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що Постачальник гарантує, що Товар належить його на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

В положенням п.2.1 та п.6.1 Договору встановлено, що поставка Товару за Договором здійснюється у строки визначені у відповідній Специфікації.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, відвантаження Товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах визначених у відповідній Специфікації.

Згідно п.12.2 Договору приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється Сторонами в порядку, що визначається відповідним чинним законодавством.

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Вказаний Договір укладено по результатах Тендеру, який проводився Покупцем на підставі Технічного завдання на закупівлю підйомно-транспортного обладнання, як основною тендерною умовою.

23.05.2017 в порядку передбаченому Договором Сторонами складено Специфікацію №1 (Додаток №1), в якій погоджені умови встановлені в п.1.2 та п.6.1 Договору, в тому числі строк поставки Товару, що є предметом Договору, а також загальна вартість Договору, яка складає 498 960,00 (чотириста дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з ПДВ.

Згідно п.2 Специфікації №1 строк поставки: 60 (шістдесят) робочих днів з моменту підписання Договору, габаритного креслення (Додаток №2) та отримання Постачальником замовлення від Покупця.

Пунктом 3 Специфікації №1 встановлено базисні умови поставки: DDP (пункт поставки: склад Покупця, Житомирська область, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1), у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2000.

На виконання п.2 Специфікації №1, Постачальником погоджено габаритне креслення (Додаток №2), а Покупцем 09.06.2017 на адресу Постачальника, зазначену у Договорі, направлено підписаний Договір №07-23052017, Специфікацію №1 (Додаток №1) та Замовлення, що підтверджується Супровідним листом за Вих.№01-11/2126.

Враховуючий виконання Покупцем умов п.2 Специфікації №1, поставку Товару, який є предметом Договору, а саме Кран мостовий однобалковий опорний, в кількості 2 (дві) одиниці, Постачальник зобов'язаний поставити до 04.09.2017.

08.09.2017 враховуючи, що поставку Постачальником не здійснено, на адресу ТОВ Київський завод ПТО направлено Вимогу за Вих.№01-11/3335, в якій вимагалось поставити Товар, який є предметом Договору поставки №07-23052017 від 23.05.2017. Вказана Вимога з додатками отримана контрагентом 13.09.2017, що підтверджується Повідомленням про вручення.

19.09.2017 ДП Житомирський бронетанковий завод отримано Відповідь за Вих.№73-19/09-2017 від 19.09.2017 на зазначену Вимогу, в якій повідомлялось, що третьою особою порушено строки поставки комплектуючих і що на даний час поставка Товару не представляється можливим.

20.09.2017, у зв'язку з порушення строків поставки Товару та не виконанням Вимоги №01-11/3335 від 08.09.2017, на адресу ТОВ Київський завод ПТО направлено Претензію за Вих.№01-11/3497 від 20.09.2017, з вимогами поставити Товар та сплатити штрафні санкції за порушення строків з поставки Товару, на загальну суму 11 535,96 гривень. 02.10.2017 Претензія за Вих.№01-11/3335 отримана контрагентом, що підтверджується відомостями з поштового відділення.

12.10.2017 ТОВ Київський завод ПТО поставлено Товар, який є предметом Договору, а саме - Кран мостовий однобалковий опорний, в кількості 2 (дві) одиниці, що підтверджується Видатковою накладною №121001 від 12.10.2017 та Товарно-транспортною накладною №Р121001 від 12.10.2017.

Враховуючи вищевикладене, встановлені Сторонами Договору строки поставки (60 календарних днів - до 04.09.2017), момент поставки (12.10.2017) та розміри штрафних санкцій (пеня - подвійна облікова ставка НБУ та штраф - 7%), загальна сума неустойки, яка підлягає стягненню з Постачальника, за порушення термінів поставки Товару, становить 47 481,03 гривень.

Як визначено ст. 193 ГК України та п.п. 13.1, 13.3.1 Контракту, господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та умов Контракту, а у разі невиконання до сторони можуть бути застосовані штрафні санкції.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як це визначено ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Порушення зобов'язання за договором є підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій передбачених ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України та п. 13.1, 13.3.1 Контракту.

Таким чином, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно п. 13.1 Договору, у випадку порушення зобов'язання, що виникають з Договору, Сторона несе відповідальність, визначену Договором та (або) чинним законодавством України.

Пунктом 13.3.1 Договору встановлено, що Постачальник за Договором несе відповідальність: за прострочення поставки товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення зобов'язань, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення поставки товару в сумі 12 553,83 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 34 927,20 грн.

Відповідач прострочив поставку товару понад 30 днів, тому нарахований штраф в розмірі семи відсотків від загальної суми договору № 07-23052017, а саме 34 927,20 грн.

Виходячи з вартості товару, з передачі якого допущене прострочення, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог cт. 624 ЦК України підлягає стягненню 34 927,20 грн. штрафу.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Окрім того абз.2 п.2 ст.231 Господарського кодексу України, додатково встановлено штрафна санкція, у вигляді штрафу, за прострочення понад тридцять днів - додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання відповідач виконав несвоєчасно, він повинен сплатити позивачу пеню відповідно до п. 13.3.1. Договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 12 553,83 грн. та штраф відповідно до абз.2 п.2 ст.231 Господарського кодексу України, розмір якого, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 34 927,20 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в дохід державного бюджету України стягуються витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" (01103, м.Київ, вул. Дружби народів, буд. 10, код ЄДРПОУ 36589014) на користь Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська обл., смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1, код ЄДРПОУ 07620094) пеню в сумі 12 553 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 83 коп., штраф в сумі 34 927 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 20 коп. та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 21.12.2017