Постанова

від 19.12.2017 по справі 904/7588/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року Справа № 904/7588/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 року по справі №904/7588/17, ухвалене суддею Воронько В.Д., повний текст якого складений 28.09.2017 року,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112", м. Бровари Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 400 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112" (далі Позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" (далі - Відповідач) про стягнення 400 000,00 грн. попередньої оплати за проведення ремонту підвісного моста за договором № 4 від 12.01.2017 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 року по справі №904/7588/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112" попередню оплату у сумі 400 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 6 000,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" до держбюджету України штраф у сумі 510,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112" до держбюджету України штраф у сумі 510,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем не підтверджено використання отриманих грошових коштів згідно з проміжним актом виконаних робіт, матеріалами справи підтверджено перерахування позивачем попередньої оплати у сумі 400 000,00 грн. на рахунок відповідача, та грошові кошти на користь позивача відповідач не повернув.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення прийнято без його участі, що є грубим порушення засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом і змагальності в судочинстві, що в свою чергу призвело до прийняття судом першої інстанції необґрунтованого рішення без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки він отримав відповідну ухвалу суду першої інстанції про призначення розгляду у справі на 26.09.2017 року лише 11.10.2017 року.

Скаржник зазначає, що згідно п. 6.1 Договору Підрядник зобов'язаний передати Субпідряднику дозвільну та проектно-кошторисну документацію.

Як було встановлено у судовому розгляді, 21.11.2016 року відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП 11416326262409.

В той же час, в порушення умов п.6.1 Договору Позивачем про надання та наявність такого дозволу на виконання будівельних робіт Відповідача не повідомлено, що унеможливило проведення будівельних робіт за договором та відклало їх на невизначений термін з вини Позивача.

Крім того, як визначено п.5.1 Договору строк виконання робіт встановлений до 31.07.2017 року. Незважаючи на це, Позивачем вже 20.07.2017 року, тобто до встановленого строку виконання робіт, складено позовну заяву про стягнення грошових коштів, передплачених за договором Відповідачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112"у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що останнім було вжито всіх необхідних заходів щодо належного виконання зобов'язань за Договором.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2017 року прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 року по справі №904/7588/17 та призначено до розгляду на 30.11.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 року відкладено розгляд справи на 19.12.2017 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

19.12.2017 року представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від ТОВ "Придніпров'я" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача.

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також, враховуючи, що:

- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України);

- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України);

- наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення,

судова колегія дійшла висновку про можливість розглянути справу у відсутність представників сторін.

В судовому засіданні 19.12.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом були через неявку всіх учасників справи судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі без її проголошення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

12.01.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №112" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" (субпідрядник) було укладено договір № 4 (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1. договору, субпідрядник зобов'язується у 2017 році виконати роботи з Реконструкції підвісного мосту на вулиці Грабовського в парку культури та відпочинку ім. Газети "Правда" в м. Кривому Розі, згідно проектної та кошторисної документації, а підрядник прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 3.1. договору вартість виконання робіт за цим договором складає 4 071 917,02 грн., в тому числі ПДВ 20% - 678 652,84 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться поетапно шляхом попередньої оплати, після отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, яка здійснюється на підставі абзацу 2 підпунктів 3 пункту 1 Постанови кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (зі змінами) в розмірі грн.

Згідно до п.4.2 договору субпідрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів попередньої оплати підтверджує використання цих коштів згідно з проміжним актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 договору вбачається, що сторони погодили строк виконання робіт до 31.07.2017 року.

21.11.2016 року Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП 11416326262409 9 (а.с. 15-16).

З платіжного доручення №383 від 20.02.2017 року вбачається, що на виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу аванс в розмірі 400 000,00 грн. (а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем не було здійснено підтвердження використання перерахованих коштів згідно з проміжним актом виконаних робіт в розмірі 400 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до відповідача з вимогами (№104 від 12.06.2017 року, №120 від 22.06.2017 року) про повернення коштів попередньої оплати у розмірі 400 000,00 грн. на рахунок позивача, які Відповідачем були залишені без належної відповіді та жодних пояснень (а.с. 17,18).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. ОСОБА_1 підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач був зобов'язаний протягом трьох місяців з дня надходження коштів попередньої оплати підтвердити використання цих коштів з гідно з проміжним актом виконаних робіт, але цього не зробив, - тобто він достеменно обізнаний з приводу того, що термін підтвердження використання коштів є таким, що настав.

Згідно ч.2 ст. 849 ЦК України визначено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідачем в порушення п. 4.2. Договору протягом трьох місяців з дня надходження коштів попередньої оплати не підтверджено використання цих грошових коштів згідно з проміжним актом виконаних робіт, хоча матеріалами справи підтверджено перерахування попередньої оплати у сумі 400 000,00 грн. на рахунок відповідача.

Вищезазначені грошові кошти Відповідач на користь Позивача не повернув.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем неналежно виконано умови укладеного між сторонами договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів колегія суддів вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обов'язку за договором, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦК України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що Позивач в порушення п. 6.1. Договору не повідомив відповідача про наявність дозволу на виконання будівельних робіт, що унеможливило проведення будівельних робіт за договором та відклало їх на невизначений термін з вини Позивача, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Позивачем, як замовником будівництва було отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП 114163262409 від 21.11.2016р. Реконструкція підвісного мосту на вул. Грабовського в парку культури та відпочинку ім. Газети Правда в м. Кривому Розі .

У зв'язку з отриманням вказаного дозволу Позивачем було укладено з Відповідачем ОСОБА_1 субпідряду, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов'язок виконати роботи по реконструкції підвісного мосту на вул. Грабовського в парку культури та відпочинку ім. Газети Правда в м. Кривому Розі .

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться поетапно шляхом попередньої оплати, після отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт.

Таким чином, сторони досягли домовленості, що попередня оплата підрядником будівельних робіт здійснюється лише після отримання дозволу на початок їх виконання.

За доводами Позивача 12 січня 2017 року ним було направлено Відповідачу електронною поштою документи на виконання робіт.

З платіжного доручення №383 від 20.02.2017 року вбачається, що на виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 400 000,00 грн. (а.с. 14).

Отже, сам факт здійснення Позивачем попередньої оплати будівельних робіт, з урахуванням визначеної п. 4.1. Договору послідовності дій Підрядника, свідчить про отримання останнім дозволу на початок їх виконання, та є самостійним доказом повідомлення відповідача про наявність дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що останнім було вжито всіх необхідних заходів щодо належного виконання зобов'язань за Договором, в тому числі не надано будь-яких доказів звернення до Позивача з приводу ненадання останнім дозволу на виконання будівельних робіт .

Таким чином, твердження апелянта відносно того, що відповідач не приступив до виконання робіт саме з вини Позивача є безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими.

Посилання Відповідача на п.5.1 Договору, яким визначено строк виконання робіт до 31.07.2017 року, також є безпідставним, оскільки строк підтвердження використання коштів попередньої оплати встановлено не цим пунктом Договору, а пунктом 4.2., а саме протягом трьох місяців з дня надходження коштів попередньої оплати, тобто до 20.05.2017 року.

Твердження апелянта, що відповідач має право на відшкодування збитків у зв'язку з простоєм, перенесенням строків виконання робіт, також є безпідставними, оскільки жодних звернень з боку відповідача до позивача з цього приводу не було. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що останнім було вжито всіх необхідних заходів щодо належного виконання зобов'язань за Договором.

Також, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у зв'язку з проведенням судового засідання за відсутності відповідача не дотримано прав останнього, передбачених ст. 22 ГПК України, порушено засади рівності та змагальності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідач з власної ініціативи не скористався правом бути присутнім у судовому засіданні, вчасно повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується як клопотанням Відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 60), так і наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відміткою про вручення судової повістки уповноваженому представнику відповідача (а.с. 53, 68).

Відповідач мав можливість надати відзив на позовну заяву.

Та обставина, що ухвала суду про відкладення розгляду справи отримана Відповідачем лише 11.10.2017 року, залежала лише від дій останнього, оскільки ухвалу суду було надіслано відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Крім цього, це було вже не перше судове засідання, а попереднє судове засідання від 07.09.2017 року відкладене за клопотанням саме Відповідача.

З урахуванням того, що за ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (в редакції що діяла на момент ухвалення рішення) спір мав бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а також відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, господарський суд підставно розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, ніщо не заважало Відповідачеві скористатися передбаченим ст.ст.22,28 Господарського процесуального кодексу України правом та надати суду письмові заперечення, докази, тощо, або направити для участі у судовому засіданні представника, оскільки законодавцем кількість представників, що можуть представляти інтереси сторін, не обмежено.

У зв'язку з чим колегія суддів не погоджується з доводами Відповідача про те, що при винесенні рішення судом його було позбавлено можливості реалізації своїх процесуальних прав, було порушено засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення необхідно залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 240, 273, 275, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 року у справі № 904/7588/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.12.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік