Постанова

від 14.06.2007 по справі 29/94-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2007

р.                                                          

Справа №29/94-07

Колегія суддів у складі:

головуючого

судді  Токара М.В., судді Івакіної В.О.,

судді Сіверіна В.І.  

при

секретарі   Саутенко К.О.  

за

участю представників сторін:

позивача

-  не з'явився

відповідача - Манірко О.А.

(доручення у справі)

Харківської міської ради -Ткаченко Т.В. (доручення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської

міської ради вх.№1681Х/1-11 на рішення господарського суду Харківської

області від 16 лютого 2007р. по справі 

№29/94-07

за позовом Суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

до Приватного підприємства «АРАКС»,

м. Харків

про визнання договору укладеним та визнання права власності

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2007 р.

по справі №29/94-07 (суддя Тихий П.В.) задоволені позовні вимоги позивача.

Визнано за ФОП ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 право власності на нежитлову

будівлю -павільйон побутового обслуговування населення (вулканізація) загальною

площею 35,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та стягнено з ПП

«АРАКС»на користь ФОП ОСОБА_1 102грн. державного мита та 118грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Харківська міська рада, як особа, яка не була залучена до участі у

справі, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в

якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від

16.02.2007 р. по справі №29/94-07 та прийняти нове рішення, яким відмовити у

задоволенні позову.

Стаття129 Конституції України визначає одними з основних

засад   судочинства законність та

забезпечення апеляційного та касаційного 

оскарження   рішення   суду,  

крім випадків, встановлених законом.

          Пленум

Верховного  Суду  України 

в  пункті  2 

постанови від 1 листопада 1996 року  №9 

"Про застосування Конституції 

України  при  здійсненні 

правосуддя" роз'яснив,  що

оскільки Конституція України,  як  зазначено 

в  її статті 8,  має найвищу юридичну силу,  а її норми є нормами прямої дії,  суди при розгляді конкретних  справ 

мають  оцінювати  зміст будь-якого закону чи іншого

нормативно-правового акта з точки зору його 

відповідності  Конституції  і 

в  усіх  необхідних 

випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

          Статтею 107

Господарського  процесуального  кодексу 

України закріплено право осіб, яких не було залучено до участі у  справі, 

на  касаційне  оскарження 

рішень і постанов суду,  що

стосується їх прав і обов'язків. 

Обмеження  права  на 

апеляційне оскарження  для цих

осіб суперечить статті 129 Конституції України.

Харківська міська рада в апеляційній скарзі зазначає, що

відповідно до чинного законодавства лише власник земельної ділянки має право

зводити на ній будівлі та споруди, а оскільки ПП «Аракс»не здав будівлю до

експлуатації, то не став її власником в установленому порядку відповідно до ч.2

статті 331 Цивільного кодексу України, а оскільки ПП «Аракс»не було власником

павільйону на момент відчуження, то відповідно до статті 658 Цивільного кодексу

України не мало  права укладати договір

купівлі-продажу.

Позивач -Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 надав відзив на

апеляційну скаргу Харківської міської ради в якому зазначає, що вважає  рішення господарського суду Харківської

області законним в зв'язку з чим, просить залишити рішення без змін, а апеляційну

скаргу Харківської міської ради без задоволення.

Також позивач просить розглянути справу за його відсутності в

зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

Відповідач -ПП «Аракс»також надав відзив на апеляційну скаргу

Харківської міської ради в якому зазначає, що вважає  рішення господарського суду Харківської

області від 16.02.2007р. законним і обґрунтованим в зв'язку з чим, просить

залишити його без змін, а апеляційну скаргу Харківської міської ради без

задоволення.

Судова колегія розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали

справи, заслухала представників Харківської міської ради та відповідача і

встановила наступне.

Позивач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не

з'явився, а у відзиві на апеляційну скаргу просить розглянути справу без його

участі в зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні (а.с. 65).

Як вбачається з матеріалів справи позивач -Фізична особа

-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з

позовом в якому просив суд визнати договір купівлі-продажу від 15.12.2006р.

укладеним та визнати за ним право власності на нежитлову будівлю -павільйон

побутового обслуговування населення (пункт вулканізації), загальною площею

35,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 11,

325, 328, 334, 220 Цивільного кодексу України.

Позивач в подальшому позовних вимог не змінював та не уточнював.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 лютого

2007р., як зазначено в рішенні (а.а. 42) позов задоволено повністю та визнано

за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю

-павільйонна побутового обслуговування населення (вулканізація) загальною

площею 35,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні ж вимоги про визнання договору купівлі-продажу від

15.12.2006р. укладеним господарським судом Харківської області при прийнятті

оскаржуваного рішення взагалі не розглядались і рішення по зазначених вимогах

судом не прийняте.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір

купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає

нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір купівлі-продажу будівлі -павільйону побутового

обслуговування населення (вулканізації), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 від

15.12.2006р. (а.с. 8) нотаріально не посвідчений, а значить не відповідає

вимогам закону, а саме статті 657 Цивільного кодексу України, а тому не може

вважатись укладеним в установленому порядку.

Дійсно, відповідно до ч.2 статті 220 Цивільного кодексу України,

на яку посилався і позивач в позовній заяві, якщо сторони домовилися щодо усіх

істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, але одна із

сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий

договір дійсним. 

У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не

вимагається.

Позивачем вимога про визнання договору купівлі-продажу від

15.12.2006р. дійсним не заявлялась і місцевим господарським судом не розглядалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що

позивач в позовній заяві не зазначав, що відповідач ухилявся від нотаріального

посвідчення договору купівлі-продажу та не надав доказів щодо звернення до

відповідача із зазначеним проханням, як відсутні і докази в підтвердження

ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від

15.12.2006р., а посилання суду в протоколі судового засідання від 16.02.2007р.

(а.с. 39) на наявність факту звернення позивача з проханням про нотаріальне

посвідчення договору купівлі-продажу від 15.12.2006р. та пояснення відповідача,

що він нібито ухилявся від нотаріального посвідчення в зв'язку з дослівно:

«відсутністю часу для здійснення вказаних дій»не приймаються до уваги, оскільки

жодних доказів в підтвердження зазначених пояснень сторонами не надано.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що як на

момент укладення договору купівлі-продажу від 15.12.2006р. так і на момент

розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції сторонами не надано

доказів, що будівля павільйону побутового обслуговування населення

(вулканізації) за адресою: АДРЕСА_2, була здана в експлуатацію в установленому

порядку та як продавцю, так і покупцю в установленому порядку Харківською міською

радою виділялась земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку

за вказаною адресою було належним чином оформлене право власності чи

користування.

Зазначені обставини підтверджуються попередженням Управління

земельних відносин №5872 від 24.10.2006р. (а.с. 54) адресованому директору ПП

«Аракс».

Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Харківської міської

ради НОМЕР_1 «Про дозвіл ПП «Аракс»на проектування та будівництво павільйону

побутового обслуговування населення (вулканізація) по АДРЕСА_2»ПП

«Аракс»повинне було виконати цілий ряд дій. Що передувало будівництву та

відповідно п. 3.4.3 пред'явити об'єкт державній приймальній комісії для

прийняття до експлуатації, а згідно пункту 4 вищезазначеного рішення ПП

«Аракс»було попереджено, що земельна ділянка для експлуатації об'єкту буде

надана окремим рішенням після прийняття його до експлуатації (а.с. 89).

Земельна ділянка по рішенню НОМЕР_1 була надана ПП «Аракс»в оренду до

01.12.2001р., але договір оренди і на зазначений термін ПП «Аракс»не наданий.

Таким чином, ПП «Аракс»по договору купівлі-продажу від

15.12.2006р. було продано позивачу самочинно збудоване нерухоме майно.

Що стосується визнання за позивачем права власності на будівлю

-павільйон побутового обслуговування населення (вулканізація), то як уже було

зазначено вище, придбана позивачем по договору купівлі-продажу від 15.12.2006р.

будівля є самочинним будівництвом, а відповідно до ч.2 статті 376 Цивільного

кодексу України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не

набуває право власності на нього, а як зазначено в ч.3 вказаної статті право

власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду

визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що

не була їй відведена відповідна і для цієї мети за умови надання земельної

ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Позивач не надав доказів надання земельної ділянки під самочинне

будівництво як ПП «Аракс»так і самому позивачу, а тому оскільки ПП «Аракс»на

момент продажу позивачу будівлі не було належним власником будівлі то і за

позивачем не може бути визнане право власності на будівлю придбану по договору

купівлі-продажу від15.12.2006р.

 На підставі викладеного

судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської

області від 16.02.2007р. по справі №29/94-07 прийняте при неповному з'ясуванні

обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та

процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга

Харківської міської ради підлягає задоволенню.

Позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з вищевказаних

підстав.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.п.1),4) ч.1

статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова

колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2007

року по справі №29/94-07 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні

позовних вимог відмовити.

         Головуючий суддя                   (підпис)                                 Токар

М.В.   

                                суддя                    (підпис)                                Івакіна В.О. 

          суддя 

                (підпис)                                 Сіверін В.І.