Ухвала

від 22.11.2017 по справі 573/612/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Завгородньої І.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання договорів оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення поновленими на той же строк і на тих самих умовах, які були передбачені у договорі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 11 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 червня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого посилалася на те, що 12 серпня 2010 року він уклав з Білопільською районною державною адміністрацією в Сумській області договори оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 30,9812 га та 19,0032 га відповідно, на території Павлівської сільської ради строком на 5 років з 12 серпня 2010 року по 12 серпня 2015 року, зареєстровані у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 13 вересня 2010 року за № 041062601972.

Позивач вказує, що за весь час користування вищезазначеними земельними ділянками, він належним чином виконував та продовжує виконувати умови вказаних договорів оренди. Користування земельними ділянками здійснюється виключно за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, своєчасно та в повному обсязі проводиться сплата орендної плати, податків та інших обов'язкових платежів.

Що в 2015 році була виготовлена нова нормативна грошова оцінка орендованих позивачем земельних ділянок, яка складає 958924, 19 грн ( 30,9812 га) та 588 183,41 грн ( 19,0032 га), виходячи з якої він і сплачує 3% орендної плати, про що приєднав копії витягів. Продовжуючи користуватися вказаною земельною ділянкою, в тому числі і після закінчення строку данного договору оренди, протягом одного місяця після закінчення строку данного договору оренди, орендодавець не надсилав Орендарю листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Посилаючись на зазначені обставини, просив визнати поновленими: договір оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 30,9812 га., укладений 12 серпня 2010 року, зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 13 вересня 2010 року за №№ 041062601972, на той же самий строк і на тих самих умовах, які передбачені в договорі; договір оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 19,0032 га, укладений 12 серпня 2010 року, зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 13 вересня 2010 року за №№ 041062601972, на той же самий строк і на тих самих умовах, які передбачені в договорі.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 11 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами встановлено, що 12 серпня 2010 року між Білопільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель запасу, один - на загальну площу 30,9812 га., другий - на 19,0032 га, розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зазначені земельні ділянки були передані ОСОБА_1 по актам прийому-передачі від 12 серпня 2010 року.

Відповідно до п.8 кожного з договорів, договір укладено на 5 років з 12 серпня 2010 року по 12 серпня 2015 року. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

06 серпня 2015 року ОСОБА_1 з пропущенням місячного строку, визначеного Законом України Про оренду землі та договорами, звернувся до відповідача з клопотаннями про поновлення договорів, термін дії яких закінчився 12 серпня 2015 року. В клопотаннях позивач запропонував відповідачу змінити умови договору, а саме поновити дію договору на 7 років та встановити орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідачем було надано відповідь на дані клопотання, в якій зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області пропонує встановити орендну плату у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

ОСОБА_1 на вищезазначений лист відповідача відповідь не надав, отже між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, а саме орендної плати.

Відповідно до п.30 Договорів, у разі сумлінного виконання орендарем умов цього договору, останній має переважне право на переукладання договору оренди на новий строк.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності і надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав поновлення договорів оренди земель, оскільки ОСОБА_1 був зобов'язаний повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договорів оренди землі не пізніше, ніж за місяць, однак позивач звернувся з відповідним клопотанням до відповідача з пропущенням місячного строку, визначеного ч. 2 ст. 33 Законом України Про оренду землі , тобто не за місяць, а за 6 днів, також, сторонами не було погоджено розмір орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 11 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кадєтова І.М. Завгородня О.В. Попович