Постанова

від 02.12.2009 по справі 2/507-7/204

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2009 р. № 2/507-7/204

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів :

Полякова Б.М., - головуючог о (доповідач у справі),

Коваленка В.М.

Міщенка П.К.

розглянувши

касаційну скаргу АКБ СР "Укрсоцбанк" в особ і Львівської обласної філії

на постанову від 30.07.2009 р. Львівського апел яційного господарського суд у (якою скасовано ухвалу госп одарського суду Львівської о бласті від 05-07.03.2008 р.)

у справі № 2/507-7/204 господарського суд у Львівської області

за заявою АКБ СР "Укрсоцбанк в особі Л ьвівської обласної філії

до ЗАТ "Берегиня", м. Львів

про банкрутство

арбітражний керуючий Богач С.С. (ліквідатор банкрута).

за участю гр. ОСОБА_1

в судовому засіданні взял и участь представники:

особисто

Генеральної прокуратури У країни

АКБ СР "Укрсоцбанк" гр. ОСОБА_1;

Сахно Н.В., посв.;

Соколовська К.П., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні гос подарського суду Львівської області знаходиться справа № 2/507-7/204 про банкрутство ЗА Т "Берегиня".

Постановою арбітражн ого суду Львівської області від 30.11.1999 р. визнано ЗАТ "Берегин я" банкрутом, призначено лікв ідатора банкрута та зобов'яз ано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського с уду Львівської області від 05-0 7.03.2008 р. затверджено звіт ліквід атора та ліквідаційний балан с банкрута, ліквідовано банк рута, як юридичну особу, та при пинено провадження у справі.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 30.07.2009 р. (судді: Давид Л.Л. - головуючий, Кордюк Г.Т., Мурськ а Х.В.) вказану ухвалу скасован о та передано справу на розгл яд до господарського суду Ль вівської області.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, АКБ СР "Укрсоцба нк" в особі Львівської обласн ої філії звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій п росить її скасувати, ухвалу с уду першої інстанції залишит и в силі та припинити провадж ення у справі.

Касаційна скарга мо тивована порушенням судом ап еляційної інстанції норм мат еріального та процесуальног о права, зокрема ст. ст. 81, 93, 99, 11110 Господарського процесуал ьного кодексу України (дал і - ГПК України).

Заслухавши пояснення уч асників судового засідання, обговоривши доводи касаційн ої скарги, перевіривши наявн і матеріали справи, проаналі зувавши застосування судами норм матеріального та проце суального права, колегія суд дів дійшла висновку, що касац ійна скарга підлягає задовол енню, виходячи з наступного.

За результатами розгляду з віту ліквідатора банкрута та ліквідаційного балансу судо м першої інстанції було вста новлено, що ліквідатором зді йснена оцінка виявленого май на боржника та ще у 2001 році пров едена його реалізація.

Також, судом першої інстанц ії було встановлено, що за рез ультатами проведення ліквід аційної процедури за рахунок отриманих коштів відповідно до ст. 31 Закону про банкрутств о частково погашені грошові вимоги кредиторів до банкрут а в сумі 107 645, 92 грн.

Згідно ч. 6 ст. 31 Закону про бан крутство вимоги в сумі 22 871, 34 гр н., не задоволені за недостат ністю майна, вважаються пога шеними.

Комітетом кредиторів прий нято рішення про затвердженн я звіту ліквідатора про пров едену роботу (протокол засід ання комітету кредиторів №2 в ід 20.12.2007 р.).

Скасовуючи ухвалу с уду першої інстанції, суд апе ляційної інстанції виходив з того, що дані, відображені у л іквідаційному балансі банкр ута, не відповідають дійснос ті, ліквідатором до ліквідац ійної маси включено не все ма йно боржника. Викладене вбач ається з повідомлень слідчог о від 12.05.2009 р. № 16/9-3030 щодо фактів, вс тановлених під час розслідув ання кримінальної справи, по рушеної за фактом незаконних дій під час банкрутства борж ника.

Однак такі висновки с уду не можна вважати законни ми і обґрунтованими з наступ них підстав.

Посилаючись на те, що д о ліквідаційної маси включен о не все майно банкрута, суд ап еляційної інстанції не вказа в, яке саме майно не увійшло до ліквідаційної маси і де це ма йно знаходиться.

Більше того, з урахува нням норм ст. 35 ГПК України за в ідсутності відповідного вир оку у кримінальній справі по відомлення слідчого, на яких ґрунтується оскаржувана пос танова, не можуть свідчити пр о неправомірність складення ліквідаційного балансу банк рута.

Натомість законність про дажу майна боржника в процес і ліквідаційної процедури пі дтверджена рішенням місцево го Личаківського районного с уду м. Львова від 30.12.2002 р. у справ і №2-2259/2002, яке набрало законної с или (а.с. 14, том 6).

Крім того, згідно вимог ч. 7 ст . 31 Закону про банкрутство у ви падку виявлення майна банкру та після його ліквідації так е майно повинно бути передан о власникові або уповноважен ому ним органу.

Колегія суддів вваж ає за необхідне зазначити, що ліквідаційна процедура у да ній справі триває вже понад в ісім років (з урахуванням ухв али від 12.02.2001 р. про застосуванн я положень Закону про банкру тство від 14.05.1992 р.), тоді як ст. 22 За кону про банкрутство встанов лює максимальний строк проце дури ліквідації у 18 місяців.

Такий значний строк ліквід аційної процедури, з урахува нням встановленого ст. 257 Циві льного кодексу України строк у позовної давності для захи сту порушеного права, позбав ляє власника можливості зве ртатися до третіх осіб з позо вом про витребування майна.

Слід також зазначити, що про цесуальні дії суду у справі п ро банкрутство мають вчиняти ся чітко у строки, встановлен і Законом про банкрутство. Не обґрунтоване затягування та ких строків призводить до на стання ряду негативних право вих наслідків. Зокрема, збіль шуються судові витрати на зд ійснення провадження у справ і про банкрутство (оплата пос луг арбітражного керуючого, витрати на зберігання майна боржника, тощо), які сплачують ся конкурсними кредиторами, збільшується поточна заборг ованість боржника перед кред иторами.

Враховуючи вищевикл адене, а також те, що під час пр оведення ліквідаційної проц едури ліквідатор здійснив вс і заходи з ліквідації банкру та, отже виконав всі вимоги За кону про банкрутство, і у банкрута відсутні активи, н еобхідні для задоволення вим ог кредиторів, колегія судді в вважає, що суд першої інстан ції дійшов правомірного висн овку щодо необхідності затве рдження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, лікв ідації банкрута та припиненн я провадження у справі.

За таких обставин оскаржу вана постанова суду апеляцій ної інстанції підлягає скасу ванню, як така, що прийнята з п орушенням норм матеріальног о та процесуального права, а з аконна й обґрунтована ухвала суду першої інстанції - залиш енню в силі.

З урахуванням наведеного т а керуючись ст. ст. 22, 31 Закону Ук раїни “Про відновлення плато спроможності боржника або ви знання його банкрутом” та ст . ст. 41, 35, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скарг у АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Л ьвівської обласної філії зад овольнити.

2. Постанову Львівсько го апеляційного господарськ ого суду від 30.07.2009 р. (якою скасов ано ухвалу господарського су ду Львівської області від 05-07.03 .2008 р.) у справі № 2/507-7/204 скасув ати.

3. Ухвалу господарсько го суду Львівської області в ід 05-07.03.2008р. у справі № 2/507-7/204 за лишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

П.К. Міщенко