Постанова

від 20.12.2017 по справі 494/1190/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4893/17

Номер справи місцевого суду: 494/1190/16-ц

Головуючий у першій інстанції Курта Л. С.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

20.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Південна пальміра - Мандич Леоніда Леонідовича на рішення Березівського районного суду Одеської області від 23 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Південна пальміра про розірвання договору оренди землі та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Південна пальміра до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Березівського районного суду Одеської області з позовом до ТОВ Науково-виробничий центр Південна пальміра про розірвання договору оренди землі посилаючись на те, що 30 липня 2015 року між позивачем та ТОВ Науково-виробничий центр Південна пальміра укладено договір оренди землі на земельні ділянки, які належать на праві приватної власності позивачу та знаходяться на території Червоноармійської сільської ради Одеської області.

Змельна ділянка площею 21,9525 га, кадастровий номер НОМЕР_2 місце розташування АДРЕСА_1

Умовами договору передбачено обов'язок орендаря вносити оплату до 25 грудня щороку.

Оскільки відповідач жодного разу не здійснив дій, направлених на сплату орендної плати, на листи відповіді не надає позивач звернувся до суду.

У листопаді 2016 року ТОВ Науково-виробничий центр Південна пальміра звернулося до Березівського районного суду Одеської області із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії посилаючись на те, що відповідно до п. 29 договору, орендодавець зобов'язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди.

25.08.2015 року та 25.11.2015 року на адресу позивачки було надіслано 2 листа з проханням виконати умови п. 20 та п. 29 договору в частині здійснення передачі орендатору земельних ділянок в оренду та визначення способу та умов розрахунків по орендній платі, передбачених договором, однак ці вимоги були залишені поза увагою, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2016 року зустрічні позовні вимоги об'єднані в одне провадження з первісними позовними вимогами.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 23 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, у задоволенні зустрічних позовних вимогах відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ТОВ Науково-виробничий центр Південна пальміра - Мандич Л.Л. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Березівського районного суду Одеської області від 23 березня 2017 року у задоволенні первісних позовних вимогах відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ Науково-виробничий центр Південна пальміра суд помилково не знайшов підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 21, 9525, кадастровий номер НОМЕР_3.

30 липня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ Науково-виробничий цент Південна пальміра було підписано договір оренди вказаної земельної ділянки.

Відповідно до п.4 договору договір укладено на 49 років.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вказаний договір зареєстровано 04.08.2015 року.

Порядок відмови від договору регулюється загальними засадами цивільного права.

Приписами ч.1 ст.291 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від договору не допускається.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Частина 2 цієї статті встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відшкодування за порушення зобов'язання.

Законодавство про оренду землі містить спеціальну норму щодо розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п. д ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмова осіб, зазначених у ст.7 цього Закону від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації фізичної особи - орендаря. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 цього ж Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та законами України. Якщо договір оренди землі розривається з ініціативи орендаря, то орендодавець має право на отримання орендної плати на землі сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору тієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань . У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Пунктом 37 договору оренди землі передбачені підстави його припинення.

Згідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача з вимогою щодо справлення орендної плати, не надав суду належних будь-яких доказів про наявність заборгованості зі сплати за оренду землі.

Статті 24,25 Закону України Про оренду землі передбачають права та обов'язки орендодавця, серед яких є право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Однак доказів того, що відповідач несвоєчасно сплачував орендну плату або має перед позивачем заборгованість за оренду, матеріали справи не містять, і відповідно до ст.60 ЦПК України таких доказів позивач не надав.

Постановою ВСУ від 12.12.2012 року зроблено правовий висновок про можливість розірвання договору оренди землі лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору оренди у цій частині або несвоєчасна сплата - не є підставою для його розірвання.

Таку ж правову позицію висловив ВСУ у постанові № 6-166-цс13 від 12.12.2014 р.

Відмовляючи в зустрічному позові, суд першої інстанції застосувавши ст. 17 ЗУ Про оренду землі стосовно того, що земельна ділянка вважається переданою з моменту державної реєстрації права оренди, не врахував можливість іншого її застосування, оскільки в другої частині цієї статті зазначено - якщо інше не встановлено законом. Таким законом є п 3 ст. 6 ЦК України, який надає право сторонам договору відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Не застосувавши ст. 6 ЦК України, суд першої інстанції відповідно не застосував і норми матеріального права, які регулюють договірні відносини, а саме ст. 525, п. 1 ст. 526, п. 1 ст. 620, ст. 629, п. 1 ст. 792 ЦК України.

Так, згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно з п. 1 ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобовязання.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги роз'яснення ВСУ у висновках викладених в постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України за перше півріччя 2016 року, що у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, а саме п. 1.8.13 проте, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Отже, саме після державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянкиу орендодавця виникли обов'язки, передбачені п. 20 договору щодо передачі орендарю цієї ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки не застосував закон, який підлягав застосуванню, у зв'язку з чим ухвалив помилкове рішення, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення зустрічного позову.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст. 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Південна пальміра - Мандич Леоніда Леонідовича - задовольнити частково.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 23 березня 2017 року - в частині відмови у задоволенні зустрічного позову - скасувати.

У скасованій частині постановити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити. Зобовязати ОСОБА_3 РНОКПП - НОМЕР_1 передати Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Південна пальміра (код ЄДРПОУ - 36454105) земельну ділянку площею 21,9525 га кадастровий номер НОМЕР_2 розташовану за адресою АДРЕСА_1 про що скласти відповідний акт прийому - передачі.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький