Постанова

від 21.12.2017 по справі 495/1206/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8590/17

Номер справи місцевого суду: 495/1206/14-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

21.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

при секретарі: Бахірко А.Г.,

за участю: представника ПАТ ВТБ Банк - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вадіта про стягнення боргу за договором позики ,-

В С Т А Н О В И Л А:

19 лютого 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ТОВ Вадіта про стягнення боргу за договором позики.

Також 19 лютого 2014 року ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ТОВ Вадіта , мотивуючи вимоги своєї заяви тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2014 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено у повному обсязі.

Накладено арешт на комплекс будівель та споруд бази відпочинку Солнечная-1 , який розташовано за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Шабівська, Солнечная-1 база відпочинку, територія Будацької коси (біля селища Затока), комплекс будівель та споруд №9, який є власністю ТОВ Вадіта на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно;

- земельну ділянку, яка розташована за адресою: комплекс будівель та споруд №9, Шабівська сільська рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область, площею 1,1162 га., яка є власністю ТОВ Вадіта , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку;

- базу відпочинку Солнечная , яка розташована за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, Солнечная база відпочинку (курортний район Центральний ), яка є власністю ТОВ Вадіта на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно;

- земельну ділянку, яка розташована за адресою: Центральний район смт.Затока, м.Білгород-Дністровський, Одеська обл., площею 0,4451 га., яка є власністю ТОВ Вадіта на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 01 серпня 2014 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 право вимоги, що йому належало та стала кредитором по стягненню грошових коштів у сумі 4 871 876 гривень за рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду у цивільній справі №495/1206/14-ц або примушення до виконання в натурі за договором позики від 15 грудня 2007 року укладеним між ОСОБА_5 та ТОВ Вадіта .

В апеляційній скарзі ПАТ ВТБ Банк просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони по справі не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними судових повісток, документів підтверджуючих поважність причини неявки до апеляційного суду ними надано не було. Від ОСОБА_7, як представника відповідача ТОВ Вадіта надішло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю представника прибути до судового засідання, однак своїх повноважень та документів підтверджуючих поважність цих доводів ОСОБА_8 надано не було. Тому у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розглядові справи та їх доступі до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України , відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу , справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявоюучасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 09 червня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ТОВ Вадіта було укладено Іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку комплекс будівель та споруд бази відпочинку Солнечная-1 , який розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Шабівська, Солнечная-1 база відпочинку, територія Будацької коси (біля селища Затока), комплекс будівель та споруд №9, який є власністю ТОВ Вадіта на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

У ст. 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що іпотека виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору - іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Зважаючи на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд першої інстанції належним чином не з'ясував того, що з 2008 року спірне майно знаходиться в іпотеці, застосування судом першої інстанції заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться в іпотеці банку, який не є стороною у даній справі, порушує права іпотекодержателя спірного нерухомого майна, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 1.4. Іпотечного договору від 09.06.2008 року предмет іпотеки сторонами було оцінено в 60 139 492 гривень.

Таким чином , під час вирішення питання про забезпечення позову судом першої інстанції не враховано принцип співмірності щодо арештованого майна до розміру заявлених позовних вимог, оскільки без визначення вартості майна на яке накладено арешт, можуть бути порушені права власника, на розпорядження цим майном, якщо вартість арештованого майна значно перевищує розмір позовних вимог.

Також судом першої інстанції не з'ясовано чи дійсно нерухоме майно на яке накладено арешт належить лише відповідачу та чи не порушуються цими заходами забезпечення позову права та інтереси інших осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи ПАТ ВТБ Банк , викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, а сама апеляційна скарга підлягає задоволенню з ухваленням постанови про скасування оскаржуваної ухвали та відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст . 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 382, 383, 384 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк задовольнити, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2014 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлено: 27 грудня 2017 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_2

ОСОБА_3