Постанова

від 09.12.2009 по справі 44/439-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2009 р. № 44/439-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Ткаченко Н.Г. - головуючог о

Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В. ( доповідач у спра ві)

розглянувши касаційну ска ргу Державної податкової адмі ністрації у м. Києві

на постанову господарського суду м. Киє ва від 17.08.2009 р.

у справі №44/439-б господарського суду м . Києва

за заявою

до Суб' єкта підприємницько ї діяльності - ОСОБА_1

Товариства з обмеженою від повідальністю "ФК"Універсаль на"

про банкрутство

в судовому засіданні взя ли участь представники :

Від Суб' єкта підприєм ницької діяльності - ОСОБ А_1

ОСОБА_2 дов. б/н від 01.06.2009р .

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарськог о суду м. Києва від 22.07.2009 року пор ушено провадження у справі про визнання банкрутом това риства з обмеженою відповіда льністю "ФК"Універсальна" (дал і - боржника) за заявою суб' єкта підприємницької діяльн ості - ОСОБА_1 (далі - ініц іюючого кредитора) з урахува нням особливостей, передбаче них статтею 52 Закону України « Про відновлення платоспромо жності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Зако ну).

Постановою господарсько го суду м. Києва від 17.08.2009 року бо ржника визнано банкрутом, та припинено процедуру розпоря дження майном, відкрито лікв ідаційну процедуру, визнано розмір вимог кредитора суб' єкта підприємницької діяльн ості - ОСОБА_1 на суму 38 500 (т ридцять вісім тисяч п' ятсот ) грн. 00 коп. та призначено лікві датором банкрута ініціюючог о кредитора суб' єкта підпри ємницької діяльності ОСОБ А_1

Не погоджуючись з прийнят ою постановою, Державна пода ткова адміністрація у м. Києв і (далі - адміністрація) звер нулася до Вищого господарськ ого суду України з касаційно ю скаргою, в якій просить скас увати постанову суду першої інстанції, аргументуючи пору шенням норм матеріального та процесуального права, зокре ма, статей 7, 52 Закону України "П ро відновлення платоспромож ності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон у), статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни (далі - ГПК України) та ч. 4 с т. 17 Закону України "Про держав ну реєстрацію юридичних та ф ізичних осіб - підприємців".

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України, пер еглянувши у касаційному поря дку постанову суду першої ін станції, на підставі встанов лених фактичних обставин спр ави, перевіривши застосуванн я судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права, дійшла висновку , що касаційна скарга підляга є задоволенню, виходячи з так ого.

За приписами статті 107 ГПК Ук раїни, сторони у справі мають право подати касаційну скар гу, а прокурор касаційне пода ння на рішення місцевого гос подарського суду, що набрало законної сили, та постанову а пеляційного суду; касаційну скаргу мають право подати та кож особи, яких не було залуче но до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи поста нову, що стосується їх прав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 стат ті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство зд ійснюється у порядку, передб аченому цим кодексом з враху ванням вимог Закону України “Про відновлення платоспром ожності боржника або визнанн я його банкрутом”, норми яког о, як спеціальні норми права, п ревалюють у застосуванні над загальними нормами Господар ського процесуального кодек су України.

Відповідно до частини 1 ста тті 52 Закону в разі, якщо грома дянин-підприємець - боржник а бо керівні органи боржника - ю ридичної особи відсутні за ї ї місцезнаходженням, або у ра зі ненадання боржником протя гом року до органів державно ї податкової служби згідно і з законодавством податкових декларацій, документів бухг алтерської звітності, а тако ж за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність пі дприємницької діяльності бо ржника, заява про порушення с прави про банкрутство відсут нього боржника може бути под ана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржни ка та строку виконання зобов 'язань.

Отже, процедура банкрутст ва відповідно до статті 52 Зако ну передбачає введення лікві даційної процедури боржника одразу ж після порушення про вадження у справі про банкру тство, що має наслідком припи нення господарської діяльно сті боржника ( частина 1 статті 23 Закону).

Наслідком припиненн я господарської діяльності б оржника є те, що в ліквідаційн ій процедурі не виникають зо бов'язання по сплаті податкі в та загальнообов'язкових зб орів відповідно до Закону Ук раїни "Про порядок погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами". З та ким висновком погоджується В ерховний суд України у Поста нові №04/153 від 06.04.2004 року у справі № 17/124.

Відповідно до частин и 5.3.1 статті 5.3 Закону України "Пр о порядок погашення зобов'яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами" платник пода тків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового з обов'язання, зазначену в пода ній ним податковій деклараці ї протягом 10 календарних днів , наступних за останнім днем в ідповідного граничного стро ку, передбаченого підпунктом 4.1.4 статті 4 цього Закону для по данні податкової декларації . У разі коли відповідно до зак ону контролюючий орган самос тійно визначає податкове зоб ов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними і з порушенням податкового зак онодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нарах овану суму податкового зобов 'язання у строки, визначені в з аконі з відповідного податку , а за їх відсутності - протяго м десяти календарних днів ві д дня отримання податкового повідомлення про таке нараху вання.

Відтак, незаконне виз нання боржника банкрутом за статтею 52 Закону унеможливлю є встановлення податковим ор ганом зобов'язань по сплаті п одатків відповідно до податк ових повідомлень-рішень, при йнятих після введення ліквід аційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникаю ть податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зр обити висновок про право под аткового органу на оскарженн я постанов про визнання борж ника банкрутом в порядку ста тті 107 ГПК України, як судови х актів за наслідком прийнят тя яких змінюється правовий статус юридичної особи і вон а втрачає статус суб'єкта, щод о якого можуть виникати пода ткові зобов'язання.

В силу приписів ч.2 ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні п рава суду першої інстанції в иключно для перевірки юридич ної оцінки обставин справи т а повноти їх встановлення у р ішенні або постанові господа рського суду.

Таким чином, касаційна інст анція не обмежується перевір кою доводів заявника касацій ної скарги.

За приписами Закону Украї ни "Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння йог банкрутом" право на зв ернення до господарського су ду із заявою про порушення сп рави про банкрутство мають б оржник, кредитор.

Загальні підстави для пору шення провадження у справі п ро банкрутство визначені п.3 с т.6 Закону. Цією нормою передба чено, що справа про банкрутст во порушується господарськи м судом, якщо безспірні вимог и кредитора (кредиторів) до бо ржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних р озмірів заробітної плати, як і не були задоволені боржник ом протягом трьох місяців пі сля встановленого для їх пог ашення строку, якщо інше не пе редбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушен ня справи про банкрутство вс тановлені ст.7 Закону.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону з аява про порушення справи пр о банкрутство подається борж ником або кредитором у письм овій формі, підписується кер івником боржника чи кредитор а (іншою особою, повноваження якої визначені законодавств ом або установчими документа ми), громадянином - суб'єктом п ідприємницької діяльності (й ого представником) і повинна містити, зокрема: виклад обст авин, які підтверджують непл атоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових ви мог кредиторів, а також строк у їх виконання, розміру неуст ойки (штрафів, пені), реквізиті в розрахункового документа п ро списання коштів з банківс ького або кореспондентськог о рахунку боржника та дату йо го прийняття банківською уст ановою боржника до виконання .

Відповідно до ч.7, ч. 8 ст.7 Закон у 7. заява кредитора повинна мі стити крім відомостей, перед бачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмі р вимог кредитора до боржник а з зазначенням розміру неус тойки (штрафу, пені), яка підля гає сплаті; виклад обставин, щ о підтверджують наявність зо бов'язання боржника перед кр едитором, з якого виникла вим ога, а також строк його викона ння; докази того, що сума підтв ерджених вимог перевищує сум у в триста мінімальних розмі рів заробітної плати, якщо ін ше не передбачено цим Законо м; докази обгрунтованості ви мог кредитора; інші обставин и, на яких грунтується заява к редитора. До заяви кредитора додаються відповідні докуме нти: рішення суду, господарсь кого суду, які розглядали вим оги кредитора до боржника; ко пія неоплаченого розрахунко вого документа, за яким відпо відно до законодавства здійс нюється списання коштів з ра хунків боржника, з підтвердж енням банківською установою боржника про прийняття цьог о документа до виконання із з азначенням дати прийняття, в иконавчі документи (виконавч ий лист, виконавчий напис нот аріуса тощо) чи інші документ и, які підтверджують визнанн я боржником вимог кредиторів ; докази того, що вартість пред мета застави є недостатньою для повного задоволення вимо ги, забезпеченої заставою у р азі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону у раз і звернення до суду кредитор а із заявою про порушення спр ави про банкрутство у підгот овчому засіданні з'ясовуютьс я ознаки його неплатоспромож ності.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.7, ч. 8 ст.7 З акону справа про банкрутство порушується господарським с удом лише у разі підтверджен ня кредитором своїх вимог до кументами, які кредитор зобо в'язаний додати до заяви про п орушення провадження у справ і про банкрутство.

Статтею 16 Закону України “П ро державну реєстрацію юриди чних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, щ о з метою забезпечення орган ів державної влади та учасни ків цивільного обороту досто вірною інформацією про юриди чних осіб та фізичних осіб (пі дприємців) створюється Єдини й державний реєстр, який міст ить відомості щодо місцезнах одження юридичної особи, дат и та номеру записів про прове дення державної реєстрації ю ридичної особи, дату та номер у записів про внесення змін д о нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєс трацію, дані про установчі до кументи, дати та номери запис ів про внесення змін до них, пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням то що.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів”, який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному ре єстрі містяться відомості пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням, пр о відсутність підтвердження відомостей про юридичну осо бу, а також відомості про заре зервовані найменування юрид ичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, я кщо відомості, які підлягают ь внесенню до Єдиного держав ного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вваж аються достовірними і можуть бути використані в спорі з тр етьою особою, доки до них не вн есено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають вн есенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього вне сені, вони не можуть бути вико ристані в спорі з третьою осо бою.

Вказаний Закон також визна чає порядок внесення до Єдин ого державного реєстру запис ів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженн ям, які здійснюються державн им реєстратором (пункт 7 стат ті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 8 статті 19 з азначеного Закону, якщо до Єд иного державного реєстру не внесено запис про відсутніст ь юридичної особи за її місце знаходженням, то в разі неоде ржання реєстраційної картки про підтвердження відомосте й про юридичну особу в устано влений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі од ержання державним реєстрато ром від органу державної под аткової служби повідомлення встановленого зразка про ві дсутність юридичної особи за її місцезнаходженням держав ний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десят и робочих днів з дати, яка вста новлена для подання реєстрац ійної картки про підтверджен ня відомостей про юридичну о собу, або з дати одержання пов ідомлення від органу державн ої податкової служби, направ ити рекомендованим листом юр идичній особі повідомлення п ро необхідність подання держ авному реєстратору реєстрац ійної картки про підтверджен ня відомостей про юридичну о собу.

Обґрунтовуючи відс утність боржника про те, що за місцезнаходження, ініціюючи й кредитор надав акт від 30.03.2009 р оку боржник відсутній за адр есою місцезнаходження: 01034, м. К иїв, вул. Ярославів Вал, 33-Б ( том 1 а.с. 18). Разом з тим, відповідно до витягу з ЄДРПОУ в ід 13.05.2009 року №423509 адреса місцезн аходження боржника є вул. Яро славів Вал, 33-Б (том 1 а.с. 22-23).

Зважаючи на виклад ене, з посиланням на приписи ч астин 1, 3 статті 18 Закону Україн и «Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб - підприємців», суд при по рушенні справи про банкрутст во відповідно до статті 52 Зако ну не надав оцінки зазначені й відповіді на предмет її нал ежності в обґрунтування обст авин відсутності боржника за адресою місцезнаходження (з такими висновками погодився Верховний Суд України в пост анові №07/297 від 06.11.2007 року у справі №43/427).

Окрім того, частиною 3 стат ті 6 Закону встановлено, що спр ава про банкрутство порушуєт ься господарським судом, якщ о безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складаю ть не менше трьохсот мінімал ьних розмірів заробітної пла ти, які не були задоволені бор жником протягом трьох місяці в після встановленого для їх погашення строку, якщо інше н е передбачено цим законом.

При цьому безспірність вим ог кредитора повинна підтвер джуватись документами, які к редитор зобов' язаний додат и до заяви про порушення спра ви про банкрутство.

Перелік цих документів міс титься в пункті 8 статті 7 Зако ну, в якому зокрема зазначаєт ься, що кредитор повинен дода ти до заяви виконавчі докуме нти, чи інші документи, які під тверджують визнання боржник ом вимог кредитора.

За приписами частини 8 статт і 1 Закону безспірні вимоги кр едиторів - вимоги кредиторів , визнані боржником, інші вимо ги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи р озрахунковими документами, з а якими відповідно до законо давства здійснюється списан ня коштів з рахунків боржник а.

Виходячи з вимог частини 2 с татті 34 Господарського проце суального кодексу України об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

Відповідно до статті 36 ГПК У країни встановлено, що оригі нали документів подаються, к оли обставини справи відпові дно до законодавства мають б ути засвідчені тільки такими документами, а також на вимог у суду.

Як вбачається із мат еріалів справи, провадження у справі про банкрутство бор жника було порушено за заяво суб' єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1. Зая ва мотивована тим, що боржник не виконав умови договору пр о надання юридичних послуг № 16 від 02.06.2008 року щод о оплати послуг, які було нада но боржнику та має заборгова ність у розмірі 38 500 (тридцять в ісім тисяч п' ятсот) грн. 00 коп . Безспірність своїх вимог ін іціюючий кредитор обґрунтов ував визнанням боржником сум и боргу згідно відповіді від 15.01.2009 року (том 1 а.с.16), та не нада в виконавчих документів чи р озрахункових документів, за якими відповідно до законода вства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Постановою суду ві д 17.08.2009 року боржника визнано ба нкрутом на підставі статті 52 З акону (том 1 а.с. 30-32). Постанова мо тивована тим, що заявлені іні ціюючим кредитором вимоги пі дтверджуються документальн о та відповідно до висновків суду є достатніми підставам и для визнання боржника банк рутом за статтею 52 Закону.

Матеріалами справи підтве рджується, що при прийнятті о скаржуваної постанови судом першої інстанції не надано о цінки витягу з ЄДРПОУ від 13.05.2009 року №423509 про реєстра цію боржника, за адресою місц езнаходження: 01034, м. Київ, вул. Яр ославів Вал, 33-Б (том 1 а.с. 22-23).

Судом не дано оцінки наявн ості виконавчих документів, за якими відповідно до закон одавства здійснюється списа ння коштів з рахунків боржни ка. Також судом не дано оцінки обґрунтованості доводів іні ціюючого кредитора на предме т відсутності боржника за ад ресою місцезнаходження відп овідно до зазначених приписі в статей 17-19 Закону України “Пр о державну реєстрацію юридич них осіб та фізичних осіб - п ідприємців”.

З огляду на це висновки суду про підставність порушення провадження у справі за спро щеною процедурою в порядку с татті 52 Закону та можливість в изнання боржника банкрутом н е можна вважати обґрунтовани ми та такими, що прийняті з дот риманням норм матеріального та процесуального права.

Частиною 4 статті 11 Закону пе редбачено, що повноваженнями суду першої інстанції у підг отовчому засіданні є з'ясува ння ознак неплатоспроможнос ті боржника, наявність чи від сутність перешкод для подаль шого руху справи про банкрут ство.

За частиною 11 статті 11 Закону України "Про відновлення пла тоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд виносить ухвалу про припине ння провадження у справі про банкрутство за наявності і підстав, передбачених ст аттею 40 цього Закону.

Зі змісту частини 1 статті 5 в казаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським проц есуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Таким чином, місцевий госпо дарський суд здійснив поруше ння провадження у справі ,не дослідивши докази щодо наявн ості тих підстав, на які посил ався кредитор, а за таких обст авин, здійснене у справі пров адження не можна вважати зак онним з моменту його порушен ня.

Відповідно до приписів ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна ін станція за результатами розг ляду касаційної скарги (пода ння) має право, зокрема, скасу вати рішення першої інстанці ї і припинити провадження у с праві.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України, дію чи в межах повноважень суду к асаційної інстанції згідно п риписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України , вважає постанову господарс ького суду міста Києва від 17.08.2 009 року про визнання боржника банкрутом прийняту з порушен ням норм матеріального та пр оцесуального права, а отже та кою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі припин енню.

Відповідно до статті 122 ГПК У країни, суд вважає необхідни м зобов'язати державного реє стратора за адресою місцезна ходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-п ідприємців дані про скасуван ня постанови господарського суду міста Києва від 17.08.2009 року та припинення провадження у справі №44/439-б.

На підставі викладеного т а керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Г ПК України Вищий господарськ ий суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Дер жавної податкової адмініст рації у м. Києва на постанову г осподарського суду м. Києва в ід 17.08.2009 року у справі №44/439-б задовольнити.

2.Постанову господарського суду м. Києва від 17.08.2009 року у спр аві №44/439-б скасувати. Пр овадження у справі припинити .

3.Державному реєстратору вн ести до Єдиного державного р еєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про ск асування постанови господар ського суду м. Києва від 17.08.2009 та припинення провадження у сп раві №44/439-б про банкрутство тов ариства з обмеженою відповід альністю "ФК"Універсальна".

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л .Й. Катеринчук

О.В. Яценко