Постанова

від 13.12.2017 по справі 804/7295/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р. Справа № 804/7295/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд+" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд+" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 09.10.2017 року №0016471402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 776768,75 грн. (621415,00 грн. - за податковими зобов'язаннями, 155353,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "Р" від 09.10.2017 року №0016461402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 600531,00 грн. (568224,00 грн. - за податковими зобов'язаннями, 32307,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №12458/04-36-14-02/32058030 від 19.09.2017 року, яким встановлено порушення норм Податкового кодексу України. На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. ТОВ "Агро-Ленд+" вважає повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству, протиправними та прийнятими на підставі хибних висновків, до яких дійшли ревізори ГУ ДФС у Дніпропетровській області в ході проведення перевірки.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання всі сторони з'явились. Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позову заперечував. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позов в яких зазначено, що в ході перевірки позивача встановлено взаємовідносини з ТОВ "Єандіс", ТОВ "Анріон", АФГ "Таврія", ТОВ "Спецресурс-2015", ТОВ "Древ-Пром Систем", ТОВ "Рівер Буд" та іншими. Згідно аналізу баз даних ДС та поданої звітності по даним контрагентам встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині продажу товару; недостатню кількість трудових ресурсів та віддалене місцезнаходження контрагентів-постачальників, як виконували послуги з миття місткостей та прибирання території цеха, одночасно ці контрагенти виконували інші послуги в територіально-відділених один від одного регіонах України; встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними постачальниками. Крім того, по ТОВ "Анріон" отримано висновок експерта, проведений відділом криміналістичної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці, яким засвідчено, що надані на експертизу документи підписані різними особами. На порушення положень Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 557607 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 29773 грн., за 2015 рік на суму 438996 грн., за 2016 рік на суму 88838 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 621583 грн. Тому, висновки викладені в акті перевірки є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Ленд+" (код ЄДРПОУ 32058030) зареєстровано як юридичну особу 05.06.2002 року про що 12.07.2005 року внесено запис №1 224 120 0000 014465.

На підставі направлень від 21.08.2017 №1211, №1210, №1209, №1208 виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 3 квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 02.08.2017 року №4110-п проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агро Ленд+" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області 19.09.2017 року складено акт №12458/04-36-14-02/32058030, про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Агро-Ленд+" (код 32058030)) податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Згідно висновків акту перевірки №12458/04-36-14-02/32058030 від 19.09.2017 року, перевіркою встановлено наступні порушення:

- пп.134.1.1, п.134.1 ст.134, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 568224 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 29773 грн., за 2015 рік на суму 88838 грн., за 2016 рік на суму 449613 грн.;

- п.198.2 п.198.3п.198.5 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 649465 грн., у т.ч. за січень 2014 року на суму 1162 грн., за лютий 2014 року на суму 3869 грн., за серпень 2014 року на суму 28050 грн., за квітень 2015 року на суму 12081 грн., за липень 2015 року на суму 133506 грн., за серпень 2015 року на суму 329432 грн., за грудень 2015 року на суму 522 грн., за січень 2016 року на суму 27867 грн., за липень 2016 року на суму 37033 грн., за жовтень 2016 року на суму 50009 грн., за листопад 2016 року на суму 13687 грн., за грудень 2016 року на суму 12247 грн.;

- п.176.2 б, ст.176 ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, що призвело до неповного відображення інформації та перекручення податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

За результатами проведеної перевірки та встановлених порушень Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" від 09.10.2017 року №0016461402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 600531,00 грн., з якої за податковим зобов'язанням у сумі 568224 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32307 грн.;

- форми "Р" від 09.10.2017 №0016471402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 776768,75 грн., з якої за податковим зобов'язанням - 621415 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 155353,75 грн.

Вказані рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200.1 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ст.200.4 ПК України)

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0742760-11) з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1936760-11).

Згідно з частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п.1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ "Агро-Ленд+" зокрема з ТОВ "Анріон", ТОВ "Єандіс", ТОВ "Древ-Пром Систем", ТОВ "Рівер Буд", ТОВ "Адалант", ТОВ "Реймс Груп", ТОВ "Лідгер", ТОВ "Спецресурс-2015", АФГ "Таврія".

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Агро-Ленд+" (покупець) та ТОВ "Анріон" (код ЄДРПОУ 39123818) (постачальник) укладено договір поставки №010814 від 01.08.2014 року, згідно предмету якого, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, зазначений у накладних (актах прийому-передачі), які є невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Взаємовідносини з ТОВ "Анріон" за укладеним договором підтверджено рахунком-фактурою №СФ-0000453 від 22.08.2014 року на суму 59500,00 грн., видатковою накладною №РН-0000453 від 22.08.2014 року на суму 59500,00 грн., податковою накладною від 22.08.2014 року №151, товарно-транспортною накладною №2208004 від 22.08.2014 року, товарно-транспортною накладною №2208005 від 22.08.2014 року, рахунком-фактурою №СФ-0000454 від 26.08.2014 року на суму 52700,00 грн., видатковою накладною №РН-0000454 від 26.08.2014 року на суму 52700,00 грн., податковою накладною від 26.08.2014 року №152, товарно-транспортною накладною №2608004 від 26.08.2014 року, товарно-транспортною накладною №2608005 від 26.08.2014 року, рахунком-фактурою №СФ-0000455 від 27.08.2014 року на суму 56100,00 грн., видатковою накладною №РН-0000455 від 27.08.2014 року на суму 56100,00 грн., податковою накладною від 27.08.2014 року №153, товарно-транспортною накладною №2708001 від 27.08.2014 року, товарно-транспортною накладною №2708002 від 27.08.2014 року. Згідно банківських виписок за 12.09.2014р., 15.09.2014р., ТОВ "Агро-Ленд+" проведено оплату на користь ТОВ "Анріон" відповідно до договору №010814 від 01.08.2014 року.

Таким чином, факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Анріон" підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Агро-Ленд+" (замовник) та ТОВ "Адалант" (код ЄДРПОУ 40442923) (виконавець) укладено договір надання послуг №2504 від 25.04.2016 року, відповідно до предмету якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника організувати наступні послуги: прибирання території цеха по переробці сільхозпродукції, перенарізка вільців млина, технічне обслуговування обладнання. Згідно додатку №1 від 21.07.2016 року до договору №2504 від 25.04.2016 року, вартість технічних та токарних робіт склала 132000,00 грн., вартість робіт по прибиранню території цеху склала 90200,00 грн.

Взаємовідносини з ТОВ "Адалант" за укладеним договором підтверджено рахунком на оплату №07213АД від 21.07.2016 року на суму 222200,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №07211 на суму 222200,00 грн. Згідно банківської виписки за 08.08.2016р., ТОВ "Агро-Ленд+" проведено оплату на користь ТОВ "Адалант" відповідно до рахунку №07213АД від 21.07.2016 року.

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Агро-Ленд+" (замовник) та ТОВ "Реймс-Груп" (код ЄДРПОУ 40740041) укладено договір надання послуг №2510-1 від 25.10.2016 року, відповідно до предмету якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника організувати наступні послуги: прибирання території цеха по переробці сільхозпродукції, очищення і миття місткостей (ємностей) для транспортування олії, очищення і миття місткостей (ємностей) для зберігання олії. Згідно додатку №1 від 14.11.2016 року до договору №2510-1 від 25.10.2016 року, вартість робіт з очищення місткостей для транспортування та зберігання олії склала 39240,00 грн., вартість робіт по прибиранню цеху склала 30760,00 грн., загальна вартість - 70000,00 грн.

Взаємовідносини з ТОВ "Реймс-Груп" за укладеним договором підтверджено рахунком на оплату №1411-р від 14.11.2016 року на суму 70000,00 грн., актом надання послуг №1411-р від 14.11.2016 року на суму 70000,00 грн.

Також позивачем та ТОВ "Реймс-Груп" (постачальник) укладено договір поставки №2510-2 від 25.10.2016 року, згідно предмету якого, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар (спецодяг) зазначений у накладних (актах прийому-передачі), які є невід'ємною частиною даного договору. На підтвердження укладеного договору, позивачем надано копію рахунку на оплату №1011-со від 10.11.2016 року на суму 12120,00 грн., видаткову накладну №1011-со від 10.11.2016 року на суму 12120,00 грн. Також між позивачем та ТОВ "Реймс-Груп" (виконавець) було укладено договір на виконання ремонтних робіт №2810 від 28.10.2016 року. Згідно рахунку на оплату №1611-р від 16.11.2016 року виставлено попередню оплату за ремонті роботи на суму 294200,00 грн.

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Агро-Ленд+" (замовник) та ТОВ "ЄАНДІС" (код ЄДРПОУ 36193306) (перевізник) укладено договір №300813 на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.08.2013 року, відповідно до предмету якого перевізник зобов'язується надати замовнику автотранспортні послуги з перевезення вантажу, а замовник зобов'язується їх прийняти і провести оплату наданих послуг.

Взаємовідносини з ТОВ "ЄАНДІС" за укладеним договором підтверджено актом №ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 23213,20 грн., рахунком-фактурою №СФ-0000039 від 28.02.2014 року на суму 23213,20 грн., податковою накладною від 28.02.2014 року №30, додатком №2 від 28.02.2014 року до договору №300813 від 30.08.2013 року та акту виконаних робіт від 28.02.2014 року, актом №ОУ-0000003здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2014 року на суму 6973,00 грн., рахунком-фактурою №СФ-0000021 від 31.01.2014 року на суму 6973,00 грн., додатком №1 від 31.01.2014 року до договору №300813 від 30.08.2013 року та акту виконаних робіт від 231.01.2014 року.

Таким чином, факт реальних господарських операцій позивача з ТОВ "Адалант", ТОВ "Реймс-Груп", ТОВ "ЄАНДІС" підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Агро-Ленд+" (замовник) та ТОВ "Древ-Пром Систем" (код ЄДРПОУ 39460352) (виконавець) укладено договір надання послуг №0501/1 від 05.01.2015 року, відповідно до предмету якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника організувати наступні послуги: очищення і миття місткостей (ємностей) для транспортування олії, очищення і миття місткостей (ємностей) для зберігання олії. Згідно додатку №1 від 31.08.2015 року до договору №0501/1 від 05.01.2015 року, вартість робіт з очищення місткостей для транспортування та зберігання олії склала 163200,00 грн., вартість робіт про прибиранню території цеху склала 112000,03 грн., загальна вартість 275200,03 грн.

Взаємовідносини з ТОВ "Древ-Пром Систем" за укладеним договором підтверджено рахунком на оплату №3108 від 31.08.2015 року на суму 275200,03 грн., актом №23 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2015 року, актом приймання-передачі векселів від 01.02.2016 року в оплату за послуги відповідно до договору №0501/1 від 05.01.2015 року на суму 250432,03 грн.

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Агро-Ленд+" (замовник) та ТОВ "Рівер Буд" (код ЄДРПОУ 39522324) (виконавець) укладено договір надання послуг №0709 від 07.09.2015 року, відповідно до предмету якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника організувати наступні послуги: очищення і миття місткостей (ємностей) для транспортування олії, очищення і миття місткостей (ємностей) для зберігання олії. Згідно додатку №1 від 15.12.2015 року до договору №0709 від 07.09.2015 року, вартість робіт з очищення місткостей для транспортування та зберігання олії склала 1303200,00 грн., вартість робіт про прибиранню території цеху склала 64000,00 грн., загальна вартість виконаних робіт - 167200,00 грн.

Взаємовідносини з ТОВ "Рівер Буд" за укладеним договором підтверджено рахунком на оплату №1512-1 від 15.12.2015 року на суму 167200,00 грн., актом 1512-1 від 15.12.2015 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму виконаних робіт - 167200,00 грн., актом приймання-передачі векселів від 01.02.2016 року в оплату за послуги відповідно до договору №0709 від 07.09.2015 року на суму 152152,00 грн.

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Агро-Ленд+" (покупець) та ТОВ "ЛІДГЕР" (код ЄДРПОУ 40550538) (постачальник) укладено договір поставки №0510 від 05.10.2016 року, відповідно до предмету якого, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, зазначений у накладних (актах прийому-передачі), які ж невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором. Взаємовідносини з ТОВ "ЛІДГЕР" за укладеним договором підтверджено рахунком на оплату №510 від 05.10.2016 року на суму300054,00 грн., видатковою накладною №510 від 05.10.2016 року на суму 300054,00 грн., товарно-транспортною накладною №0510/1 від 05.10.2016 року, товарно-транспортною накладною №0510/2 від 05.10.2016 року, товарно-транспортною накладною №0510/3 від 05.10.2016 року, банківською випискою від 25.10.2016 року про часткову сплату згідно рахунку №0510 від 05.10.2016 року, банківською випискою від 27.10.2016 року про часткову сплату згідно рахунку №0510 від 05.10.2016 року, банківською випискою від 03.11.2016 року про часткову сплату згідно рахунку №0510 від 05.10.2016 року.

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Агро-Ленд+" (покупець) та ТОВ "Спецресурс-2015" (код ЄДРПОУ 39817325) (постачальник) укладено договір поставки №150803 від 03.08.2015 року, відповідно до предмету якого, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, зазначений у накладних (актах прийому-передачі), які ж невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Взаємовідносини з ТОВ "Спецресурс-2015" за укладеним договором підтверджено рахунком на оплату №81804 від 18.08.2015 року на суму 100368,00 грн., видатковою накладною від №81804 від 18.08.2015 року на суму 100368,00 грн., товарно-транспортною накладною від №081804 від 18.08.2015 року, рахунком на оплату №80615 від 06.08.2015 року на суму117300,00 грн., видатковою накладною №80615 від 06.08.2015 року на суму 117300,00 грн., товарно-транспортною накладною від №080615 від 06.08.2015 року, рахунком на оплату №81408 від 14.08.2015 року на суму 119870,40 грн., видатковою накладною №81408 від 14.08.2015 року на суму 119870,40 грн., товарно-транспортною накладною від №081408 від 14.08.2015 року, рахунком на оплату №81215 від 12.08.2015 року на суму 116688,00 грн., видатковою накладною №81215 від 12.08.2015 року на суму 116688,00 грн., товарно-транспортною накладною від №081215 від 12.08.2015 року та іншими. Окрім того, в матеріалах справи містяться банківські виписки від 20.08.2015 року про сплату ТОВ "Спецресурс-2015" згідно договору поставки №150803, 26.05.2016 року (на користь ТОВ "Красса", договір №ПУ2605 про відступлення права вимоги від 26.05.2016 року), 18.05.2016 року (на користь ТОВ "Ирилл", договір №ПУ1805-1 про відступлення права вимоги від 18.05.2016 року).

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Агро-Ленд+" (покупець) та Асоціацією фермерських господарств "Таврія" (код ЄДРПОУ 22749307) (постачальник) укладено договір поставки №17/04 від 17.04.2015 року, відповідно до предмету якого, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, зазначений у накладних (актах прийому-передачі), які ж невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором. Взаємовідносини з АФГ "Таврія" за укладеним договором підтверджено рахунком на оплату №209 від 02.06.2015 року на суму 101738,00 грн., видатковою накладною №211 від 02.06.2015 року на суму 101738,00 грн., банківською випискою за 20.05.2015 року, рахунком на оплату №210 від 03.06.2015 року на суму 84270,00 грн., видатковою накладною №212 від 03.06.2015 року на суму 84270,00 грн., рахунком на оплату №211 від 04.06.2015 року на суму 85330,00 грн., видатковою накладною №213 від 04.06.2015 року на суму 85330,00 грн., товарно-транспортною накладною №1506001 від 15.06.2015 року, товарно-транспортною накладною №1206001 від 12.06.2015 року, товарно-транспортною накладною №1106004 від 11.06.2015 року, товарно-транспортною накладною №0906003 від 09.06.2015 року та іншими.

З огляду на вище викладене, суд зазначає, що реальність операцій з придбання товарів (робіт, послуг) позивачем за договорами, укладеними з ТОВ "Агро-Ленд+" з ТОВ "Анріон", ТОВ "Єандіс", ТОВ "Древ-Пром Систем", ТОВ "Рівер Буд", ТОВ "Адалант", ТОВ "Реймс Груп", ТОВ "Лідгер", ТОВ "Спецресурс-2015", АФГ "Таврія" підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства України, згідно яким здійснювалося постачання, отримання, оплата та оприбуткування товару (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпунктами 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг.

Зазначені обставини залишились не спростованими в ході судового розгляду справи.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань державної податкової інспекції є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Таким чином, позивачем отримані вказані податкові накладні у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Однак, на підтвердження реальності здійснення фінансово-господарський операцій, позивачем під час розгляду справи, було надано інформацію про самі договори, суми на які було укладено договори, а також видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Таким чином, зазначене вище спростовує висновки перевірки в частині відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Арго-Ленд+" з ТОВ "Анріон", ТОВ "Єандіс", ТОВ "Древ-Пром Систем", ТОВ "Рівер Буд", ТОВ "Адалант", ТОВ "Реймс Груп", ТОВ "Лідгер", ТОВ "Спецресурс-2015", АФГ "Таврія".

Щодо висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України на південно-західній залізниці від 13.11.2014 року №476, наданого представником відповідача, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому зазначено, що документи ТОВ "Анріон": довіреність від 01.08.2014 року, податкова декларація з ПДВ за 09 місяць 2014 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за 09 місяць 2014 року виконані однією особою, а підписи від імені ОСОБА_2 в податковій декларації з ПДВ за 08 місяць 2014 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) за 08 місяць 2014 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за 08 місяць 2014 року, реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за 08 місяць 2014 року виконані іншою особою, суд зазначає, що дані документи, які були надані для експертного дослідження не стосуються первинних документів, на підставі яких позивачем сформовані витрати та податковий кредит, тому не може бути врахований судом при встановлені реальності господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ "Анріон".

Крім того, згідно розрахунку по контрагентам, відповідачем оскаржуваними рішенням від 09.10.2017р. нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 1162,00 грн. та лютий 2014 року у сумі 3869,00 грн. із застосуванням штрафних фінансових санкцій в загальному розмірі 1257,75 грн.

Відповідно до п.102.1. ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідачем жодних обґрунтувань можливості визначення оскаржуваними рішеннями сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 1162,00 грн. та лютий 2014 року у сумі 3869,00 грн. не надано, у зв'язку з чим зазначене визначення сум грошових зобов'язань здійснено контролюючим органом поза межами строку давності.

За таких умов податкове повідомлення - рішення від 09.10.2017 року №0016471402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) за основним зобов'язанням на суму 598332,00 грн. і за штрафними санкціями на суму 149583,00 грн., а також податкове повідомлення - рішення від 09.10.2017 року №0016461402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним зобов'язанням на суму 557607,00 грн. і за штрафними санкціями на суму 29653,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання податкового повідомлення - рішення від 09.10.2017 року №0016461402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним зобов'язанням на суму 10617,00 грн. і за штрафними санкціями на суму 2654,00 грн. та податкового повідомлення - рішення від 09.10.2017 року №0016471402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним зобов'язанням на суму 23083,00 грн. і за штрафними санкціями на суму 5770,75 грн., суд залишає їх без задоволення з огляду на наступне.

Також згідно розрахунку по контрагентам та висновків з акту перевірки, позивачем встановлено у декларації "Дохід від будь-якої діяльності" за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 їх заниження на загальну суму 58983,00 грн. Тобто позивач має кредиторську заборгованість по взаєморозрахункам з ТОВ "Аквілея" на суму 58510 грн. та ТОВ "Агрофірма "Батьківщина" на суму 473 грн. Заборгованість перед ТОВ Аквілея виникла в серпні 2013 року, а перед ТОВ "Агрофірма "Батьківщина" в серпні 2011 року.

Відповідно до пп.14.1.257 ПК України, безповоротна фінансова допомога, це зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню (п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов'язання , якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на довгострокові та поточні.

Поточні зобов'язання включають: короткострокові кредити банків;поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані;поточні забезпечення; інші поточні зобов'язання. (п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, позивачем занижено суму доходу у сумі 58982 грн. У позові ТОВ Агро-Ленд+ зазначає, що заборгованість перед ТОВ Аквілея дійсно виникла в серпні 2013 року, строк позовної давності вже сплинув, окрім того, 30.12.2016 року ТОВ Аквілея уклало з ТОВ Епсілон-5 договір про відступлення права вимоги боргу позивача в розмірі 58509,60, також зазначено, що позивач в повному обсязі розрахувався по наявній заборгованості з ТОВ Епсілон-5 . Проте суд зазначає, що погашення заборгованості після спливу терміну (строку позовної давності), не скасовує обов'язку щодо включення доходу звітного періоду відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов'язання .

Щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 18052,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки, податковим органом встановлено, що по бухгалтерському рахунку №702 Дохід від реалізації товарів відображено показникидоходу отриманого від продажу товарів (макуха соняшникова та інше). Згідно наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за 2015-2016 роки встановлено, що собівартість перелічених складових доходу обліковуються на бухгалтерському рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів . Тому при здійсненні аналізу діяльності ТОВ Агро-Ленд+ у квітні, грудні 2015 року та грудні 2016 року встановлено реалізацію товарів нижче, собівартості, дохід від реалізації товарів за ці місяці в загальному склав 951847,18 грн., загальна сума собівартості реалізованих товарів - 1042109,54 грн., таким чином сума заниження ПДВ склала 18052,47 грн.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Таким чином, позивачем в порушення положень чинного податкового законодавства занижено податкові зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 18052,00 грн. Окрім того, жодних обґрунтувань позивачем помилковості висновків акту в цій частині не наведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у сумі 20659,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.10.2017 року №592, яке містяться в матеріалах справи, підлягає компенсації за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області у сумі 20027,63 грн.

Керуючись ст.ст.160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0016461402 від 09.10.2017р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним зобов'язанням на суму 557607,00 грн. і за штрафними санкціями на суму 29653,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0016471402 від 09.10.2017 р. №0016471402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) за основним зобов'язанням на суму 598332,00 грн. і за штрафними санкціями на суму 149583,00 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд+" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 20027,63 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1