Рішення

від 26.12.2017 по справі 826/16278/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2017 року 12:02 № 826/16278/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Ксендзові А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Державної фіскальної служби у м.Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2017 р. № 0002921310, № 0002931310, від 11.08.2017 р. № 0006983131, № 000069791306 та податкової вимоги від 19.10.2017 р. № 87461-17

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: Зайцева О.В.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 грудня 2017 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 18.05.2017 р. № 0002921310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням на 450,00 грн. та за штрафними санкціями 112,50 грн.;

- від 18.05.2017 р. № 0002931310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням на 6000,00 грн. та за штрафними санкціями 1500,00 грн.;

- від 11.08.2017 р. № 0006983131, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням на 9918,75 грн. та за штрафними санкціями 2479,69 грн.;

- від 11.08.2017 р. № 000069791306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням на 132250,00 грн. та за штрафними санкціями 33062,50 грн.;

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у м.Києві від 19.10.2017 р. № 87461-17 про сплату податкового боргу в сумі 177080,94 грн., в тому числі: 141538,75 грн. - за основним платежем та 35542,19 грн. - за штрафними санкціями.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю та безпідставністю винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що позивач не отримав інвестиційного прибутку від продажу частки в статутному капіталі ТОВ Юридична фірма Фортіс , оскільки відсутня різниця між номінальною вартістю частки (витрат на її придбання) та вартістю продажу останньої за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі. Таким чином, позивачем не було занижено податок на доходи фізичних осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки за результатами перевірки встановлено отримання позивачем інвестиційного прибутку, який підлягає оподаткуванню відповідно до вимог чинного законодавства. Заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків фізичної особи ОСОБА_1 щодо отримання інвестиційного доходу у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 170.2.2, пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 п.п. а , б абз. 2 в п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, ст. 1087 Цивільного кодексу України та п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, внаслідок чого ОСОБА_1 було занижено фінансовий результат від відчуження (передачі) частки у статутному капіталі ТОВ Юридична фірма Фортіс на суму 30 000,00 грн.

Порушення вимог п. 162.1 ст. 162, ст. 168, пп. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого ОСОБА_1 не нараховано та не сплачено з отриманої у 2015 році суми інвестиційного доходу у розмірі 30 000,00 грн. військовий збір в сумі 450,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 02.02.2017 р. № 51/1/26-50-13-06/1983317610 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 27.02.2017 р. № 0000731306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням на 450,00 грн. та за штрафними санкціями на 112,50 грн.;

- від 27.02.2017 р. № 0000721306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням на 5 391,00 грн. та за штрафними санкціями на 1 347,75 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято рішення від 10.05.2017 р. № 3154/к/26-15-10-02-16, яким на підставі гл. 4 Податкового кодексу України, пп.2 п. 2 розд. ІХ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. № 916, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 р. за № 1617/28062) скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві від 27.02.2017 р. № 0000721306, а скаргу від 20.03.2017 р. (вх. від 21.03.2017 р. №К/396/ФОП - інші) - задоволено частково.

Під час розгляду первинної скарги встановлено, що податкові повідомлення-рішення винесені без врахування змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , який набрав чинності з 01.01.2017, без врахування вимог пп.167.5.1 п.167.5 ст.167 Податкового кодексу України (в редакції, чинної до 31.12.2015). Крім того, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві при визначенні суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 не враховано вимоги пп. 167.5.1 п.167.5 ст.167 Податкового кодексу України.

На підставі рішення Головного управління ДФС у м.Києві № 3154/к/26-15-10-02-16 від 10.05.2017 р. про розгляд первинної скарги, Головним управлінням ДФС у м.Києві було винесено податкові повідомлення-рішення від 18.05.2017 р.:

-№0002921310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 562,50 гривень, в тому числі за податковим зобов'язанням на 450,00 грн. та за штрафними санкціями на 112,50 грн.;

-№0002931310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7 500,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на 6 000,00 грн. та за штрафними санкціями на 1 500,00 грн.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною Фіскальною службою України прийнято рішення від 02.08.2017 р. № 9810/К/99-99-11-02-01-14, яким на підставі гл. 4 Податкового кодексу України залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 18.05.2017 р. № 0002931310 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, № 0002921310 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору, винесені на підставі рішення ГУ ДФС у м.Києві від 10.05.2017 р. № 3154/К/26-15-10-02-16 за результатом розгляду первинної скарги, та збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі основного платежу -132 250,00 грн., штрафних санкцій - 33062,50 грн., по військовому збору в сумі основного платежу - 9918,75 грн., штрафних санкцій - 2 479,69 грн., а скаргу - залишено без задоволення.

На підставі рішення ДФС України № 9810/К/99-99-11-02-0114 від 02.08.2017 р. про розгляд повторної скарги, Головним управлінням ДФС у м.Києві було винесено податкові повідомлення-рішення від 11.08.2017 р.:

- № 0006983131, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 12 398,44 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 9 918,75 грн. та за штрафними санкціями на суму 2479,69 грн.;

- № 000069791306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 165 312,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на 132 250,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 33 062,50 грн.

19.10.2017 р. Головним управлінням ДФС у м.Києві винесено податкову вимогу № 87461-17 про сплату податкового боргу в сумі 177 080,94 грн., в тому числі: 141 538,75 грн. - за основним платежем та 35 542,19 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою податкового органу з огляду на те, що позивачем не було занижено фінансовий результат від відчуження частки в статутному капіталі ТОВ Юридична фірма Фортіс , а отже, не отримано інвестиційного доходу в 2015 році, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України Про господарські товариства від 19 вересня 1991 року N 1576-XII учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Цивільного кодексу України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Положеннями ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства (ч. 2 ст. 148 цього ж Кодексу).

За визначенням пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 названого Кодексу).

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальним оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно із пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

В силу положень пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Відповідно до пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Отже, продаж учасником частки в статутному капіталі товариства відноситься до операцій з інвестиційними активами, за результатами яких в податковому обліку відображається загальний фінансовий результат у вигляді інвестиційного прибутку. В той же час, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника включається лише позитивне значення від операцій з інвестиційними активами, яке розраховується як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Саме отримане платником позитивне значення інвестиційного прибутку є базою для оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій останнім задекларовано суму отриманого доходу у розмірі 1 375 000,00 грн. від продажу інвестиційного активу, а саме 55 % частки в статутному капіталі TOB Юридична фірма Фортіс (код за ЄДРПОУ 25401349), витрати на придбання інвестиційного активу в розмірі 1 375 000,00 грн., фінансовий результат операцій з інвестиційними активами в 2015 році (інвестиційний прибуток) - 0 гривень.

Так, згідно копії протоколу загальних зборів учасників TOB Юридична фірма Фортіс № 2 від 04.02.1998 р. статутний капітал TOB Юридична фірма Фортіс сформовано за рахунок внесення ОСОБА_1 майна на суму 22 500,00 грн., що становить 75 % статутного капіталу та внесення ОСОБА_4 коштів 7 500,00 грн., що становить 25% статутного капіталу.

Згідно з копією протоколу загальних зборів учасників TOB Юридична фірма Фортіс №4 від 28.10.2010 р. виключено ОСОБА_4 з TOB Юридична фірма Фортіс та збільшено статутний капітал до 2 500 000,00 грн.

Відповідно до прибуткових касових ордерів ОСОБА_1 у період з 01.11.2010 р. по 21.03.2011 р. було внесено до статутного капіталу підприємства коштів у сумі 1 345 000,00 грн., як наслідок частка ОСОБА_1 складала 100% статутного капіталу. Згідно з копією протоколу загальних зборів учасників TOB Юридична фірма Фортіс №5 від 12.01.2011 р. ОСОБА_1 на безоплатній основі передав 45 % частки статутного капіталу TOB Юридична фірма Фортіс громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6

У зв'язку з виходом 28.04.2015 р. ОСОБА_1 із засновників TOB Юридична фірма Фортіс учасниками зальних зборів TOB Юридична фірма Фортіс було прийнято рішення про виплату частки в статутному капіталі товариства (55%), шляхом передачі у власність ОСОБА_1 належне товариству нежиле приміщення загальною площею 221,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, пров. Чеслава Бєлінського, 10. Згідно з договором купівлі - продажу від 11.06.2015 р. TOB Юридична фірма Фортіс (продавець) вартість майна, що продається складає 1 375 000,00 гривень.

Таким чином, інвестиційні внески позивача на частку в статутному капіталі в розмірі 55 % становили 1 375 000,00 грн., в тому числі 30 000,00 грн. в 1998 р. та 1345000,00 грн. в 2010-2011 роках.

При відчуженні частки в статутному капіталі ТОВ Юридична фірма Фортіс в розмірі 55 % позивач отримав прибуток в сумі 1 375 000,00 грн.

Таким чином, інвестиційний прибуток від операції з продажу частки в статутному капіталі ТОВ Юридична фірма Фортіс у позивача не виник, оскільки позивач поніс витрати на придбання відповідного інвестиційного активу в розмірі 1 375 000,00 грн., а отримав дохід від продажу частки цього активу в сумі 1 375 000,00 грн.

Наведене дає суду підстави дійти висновку, що оскільки сума витрат позивача на придбання частки в статутному капіталі відповідає сумі вартості продажу частки в статутному капіталі, відповідно отриманий позивачем інвестиційний прибуток дорівнює нулю, а відтак у позивача відсутній обов'язок щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 18.05.2017 р. № 0002931310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7500,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 6000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1500,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 р. № 000069791306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 165 312,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 132 250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33062,50 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З 03.08.2014 р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 31 липня 2014 року №1621-VII, якими підрозділ 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України доповнено пунктом 16 1 , відповідно до якого (у редакції, що діяла з 01.01.2015 р.) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (пп. 1.1 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Перехідних Положень Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Перехідних Положень Податкового кодексу України), до яких відноситься, зокрема, інвестиційний прибуток.

Відповідно пп. 1.4 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту.

Згідно з пп. 1.5 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Підпунктом б п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету є платник податку.

Зважаючи на те, що позивачем не було отримано інвестиційного прибутку від продажу його частки в статутному капіталі ТОВ Юридична фірма Фортіс , сума якого є базою для оподаткування військовим збором, відповідно підстав для нарахування останнього у відповідача не було.

Таким чином, винесені податкові повідомлення-рішення від 18.05.2017 р. № 0002921310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір на загальну суму 562,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 450,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 112,50 грн. та від 11.08.2017 р. № 0006983131, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір на загальну суму 12 398,44 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 9918,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2479,69 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на те, що судом визнано протиправним нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.05.2017 р. № 0002931310 та від 11.08.2017 р. № 000069791306 та військового збору за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.05.2017 р. № 0002921310 та від 11.08.2017 р. № 0006983131, відповідно нарахування штрафних санкцій за останніми суд визнає протиправним.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи наслідком винесення згаданих вище податкових повідомлень-рішень стало виникнення у позивача податкового боргу, що стало підставою для складення та направлення позивачу податкової вимоги від 19.10.2017 р. № 87461-17 про сплату боргу на загальну суму 177 080,94 грн.

Зважаючи на те, що судом визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для її винесення, як наслідок податкова вимога від 19.10.2017 р. № 87461-17 про сплату боргу на загальну суму 177 080,94 грн. також підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати в сумі 1770,81 гривень підлягають поверненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві.

В той же час, ціна позову включає податкове повідомлення-рішення від 18.05.2017 р. № 0002921310 на загальну суму 562,50 грн., податкове повідомлення-рішення від 18.05.2017 р. № 0002931310 на загальну суму 7500,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 р. № 000069791306 на загальну суму 165 312,50 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 р. № 0006983131 на загальну суму 12 398,44 грн., податкову вимогу від 19.10.2017 р. № 87461-17 на загальну суму 177 080,94 грн. та складає 362 854,38 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону N 3674-VI, відповідно до якої встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Таким чином, з урахуванням заявленої ціни позову позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 362 854,38 (1%), тобто 3 628,54 грн. В той же час, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1770,81 грн., що не відповідає вимогам Закону України Про судовий збір .

Таким чином, беручи до уваги, що адміністративний позов задоволений на користь позивача, відповідно решта судового збору в сумі 3 628,54-1770,81=1 857,73 грн. підлягає достягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві № 0002921310 від 18.05.2017 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві № 0002931310 від 18.05.2017 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві № 0006983131 від 11.08.2017 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві № 000069791306 від 11.08.2017 р.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м.Києві від 19.10.2017 р. № 87461-17.

Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 770,81 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві.

Стягнути з Головного управління ДФС у м.Києві решту судового збору в сумі 1 857,73 гривень до Державного бюджету України.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко

Повний текст постанови складено та підписано 28.12.2017 р.