Постанова

від 20.12.2017 по справі 910/9250/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2017 р. Справа№ 910/9250/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Пашкіної С.А.

Мартюк А.І.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 05.07.2017р.;

від відповідача: Нікульшин Д.О. за довіреністю №53/01 від 27.10.2017; Шморгун Н.В., за довіреністю №№52/01 від 27.10.2017;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_5 за договором про надання правової допомоги №б/н від 04.07.2017р.;

від третьої особи 3 : не з'явися;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма"

на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2017

у справі №910/9250/17 (суддя Спичак О.М.)

за позовом ОСОБА_6

до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма",

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Трубінської Олександри Олександрівни, 2. ОСОБА_8 та 3. ОСОБА_9

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування запису

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування запису.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі №910/9250/17 позов задоволено частково, вирішено визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", які оформлені протоколом №13 від 27.04.2017р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 1600 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі №910/9250/17 скасувати в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та в частині стягнення судового збору, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів учасників товариства, збори проведені при наявності кворуму, права позивачки не були порушені, заява про зміну підстав позову не підписана представником позивача, вимога про скасування запису не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" передано на розгляд колегії суддів у складі: Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2017 апеляційна скарга прийнята до провадження та її розгляд призначено на 09.10.2017.

03.10.2017 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

09.10.2017 відповідач подав доповнення до апеляційної скарги, у яких вказав, що спірним рішенням загальних зборів не порушені права та охоронювані законом інтереси позивача.

09.10.2017 третя особа 3 подала клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та перенесення судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 розгляд справи відкладено на 30.10.2017.

30.10.2017 представник позивача подав письмові пояснення щодо порушення корпоративних прав позивача поставленими питаннями порядку денного оскаржуваних загальних зборів учасників товариства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 розгляд справи відкладено на 20.11.2017.

14.11.2017 третя особа 1 подала повідомлення щодо розгляду справи без її участі та з поясненнями щодо вчинення реєстраційних дій.

16.11.2017 представник позивача подав письмові пояснення щодо обставин справи.

20.11.2017 відповідач подав відзив на письмові пояснення позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 розгляд справи відкладено на 04.12.2017.

04.12.2017 відповідач подав відзив на письмові пояснення позивача (від 16.11.2017).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 розгляд справи відкладено на 06.12.2017.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9250/17 у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Пономаренка Є.Ю. відпустці.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2017 справу № 910/9250/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Пашкіної С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи на 20.12.2017.

Треті особи 1, 3 явку представників у судове засідання не забезпечили. Про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Неявка у судове засідання представників третіх осіб 1, 3 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представники відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у позові.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи 2, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, в також права та обов'язки їх учасників та засновників регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України "Про господарські товариства".

За приписами ст.1 Закону України "Про господарські товариства" підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України та ч. 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до вимог ст. 87, 91, 92 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення з дня її державної реєстрації і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається моментом набуття цивільних прав та обов'язків, які юридична особа здійснює через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до ст. 143 ЦК України, ст. 4, 51 Закону є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов'язки учасників товариства.

За змістом ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.58 Закону України "Про господарські товариства", ст.145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ч.1 ст.98 ЦК України).

Виходячи зі змісту приписів ст.ст.41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі змісту п.п.4.1, 5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" (в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом №12 від 14.12.2011р.) учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9. Частки у статутному капіталі товариства розподіляються наступним чином: ОСОБА_8 належить частка, що складає 33,3333% статутного капіталу; ОСОБА_6 - 33,3333% статутного капіталу; ОСОБА_9 належить частка, що складає 33,3334% статутного капіталу товариства.

Пунктом 8.1 статуту відповідача передбачено, що органами управління товариства є: загальні збори учасників - вищий орган управління товариства; дирекція - виконавчий орган товариства; ревізійна комісія - контролюючий орган товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема: обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства; затвердження звітів та висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку сплати частини прибутку, визначення порядку покриття збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2017р. було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", результати яких оформлено протоколом №13 від 27.04.2017р.

У протоколі №13 від 27.04.2017р. загальних зборів та відомості про підсумки реєстрації учасників загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" вказано, що участь у загальних зборах приймали ОСОБА_8 в особі представника на підставі довіреності від 26.04.2017р. ОСОБА_11, ОСОБА_6 в особі представника на підставі довіреності від 24.04.2017р. ОСОБА_12 та ОСОБА_9 в особі представника - ОСОБА_13, що діяв на підставі довіреності від 28.02.2017р.

Згідно змісту вказаного протоколу до порядку денного загальних зборів було віднесено питання про: обрання голови та секретаря зборів; звіт дирекції товариства в особі генерального директора ОСОБА_14 про результати діяльності товариства у період з грудня 2011р. по квітень 2017р.; вирішення кадрових питань органів управління товариством; обрання представника товариства як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН" для участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН".

Відповідно до протоколу №13 від 27.04.2017р. вищим органом управління відповідача були прийняті рішення про: обрання головою зборів ОСОБА_11, секретарем зборів - ОСОБА_13 та уповноваження голови й секретаря зборів на підписання протоколу загальних зборів; прийняття до уваги звіту дирекції товариства про результати діяльності товариства у період з грудня 2011р. до квітня 2017р. та визнання роботи дирекції товариства в особі генерального директора ОСОБА_14 у період з грудня 2011р. до квітня 2017р. незадовільною; відкликання ОСОБА_14 з посади генерального директора товариства з 27.04.2017р.; виключення ОСОБА_14 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, в тому числі, підписувати договори; обрання ОСОБА_3 на посаду генерального директора товариства з 28.04.2017р.; доручення (уповноваження) ОСОБА_3 здійснити всі необхідні дії (з правом підпису всіх необхідних документів) щодо внесення до ЄДР змін на підставі рішень загальних зборів товариства від 27.04.2017р.; обрання генерального директора товариства ОСОБА_3 представником товариства як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН" для участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН", які відбудуться у 2017р.

За твердженнями позивача, загальні збори 27.04.2017р. було проведено з порушенням норм чинного законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" щодо повідомлення ОСОБА_6 про загальні збори та їх порядок денний, що призвело до неможливості належної підготовки до зборів вищого органу управління суб'єктом господарювання. Одночасно, заявником було наголошено на тому, що ані ОСОБА_6, ані її представник не були присутніми на вказаних загальних зборах. До того ж, за твердженнями позивача, представники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не мали повноважень на представництво інтересів учасників товариства під час проведення спірних загальних зборів. Наведене у сукупності (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Згідно п.2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 26.02.2016р. рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У пункті 2.13 зазначеної Постанови вказано, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальінстю (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Аналогічні підстави, що є безумовними для визнання недійсним рішення загальних зборів наведено у Постанові №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Таким чином, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що діючим законодавством України учасникам надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує їх права та охоронювані законом інтереси, у випадку, зокрема, недотримання встановленої процедури їх скликання та прийняття рішення без необхідного кворуму.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При зверненні до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, позивачем повинно бути доведено порушення вимог закону або установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" під час скликання та проведення зборів вищого органу товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів, як учасника господарського товариства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, як зазначено вище, позивач посилався на те, що загальні збори 27.04.2017р. було проведено з порушенням норм чинного законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" щодо повідомлення ОСОБА_6 про загальні збори та їх порядок денний, що призвело до неможливості належної підготовки до зборів вищого органу управління суб'єктом господарювання. Одночасно, заявником було наголошено на тому, що ані ОСОБА_6, ані її представник не були присутніми на вказаних загальних зборах. До того ж, за твердженнями позивача, представники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не мали повноважень на представництво інтересів учасників товариства під час проведення спірних загальних зборів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", які оформлено протоколом №13 від 27.04.2017р., суд першої інстанції дійшов висновку, що вони є обґрунтованими, доведеними та правомірними.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, у рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р. (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 ЦК України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасників господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.

Згідно із ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п.8.7 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік.

Пунктом 8.8 статуту відповідача про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються письмово шляхом направлення їм відповідних повідомлень поштою, кур'єром або вручаються особисто. У повідомленні про проведення загальних зборів учасників товариства повинно бути вказано час і місце про ведення зборів і порядок денний. Повідомлення повинно бути відправлене/вручене учасникам не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників товариства.

Будь-який учасник товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників товариства за умови, що воно було ним поставлене не пізніш як за 25 днів до початку проведення загальних зборів. Пропозиції учасників товариства щодо порядку денного загальних зборів мають подаватись у письмовій формі генеральному директору товариства не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасників товариства. З питань, які не були включені до порядку денного загальних зборів учасників товариства, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Загальні збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників) товариства, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники, які беруть участь у загальних зборах учасників товариства, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожен учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів (п.п.8.9, 8.11, 8.12 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" ).

Згідно п.8.6 статуту відповідача у випадку, коли товариство складається з декількох учасників, загальні збори учасників товариства обирають зі свого складу голову та секретаря зборів, які організовують ведення протоколу загальних зборів та підписують його.

Зі змісту п.8.16 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" вбачається, що позачергові загальні збори учасників товариства скликаються генеральним директором товариства, в тому числі, на вимогу учасників товариства, що володіють у сукупності не менш як 20 відсотками голосів. Якщо директор товариства протягом 25 днів не виконає зазначеної вимоги, такі учасники товариства мають право самі скликати загальні збори учасників товариства.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що у листі від 27.03.2017р. ОСОБА_9 було висунуто генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" вимогу про скликання 27.04.2017р. позачергових загальних зборів з наступним порядком денним: обрання голови та секретаря зборів; звіт дирекції товариства в особі генерального директора ОСОБА_14 про результати діяльності товариства у період з грудня 2011р. по квітень 2017р.; вирішення кадрових питань органів управління товариством; обрання представника товариства як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН" для участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН". Аналогічні вимоги до виконавчого органу відповідача було заявлено ОСОБА_8 у листі від 30.03.2017р.

З наявних у матеріалах справи пояснень третіх осіб 2 та 3 вбачаєтсья, що копії вказаних листів було направлено на адресу позивача, на підтвердження чого надано до матеріалів справи фіскальні чеки №5067 від 29.03.2017р. та №0185 від 01.04.2017р.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, повідомлення про призначення на 27.04.2017р. загальних зборів учасників та їх порядок денний у порядку, що визначений статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", було скеровано відповідачем на адресу позивача лише 05.04.2017р., що підтверджується наявними в матеріалах фіскальним чеком відділення поштового зв'язку №5729 від 05.04.2017р.

Таким чином, з огляду на наведені положення чинного законодавства положення статуту відповідача, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо порушення відповідачем порядку та строків повідомлення ОСОБА_6 про проведення 27.04.2017р. загальних зборів та їх порядок денний.

Так, у відповідності до п.п.2.13, 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 26.02.2016р. під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Судом обґрунтовано відхилені доводи позивача про те, що ані ОСОБА_6, ані її представник не були присутніми на спірних загальних зборах, як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Зокрема, зі змісту відомості від 27.04.2017р. про підсумки реєстрації учасників загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" вбачається, що на загальні збори учасників товариства прибули та були зареєстровані: представник ОСОБА_8 ОСОБА_8 ОСОБА_15 на підставі довіреності від 26.04.2017р., представник ОСОБА_6 ОСОБА_6 ОСОБА_16 на підставі довіреності від 24.04.2017р. та представник ОСОБА_9 ОСОБА_9 ОСОБА_17 згідно довіреності від 28.02.2017р. У вказаній відомості містяться підписи представників учасників відповідача, в тому числі, представника позивача.

Однак, незважаючи на присутність представника позивача на спірних загальних зборах, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо порушення прав ОСОБА_6 внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, та наявність підстав для визнання рішень вищого органу управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" недійсними.

Так, за приписами ч.4 ст.43 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Безумовною підставою для визнання рішень вищого органу управління товариством недійсним є, в тому числі, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (п.2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 26.02.2016р.).

У разі, якщо на порушення вимог статті 43 Закону про господарські товариства питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону (п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р.).

Зі змісту п.2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" вбачається, що слід враховувати, що рішення, прийняті за наслідками розгляду питань, викладених у порядку денному так, що унеможливлювало усвідомлення акціонером суті питання, яке пропонувалося розглянути на загальних зборах учасників, повинні визнаватися недійсними у зв'язку з порушенням в таких випадках права акціонера на попереднє ознайомлення з переліком питань, що виносяться на голосування, передбачене статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства". Якщо у внутрішніх документах обумовлено можливість вирішення на загальних зборах процедурних питань (питань, пов'язаних з порядком проведення загальних зборів тощо) без включення їх до порядку денного, такі положення внутрішніх документів суд не повинен брати до уваги.

Пунктом 8.10 статуту відповідача передбачено, що учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з порядком денним загальних зборів та документами, прийняття рішень до яких винесено на загальні збори, не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасників товариства.

Однак, у повідомленні про проведення 27.04.2017р. було вказано, що до порядку денного зборів вищого органу управління відповідача віднесено питання про: обрання голови та секретаря зборів; звіт дирекції товариства в особі генерального директора ОСОБА_14 про результати діяльності товариства у період з грудня 2011р. по квітень 2017р.; вирішення кадрових питань органів управління товариством; обрання представника товариства як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН" для участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН".

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, на загальних зборах 27.04.2017р. були прийняті рішення про: обрання головою зборів ОСОБА_11, секретарем зборів - ОСОБА_13 та уповноваження голови та секретаря зборів на підписання протоколу загальних зборів; прийняття до уваги звіту дирекції товариства про результати діяльності товариства у період з грудня 2011р. до квітня 2017р. та визнання роботи дирекції товариства в особі генерального директора ОСОБА_14 у період з грудня 2011р. до квітня 2017р. незадовільною; відкликання ОСОБА_14 з посади генерального директора товариства з 27.04.2017р.; виключення ОСОБА_14 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, в тому числі, підписувати договори; обрання ОСОБА_3 на посаду генерального директора товариства з 28.04.2017р.; доручення (уповноваження) ОСОБА_3 здійснити всі необхідні дії (з правом підпису всіх необхідних документів) щодо внесення до ЄДР змін на підставі рішень загальних зборів товариства від 27.04.2017р.; обрання генерального директора товариства ОСОБА_3 представником товариства як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН" для участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК КАШТАН", які відбудуться у 2017р.

Таким чином, рішення про відкликання ОСОБА_14 з посади генерального директора товариства з 27.04.2017р.; виключення ОСОБА_14 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, в тому числі, підписувати договори; обрання ОСОБА_3 на посаду генерального директора товариства з 28.04.2017р.; доручення (уповноваження) ОСОБА_3 здійснити всі необхідні дії (з правом підпису всіх необхідних документів) щодо внесення до ЄДР змін на підставі рішень загальних зборів товариства від 27.04.2017р., було прийнято з питань, які фактично до порядку денного загальних зборів включено не було.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що формулювання у порядку денному загальних зборів 27.04.2017р. питання щодо вирішення кадрових питань органів управління товариством ніяким чином не вказує на те, що останнім було передбачено вирішення саме питання стосовно звільнення директора та призначення нового виконавчого органу.

Зі змісту протоколу №13 від 27.04.2017р., яким оформлено оспорювані рішення, не вбачається погодження учасниками включення до порядку денного загальних зборів питань стосовно виключення ОСОБА_14 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, в тому числі, підписувати договори; обрання ОСОБА_3 на посаду генерального директора товариства з 28.04.2017р.; доручення (уповноваження) ОСОБА_3 здійснити всі необхідні дії (з правом підпису всіх необхідних документів) щодо внесення до ЄДР змін на підставі рішень загальних зборів товариства від 27.04.2017р.

Крім цього, зі змісту п.8.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" вбачається, що органами управління товариством є: загальні збори учасників товариства - вищий орган управління товариством; дирекція - виконавчий орган управління; ревізійна комісія - контролюючий орган товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема: обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства; затвердження звітів та висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку сплати частини прибутку, визначення порядку покриття збитків.

Отже, у даному випадку вирішення кадрових питань органів управління могло стосуватись будь-якого з перелічених органів управління відповідача.

Судом першої інстанції також правомірно враховано, що під час проведення спірних загальних зборів представник заявника голосував проти відкликання ОСОБА_14 з посади генерального директора товариства з 27.04.2017р.; виключення ОСОБА_14 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, в тому числі, підписувати договори.

Крім цього, з приводу призначення нової особи на посаду директора товариства представник позивача утримався від голосування, про що вказано у протоколі №13 від 27.04.2017р., що додатково свідчить про порушення прав учасника товариства на ознайомлення з порядком денним позачергових загальних зборів учасників товариства, а саме нівелювання можливості останнього належним чином підготуватись до загальних зборів та всіх питань їх порядку денного.

Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не було дотримано порядку скликання загальних зборів, внаслідок чого порушено права позивача в частині надання можливості належним чином підготуватись до зборів учасників та ознайомитись з їх порядком денним, з огляду на те, що на зборах вищого органу управління відповідача фактично прийняті рішення з питань, що не віднесені до порядку денного, суд першої інстанції прийшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", які оформлені протоколом №13 від 27.04.2017р.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і №11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах (п.56), та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.

Колегією суддів, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи враховані висновки, наведені у постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2017 у справі №909/116/16 щодо безумовних підстав для визнання рішень вищого органу управління товариством недійсними.

Місцевим господарським судом також правомірно відхилені посилання позивача на те, що представники ОСОБА_21 ОСОБА_22 не мали повноважень на представництво інтересів учасників товариства під час проведення спірних загальних зборів.

Так, відповідно до ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Частиною 1 ст.237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч.ч.1, 3 ст.244 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.23 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" визначено, що учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 Цивільного кодексу України.

Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

На загальні збори учасників товариства 27.04.2017р. прибули та були зареєстровані: представник ОСОБА_11 ОСОБА_8 ОСОБА_15 на підставі довіреності від 26.04.2017р., представник ОСОБА_6 ОСОБА_6 ОСОБА_16 на підставі довіреності від 24.04.2017р. та представник ОСОБА_23 ОСОБА_17 згідно довіреності від 28.02.2017р.

Зі змісту наявної у матеріалах справи довіреності від 26.04.2017р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 за №995, ОСОБА_8 уповноважено ОСОБА_11, в тому числі, брати участь у роботі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" з правом голосування та підпису. Вказана довіреність видана строком на три роки та дійсна до 26.04.2019р.

Відповідно до довіреності від 28.02.2017р. ОСОБА_9 уповноважено ОСОБА_13 представляти інтереси третьої особи 3, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", з усіх питань статутної діяльності зі всіма правами, обов'язками та повноваженнями, наданими як засновнику товариства установчими документами товариства чи чинним законодавством. Вказаною довіреністю передбачено право повіреного брати участь у загальних зборах з правом голосування за всіма питаннями порядку денного, підписувати від імені довірителя протокол загальних зборів засновників товариства. Означена довіреність видана строком на п'ять років та є дійсною до 28.02.2022р.

Отже, з наведеного вище вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_13 мали достатній обсяг повноважень для участі та голосуванні від імені третіх осіб на спірних загальних зборах.

Проте, наведене не спростовує вірних висновків суду першої інстанції щодо наявності інших підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", які оформлені протоколом №13 від 27.04.2017р.

Щодо позовних вимог про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.04.2017р. щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", пов'язаних зі зміною керівника юридичної особи та зміною складу підписантів, то місцевим господарським судом правомірно відмовлено у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, в тому числі, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства, дії щодо внесення запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, мають проводитися державним реєстратором лише після отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, що свідчить про передчасність позовних вимог ОСОБА_6 в частині скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.04.2017р. щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", пов'язаних зі зміною керівника юридичної особи та зміною складу підписантів.

Виходячи з системного аналізу норми ч.1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відсутня потреба окремого визнання недійсними та скасування реєстрації змін до установчих документів в судовому порядку, а відповідна реєстраційна дія скасовується у порядку визначеному саме вказаним нормативно-правовим актом.

З огляду на викладене, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_6 в частині скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.04.2017р. щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", пов'язаних зі зміною керівника юридичної особи та зміною складу підписантів.

Доводи відповідача про те, що спір в даній частині не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки пунктом 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" передбачено, що у тих випадках, коли позивач (засновник, учасник, акціонер, член юридичної особи) одночасно (у межах однієї позовної заяви) заявляє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді. Такими, зокрема, є вимоги про скасування реєстрації випуску акцій у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства та внесення змін до системи обліку прав на іменні цінні папери.

Отже, вимога позивача про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.04.2017р. щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", пов'язаних зі зміною керівника юридичної особи та зміною складу підписантів, є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, а отже, підлягає розгляду господарським судом в межах справи №910/9250/17. Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 19.06.2017р. Вищого господарського суду України по справі №910/21845/16.

Колегією суддів також відхиляються посилання скаржника на те, що судом першої інстанції було прийнято до розгляду не підписану заяву представника позивача про зміну підстав позову, оскільки у матеріалах справи (том 1 а.с.174-179) наявна підписана заява про зміну підстав позову, отже суд правомірно прийняв її до розгляду.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 89 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі № 910/9250/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі № 910/9250/17 - без змін.

2. Матеріали справи №910/9250/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.12.2017.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді С.А. Пашкіна

А.І. Мартюк