КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2017 р. Справа№ 910/14178/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко А.І.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.12.2017 року.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТБУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 року у справі № 910/14178/17 суддя Босий В.П., повний текст рішення складено 08.11.2017 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Висотні Технології"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітбуд"
про стягнення 1 085 166,34 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Висотні Технології" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітбуд" про стягнення 1 085 166,34 грн., з яких 441 861,94 грн. орендна плата, 331 490,60 грн. оплата за пошкодження об'єкта оренди, 189 316,00 грн. пеня, 20 698,36 грн. 3% річних, 101 799,44 грн. інфляційні втрати за невиконання зобов'язань по внесенню орендних платежів та відшкодування пошкодженого об'єкта оренди, підставою виникнення яких є договір оренди (оперативна оренда) №16/05-О/О від 16.05.2016р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Висотні Технології" 441 861,94 грн. боргу, 141 685,07 грн. пені, 16 563,67 грн. 3% річних, 82 011,49 грн. інфляційних втрат та 10 231,83 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітбуд" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати оскаржуване рішення частково та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача 402 246,94 грн. заборгованості, 134 755,53 грн. пені, 15 781,35 грн. 3% річних, 78 506,49 грн. інфляційних втрат, а в іншій частині рішення залишити без змін.
На думку апелянта, судом першої інстанції неправомірно враховано в основну суму заборгованості по орендним платежам акти надання послуг за ремонт, чистку від бетону будівельного обладнання №10 від 23.12.2016р. на суму 39 615,00 грн., №14 від 31.03.2017р. на суму 23 925,00 грн., оскільки такі витрати не є орендними платежами. Скаржник також зазначав, що розмір орендної плати за серпень 2017 року між сторонами не погоджувався, акт надання послуг №20 від 31.08.2017р. на суму 49 043,74 грн. відповідачем не підписувався, тож нарахування штрафних санкцій на вказану суму є безпідставними.
Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 20.12.2017 року.
19.12.2017 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
19.12.2017 року до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 року відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів по забезпеченю позову.
Відповідач до судового засідання, що відбулось 20.12.2017 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Враховуючи наведене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення, оскільки за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, правова позиція заявника наведена в апеляційній скарзі та він не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 16.05.2016 р. між ТОВ "Висотні Технології" (орендодавець) та ТОВ "Мітбуд" (орендар) укладено договір оренди №16/05-О/О (оперативна оренда) (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у специфікації, що міститься у додатку №1 до цього договору, а саме: комплект опалубки системи MIDI BOX PLUS (80 кН/м.кв.) фірми ALTRAD Mostostal H-6.0 м. (4,30 м) на стіну та пілони 300*1400 мм__4 шт. Площа опалубочних щитів 432,24 м. кв. (далі - будівельне обладнання, об'єкт оренди).
Відповідно до пункту 1.2 Договору об'єкт оренди передається орендареві для використання при будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: м. Київ, пров. Машинобудівний, 26 у Солом'янському районі.
За змістом пункту 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування орендарю.
Пунктами 2.3, 2.4 Договору передбачено, що орендна плата за будівельне обладнання складає 164 950,80 грн. з ПДВ за 30 календарних днів. Орендар виконує попередню оплату за перший та останній місяці оренди. Орендар сплачує орендну плату кожного місяця не пізніше 5 днів до дати початку оренди згідно цього договору.
Зі змісту пунктів 8.1-8.4 Договору випливає, що приймання-передавання послуг з користування об'єктом оренди за цим договором здійснюється щомісячно за актом приймання-передання наданих послуг. Проект акту орендодавець складає, підписує і передає орендарю у двох примірниках не пізніше 30 числа кожного місяця, в якому надавались послуги за Договором. Орендар зобов'язаний розглянути кожен проект акту, підписати його та скріпити своєю печаткою і повернути один підписаний і скріплений своєю печаткою примірник акту орендодавцю не пізніше 3-х днів з моменту отримання акту. У випадку, якщо орендар вчасно не повертає орендодавцю належним чином оформлений акт виконаних робіт, послуги вважаються прийнятими без будь-яких зауважень та претензій з боку орендаря. Датою прийняття послуг вважається дата, яка вказана в акті виконаних робіт.
Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Строк оренди об'єкта оренди розпочинається з дати прийняття орендарем об'єкту оренди за актом прийому-передачі в оренду і триває до його повернення орендодавцю за актом повернення (п.п. 9.1, 9.2 Договору).
На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв у користування обладнання згідно специфікації, про що сторонами було складено та підписано відповідний акт здачі будівельного обладнання в оренду від 18.05.2016р.
Згідно до актів здачі-приймання надання послуг №11 від 31.01.2017р. на суму 62 866,32 грн.,№12 від 28.02.2017р. на суму 80 011,68 грн., №15 від 31.03.2017р. на суму 81 165,18 грн., №16 від 30.04.2017р. на суму 53 938,26 грн., №17 від 31.05.2017р. на суму 49 346,78 грн., №18 від 30.06.2017р. на суму 47 071,58 грн., №19 від 31.07.2017р. на суму 49 043,74 грн., №20 від 31.08.2017р. на суму 49 043,74 грн. підтверджується користування орендарем об'єктом оренди на загальну суму 472 487,28 грн.
Звертаючись з позовом, позивач зазначав, що у процесі користування орендованим майном орендар не своєчасно і не у повному розмірі сплачував орендну плату, внаслідок чого, за розрахунками позивача за період з 27.12.2016 року по 15.08.2017 рік, допустив заборгованість у розмірі 441 861,94 грн. Крім того, під час перевірки об'єкта оренди позивачем виявлено пошкодження частини будівельного обладнання, у зв'язку з чим, позивач просив примусово стягнути з відповідача відшкодування вартості ремонту об'єкта оренди у розмірі 331 490,60 грн.
За несвоєчасність виконання грошових зобов'язань позивач нарахував 189 316,00 грн. пені, 20 698,36 грн. 3% річних за загальний період з 27.05.2016р.-15.08.2017р. та 101 799,44 грн. інфляційних втрат з червня 2016 року по липень 2017 року.
Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Колегією суддів встановлено, що відповідно актів здачі-приймання надання послуг за період з 27.12.2016 року по 15.08.2017 рік загальна вартість оплати орендарем за користування орендованого обладнання складає 472 487,28 грн. За твердженням позивача, орендарем частково сплачена орендна плата за актом №11 від 31.01.2017р. у розмірі 30 625,33 грн., в іншій частині заборгованість 441 861,94 грн. не погашена.
Перевіривши на відповідність умовам Договору та вимогам закону розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд першої інстанції вірно встановив, що сума боргу відповідача перед позивачем за Договором за наведений період складає 441 861,95 грн. Ці обставини відповідачем не спростовані.
Твердження апелянта про те, що до вказаної суми позивачем безпідставно включено розмір орендної плати за серпень 2017 року, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки строк виконання зобов'язання зі сплати оренди за серпень мав бути виконаний до 27.07.2017р. та у відповідності до п. 8.3 Договору заперечення відповідача щодо розміру орендної плати у акті №20 від 31.08.2017р. матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на включення до суми заборгованості орендної плати актів надання послуг за ремонт, чистку від бетону будівельного обладнання №10 від 23.12.2016р. на суму 39 615,00 грн., №14 від 31.03.2017р. на суму 23 925,00 грн., спростовується матеріалами справи.
Звертаючись з позовом, позивач також просив стягнути з відповідача оплату ремонту будівельного обладнання та оплату бракованих об'єктів оренди на суму 331 490,60 грн. Орендодавець зазначав, що під час кожного етапу приймання будівельного обладнання на тимчасове зберігання ним проводилася перевірка стану об'єкту оренди, за наслідками якої встановлено недоліки обладнання та виставлені орендарю відповідні рахунки-фактури на оплату.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Пунктом 3.7 Договору встановлено, якщо внаслідок перевірки з'ясується, що об'єкт оренди не відповідає умовам його повернення, то протягом 5-ти робочих днів з дня складення висновку, сторони складають акт про виявлені недоліки, в якому вказують визначену цим договором вартість складових об'єкту оренди, в яких виявлено недоліки, а також строк такого відшкодування.
Згідно до пункту 4.3 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря відшкодування вартості складових об'єкту оренди, в яких виявлено недоліки внаслідок проведення визначеної цим Договором перевірки.
Орендар зобов'язаний вживати всіх можливих заходів до попередження пошкодження; повернути об'єкт оренди орендодавцю у строк та в стані, передбаченому цим договором (пп. 6.1.8, 6.1.13 Договору).
Судова колегія вважає, що обов'язок направлення компетентного представника орендаря на виклик орендодавця, який заявляє вимоги щодо відшкодування оплати ремонту пошкодженого будівельного обладнання та оплати бракованих об'єктів оренди, покладається на орендодавця. Складення сторонами у письмовій формі документу із зазначенням у ньому причин недоліків/браку та неможливості використовувати об'єкт оренди за призначенням є достатнім і належним доказом для висновку про неналежність використання орендарем обладнання за Договором.
Проте, матеріали справи не містять двосторонніх актів про виявлені недоліки та доказів підтвердження факту виклику уповноважених представників відповідача для засвідчення факту понесення позивачем витрат на ремонт обладнання на заявлену до стягнення суму 331 490,60 грн. За відсутності в матеріалах справи відповідних актів про пошкодження орендованого майна, рахунки-фактури не можуть бути визнані судом належними доказами понесення позивачем відповідних витрат, тож вимоги позивача в частині відшкодування з відповідача вартості пошкодженого майна у розмірі 331 490,60 грн. необґрунтовані.
Поряд з вимогами про примусове стягнення орендної плати та відшкодування шкоди за ремонт об'єкта оренди за Договором, позивач просив стягнути з відповідача 189 316,00 грн. пені, 20 698,36 грн. 3% річних за загальний період нарахування з 27.05.2016р.-15.08.2017р. та 101 799,44 грн. інфляційних втрат з червня 2016 року по липень 2017 року.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 11.2 Договору визначено, що за порушення орендарем зобов'язань зі сплати орендної плати орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, апеляційний суд встановив, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 16 563,67 грн. та інфляційні у розмірі 82 011,49 грн. за вказані позивачем періоди, є арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню. За перерахунком пені, колегія дійшла висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню у розмірі 141 685,07 грн. за період з 28.07.2016 р.-28.02.2017 р., з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. В іншій частині сума пені нарахована безпідставно.
Враховуючи відмову в задоволенні позову в частині стягнення вартості ремонту та браку орендованого майна, підстави для задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 36 231,21 грн., інфляційних втрат у розмірі 19 787,95 грн. та 3% річних у розмірі 4 134,69 грн. за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання -відсутні.
Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТБУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 року у справі № 910/14178/17 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 року у справі № 910/14178/17 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/14178/17 повернути до суду першої інстанції.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді А.І. Тищенко
І.М. Скрипка
Повний текст складено 27.12.2017 року
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2017 |
Оприлюднено | 29.12.2017 |
Номер документу | 71333623 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Гончаров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні