Ухвала

від 28.12.2017 по справі 905/1918/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28.12.2017 Справа № 905/1918/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» , м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» ,м. Київ

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрайлінг» , м. Донецьк

про стягнення 277942848,00 грн.

Представники сторін:

від позивача (скаржника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: ОСОБА_2- за довіреністю.

28.11.2017 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» , м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» відповідно до якої банк просить скасувати рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у вигляді Постанови від 09.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження на виконання Наказу господарського суду Донецької області по справі №905/1918/15 про примусове виконання рішення господарського суду від 30.09.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрайлінг» , м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» , м.Донецьк заборгованість за кредитом у розмірі 162000000,00 грн., поточну заборгованість за процентами у розмірі 3098250,00 грн., прострочену заборгованість за процентами у розмірі 52440750,00 грн.

В обґрунтування скарги боржник посилається на те, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірно винесено постанова про повернення виконавчого документу стягувачу з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки державним виконавцем в повному обсязі не виконані виконавчі дії спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Ухвалою від 28.11.2017 суд ухвалив призначити до розгляду скаргу ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» , м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» в судовому засіданні.

Ухвалою від 19.12.2017 суд призначив розгляд скарги ПАТ "КБ"Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.

Скаржник в судові засідання не з'явився, про день, час, місце судових засідань був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал на його адресу.

Представник відділу державної виконавчої служби в судових засіданнях та у запереченнях на скаргу від 26.12.2017 №905/1918/15 проти задоволення скарги заперечив, вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог законодавства.

Представник боржника в судові засідання не з'явився, пояснень по суті скарги не надав, про день, час, місце судових засідань був повідомлений належним чином. За змістом інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є м. Донецьк.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення боржника про наявність скарги та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

Враховуючи, що згідно ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за необхідне розглянути подану стягувачем скаргу за відсутності представників стягувача та боржника.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрайлінг» про стягнення заборгованості у розмірі 277942848,00 грн., задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрайлінг» , м. Донецьк (83049, м.Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 68, ЄДРПОУ 37671020) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (83015, Донецька обл., м.Донецьк, пр-т Ватутіна, 33-а, ЄДРПОУ 19358767) заборгованість за кредитом у розмірі 162000000,00 грн., поточну заборгованість за процентами у розмірі 3098250,00 грн., прострочену заборгованість за процентами у розмірі 52440750,00 грн та судовий збір в розмірі 57197,91 грн в державний бюджет України.

13.10.2015 на виконання зазначеного рішення видано відповідні накази.

17.01.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного наказу та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ТОВ «Укртрайлінг» .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 25.01.2017 на підставі постанови про арешт майна зареєстроване обтяження на все нерухоме майно ТОВ «Укртрайлінг» , вид обтяження - арешт нерухомого майна.

У відповідності до відповіді Регіонального сервісного центу в Донецькій області від 30.01.2017 №31/5-379 відповідно до наявних баз даних станом на 30.01.2017 за ТОВ «Укртрайлінг» транспортні засоби не зареєстровані.

Державною службою інтелектуальної власності України у листі від 09.02.2017 повідомлено орган ДВС, що за інформаційно-пошуковими реквізитами найменування власника/автора в державних реєстрах охоронних документів на об'єкти промислової власності, Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, станом на 06.02.2017, вістуні відомості про ТОВ «Укртрайлінг» як власника зареєстрованих об'єктів права інтелектуальної власності.

Державною фіскальною службою України за запит органу ДВС надано відповідь №1022766837 від 24.01.2017 в якій зазначено, що інформація про номери рахунків, відкритих відповідачем до ДФС України від відповідних фінансових установ не надходила.

02.11.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Виконавчою службою до матеріалів справи надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомого майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо відповідача дата формування якої 20.12.2017, тобто після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, виходячи зі змісту якої відсутні відомості у Реєстрі прав власності на нерухомого майна, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність нерухомого майна у відповідача.

На час розгляду скарги, рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2015 не виконане, доказів зворотного суду не надано.

Стягувач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» , м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилаючись на те, що виконавчою службою не в повному обсязі проведені виконавчі дії спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Господарський суд при розгляді скарги по суті виходить з наступного.

Стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження, згідно ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюється, зокрема, з дотриманням таких засад: верховенства права; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Приписами ст. 18 Закону унормовано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно п. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом;

Згідно п.6 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частиною 1 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані сторонами докази і їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб'єктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а саме не надано доказів направлення запитів до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, належних на праві власності відповідачу, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 02.11.2017 є передчасною.

На порушення вимог чинного законодавства, зокрема ч.8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , якою передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника , виконавець у виконавчому провадженні №53243920, не здійснив перевірку майнового стану боржника в обумовлені законодавством строки (доказів зворотного суду надано не було).

При цьому висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у Постанові у справі №14/492 від 04.02.2015 та у Постанові у справі №9/38-10 від 21.10.2014.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем, в порушення встановлених законом вимог, станом на дату вчинення оскаржуваної постанови, не встановлено документально підтвердженої відсутності у боржника майна, на яке можливо було б звернути стягнення, не проведено інших виконавчих дій стосовно боржника, у зв'язку з чим постанова від 02.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53243920 у зв'язку з відсутністю коштів та майна боржника, є незаконною.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання її недійсною.

Суд зазначає, що зі змісту скарги та додатків до неї вбачається, що позивач оскаржує дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення Постанови від 02.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, отже дата постанови, зазначена в прохальній частині скарги (09.10.2017), суд вважає опискою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання недійсною постанови від 02.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53243920 та зобов'язує Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження на виконання Наказу господарського суду Донецької області по справі №905/1918/15 про примусове виконання рішення господарського суду від 30.09.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрайлінг» , м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» , м.Донецьк заборгованість за кредитом у розмірі 162000000,00 грн., поточну заборгованість за процентами у розмірі 3098250,00 грн., прострочену заборгованість за процентами у розмірі 52440750,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» , м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» задовольнити.

Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53243920.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження на виконання Наказу господарського суду Донецької області по справі №905/1918/15 про примусове виконання рішення господарського суду від 30.09.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрайлінг» , м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» , м.Донецьк заборгованість за кредитом у розмірі 162000000,00 грн., поточну заборгованість за процентами у розмірі 3098250,00 грн., прострочену заборгованість за процентами у розмірі 52440750,00 грн.

Ухвала набирає законної сили в день підписання 28.12.2017 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Г.Є. Курило