Постанова

від 26.12.2017 по справі 904/7374/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2017 року м. Дніпро Справа № 904/7374/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метмастер"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області (головуючий суддя Петренко Н.Е., судді Панна С.П., Манько Г.В.) у справі № 904/7374/17, ухваленого у м. Дніпро 08.11.2017р. о 11.35. (дата складання повного тексту рішення – 13.11.2017)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метмастер"

про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 9 007,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метмастер" про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 9 007,29 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 року у справі № 904/7374/17 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метмастер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сітісервіс-КР" 9 007,29 (дев'ять тисяч сім грн. 29 коп.) гривень заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та 1 600,00 (одна тисяча шістсот) гривень судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метмастер" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 року у справі № 904/7374/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі, перерозподілити судові витрати та стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір у розмірі 1 760,00грн.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на помилкове застосування судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду України у справі № 6-59цс13 від 30.10.2013 року під час розгляду даної справи, оскільки у цих справах існують різні фактичні обставини.

Вказує відповідач і на не доведення позивачем належними доказами надання відповідачу житлово-комунальних послуг на суму 9 007,29 грн., на що господарський суд не звернув уваги, як і на те, що відповідач займає підвальне приміщення у будинку, тобто не потребує значної кількості житлово-комунальних послуг, які надаться позивачем та самостійно здійснює обслуговування будинку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 04.12.2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Метмастер" прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.12.2017 року.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною.

Так, позивач зазначає про обов'язкове, у відповідності до вимог чинного законодавства, надання житлово-комунальних послуг на підставі договору, від укладення якого відповідач ухиляється та про надання відповідних послуг позивачем відповідачу, що підтверджується наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 27.12.2013 між позивачем та Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради було укладено Договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Дзержинському районі.

На підставі вищенаведеного договору позивач з 01.01.2015 надає послуги з утримання будинків, споруд або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Дзержинського району м. Кривого Рогу, в тому числі і будинку 4 по вул. Соборності, що підтверджується також актом прийняття - передачі об'єкта в управління з управління (балансу) (т. 2 а.с. 142-144).

Відповідач є власником приміщення № 38, загальною площею 204,1 м2, у будинку 4 по вул. Соборності у м. Кривому Розі.

Як стверджує позивач у період з 01.01.2015 по 01.07.2017 ним було надано відповідачеві послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, однак відповідачем не було оплачено надані послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 9 007,29 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, 22.09.2016 року позивачем було направлено відповідачеві претензію № 16 від 22.09.2016 року з рахунками та актами здачі-приймання робіт, однак зазначена претензія не була отримана відповідачем, та 26.10.2016 року була повернута зі спливом зберігання поштою.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

У статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (стаття 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

У відповідності до пункту 1 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у даній сфері.

Згідно із частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”).

У цьому Законі термін споживач вживається в такому значенні: фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до статті 20 цього Закону, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статті 21 вищевказаного Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, але як вірно вказано місцевим господарським судом, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, укладення такого договору віднесено до обов'язків обох сторін, а відсутність договору не звільняє споживача житлово-комунальних послуг від їх оплати.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яку викладено в постанові у справі № 6-59цс13 від 30.10.2013 року.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача щодо безпідставного врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду України, викладених у вищенаведеній постанові, оскільки причини не укладення між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг не впливають на висновок Верховного Суду України про обов'язок оплати споживачем наданих житлово-комунальних послуг і за відсутністі укладеного в письмовій формі відповідного договору та про необхідність застосування цього висновку до спірних правовідносин.

До того-ж, матеріалами справи підтверджується звернення позивача до відповідача у лютому 2015 з пропозицією укласти такий договір з доданням проекту договору, на який відповідач листом від 09.02.2015р. відповів відмовою, а також звернення у вересні 2016 та повернення відповідної кореспонденції у зв'язку з її не отриманням відповідачем і закінченням терміну зберігання поштою (а.с. 68, 69 т. 1, а.с. 104, 105 т. 2).

Безпідставними є і доводи відповідача щодо не доведення позивачем належними доказами надання відповідачу житлово-комунальних послуг на суму 9 007,29 грн. та не споживання відповідачем значної кількості житлово-комунальних послуг у зв'язку із займанням підвального приміщення у будинку.

Так, згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Складові послуг, їх періодичність та порядок надання споживачам, детально розшифровуються в наказі Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 та в наказі Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд".

Згідно пункту 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", органи місцевого самоврядування встановлюють ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування заявленої до стягнення суми вартості послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території здійснено позивачем виходячи з площі належного відповідачу приміщення та тарифу, встановленого рішеннями Криворізької міської ради № 419 від 14.12.2011 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій для населення Дзержинського району м. Кривого Рогу" та № 435 від 27.12.2011 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) у м. Кривому Розі".          

Зокрема, рішенням Криворізької міської ради № 435 від 27.12.2011 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) у м. Кривому Розі" встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) окремо по кожному будинку на рівні, встановленому для населення (п. 1.1). Пунктом 2 зазначеного рішення управителів житлових будинків зобов'язано здійснювати перерахунки за ненадані або надані не в повному обсязі послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до вказаних рішень позивачем здійснено розрахунок наданих відповідачеві послуг із розрахунку площі, яку займає відповідач та виставлено останньому рахунки на оплату: №189 від 30.10.2015 на суму 2525,94 грн., №187 від 30.11.2015 на суму 108,89 грн., №195 від 31.12.2015 на суму 425,96 грн., №164 від 29.01.2016 на суму 420,55 грн., №176 від 29.02.2016 на суму 216,77 грн., №181 від 31.03.2016 на суму 288,70 грн., №186 від 29.04.2016 на суму 157,32 грн., №196 від 31.05.2016 на суму 207,49 грн., №187 від 30.06.2016 на суму 117,46 грн., №180 від 29.07.2016 на суму 411,12 грн., №181 від 31.08.2016 на суму 408,47 грн., №188 від 30.09.2016 на суму 360,38 грн., №188 від 31.10.2016 на суму 383,93 грн., №187 від 30.11.2016 на суму 380,44 грн., №187 від 31.12.2016 на суму 288,31 грн., №163 від 31.01.2017 на суму 379,44 грн., №171 від 28.02.2017 на суму 379,59 грн., №172 від 31.03.2017 на суму 386,22 грн., №173 від 30.04.2017 на суму 349,73 грн., №173 від 31.05.2017 на суму 305,76 грн., №179 від 504,82 грн., а всього на суму 9007,29 грн. (т.1 а.с. 45-65)

Вищенаведені рахунки містять кількість, ціну та вартість наданих послуг з утримання будинку та прибудинокової території, а зміст послуг, які надавалися у звітному періоді розшифровані в інформаційних довідках по нарахуванням за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для нежитлового приміщення за адресою: вул. Соборності, 4, прим. 38 у м. Кривому Розі (а.с.127-129 т. 1).

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2013р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов'язаних з їх наданням, підтверджується відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо.

На підтвердження надання житлово-комунальних послуг за адресою: вул. Соборності, буд. 4, м. Кривий Ріг за період з 01.01.2015 по 01.07.2017 позивачем надані картки фактичної собівартості утримання будинку, рахунки на оплату наданих послуг, інформаційні довідки по нарахуванням за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для нежитлового приміщення за адресою: вул. Соборності, буд. 4, прим. 38, копії первинної документації (наряди завдання та акти виконаних робіт), актів здачі-прийомки виконаних робіт, актів надання послуг підрядними організаціями, актів проведення дератизації та дезінсекції (а.с. 13-65, 127-250 т. 1, а.с. 1-94 т. 2).

Надано було позивачем до справи і помісячну інформацію про витрати на утримання житлового будинку, в якій відображаються всі послуги, які було фактично виконано, та за які відповідачу було здійснено нарахування.

Слід, також зазначити, що чинним законодавством у сфері надання житлово- комунальних послуг не встановлено обов'язку виконавця складення, погодження та підписання актів виконаних робіт зі споживачами. Так у відповідності до п. 1.2.2 Наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005р. «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», до складу документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань вентиляції.

Окрім цього, апеляційний суд враховує, що послуги надаються відповідачу не з утримання належного йому на праві власності нежитлового приміщення, а з утримання жилого будинку в цілому та прибудинкової території, а відповідач в силу ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" зобов'язаний пропорційно займаній площі відшкодовувати витрати позивача на ці послуги.

Відсутні у справі і докази, які-б свідчили про звернення відповідача, або інших власників нерухомості за адресою: вул. Соборності, 4, м. Кривий Ріг, до позивача з приводу не надання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку чи надання їх у неповному обсязі та неналежної якості.

Матеріалами справи, також підтверджується, що відповідачу не виставлялися рахунки за надання послуг, які ним фактично не споживаються внаслідок знаходження у підвальному приміщенні будинку, а саме: прибирання сходових кліток; технічне обслуговування ліфтів; освітлення місць загального користування; енергопостачання ліфтів.

Виходячи з вищенаведених обставин справи у їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведення позивачем надання відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: вул. Соборності, 4, м. Кривий Ріг у сумі 9 007,29 грн., а відтак в силу ст.ст. 11, 509, 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 199 ГК України, ст.ст. 19, 20, 26, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Метмастер" та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 08.11.2017р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 760,00грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метмастер" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 року у справі № 904/7374/17 – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 року у справі № 904/7374/17 – залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Метмастер".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повна постанова складена та підписана 28.12.2017 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко