Рішення

від 18.12.2017 по справі 806/2697/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Житомир справа № 806/2697/17

категорія 6.3

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О. В,

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" до приватного нотаріуса Євдокимова ОСОБА_1 міського нотаріального округу Житомирської області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир - Агро - Інвест", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі - СТОВ "Хлібороб") звернулось до суду з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Євдокимова ОСОБА_1 міського нотаріального округу Житомирської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32794644 від 08.12.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2008 році СТОВ "Хлібороб" з ОСОБА_3 укладено договори оренди земельних ділянок строком на 10 років. Зазначені договори були у встановленому порядку зареєстровано. З інформаційних довідок позивачеві стало відомо, що державним реєстратором - відповідачем проведено державну реєстрацію договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" відносно земельних ділянок, якими на праві оренди користується позивач. Вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки державним реєстратором здійснено подвійну реєстрацію права оренди на одну і ту ж земельну ділянку. Зазначає, що при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладених ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" з ОСОБА_3, не перевірено належним чином чи право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано раніше чи ні, тому здійснена державним реєстратором реєстрація права оренди за ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" порушує права позивача та є протиправною.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Також в судове засідання не з"явилвся ОСОБА_3

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, направив клопотання про перенесення розгляду справи у зв"язку з відрядженням. Враховуючи вимоги ст.205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

27 листопада 2017 року представником третьої особи заявлялося клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та закриття провадження у справі в яких протокольною ухвалою суду було відмовлено.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

22.04.2008 між СТОВ "Хлібороб" (Орендар) та ОСОБА_3 (Орендодавець) укладено договір оренди землі строком на 10 років.

За умовами цього договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Степківської сільської ради, Андрушівського району Житомирської області.

Указаний договір набув чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 1820388600:04:000:0222), укладений між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_3, зареєстровано у Андрушівському районному відділі ОСОБА_1 регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 13.06.2008.

Разом з цим, судом з'ясовано, право оренди щодо земельної ділянки за кадастровим номером: 1820388600:04:000:0222, зареєстровано за ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" відповідно до рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Євдокимова ОСОБА_1 міського нотаріального округу Житомирської області № 32794644 від 08.12.2016.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV), - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно зі частиною 4 статті 3 Закону № 1952-IV, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відносини із реєстрації договорів оренди землі, на час укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок, регулювалися, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. № 174 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. № 43 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною другою статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди), на час укладення позивачем зазначених договорів оренди, були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.

Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (у редакції, чинній на час укладення позивачем договорів, надалі - Порядок № 2073), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно пунктів 12, 13 Порядку № 2073, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (пункт 14 Порядку № 2073).

Пунктом 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. № 174 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962 (чинного на момент укладення позивачем договорів) визначено, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

В силу приписів пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647, державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що державна реєстрація договорів оренди землі, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась шляхом відповідного запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Листом відділу Держгеокадастру в Андрушівському районі від 20.10.2017 за № 32-6-0.20-810/101-17 підтверджується факт наявності в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, записів щодо реєстрації договору оренди землі, укладеного між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_3

Встановлені обставини свідчать про те, що договори оренди земельних ділянок набрали чинності з моменту їх державної реєстрації, тому строк їх дії ще не закінчився.

За змістом частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В розумінні вимог п.3 ч.3 ст.10 Закону N 1952-IV відповідач під час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1820388600:04:000:0222, що виникло в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, як реєстратор зобов'язаний запитати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

При цьому суд враховує, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01 січня 2013 року.

Однак, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, не може позбавляти особу цього права.

Судом з'ясовано, що відповідачем належним чином не перевірено чи вже зареєстроване право оренди на вказані земельні ділянки чи ні.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Державна реєстрація припинення іншого речового права СТОВ "Хлібороб" на земельну ділянку з кадастровими номерами 1820388600:04:000:0222, на підставі договору оренди земельної ділянки не здійснювалась, укладений позивачем з Орендодавцем договір оренди земельної ділянки не визнаний недійсними, а здійснена Андрушівським районним відділом ОСОБА_1 регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" та відділом Держкомзему у Андрушівському районі Житомирської області державна реєстрація - не скасована та є чинною.

В силу пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Судом також враховано, що приписами пункту 1 Перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Кабінету Міністрів України до 1 липня 2016 року забезпечити автоматизоване перенесення записів Державного реєстру земель про речові права на земельні ділянки та їх обтяження, про суб'єктів таких прав та документи, що посвідчують такі права, до Державного реєстру прав. З моменту автоматизованого перенесення відповідної інформації перенесені записи вважаються відомостями Державного реєстру прав, а права та обтяження на відповідні земельні ділянки - зареєстрованими (крім випадків, коли права на такі земельні ділянки зареєстровані в Державному реєстрі прав після 1 січня 2013 року).

За таких обставин, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснив подвійну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Євдокимова ОСОБА_1 міського нотаріального округу Житомирської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32794644 від 08.12.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги СТОВ "Хлібороб" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Євдокимова ОСОБА_1 міського нотаріального округу Житомирської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32794644 від 08.12.2016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 29 грудня 2017 року