Рішення

від 29.12.2017 по справі 815/5678/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5678/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання -Белінського Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю

представника відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0074161212, №0074011212 від 13.10.2017 року,-

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив:

1.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0074161212 від 13.10.2017 року Головного управління ДФС в Одеській області про збільшення ТОВ ЮСТ-СП податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 142333 (сто сорок дві тисячі триста тридцять три),00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні санкції у розмірі 71167(сімдесят одна тисяча сто шістдесят сім гривень),00 грн.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0074011212 від 13.10.2017 року Головного управління ДФС в Одеській області про зменшення ТОВ ЮСТ-СП суми від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 66716 (шістдесят шість тисяч сімсот шістнадцять),00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.09.2017 року ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 7312/15-32-12-12/33139780 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - липень 2017 року

В акті зафіксовані порушення позивачем ПК України, а саме те, що ТОВ ЮСТ-СП занижено по декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - липень 2017 року суми, що сплачується до державного бюджету (р.18) у розмірі 142333,00 грн. та завищення суми від'ємного значення (р.19) у розмірі 66716,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкове повідомлення рішення №0074161212 від 13.10.2017 р. про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 142333,00 грн. нараховано штрафні санкції у розмірі 71167,00 грн. та податкове повідомлення рішення №0074011212 від 13.10.2017 року. про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 66716,00 грн.

Позивач зазначив, що сформував та направив на реєстрацію податкову накладну №48 від 21.07.2017 р на суму ПДВ 104521,20 грн., реєстрація була зупинена та позивач повторно направив на реєстрацію податкову накладну на суму ПДВ 104524,20 грн., але під іншим номером (№52), оскільки програмне забезпечення не дає можливості створити дві податкові накладні під одним і тим самим номером. Повторно відправлена податкова накладна також була заблокована.

Позивач на виконання вимог податкового законодавства відправив звітну декларацію з ПДВ за липень 2017 р. В якій не була відображена податкова накладна у зв'язку із відмовою у реєстрації вказаної податкової накладної. Враховуючи це позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2017 р., в якому було відображено податкову накладну, яка не була зареєстрована, нараховані податкові зобов'язання та сплачені у повному обсязі.

Представник позивача зазначив, що позивач виявивши помилку, самостійно врахував її у податковій звітності, нарахував податкові зобов'язання, сплатив їх з урахуванням штрафних санкцій.

Також представник позивача зазначив, що враховуючи те, що податкова накладна, яка була направлена помилково та її реєстрація була зупинена, позивач не зобов'язаний відображати таку накладну в податковій звітності з ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.5-7).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та не погодився з доводами позивача, вважає, що позов не належить до задоволення та просив відмовити з підстав викладених у запереченні на позовну заяву (а.с.42-44).

Представник відповідача зазначив, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - липень 2017 р. ТОВ ЮСТ-СП . За результатами камеральної перевірки складено відповідний акт перевірки згідно з яким встановлено заниження по декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - липень 2017 року суми, що сплачується до державного бюджету (р.18) у розмірі 142333,00 грн. та завищення суми від'ємного значення (р.19) у розмірі 66716,00 грн.

Здійснивши аналіз податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) липень 2017 р. було встановлено, що підприємством ТОВ ЮСТ-СП відображено податкові зобов'язання не в повному обсязі.

Представник відповідача зазначив, що позивач зобов'язаний був відобразити суму податку на додану вартість, що вказана в податкових накладних у складі податкових зобов'язань в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - липень 2017 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Основний вид діяльності ТОВ ЮСТ-СП за КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Позивач здійснює господарську діяльність, укладає господарські угоди предметом яких є виконання підрядних робіт. Відповідно до вимог ст.201 ПК України позивач складає та направляє на реєстрацію податкові накладні.

Головний державний ревізор-інспектор відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, у приміщенні ГУ ДФС в Одеській області провів камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за звітний період липень 2017 р. ТОВ ЮСТ-СП .

За результатами камеральної перевірки відповідач склав акт №7312/15-32-12-12/33139780 від 20.09.2017 р. (а.с.8-10) та зафіксував порушення позивачем п.200.1, п.200,2 ст.200, п.201.10, п.201.14 п.201.15 ст.201 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 р. №21, що виразилось у заниженні по декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - липень 2017 року суми, що сплачується до державного бюджету (р.18) у розмірі 142333,00 грн. та завищенні суми від'ємного значення (р.19) у розмірі 66716,00 грн.

На підставі акту камеральної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.10.2017 р.:

-№0074161212 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 142333,00 грн., нараховано штрафні санкції у розмірі 71167,00 грн. (а.с.12);

-№0074011212 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 66716,00 грн. (а.с.11).

Як зазначає позивач, що відповідно до приписів ПК України сформував та направив на реєстрацію податкову накладну №48 від 21.07.2017 р. на суму ПДВ 104524,20 грн., реєстрація якої була зупинена. Враховуючи відсутність будь-яких претензій з боку податкових органів, позивач повторно направив на реєстрацію податкову накладну на суму ПДВ -104524,20 грн., але під іншим номером (№52), оскільки програмне забезпечення не дає можливості створити дві податкові накладі під одним і тим самим номером. Повторно відправлена податкова накладна також була заблокована.

Суд встановив, що позивач на виконання вимог податкового законодавства відправив звітну декларацію з ПДВ за липень 2017 р. В якій не була відображена податкова накладна у зв'язку із відмовою у реєстрації вказаної податкової накладної. Враховуючи це позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2017 р., в якому було відображено податкову накладну, яка не була зареєстрована, нараховані податкові зобов'язання та сплачені у повному обсязі.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп. 1 6.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.50.1. ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п.49.11. ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з п.49.11.1. ст. 49 ПК України у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відповідно з п. 49.11.2. ст. 49 ПК України у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Однак позивач так і не отримав письмове повідомлення про відмову у прийняті його податкової декларації.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 р. №21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Наказ №21) в податкову декларацію з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку вказується лише дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Враховуючи відсутність поставки товарів/послуг, суми ПДВ, включені в помилкову податкову накладну не належать до відображення у податковій декларації з ПДВ.

У випадку помилкового складання податкової накладної по операціях з поставки товарів/послуг та реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних платник податків з метою виправлення помилки має право відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України скласти та направити розрахунок корегування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування належить реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товару/послуги із дотриманням відповідних строків реєстрації.

Згідно з розділом ІV Наказу №21, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, передбачених ст.102 ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, які містяться у раніше поданій ним декларації він зобов'язаний направити уточнюючий розрахунок до такої декларації по формі, встановленій на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійно виявленої помилки здійснюється в порядку, визначеному ст.50 ПК України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Позивач зазначив, що жодної події, вказаних у п.187.1 ст.187 ПК України, а саме відвантаження товару, виконання робіт/послуг як підстави для виникнення податкових зобов'язань не відбулося.

Суд зазначає, що враховуючі це у позивача не було зобов'язання щодо відображення податкових зобов'язань по податковій накладній, яка була виписана помилково за відсутності підстав для виникнення податкових зобов'язань.

Таким чином, суд робить висновок, що прийняті відповідачем податкові повідомлення рішення належать до скасування, оскільки вони прийнятті без врахування тієї обставини, що одна з податкових накладних була направлена помилково, а по іншій податковій накладній позивач відобразив податкові зобов'язання через подання уточнюючого розрахунку у повному обсязі та сплатив до бюджету відповідні податки.

Впродовж судового розгляду відповідач не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень .

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст 6, 14, 90, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0074161212 від 13.10.2017 року Головного управління ДФС в Одеській області про збільшення ТОВ ЮСТ-СП податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 142333 (сто сорок дві тисячі триста тридцять три),00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні санкції у розмірі 71167(сімдесят одна тисяча сто шістдесят сім гривень),00 грн.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0074011212 від 13.10.2017 року Головного управління ДФС в Одеській області про зменшення ТОВ ЮСТ-СП суми від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 66716 (шістдесят шість тисяч сімсот шістнадцять),00 грн.

4.Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮСТ-СП судові витрати у сумі 4203 (чотири тисячі двісті три),24 грн.

5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

6. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЮСТ-СП , адреса: 65005, м.Одеса, вул. Балківська, 120/2, оф.8; код ЄДРПОУ 33139780.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області, адреса: 65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5; код ЄДРПОУ 39398646.

Повний текст рішення складений та підписаний 29 грудня 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

.