Ухвала

від 27.12.2017 по справі 826/12722/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12722/17                                                                               УХВАЛА   27 грудня 2017 року                                                                                            м. Київ            Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Кредитної Спілки «Моя Скарбниця» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, – В С Т А Н О В И В: Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року вказаний адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Відповідно до пунктів 12, 13 Перехідних положень КАС України в редакції від 15.12.2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності. Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України в редакції, що діяла на час подачі апеляційної скарги на оскаржувану постанову, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Позивачем в адміністративному позові заявлено одну вимогу немайнового характеру. Виходячи зі змісту позовної заяви, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна була сплатити судовий збір в розмірі 1760,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ((1600,00 грн.) *110%). Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України в редакції, що діяла на час подачі апеляційної скарги на оскаржувану постанову та не додано документ про сплату судового збору натомість заявлено клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати. За змістом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», Вищий адміністративний суд України зауважив, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).           Аналіз законодавчого врегулювання даного питання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.   Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.           Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, яка була чинною на момент подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі  застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Як вбачається з матеріалів справи  15 листопада 2017 року судом першої інстанції ухвалено зазначену вище постанову в порядку письмового провадження. Копію зазначеного судового рішення відповідач отримав 29 листопада 2017 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявна в матеріалах справи. Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала до суду першої інстанції 14 грудня 2017 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження. При цьому вказана особа в апеляційній скарзі зазначає про малу штатну чисельність працівників юридичного сектору Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві,  велику завантаженість працівників та просить визнати поважними причини пропущення строку на апеляційне оскарження. Однак, зазначені відповідачем обставини не можуть бути судом до уваги, оскільки у розумінні положень ст.ст. 69, 70 КАС України, які були чинними на момент подачі апеляційної скарги, не можуть бути доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, – У Х В А Л И В: У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення чи відстрочення сплати судового збору -  відмовити. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Кредитної Спілки «Моя Скарбниця» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху. Надати Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого має право звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строків та вказати інші поважні причини його пропуску та надавши документ про сплату судового збору. У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.                       Суддя                                                                                                    В.П. Мельничук