Ухвала

від 30.11.2017 по справі 810/4055/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2017 року №810/4055/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Сіті" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора Сіті" з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про визнання митної вартості, які оформлені записом "митну вартість визнано" у графі "Для відміток митного органу" декларацій митної вартості: №125110011/2014/016807 від 27.09.2014, №125110011/2014/017395 від 06.10.2014; №125110011/2014/017730 від 11.10.2014; №125110011/2014/018253 від 19.10.2014 щодо ввезення ТОВ "Флора Сіті" (код ЄДРПОУ 38661040) на митну територію України товарів "гвоздика зрізана свіжа з 1 червня до 31 жовтня" та "інший квітковий мікс зрізаний свіжий з 1 червня до 31 жовтня".

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 КАС, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 105 КАС, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

У даній позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняті Київською митницею Міндоходів рішення про визнання митної вартості, які оформлені записом "митну вартість визнано" у графі "Для відміток митного органу" декларацій митної вартості: №125110011/2014/016807 від 27.09.2014, №125110011/2014/017395 від 06.10.2014; №125110011/2014/017730 від 11.10.2014; №125110011/2014/018253 від 19.10.2014.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

При цьому, КАС не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

Однак, за усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/ щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта/суб'єктів/, якому він адресований.

Митні декларації №125110011/2014/016807 від 27.09.2014, №125110011/2014/017395 від 06.10.2014; №125110011/2014/017730 від 11.10.2014; №125110011/2014/018253 від 19.10.2014 та відмітки на них не відповідають наведеним ознакам акта індивідуальної дії. Вказані відмітки свідчать лише про визнання митним органом заявленої декларантом митної вартості та не стосується прав і обов'язків суб'єкта господарювання.

Таким чином, указаний недолік позовної заяви повинен бути усунений позивачем шляхом подання позовної заяви оформленої відповідно до статті 106 КАС, зокрема, із зазначенням у ній змісту позовних вимог згідно з частиною четвертою статті 105 КАС, а саме, зазначенням дат(и) та номерів(у) рішень(ня) відповідача, які позивач просить скасувати.

Також, положеннями частини третьої статті 106 КАС встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини другої статті 87 цього ж Кодексу, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", станом на 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 грн.).

За приписами частини першої та другої статті 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про визнання митної вартості, які оформлені записом "митну вартість визнано" у графі "Для відміток митного органу" декларацій митної вартості: №125110011/2014/016807 від 27.09.2014, №125110011/2014/017395 від 06.10.2014; №125110011/2014/017730 від 11.10.2014; №125110011/2014/018253 від 19.10.2014. Таким чином, позовна заява має майновий характер.

Отже, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 17838,93 (1189262,52х1,5%) грн. Однак, до позовної заяви позивач надав квитанцію про сплату судового збору від 27.11.2017 №8039 тільки у розмірі 1600,00 грн.

Таким чином, в порушення вимог частини третьої статті 106 КАС, позивач сплатив судовий збір не у повному обсязі.

Указаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом майнового характеру в розмірі визначеному статтею 4 Закону №3674-VI, разом з документом, що підтверджує зарахування такого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Також, положеннями частини третьої статті 106 КАС встановлено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

В той же час, суд зазначає, що з доданих до позовної заяви копій документів випливає, що вони не засвідчені у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". За умовами пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Указаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій всіх документів, що приєднуються до позовної заяви.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС.

Відповідно до вимог частини першої статті 108 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 108 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 10.01.2018.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Сіті" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 січня 2018 року.

Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Басай О.В.