Рішення

від 27.12.2017 по справі 414/2261/17

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Кремінна

Справа № 414/2261/17

Провадження № 2/414/651/2017

Кремінський районний суд Луганської області в складі

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю секретаря: Пугачової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кремінської державної нотаріальної конторив особі державного нотаріуса Рубіжанської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю БРОКІНВЕСТГРУП , про зняття заборони відчуження з нерухомого майна

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 08 листопада 2017 року звернулася з позовом до суду, який вона уточнила 17 листопада 2017 року, в обґрунтування якого посилається на те, що вона є учасником ТОВ Кремінська харчосмакова фабрика . На початку жовтня 2017 року вона звернулася до приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округа ОСОБА_7А з метою придбати частину нежилого приміщення цього товариства, яке розташоване за адресою: м. Кремінна, вул. Вокзальна, буд. 10, але їй в цьому було відмовлено, оскільки 04 грудня 1995 року державним нотаріусом Кремінської державної нотаріальної контори було накладено заборону на підставі договору застави. Заставодержатель не відомий, пошуки його існування не дали результатів, тому вона вимушена звернутися до суду про зняття заборони відчуження з нерухомого майна.

В судове засідання позивач та її представник ОСОБА_8 не з'явилися, у заяві на ім'я суду просять розглянути вимоги за їх відсутності відповідно до наданих доказів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просить винести законне та обґрунтоване рішення по справі.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 М М. та ОСОБА_6 на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі, проти задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю БРОКІНВЕСТГРУП на стороні відповідача, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання також не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений судовою повісткою з повідомленням, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Основні положення про заставу визначені Законом України Про заставу від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII (далі - Закон).

Відповідно до ст.16 Закону право застави виникає з моменту укладення договору застави. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Згідно ст. 20 вказаного Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 28 Закону застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Згідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом п.1 ч. 1 ст. 32 Закону України Про виконавче провадження заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону України Про виконавче провадження ).

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений ст.54 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет застави здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ст.54 Закону України Про виконавче провадження . Частиною 3 цієї статті визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

В пункті 5.3.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція) визначено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеною у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що згідно із ч.2 ст.1 Закону України Про заставу застава - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом , та відповідно статті 20 цього Закону , за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Для підтвердження своїх вимог заставодержатель надає державному виконавцю договір застави, кредитний договір або інший договір, який підтверджує основне зобов'язання, документи, які підтверджують виконання боржником зобов'язань перед заставодержателем (платіжне доручення, квитанція тощо про сплату відповідних сум), розрахунки, які підтверджують вимоги заставодержателя, та інші документи на підтвердження таких вимог (п. 5.3.3. Інструкції).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що застава як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-заставодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Застава має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії договору застави.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України Про заставу звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачено Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Статтями 14 , 15 вказаного Закону встановлюються правила пріоритету обтяження. Зокрема, пріоритет права заставодержателя на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в заставу рухоме майно виникає з моменту державної реєстрації застави. Зареєстровані права та вимоги на рухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Отже, звернення стягнення на предмет застави в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави. Крім того Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року № 1272 підтримано пропозицію Міністерства юстиції про визначення державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції адміністратором реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції цього Міністерства.

Встановлено, що державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції є адміністратором Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку, Єдиного реєстру нотаріусів, Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного державного реєстру об'єднань громадян та благодійних організацій.

Спеціальним законом , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, є Закон України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18 листопада 2003 року № 1255-IV (далі - Закон № 1255-IV).

Згідно із статтею Закону № 1255-IV обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому вказаним Законом.

Відповідно до ст.42 Закону №1255-IV держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Держатель Державного реєстру виконує, зокрема, такі функції:

- організує ведення Державного реєстру;

- приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2006 року № 57/5 Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 року за № 802/12676 визначено, що реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Відповідно до ст.43 Закону № 1255-IV реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються:

1) відомості про обтяжувача та боржника;

2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача;

3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації;

4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Матеріали цивільної справи свідчать про наступне.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповіді начальника КП Кремінське РБТІ , В.о. завідуючої Луганського обласного державного нотаріального архіву вбачається заборона відчуження за реєстровим номером обтяження № 2741097, зареєстрованого 26 грудня 2005 року реєстратором : Кремінська державна нотаріальна контора, на підставі договору застави б/н від 04 грудня 1995 року на об'єкт обтяження : будинок, состав: ціле, состояние : добудоване, статус: жиле, адреса: Луганська обл.., Кремінський р., м. Кремінна, вулиця Вокзальна, будинок 10 власником якого є Кременська піщевкусова фабрика та за реєстраційним номером обтяження № 3013631, зареєстрованого 24 березня 2006 року реєстратором: Кремінська державна нотаріальна контора на підставі договору застави № 90 від 04 грудня 1995 року на нежиле приміщення, Рибний цех, сітроцех, котельня, адреса: Луганська обл., Кремінський р., м. Кремінна, вулиця Вокзальна, будинок 10 власником якого є АТЗТ Кремінська харчосмакова фабрика ( а.с.,а.с. 8.11,13).

Відповідно до листа начальника відділу Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кремінського районного відділу державної виконавчої служби від 03 серпня 2017 року за № 4978/1617-31 на виконанні не перебувають виконавчі листи, де стороною виконавчого провадження (боржник або стягувач) є Кремінська піщевкусова фабрика, Кременская пищевкусовая фабрика, АТЗТ Кремінська харчосмакова фабрика , Товариство з обмеженою відповідальністю Кремінська харчосмакова фабрика код ЄДРПОУ 00377348, юридична адреса: Луганська область місто Кремінна, вулиця Вокзальна, 10 ( а.с. 9).

В.о. державного нотаріуса Кремінської державної нотаріальної контори державного нотаріуса Рубіжанської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 у відповіді від 30 травня 2017 року на звернення керівництва ТОВ Кремінської харчосмакової компанії з питанням щодо зняття заборони відчуження з нерухомого майна повідомив, що для зняття заборон відчуження необхідно надати належним чином оформлений лист та заяву Заставодержателя про зняття заборони, але у даному випадку це неможливо у зв'язку з невизначеністю Заставодержателя. Документи, на підставі яких було накладено заборону, передані на зберігання до Луганського обласного державного нотаріального архіву, справи якого залишились на території, яка тимчасово непідконтрольна владі України та запропонував вирішити це питання у судовому порядку (а.с. 10).

На а.с. 12 міститься запит директора ТОВ Кремінської харчосмакової фабрики до Луганського обласного державного нотаріального архіву щодо надання договорів застави на підставі яких було накладено заборону відчуження на майно товариства.

Відповідно до відповіді на запит в.о. завідувача Луганського обласного державного нотаріального архіву завідувача Старобільської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 повідомляє, що весь архівний фонд Кремінської ДНК знаходиться в місті Луганську, на тимчасово окупованій території, яка на даний час не підконтрольна України, тому на сьогоднішній день надати інформацію неможливо. ( а.с. 13).

Відповідно до діючого статуту ТОВ Кремінської харчосмакової фабрики ОСОБА_1 є учасником цього товариства де її статутний капітал юридичної особи складає 20 %. ( а.с. 25-34).

Документи (а.с. 46-100) підтверджують перетворення юридичної особи ТОВ Кремінської харчосмакової фабрики в період з 1993 року по 2012 рік включно.

З відповіді Національного банку України від 07 липня 2017 року вих. № 20-0009/47163 вбачається, що в червні 2017 року керівництво ТОВ Кремінська харчосмакова фабрика зверталося до банку стосовно надання інформації про відсутність заборгованості за кредитними договорами перед Акціонерним комерційним агропромисловим банком Україна та банком була надана інформація, що у переліку непроданих активів Банку Україна переданих в управління Товариства з обмеженою відповідальністю БРОКІНВЕСТГРУП , заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Кремінська харчосмакова фабрика за кредитними договорами не значиться. ( а.с. 43).

З аудиторського висновку Малого приватного підприємства аудиторська фірма Приват-аудит , яке проводило перевірку діяльності ТОВ Кремінська харчосмакова фабрика вбачається, що вимоги кредиторів до товариства не надходили. ( а.с. 101-103).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна записи щодо внесення договору застави, посвідченого державним нотаріусом Кремінської державної нотаріальної контори Луганської області 04 грудня.1995 року за реєстровим № 90 вчинені не у спосіб та не у відповідності до положень чинного законодавства, оскільки відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відсутні відомості про заставодержателя та відсутній строк виконання вимог обтяжувача.

Відповідно до статті 44 Закону №1255-IV записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та її обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952 передбачено, що у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому п.п "в" п. 2 ч.6 ст. 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Суд погоджується з доводами позовної заяви та вважає, що відомості в реєстрі про заборону відчуження впливає на права позивача в частині вільного користування та розпорядження своїм майном.

Відповідачем та іншими учасниками процесу не надано наявних та очевидних доказів, на підставі яких було накладено заборону відчуження, тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 11-13, 78-80, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, ст. 572 ЦК України, ст. ст. 16, 20, 28 Закону України Про заставу від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII, ст. ст. 32, 52, 57 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кремінської державної нотаріальної контори в особі державного нотаріуса Рубіжанської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю БРОКІНВЕСТГРУП , про зняття заборони відчуження з нерухомого майна задовольнити.

Зняти заборону відчуження з нерухомого майна за реєстровим номером обтяження № 2741097, зареєстрованого 26 грудня 2005 року реєстратором: Кремінська державна нотаріальна контора, на підставі договору застави б/н від 04.12.1995 року на об'єкт обтяження: будинок, состав: ціле, состояние : добудоване, статус: жиле, адреса: Луганська обл.., Кремінський р., м. Кремінна, вулиця Вокзальна, будинок 10 власником якого є Кременська піщевкусова фабрика та за реєстраційним номером обтяження № 3013631, зареєстрованого 24 березня 2006 року реєстратором: Кремінська державна нотаріальна контора на підставі договору застави № 90 від 04 грудня 1995 року на нежиле приміщення, Рибний цех, сітроцех, котельня, адреса: Луганська обл.., Кремінський р., м. Кремінна, вулиця Вокзальна, будинок 10 власником якого є АТЗТ Кремінська харчосмакова фабрика , а також виключити з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вказані вище записи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Кремінський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя Ковальов В.М.