Постанова

від 27.12.2017 по справі 400/659/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 400/659/17

№ провадження 22-ц/781/2321/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суровицька Л. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.12.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Черненка В.В.,

секретар Бодопрост М.М.

за участю представника позивача, відповідача та його представника розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Петрівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2017 року у справі за позовом Петрівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області до ОСОБА_2 про відшкодування незаконно отриманих коштів - соціальної виплати у вигляді допомоги по безробіттю, і

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року Петрівський районний центр зайнятості в Кіровоградській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої соціальної виплати у вигляді допомоги по безробіттю. Зазначав, що при звірці бази даних безробітних громадян з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виявлено, що відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте при поданні заяв про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, не повідомив, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець, внаслідок чого безпідставно отримав статус безробітного та за період з 01 березня 2009 року по 25 листопада 2009 року отримав допомогу по безробіттю в розмірі 7 622 грн.36 коп..

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд виходив з того, що рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2003 року було скасовано державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 і вказане рішення набрало законної сили 11 вересня 2003 року. Проте лише через рік після ухвалення вказаного рішення, Державна податкова інспекція надіслала державному реєстратору це рішення для виконання. ОСОБА_2 не були надані відповідні повідомлення та роз'яснення щодо необхідності вчинення особисто дій щодо припинення підприємницької діяльності, тому підстави для задоволення позову відсутні (а.с.54-55).

В апеляційній скарзі Петрівський районний центр зайнятості просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що суд неповно з'ясував обставини справи, не дав правову оцінку тим обставинам, що ОСОБА_2 двічі звертався до Центру з заявами про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю і при заповненні персональної картки надав недостовірні відомості про те, що він не є фізичною особою-підприємцем. Суд безпідставно вважав, що рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2003 року про скасування державної реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_2 є фактом державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача, оскільки офіційними є дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації як СПД та про припинення такої діяльності. Суд не врахував, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця, реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 здійснена за його особистою заявою 18 січня 2017 року. Не враховано, що бездіяльність державного реєстратора щодо невчинення реєстраційної дії про припинення підприємницької діяльності за рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2003 року, відповідачем не оскаржувалась в установленому законом порядку (а.с.60-62).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечили проти цих доводів. Зазначили, що виконати вимоги статті 47 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач не мав можливості. Він вважав, що рішення суду є підставою для припинення підприємницької діяльності і воно повинно бути виконано державним реєстратором, якому Державна податкова інспекція направляла копію рішення суду. Будь-яких роз'яснень та повідомлень про необхідність вчинення ним особисто дій щодо припинення підприємницької діяльності, від відповідних посадових осіб та органів не отримував.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Погодитися з висновком суду про те, що відсутні передбачені законом підстави для відшкодування незаконно отриманої соціальної допомоги по безробіттю не можна, оскільки такий висновок зроблений судом з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд зазначив, що спірні правовідносини регулюються нормами, що регулюють державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та припинення, що діяли на час ухвалення рішення Петрівським районним судом Кіровоградської області від 11 серпня 2003 року про припинення підприємницької діяльності відповідача, разом з тим в позовній заяві (а.с.1-2) позивач посилався на те, що відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю (без достатньої правової підстави), приховавши при поданні заяви про надання статусу безробітного той факт, що він є фізичною особою-підприємцем, тому відповідно до Законів України Про зайнятість населення , Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття повинен повернути отримані кошти.

За змістом ст.1 Закону України Про зайнятість населення ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття безробітні зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їх матеріального забезпечення та при вирішенні питання про надання статусу безробітного, а згідно зі ст. 34 цього Закону фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

За змістом п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 , постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1 , у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленному чинним законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманої допомоги.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку. Пункт 9 цього Порядку передбачає, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що 17 лютого 2006 року та 01 грудня 2008 року ОСОБА_2 подавав заяви Петрівському районному центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В заявах, зокрема, зазначав, що він не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не забезпечує себе роботою самостійно (а.с.7,8). При заповненні персональних карток також зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.5-6).

Відповідно до ст. 4 та ч. 17 ст. 47 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державна реєстрація фізичних осіб - підприємців є засвідченням факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтвердив, що бездіяльність державного реєстратора щодо невнесення в Єдиний державний реєстр відомостей про припинення підприємницької діяльності не оскаржував.

На день звернення із заявами та на день надання статусу безробітного 01 грудня 2008 року відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, в якому зазначено, що ОСОБА_2. був зареєстрований як фізична особа-підприємець 15 лютого 1994 року, а державна реєстрація припинення підприємницької діяльності здійснена 18 січня 2017 року за його власним рішенням, що підтверджується документами реєстраційної справи № 243900009476 Віддділу (центру) надання адміністративних послуг Петрівської РДА Кіровоградської області (а.с.41-48).

Наведене свідчить, що відповідач належав до зайнятого населення, і не міг бути визнаний безробітним, при зверненні до центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного, не повідомив про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, внаслідок чого незаконно отримував допомогу по безробіттю.

Довідкою-розрахунком підтверджується, що за період з 01 березня 2009 року по 25 листопада 2009 року відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 7622,36 грн..(а.с.10,12).

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Наявність реєстрації у державному реєстрі особи як підприємця не дає особі права на отримання статусу безробітного та унеможливлює отримання допомоги по безробіттю. В даному випадку, якби відповідач зазначив, що він зареєстрований як підприємець, то не отримав би статусу безробітного та як наслідок - допомоги по безробіттю. Тому неповідомлення відповідачем центру зайнятості про наявність такої обставини свідчить про недобросовісність та невиконання ним своїх обов'язків, що є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Доводи відповідача та його представника про відсутність його вини у невчасній реєстрації припинення підприємницької діяльності на підставі рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2003 року (а.с.16)не можуть бути враховані, оскільки нормами ст.47, 49 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, яким передбачено обов'язок фізичної особи - підприємця подати державному реєстраторові ряд документів, зокрема, заяву про припинення підприємницької діяльності, навіть у разі її припинення за рішенням суду.

Твердження про те, що саме на позивача покладено обов'язок проведення перевірки достовірності даних зазначених в документах, поданих для надання статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, не звільняють відповідача від повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, оскільки саме він несе відповідальність за достовірність поданих ним для надання статусу безробітного відомостей і які він фактично подав недостовірні, приховавши свій статус фізичної особи-підприємця.

Факт подання відповідачем недостовірної інформації при поданні заяви про надання статусу безробітного було виявлено у лютому 2017 року . Відомості, що про цей факт стало відомо позивачу раніше, матеріали справи не містять.

Акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення складено 02 лютого 2016 року (а.с11).

Наказом Петрівського районного центру зайнятості №27-Д-2017 від 02 лютого 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 суму допомоги по безробіттю в розмірі 7622 грн.36 коп. (а.с.13).

03 лютого 2017 року за вих..№ 02-12-10/195/02 ОСОБА_2 направлено копію наказу про стягнення коштів та запропоновано повернути їх в добровільному порядку (а.с.14).

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним відповідач не оскаржив.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог Петрівського районного центру зайнятості.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд дійшов висновків з порушенням норм матеріального права , то відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України це є підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

З ОСОБА_2 на користь позивача підлягає до стягнення 7 622 грн.36 коп. виплаченого забезпечення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , відповідач повинен сплатити на рахунок держави судовий збір, що підлягав сплаті при подачі позову в розмірі 640 грн. та при подачі апеляційної скарги - 704 грн. (640 грн. х 110%) , всього в розмірі 1344 грн..

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст. ст.376,381, 382,384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Петрівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області задовольнити.

Скасувати рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення.

Позов Петрівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Петрівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області незаконно отримані кошти в сумі 7622 грн. 36 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір, що підлягав сплаті при подачі позову в сумі 640 грн. та при подачі апеляційної скарги в сумі 704 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту за наявності підстав, передбачених до ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено - 28 грудня 2017 року.

Головуюча суддя Л.В.Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

ОСОБА_3