Рішення

від 28.12.2017 по справі 702/514/17

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/702/216/17

Справа № 702/514/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі :

головуючої -судді: Мазай Н.В.

з секретарем: Ясінською О.А.

з участю позивача : ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представник відповідача ФГ "Матвіїха", відповідач державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації в Черкаській області: не з явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 господарства Матвіїха , державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації в Черкаській області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації посилаючись на те, що вона являється власником земельної ділянки 2,5927 га, яка знаходиться в адміністративних межах Леськівської сільської ради, кадастровий номер 7123484000040000006, Державний акт на право власності на земельну ділянку від 22.09.2004 року. Між нею (орендодавцем) та ФГ Матвіїха , в особі директора ОСОБА_5 (орендарем) начебто було укладено договір оренди землі, дата укладення договору відсутня, належної позивачеві земельної ділянки. Договір зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2010 року за № 041079100100. Враховуючи те, що вона в подальшому не мала намір здавати в оренду належну їй земельну ділянку, вона в грудні 2016 року звернулася за юридичною допомогою з метою з'ясувати можливість дострокового розірвання вищевказаного договору оренди землі і їй стало відомо, що даний договір є недійсним, так як вона особисто його не підписувала. В обґрунтування позову посилається на Закон України Про оренду землі , ст. 203, 207 ЦК України, Конвенцію Організації Об'єднаних Націй Про міжнародні переказні векселі і міжнародні прості векселі від 09.12.1988 року. Вважає, що є всі підстави визнати даний правочин (договір оренди землі ) недійсним, так як є видиме недодержання в момент укладання договору вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України. При укладенні договору оренди повністю недотримані вимоги, щодо письмової форми (ст.208 ЦК України та ст. 14 ЗУ Про оренду землі ), змісту та умов договору оренди землі. Договір оренди землі між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ Матвіїха (орендар) вчинений у неналежній формі, про, що свідчить недійсність підпису стороною позивача. Просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем ФГ Матвіїха , зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2010 р. за № 041079100100, зобов язати Державного реєстратора Монастирищенської РДА в Черкаській області скасувати державну реєстрацію договору оренди землі зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2010 року за № 041079100100, стягнути судові витрати.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01.09.2017 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до проведення експертизи та надання висновку експерта суду.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11.12.2017 року провадження у справі відновлено в зв язку з надходженням на адресу суду висновку експерта за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11.12.2017 року державного реєстратора Монастирищенської РДА притягнуто в якості співвідповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримала повністю, просить його задоволити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити.

Представник відповідача ФГ Матвіїха в судове засідання не з явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду подали заяву відповідно до якої просять справу розглядати у відсутність їх представника, в задоволенні позову просять відмовити та заперечення проти позову відповідно до яких твердження позивача про відсутність дати на оспорюваному договорі не відповідає дійсності, оскільки на наявному в ФГ Матвіїха примірнику договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_3, зазначена дата його підписання, а саме 28.09.2009 року. Крім того, факт наявності на договорі дати його укладення підтверджується документами, які надані суду самим позивачем, зокрема акт приймання-передачі земельної ділянки від 28.09.2009 року в якому міститься посилання на договір оренди землі від 28.09.2009 року, укладений між ОСОБА_3 таФГ Матвіїха . Вказаний акт підписаний орендодавцем ОСОБА_3 В обґрунтування заперечення посилаються на ст. 18, 20 ЗУ Про оренду землі (в редакції, що була чинною станом на 28.09.2009 року), ст. 203, 215, ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції станом на 2009-2010 роки). Договір оренди земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_3, зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК 10.12.2010 року, отже вказаний договір слід вважати укладеним саме цього числа. У своїй позовній заяві позивач вказує, що між нею та ФГ Матвіїха був укладений договір оренди належної їй земельної ділянки. Всупереч ст. 60 ЦПК України позивач не надала суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що підпис на договорі оренди належної їй земельної ділянки виконаний не нею. Отже, її твердження в цій частині є необгрунтованими і бездоказовими, а тому не можуть братися судом до уваги. Крім того, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_3 не заперечує, що на доданих до її позову документах, зокрема на акті приймання-передачі земельної ділянки від 28.09.2009 року, підпис виконано нею. 3 тексту позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона усвідомлювала факт укладення нею договору оренди належної їй земельної ділянки з ФГ Матвіїха , але в грудні 2016 року вона почала з'ясовувати можливість дострокового розірвання цього договору. Отже, ОСОБА_3 не заперечує, що з моменту укладення договору оренди земельної ділянки і до грудня 2016 року у неї було бажання здавати належну їй земельну ділянку в оренду ФГ Матвіїха . Це підтверджується також і тим, що протягом 2010-2016 років ОСОБА_3 систематично одержувала від ФГ Матвіїха орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою і при цьому не зверталась до орендаря чи до правоохоронних органів з будь-якими запереченнями, зауваженнями, претензіями, заявами, скаргами щодо використання цієї земельної ділянки. Факти отримання орендодавцем ОСОБА_3 орендної плати за три останні роки підтверджуються відповідними відомостями та видатковими касовими ордерами. Вважають, що в грудні 2016 року, ОСОБА_3 змінила свої наміри щодо належної їй земельної ділянки не самостійно, а внаслідок недобросовісної конкуренції та обіцянок з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантик Терра» . Такий висновок підтверджується, зокрема тим, що позовну заяву від імені ОСОБА_3 подала та є її представником в суді ОСОБА_6, яка в кінці лютого 2017 року звернулася до ФГ Матвіїха з листом від 15.02.2017 року, в якому безпідставно вимагала передати ТОВ Атлантик Терра земельні ділянки загальною площею 20,8 га. Вказаний лист ОСОБА_6 підписала, як юристконсульт ТОВ Атлантик Терра . Отже, в даній справі ТОВ Атлантик Терра діє з власних корисливих мотивів, використовуючи окремих осіб - мешканців с. Матвіїха як засоби для отримання права користування належними їм земельними ділянками у протиправний спосіб. Позивач не навів у своїй позовній заяві жодних доказів недодержання вимог ст. 203 ЦК України в момент укладення ним договору оренди землі з ФГ Матвіїха від 28.09.2009 року. Отже, вимоги позивача є незаконними і необгрунтованими. Просять відмовити повністю у задоволенні позову.

На адресу суду від відповідача ФГ Матвіїха надійшла заява про застосування строків давності, відповідно до якої ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом 02.06.2017 року. При цьому, ОСОБА_3 просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений між нею та ФГ Матвіїха 28.09.2009 року, зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК 10.12.2010 року. В обґрунтування заяви посилаються на ст. 253- 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України . З тексту позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона не заперечує факту укладення нею договору оренди землі із ФГ „Матвіїха" у вересні 2009 року та що з моменту укладення цього договору і до грудня 2016 року, у неї було бажання здавати належну їй земельну ділянку в оренду ФГ Матвіїха . Це підтверджується і тим, що протягом 2010-2016 років ОСОБА_3 систематично одержувала від ФГ Матвіїха орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою і при цьому, не зверталася до орендаря чи правоохоронних органів з будь-якими запереченнями, зауваженнями, претензіями, заявами, скаргами щодо використання цієї земельної ділянки. Факти отримання ОСОБА_3 орендної плати за належну їй земельну ділянку підтверджуються відповідними відомостями та видатковими касовими ордерами. Крім того, протягом 2009-2017 років ОСОБА_3 не зверталась ні до ФГ Матвіїха , ні до державного органу реєстрації по питаннях з ясування дати укладення нею договору оренди землі, отримання примірників чи копій відповідних документів, а також спростування належності їй підписів на договорі оренди землі та інших документах, що підтверджує наявність у неї примірника відповідного договору, ознайомлення її із змістом цього договору ще на момент його укладення та відсутність будь-яких зауважень щодо належності підпису на ньому. Отже, ОСОБА_3 повинна була, і могла бачити, чи є на укладеному нею договорі оренди землі відповідна дата та чи її підпис стоїть на цьому договорі. Таким чином, перебіг строку позовної давності, протягом якого ОСОБА_3 мала право звернутися до суду з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, почався 28.09.2009 року та сплив 28.09.2012 року. ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом більше як через 7 років і 8 місяців з дня укладення оспорюваного договору оренди землі, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності. Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності позивач не заявив, про підстави зупинення чи переривання перебігу позовної давності суду не повідомила. За таких обставин вбачаються підстави для застосування судом позовної давності. Просять застосувати позовну давність у справі за позовом ОСОБА_3 до ФГ Матвіїха , третя особа: державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ФГ Матвіїха , третя особа: державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації, в зв'язку із спливом позовної давності.

В судове засідання відповідач державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації не з явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.

Допитана за її згодою в якості свідка позивач ОСОБА_3 показала суду, що договір оренди її земельної ділянки з відповідачем вона не підписувала, що підтверджує висновок експертів. Вона отримувала орендну плату від відповідача, тому, що відповідач користувався належною їй земельною ділянкою, але про існування самого договору оренди земельної ділянки вона не знала. В 2016 році вона мала намір укласти договір оренди її земельної ділянки з іншим товариством, а для цього потрібно було надати відповідні документи для реєстрації земельної ділянки. В земельному відділі, саме в період 2016 року, вона дізналася про наявність спірного договору оренди земельної ділянки. Вважає, що строк позовної давності нею не пропущено та він не підлягає до застосування.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, покази позивача, допитаного як свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю та виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі» .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 22.09.2004 року за № 320 земельна ділянка площею 2,5927 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Леськівської сільської ради на праві власності належить ОСОБА_3 ( а.с.11).

Згідно договору оренди землі без зазначення дати його укладення, який наданий суду в оригиналі та знаходиться в матеріалах Реєстраційної справи земельної ділянки з кадастровим номером 7123484000:03:001:0006 (а.с. 101), аналогічний договору, який наданий позивачем до позовної заяви, ОСОБА_3 передає ФГ Матвіїха в оренду на 10 років, земельну ділянку в адміністративних межах Леськівської сільської ради розміром 2,5927 га у тому числі рілля 2,5927 га, договір зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2010 року за № 041079100100.

Згідно довідки відділу у Монастирищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 479 від 05.09.2017 року кадастровий номер земельної ділянки, що знаходиться на території Леськівської сільської ради згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 126685 площею 2,5927 га, та належить ОСОБА_3 згідно витягу з державного земельного кадастру слід вважати 7123484000:03:001:0414. Попередній кадастровий номер 7123484000:04:000:0006 на вказану земельну ділянку слід вважати недійсним ( а.с. 134).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно ч.1 ст.4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Отже, суд приходить до висновку, що договір оренди землі є двостороннім договором, однією зі сторін якого є орендодавець, тобто особа, у власності якої перебуває земельна ділянка і яка має право передати її в строкове, платне користування іншій особі орендарю, отримуючи за це орендну плату. Для укладення двостороннього договору необхідна воля обох сторін, яка має бути виражена в письмовій формі, як того вимагає ст.14 Закону України Про оренду землі .

Виходячи з системного аналізу вказаних норм ЦК України та Закону України Про оренду землі , вбачається, що оспорювання особою підпису в договорі та встановлення обставин про те, що він не підписаний особою, яка зазначена в договорі, є підставою для визнання цього договору недійсним за ст.ст. 203 , 215 ЦК України , як підписання договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутність волевиявлення особи.

Суд вважає, що даний договір оренди землі відповідно до ч. 2 ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсними, так як при його укладені не дотримано вимог частин 2-3 ст.203 ЦК України, оскільки, згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної судово- технічної експертизи документів та судово-почерказнавчої експертизи від 15.11.2017 року за № 1132/1356/17-23 підпис на договорі оренди землі площею 2,5927 га, розташованої на території Леськівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Матвіїха (в оригіналі без визначення дати укладення договору (реєстраційна справа земельної ділянки за кадастровим номером № 7123484000:03:001:0006), зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2010 року за № 041079100100 у графі Підписи сторін виконаний не ОСОБА_3 (а.с.160-164).

Заперечень, щодо визнання вищезазначеного висновку експертів належним та допустимим доказом, від сторін до суду не надходило.

Факт отримання позивачем орендної плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору, оскільки одержання орендної плати відбувалося в подальшому після укладення договору і не може впливати на подію укладення, яка мала місце раніше, та підтвердити наявність волевиявлення на укладення договору у минулому.

Суд вважає, що заява відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає до задоволення, так як суду надано докази-показання позивача, що про наявність підпису від її імені в договорі та його реєстрацію вона дізналася в 2016 році, а посилання відповідача на отримання орендної плати позивачем, цього факту не спростовують, вони лише свідчать про факт користування земельною ділянкою позивача та отримання за це нею плати, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України при розгляді справи № 6-48цс15.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що позивач дізналася про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише в 2016 році, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Посилання відповідача на те, що в акті приймання-передачі від 28.09.2009 року, який підписано позивачем є посилання на договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 року, а тому позивачу було відомо про укладення договору, не спростовує посилання позивача, допитаного як свідка на те, що про існування договору вона дізналася в 2016 році та отримала примірник договору саме в 2016 році, оскільки акт приймання-передачі не посвідчує факту отримання позивачем примірника оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Крім цього, суд вважає, що доводи відповідача про відсутність порушення прав позивача та отримання нею орендної плати, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки суд не може легалізовувати порушення закону будь-якою особою при внесенні нею у офіційні документи недостовірної інформації, лише з тих підстав, що сторонам було відомо про наявність такого договору, а також надавати можливість сторонам надалі вчиняти злочин, передбачений ст. 358 КК України - використання підроблених документів.

Тому суд вважає, що позов у частині визнання договору оренди землі недійсним підлягає до задоволення.

Суд вважає, що оскільки позовні вимоги про зобов'язання державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію договору оренди землі є похідними від позовних вимог про визнання договору оренди недійсним, а тому позов в цій частині також підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому судові витрати підлягають стягненню із відповідача ФГ Матвіїха , оскільки державний реєстратор не реєстрував дані договори і судом його вини у реєстрації таких договорів не встановлено.

Враховуючи те, що суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з відповідача ФГ Матвіїха , з підстав зазначених вище, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1280 грн. ( а.с. 1, 2), витрати пов язані з проведенням експертизи в сумі 3571 грн. 20 коп. (а.с. 202), витрати по сплаті судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів в сумі 320 грн. ( а.с. 49).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7 , 12, 13, 19, 51,81, 82,141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355ЦПК України , ст. 203 , 215 , 216 ЦК України , Законом України " Про оренду землі", Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним , правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-48цс15 від 22.04.2015 року, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі укладений між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НЕ 330113 виданий Монастирищенським РВУМВС України в Черкаській області 10 грудня 2003 року (адреса вул. Гагаріна, 23 с. Матвіїха, Монастирищенського району Черкаської області) та ОСОБА_4 господарством Матвіїха (вул. Центральна с. Матвіїха Монастирищенського району Черкаської області, ідентифікаційний код юридичної особи 14187019), зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру від 10.12.2010 року за № 041079100100.

Зобов язати Державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації в Черкаській області скасувати державну реєстрацію договору оренди землі укладеного між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 господарством Матвіїха , площею 2,5927 га., зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру від 10.12.2010 року за № 041079100100.

Стягнути із ОСОБА_4 господарства Матвіїха на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 5 171 (п'ять тисяч сто сімдесят одну) гривню 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя : Н.В. Мазай

Повний текст рішення виготовлено 29.12.2017 року.