Рішення

від 21.12.2017 по справі 581/801/17

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/801/17

Провадження № 2/581/281/17

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2017 року сел. ОСОБА_1

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

в присутності представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець про стягнення з орендодавця невиплаченої орендної плати та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

31 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, мотивувавши його тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 3,15 га, яка розташована на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району та перебуває в оренді у відповідача. Рішенням суду від 16 червня 2017 року договір оренди, укладений щодо цієї земельної ділянки між ОСОБА_4 (спадкодавцем) та відповідачем, був розірваний у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати відповідачем. Також рішенням було зобов'язано відповідача передати позивачу земельну ділянку, але рішення суду є невиконаним.

Відповідно до укладеного договору оренди землі відповідач мав сплачувати щорічно 3% від нормативної вартості земельної ділянки, починаючи з 2010 року, а з 2015 року - 5%, але свій обов'язок не виконував.

Позивач просила стягнути з відповідача орендну плату з 2010 по 2017 рік із розрахунку 2069,27 грн. на рік з урахуванням індексації та 5676,66 грн. пені, а всього 32045,38 грн.

Також просила стягнути з відповідача 50000 грн. моральної шкоди, обґрунтовуючи її тим, що у зв'язку з несплатою орендної плати відповідачем, змушена була принижуватися та просити гроші в борг, брати кредити, що призвело до стресових ситуацій. В січні 2017 року сину необхідне було хірургічне втручання, кошти на операцію розраховувала отримати від відповідача, однак у зв'язку з їх несплатою операцію довелось відкласти, що призвело до важких наслідків.

Позивач просила поновити їй строк звернення до суду з огляду на те, що про порушення свого права дізналася після прийняття спадщини у 2015 році.

Згідно поданих представником відповідача письмових заперечень, на думку відповідача у задоволенні позову слід відмовити з огляду на те, що розмір орендної плати згідно договору становить 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме 978,14 грн., що значно відрізняється від розміру, зазначеного позивачем. Зміни до договору не вносились.

Крім того, жодної заборгованості перед позивачем чи перед ОСОБА_5 немає. Орендна плата вчасно нараховувалась та сплачувалась. За 2016-2017 роки орендна плата також вчасно нарахована, але не виплачена, оскільки позивач особисто не з'явилась для її отримання. Відповідач неодноразово шляхом поштових повідомлень, телефонних дзвінків, звернень через батька позивача повідомляло позивача про необхідність отримати орендну плату.

Вимога про стягнення пені є безпідставною, оскільки саме позивач не виконує взяті на себе зобов'язання - отримувати орендну плату.

Позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки з моменту прийняття позивачем спадщини (2012 рік) пройшло більше 5-ти років.

Позивач належними доказами не довела спричинення їй моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала. В поданих до суду в ході судового розгляду поясненнях фактично уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача орендну плату 32045,38 грн. та моральну і матеріальну шкоду в розмірі 50000 грн.

В поданій до суду заяві представник відповідача просив провести розгляд справи за його відсутності та відмовити в позові з підстав, викладених у запереченні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до таких висновків.

15 листопада 2008 року між ОСОБА_5 та СВК Колядинець укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,515 га, що знаходиться на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району, строком на 15 років (а.с. 11-14).

Договір був зареєстрований в Липоводолинському районному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК 14 січня 2009 року за № 040963100071.

Відповідно до умов договору:

пункту 9 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної оцінки землі, що становить 978 грн. 14 коп. в рік;

пункту 10 - обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції;

пункту 11 - орендна плата вноситься орендарем до 1 листопада поточного року;

пункту 13 - розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни коефіцієнтів індексації та в інших випадках, передбачених законом;

пункту 14 - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення;

пункту 23 - орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 40 договору).

26 лютого 2012 року ОСОБА_5 помер, після його смерті відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі із земельних ділянок, розташованих на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, площею 0,03103 га, за кадастровим номером 5923282600:02:003:0134, площею 3,0137 га, за кадастровим номером 5923282600:02:003:0107, та площею 0,1910 га, за кадастровим номером 5923282600:02:003:0197, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_3

6 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Липоводолинського районного нотаріального округу ОСОБА_6 позивачу видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказані земельні ділянки та зареєстровано право власності (а.с. 16-30).

28 жовтня 2015 року, 6 січня 2017 та 19 січня 2017 року ОСОБА_3 зверталась до правління СВК Колядинець із заявами, в яких просила видати їй грошові кошти за користування земельним паєм, надати відомості про нарахування та виплату цих коштів. До заяви нею було додано докази оформлення спадкових прав на земельні ділянки. Проте відповідей на вказані звернення їй відповідачем не надано.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 16 червня 2017 року по справі №581/69/17 за позовом ОСОБА_3 до СВК Колядинець розірвано договір оренди землі від 15 листопада 2008 року, укладений між ОСОБА_5 і СВК Колядинець та зареєстрований 14 січня 2009 року Липоводолинським районним відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК за №040963100071.

Зобов'язано СВК Колядинець передати ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 3,515 га (у тому числі ріллі 3,014 га, сіножатей - 0,310 га, пасовища 0,191 га), що розташовані на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району (а.с. 31-32).

Рішення суду в цій частині залишено без змін рішенням Апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2017 року (а.с. 31-38).

Ухвалені рішення ґрунтується на тому, що відповідач не надав належних доказів сплати орендної плати за період 2010-2015 роки померлому орендодавцю ОСОБА_5 та його спадкоємцю ОСОБА_3, що свідчить про невиконання ним обов'язку своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, вказаним рішенням суду апеляційної інстанції встановлено, що згідно довідки СВК Колядинець від 10 березня 2017 року №82 за 2010-2012 роки орендна плата на користь ОСОБА_5 виплачена в повному обсязі та заборгованість відсутня, однак докази отримання ним орендної плати на даний час не збереглися. За 2013 рік орендна плата нарахована в розмірі 3%, що склало 2000 грн., за 2014 рік - 3%, що склало 2069,27 грн., за 2015 рік - в розмірі 5%, що склало 4307,75 грн. За 2016 рік нарахування проведено із розрахунку 5%, що склало 5169,30 грн., кошти не отримані, так як орендодавець за ними не зверталася і не уповноважувала інших осіб на їх отримання (а.с. 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч. 1, 4, ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629, ч.1-2 ст. 651 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст. 610, 611 ЦПК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і пріоритетним перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 15, 21 вказаного Закону, однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата на землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 24 цього Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення пені (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення орендної плати за 2010 - 2017 роки є обґрунтованою, оскільки належних доказів її сплати ні померлому ОСОБА_5, ні позивачу, яка має право на отримання в тому числі орендної плати, належної останньому за життя, відповідачем не надано. Також суд бере до уваги рішення Апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2017 року по справі №581/69/17, яким фактично встановлено відсутність сплати орендної плати.

Строк позовної давності не пропущено, оскільки позивачу тільки після оформлення права власності на орендовану земельну ділянку в 2015 році стало відомо про порушення її права на отримання орендної плати.

Щодо розміру орендної плати, то суд вважає зазначений позивачем її розмір обґрунтованим, оскільки він становить 3% від нормативної грошової оцінки землі за 2010 - 2014 роки, як передбачено договором, та 5% починаючи з 2015 року, правильно враховано індексацію за 2014 та 2015 роки.

Зазначений розмір відсотків та вказаний позивачем розмір орендної плати фактично визнано відповідачем та встановлено рішенням суду по справі №581/69/17.

Доводи відповідача про те, що заборгованості перед позивачем чи перед ОСОБА_5 немає, орендна плата вчасно нараховувалась на сплачувалась, а за 2016-2017 роки орендна плата нарахована, але не виплачена у зв'язку з неявкою позивача для отримання, суд не приймає у зв'язку з відсутністю будь-яких доказів викладеного.

Також відсутні докази повідомлень позивача про необхідність отримати орендну плату.

Такими, що ґрунтуються на вимогах закону суд вважає вимогу про стягнення пені за прострочення орендної плати за 2016 рік в розмірі 5676,66 грн. Крім того, можливість стягнення пені передбачена умовами договору.

Посилання відповідача на безпідставність цієї вимоги, оскільки, на думку відповідача, саме позивач не виконує взяті на себе зобов'язання - отримувати орендну плату, суд вважає необґрунтованими.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 26368,72 грн. орендної плати за 2010-2017 роки та пеню 5676,66 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в статтях 23, 1167 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови Пленуму від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

За положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами є договірними, заснованими на договорі про строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, у випадку порушення прав, законом не передбачено.

Оскільки ні нормами Конституції України, ні Законом України Про оренду землі , який є спеціальним законом в регулюванні спірних відносин, ні укладеним між сторонами договором не передбачено право на відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди у зв'язку з невиконанням умов договору, тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Щодо уточнення в судовому засіданні позову представником позивача з приводу зазначення заявлених 50000 грн. як матеріальної та моральної шкоди суд вважає таким, що заявлене з порушенням ст. 49 ЦПК України і до уваги не бере, і розглядає заявлену суму грошових коштів виключно як моральну шкоду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 640 грн. судового збору за задоволення позовної вимоги майнового характеру.

Витрати представника позивача, пов'язані з явкою до суду, добові та витрати на харчування не підлягають відшкодуванню, оскільки ці витрати відповідно до ст. 135, 138 ЦПК не належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, їх несуть сторони.

Оскільки позивачем при подачі позову сплачено 820,45 грн. судового збору (640 грн. за позовну вимогу майнового характеру та 180,45 грн. немайнового характеру (моральної шкоди), у зв'язку з відмовою в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, з позивача необхідно стягнути на користь держави 459,55 грн. недоплаченого при подачі позову судового збору.

Таким чином позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець на користь ОСОБА_3 32045,38 грн. орендної плати з урахуванням пені.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець на користь ОСОБА_3 640 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 459,55 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКРР НОМЕР_1).

Відповідач: Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець (вул. Щастя, 23, с. Колядинець Липоводолинського району Сумської області, код ЄДРПОУ 31622896).

Повне рішення складене 29 грудня 2017 року.

Суддя О. В. Кузьмінський