Рішення

від 27.12.2017 по справі 587/648/17

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/648/17

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року 27 грудня 2017 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Дашутіна І.В., при секретарі Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Спільного агрохімічного підприємства Родючисть ТОВ до ОСОБА_1, державного реєстратора Реєстраційного відділу Виконавчого комітету Лебединського міської ради Сумської області ОСОБА_2, фермерського господарства Натон про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 07 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та САП Родючисть ТОВ був укладений договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 5924786700:03:002:0403), строком на 10 років. Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що державний реєстратор ОСОБА_2 зареєструвала укладені між ФГ Натон та ОСОБА_1 договір оренди землі. Позивач вважає, що оспорюваний договір оренди землі є недійсним, оскільки він укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, спірна земельна ділянка на той момент знаходилася в законному користуванні позивача. Просив визнати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Натон недійсним та скасувати рішення про її державну реєстрацію.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась з невідомих на час розгляду справи причин, хоча про час та місце розгляду була повідомлена належним чином.

Представник фермерського господарства Натон в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце її слухання.

З'ясувавши правові позиції сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності з статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти, а також договори та інші правочини.

У відповідності з ст. 626, 629, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності з ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. ( стаття 3, 4 Закону).

У відповідності з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що 07 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та САП Родючисть ТОВ був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,8281 га, (кадастровий номер: 5924786700:03:002:0403, який був зареєстрований у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 21 лютого 2008 року. (арк.с. 6,7).

Таким чином, договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,8281 га між ОСОБА_1 та САП Родючисть ТОВ був укладений 07 лютого 2008 року та зареєстрований 21 лютого 2008 року у відповідності з діючим законодавством і є чинним.

В подальшому між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ФГ Натон був укладений договір оренди землі від 29 грудня 2015 року, у відповідності з яким ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку загальною площею 1,8281 га (кадастровий номер 5924786700:03:002:0403), в оренду фермерському господарству Натон строком на 7 років (ар.с. 28,29).

Державний реєстратор виконавчого комітету Лебединського міської ради Сумської області ОСОБА_2 16 травня 2016 року зареєструвала укладений між ФГ Натон та ОСОБА_1 договір оренди землі від 29 грудня 2015 року, у відповідності з яким ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку загальною площею 1,8281 га в оренду фермерському господарству Натон .

Суд вважає, що укладений між ФГ Натон та ОСОБА_1 договір оренди землі не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 5 ст. 116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

Суд вважає, що договір оренди землі, укладений 29 грудня 2015 року між ФГ Натон та ОСОБА_1 слід визнати недійсним з тих підстав, що оспорюваний договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки зареєстрований до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та САП Родючисть ТОВ, спірна земельна ділянка на момент укладення договору з ФГ Натон знаходилася в законному користуванні САП Родючисть ТОВ, а договір оренди між ОСОБА_1 та САП Родючисть ТОВ розірваний у встановленому порядку не був і є чинним .

Пунктом 8 договору, укладеного між ОСОБА_1 та САП Родючисть ТОВ передбачено, що строк дії договору становить 10 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Відповідно до п. 42 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку з моменту державної реєстрації (21 лютого 2008 року), тому строк його дії починається саме з цієї дати.

Вирішуючи питання про початок дії строку договору між ОСОБА_1 та САП Родючисть ТОВ, суд також бере до уваги наступне.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Таким правочин є вчиненим з моменту з моменту його державної реєстрації ( ч.1 ст. 210 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі ( в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксована умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічна позиція висловлювалася Верховним судом України у постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17, а також у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року).

З огляду на викладене, договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,8281 га між ОСОБА_1 та САП Родючисть ТОВ, який був укладений 07 лютого 2008 року та зареєстрований 21 лютого 2008 року, закінчувався 21 лютого 2018 року, тоді як оспорюваний договір оренди земельної ділянки з ФГ Натон був зареєстрований 29 грудня 2015 року, тобто задовго до спливу чинного договору оренди землі з САП Родючисть ТОВ.

Відтак, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства, спрямованого на забезпечення, визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації та призводить до порушення права позивача, як орендаря.

Таким чином, укладенням договору оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ Натон були суттєво порушені права САП Родючисть ТОВ, які підлягають судовому захисту шляхом визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Натон .

Що ж стосується вимог позивача в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі, який необхідно визнати недійсним, то в цій частині суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності з ст. ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень п.п.1,3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

З метою запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку з різними набувачами Державною реєстраційною службою України було направлено лист -роз'яснення від 06.08.2013 року №2951/05-15-13 Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки за різними правонабувачами , за змістом якого державним реєстраторам було доведено до відома про необхідність запитування від органів виконавчої] влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили державну реєстрацію прав оренди землі, які виникли та зареєстровані в установленому законом порядку до 01 січня 2013 року, витребування необхідної інформації (довідок, копій документів тощо), необхідних для реєстрації прав та їх обтяжень про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди землі у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Згідно п.п. 1 та 3 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що при державній реєстрації оспорюваного договору оренди землі державний реєстратор повною мірою перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, впевнився у відсутності державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно вимог до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У відповідності до приписів п.п. 1 та 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, зі змісту вищезазначених положень законодавства вбачається, що записи до державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Таким чином, рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі та при отриманні державним реєстратором відповідного рішення суду, що набрало законної сили, він зобов'язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію прав, а в разі відмови скасування такого запису заінтересовані особи не позбавлені права звернутися до суду з відповідними вимогами зобов'язального характеру, зокрема, з вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправною та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 29 грудня 2015 року заявлені передчасно і є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 527, 626, 629, 638 ЦК України, ст. 1,13 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 215, 203, 792 Цивільного кодексу України , ст. ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України п.п.1, 3 ч. 3 ст. 10, ст. 2, ст. 26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд

В И Р І Ш И В :

Позов Спільного агрохімічного підприємства Родючисть задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5924786700:03:002:0403), укладений 29 грудня 2015 року між фермерським господарством Натон (код ЄДРПОУ 34878603) та ОСОБА_1.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Дашутін