Постанова

від 03.06.2010 по справі 2-а-700/10

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26

справа № 2а-700/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючої судді - Овчаренко Н.Г.

при секретареві - Волошиній Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення АЕ № 117924 від 31.10.2009 року, винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції ОСОБА_2, про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив в позовній заяві, що згідно постанови, 31.10.2009 року о 11 год. 05 хв., він керуючи автомобілем Ваз 2114, державний номер НОМЕР_1 по пр. Калініна у м. Дніпропетровську проїхав у другому ряді залізничний переїзд, на якому були відсутні дорожні знаки та дорожня розмітка, які б визначали кількість смуг для руху через переїзд, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП. Підставою для винесення постанови є протокол про адміністративне правопорушення, який був складений відповідачем 31.10.2009 року у відношенні позивача.

Позивач вважає, що постанова, яку він оскаржує, підлягає скасуванню за наступних обставин. Позивач посилаючись на ст. 251 КУпАП, стверджує, що жодного належного доказу стосовно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення від 31.10.2009 року, немає. Посилаючись на вимоги ст. 268 КУпАП, позивач стверджує, що із-за обмеженого часу між складенням протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення його адміністративної відповідальності, він був позбавлений можливості здійснити свій захист, зокрема скористатися допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права. Обґрунтованість позову також може підтвердити свідок - ОСОБА_3, який перебувал в автомобілі 31.10.2009 року під час перетинання залізничного переїзду.

У судовому засіданні позивач позов та його обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що залізничний переїзд 31.10.2009 року на автомобілі він перетинав в один ряд, при цьому ні зліва ні справа від його автомобіля інших транспортних засобів не було.

Відповідач в судове засідання не з'явився, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності суб'єкта владних повноважень, у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 31.10.2009 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції ОСОБА_2, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 117924 у відношенні ОСОБА_1 про скоєння останнім правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, та на підставі цього протоколу винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АН № 549204 від 31.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.123 КУпАП, за те, що він 31.10.2009 р. о 11.05, керуючи автомобілем ВАЗ 2114 на пр. Калініна у м. Дніпропетровську, проїхав залізничний переїзд у другому ряді, чим порушив вимоги п.20.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 123 КУпАП, згідно якої позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 260 грн.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно Наказу МВС України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, (далі Наказ), а саме п. 2.7. до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

В порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення не було зазначено інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідач міг об'єктивно і обґрунтовано встановити: наявність адміністративного правопорушення, винність позивача у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; не спростоване заперечення позивача, що він проїхав залізничний переїзд згідно ПДР України; до протоколу не долучено жодних матеріалів, що підтверджували б факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення, потерпілих, свідків правопорушення), матеріали фото-відеозйомки, які б могли бути визнані судом джерелами доказів; відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і виніс про це постанову безпідставно, тобто, за відсутності для такого висновку доказів; без вирішення питання про задоволення чи відхилення заяв та клопотань позивача про надання таких доказів, про що свідчить відсутність будь-яких записів посадової особи у протоколі щодо вирішення клопотань; без врахування даних про особу позивача.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та постанова про адміністративне правопорушення, які були складені у відношенні позивача відповідачем - суб'єктом владних повноважень, необґрунтовані і незаконні, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, за недоведеності його вини, що, згідно п.1 ст.247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

Керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,99-102,158-163,167,185,186,254 КАС України, ст. 247 п.1 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити у повному обсязі.

Постанову інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 КУпАП - скасувати.

Провадження у адміністративній справі - закрити.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову, протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

Суддя Н.Г. Овчаренко