Рішення

від 29.12.2017 по справі 826/13843/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 29 грудня 2017 року                 м. Київ          № 826/13843/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тідісі Схід» до  Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про      визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановив: 30.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тідісі Схід» (ТОВ «Тідісі Схід») звернулося в суд з позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС України) про: - визнання протиправним і скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (комісія ДФС України) від 31.07.2017 №26757/35493625 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №2 від 30.06.2017, подану ТОВ «Тідісі Схід». Зазначили, що в рамках виконання договору оренди №1-17-11/юр від 03.03.2010, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна компанія» (ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія») останнім отримано у червні 2017 року від них в оренду шини, про що складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000016 від 30.06.2017. Відповідно видана податкова накладна №2 від 30.06.2017 на суму 252724,78 грн, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, її реєстрація комісією ДФС України зупинена у зв'язку з невідповідністю обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 77.39. Їм запропоновано надати пояснення й документи. Товариством направлені документи, пов'язані з поставкою, однак рішенням №26757/35493625 від 31.07.2017 у реєстрації через складення документів з порушенням та/або не достатністю відмовлено. Посилаючись на те, що сукупність наявних первинних документів у повній мірі підтверджує реальність операцій, їх фактичне виконання, в той час коли з  рішення комісії ДФС України взагалі не вбачається у чому саме полягають порушення, - просили рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визнати протиправним й скасувати. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2017 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комісію ДФС України та призначено попереднє засідання. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2017 підготовче провадження закінчено й призначено справу до судового розгляду у складі колегії суддів. В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що з ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» вони працюють давно і податкові накладні складені по взаємовідносинам з контрагентом до розглядуваної накладної у цій справі, а також направлені після 06.07.2017, ДФС України зареєстровані, що може свідчити виключно про помилковість дій відповідача чи збій при запуску нової системи. Представник відповідача проти позову заперечила, зазначивши, що всі дії відносно реєстрації податкової накладної у повній мірі відповідали законодавству та відмова у проведенні реєстрації є правомірною. Представники третьої особи у судові засідання жодного разу не з'являлися, хоча про час, дату й місце повідомлялися завчасно й належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Причини неявки Комісія ДФС України не повідомляла, жодних заяв, клопотань не надсилала. Відповідно до частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Враховуючи неявку третьої особи, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі частини шостої      статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-IV      (КАС України) ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження. 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. ТОВ «Тідісі Схід» зареєстровано у статусі юридичної особи 05.12.2007. Місцезнаходження згідно ЄДР - 02089, м. Київ, вулиця Радистів, 73-А. Товариство зареєстровано платником податку на додану вартість 19.12.2007. Основним видом діяльності є код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Серед інших видів діяльності: код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» є контрагентом позивача з 2010 року. Так, між позивачем (орендодавець) та ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» укладено договір оренди №1-17-11/юр від 03.03.2010, предметом якого є надання позивачем в оренду шин та обладнання для їх обслуговування. У подальшому договором від 08.05.2015 внесено зміни до основного договору №1-17-11/юр від 03.03.2010. 30.06.2017 позивачем сформовано податкову накладну №2, отримувачем в якій визначено ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія», загальна сума коштів, що підлягає сплаті, 210603,98 грн, ПДВ 42120,80 грн, номенклатура товарів – оренда шин, код товару 77.39. 06.07.2017 податкову накладну №2 направлено для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних. Позивачем отримано квитанцію №1 від 06.07.2017 з результатом оброки: документ прийнято, реєстрація зупинена. Зазначено виявлені помилки: відповідно до пункту 201.16 Податкового кодексу України      реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567    від 13.06.2017 (Критерії оцінки ступеня ризиків). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 77.39. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 20.07.2017 позивачем через Електронний кабінет платника направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній з відсканованими копіями документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а саме: договору оренди №1-17-11/юр від 03.03.2010, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2017, таблиці даних платника податку, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Між тим, 31.07.2017 комісією ДФС України прийнято оскаржуване рішення №26757/35493625 про відмову у реєстрації податкової накладної з тих підстав, що платником надано копії документів, які складені з порушенням законодавства      та/або      не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної. Рішення Комісії ДФС України №№26757/35493625 від 31.07.2017 оскаржено в адміністративному порядку до Комісії ДФС України з питань розгляду скарг. Проте, станом на дату подання позову ТОВ «Тідісі Схід» відповіді на скаргу не отримано. Вважаючи, що рішення комісії ДФС України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.07.2017 №26757/35493625 є протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Суд, визначаючись щодо заявленого позову виходить з наступного. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова     накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Положенням пункту 201.10 статті     201 Податкового кодексу України      визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього      Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України      реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту    74.2 статті    74    цього    Кодексу. В свою чергу, за приписами пункту    74.2 статті    74 Податкового кодексу України      в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до положень пункту    201.16.1    статті    201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог    Податкового кодексу України      в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені      наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Критерії оцінки ступня ризиків). Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв. Так, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту     215.3     статті     215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. Відповідно до пункту 1 Переліку вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством Відповідно до положень пункту      201.16.2      статті      201 Податкового кодексу України      письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог пунктів 201.16.1- 201.16.2       статті 201 Податкового кодексу України та пропозицій, викладених у квитанціях, позивачем       надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій по зупиненій податковій накладній. Перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку     коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, відповідачем всупереч вимогам підпункту «в» пункту    201.16.1    статті 201 Податкового кодексу України, не визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної. Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (п.п. «в» п.     201.16.1     ст.     201 ПК України). При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації. З оскаржуваного рішення встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Суд також зазначає, що оскаржуване рішення відповідача є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Натомість, оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії і породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень. Відповідно до частини 2      статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що ДФС України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, відповідності його вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправними та скасування. Окремо щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про наступне. Із положень частин третьої - четвертої 245 Кодексу адміністративного судочинства України    випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме комісією ДФС України. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної. Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної. Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.06.2017 датою її фактичного надходження – 06.07.2017. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені      Конституцією та законами України. В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.06.2017, подану ТОВ «Тідісі Схід», є дотриманням судом гарантій на те, що права, позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив: Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Тідісі Схід» задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.07.2017 №26757/35493625 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Тідісі Схід» №2 від 30.06.2017 датою її фактичного надходження – 06.07.2017. Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тідісі Схід» (02089, місто Київ, вулиця Радистів, 73-А, код ЄДРПОУ 35493625) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн (одна тисяча шістсот гривень). Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Головуючий суддя                                                                                                   Чудак О.М. Суддя                                                                                                                          Пащенко К.С. Суддя                                                                                                                          Шейко Т.І.