Рішення

від 22.12.2017 по справі 755/18352/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18352/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

за участі секретарів Краснової І.В., Юдицького К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу Інститут загальної практики - сімейної медицини про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок надання неякісного лікування суд, -

учасники справи: представники позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представник відповідача - ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Приватного вищого навчального закладу Інститут загальної практики - сімейної медицини про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок надання неякісного лікування. Просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 14 970,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що 28 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та Приватним вищим навчальним закладом Інститут загальної практики - сімейної медицини було укладено договір про надання медичних послуг(хірургічне втручання) № 841. В подальшому медичний центр та пацієнт підписали Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про те, що пацієнту було надано послуги на суму 14 970,00 грн. та які були сплачені позивачем в повному обсязі. У п. 2 вищезазначеного Акту вказано, що ОСОБА_5 центром повністю виконано взяті на себе за договором зобов'язання, в медичні послуги було надано в повному обсязі. Крім того, позивач під час виписки з ОСОБА_5 центру отримала Виписний епікриз про наступне: пацієнтка ОСОБА_1, 20 років, знаходилася на стаціонарному лікуванні з 28.12.2015 р. по 29.12.2015 р. з діагнозом: набуті вправимі двосторонні прямі пахові грижі. Прооперована в плановому порядку, 28.12.2015 р. проведена операція: видалення пахової грижі з аллопластикою проленовими сітками 6*11 см з двох сторін.

З ОСОБА_5 картки Стаціонарного хворого № 295 вбачається, що хірургічне втручання було виконано хірургом ОСОБА_6, про хід операції зазначено, що грижові мішки були відсічені та проведена аллопластика передньої стінки пахового каналу проленовими сітками розміром 6*11 см, як справа, так і зліва, тобто з обох сторін.

На післяопераційному прийомі, під час зняття швів Пацієнтка помітила значне випинання з правого боку, про що повідомила хірурга ОСОБА_6 Останній запевнив її у тому, що для загоювання необхідний більш тривалий час і випинання на місці проведеного хірургічного втручання з правого боку з часом зникне, а стан Пацієнтки нормалізується. Проте, з плином часу стан Пацієнтки не покращувався, випинання не зникало. У зв'язку з цим Пацієнтка звернулася за допомогою до Київської міської клінічної лікарні № 12, де лікуючий лікар ОСОБА_7 поставив Пацієнтці діагноз: правобічна коса пахова грижа.

Пацієнтка повідомила лікаря Київської міської клінічної лікарні № 12 про раніше проведене хірургічне втручання з приводу правобічної пахової грижі 28.12.2015 р. в цій ділянці, що також вбачається з Виписки № 10901 із медичної картки стаціонарного хворого. У виписці також вказано, що 28.12.2015 р. Пацієнтці вже виконувалось оперативне втручання в цій ділянці.

09 серпня 2016 року пацієнтці було проведено повторну операцію, в ході якої лікарем встановлено відсутність ознак попередньої пластики сітчатим аллотрансплантантом 6*11 см, тобто встановлено факт того, що з правого боку операція не була проведена.

З метою дотримання визначеного Договором обов'язкового порядку досудового врегулювання спору. Позивачка зверталася до Відповідача з претензією від 22.09.2016 р. б/н.

Вважає, що її права, як пацієнтки були порушені медичним центром, оскільки було надано медичну допомогу неякісно та не в повному обсязі х порушенням п. 4.1.3 Договору про надання медичних послуг.

Разом з тим, вона не була проінформована про прогноз можливого розвитку захворювання, отримала не повну інформацію про запропоноване медичне втручання, у зв'язку з чим, некваліфікованими та неякісними послугами ОСОБА_5 центру позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у змісті позовної заяви. Разом з тим, пояснили, що неналежне виконання ОСОБА_5 центром умов договору про надання медичних послуг призвело до втрати позивачем нормального ритму життя та спричинило моральні страждання. А також послалися на висновок експерта № 306/17 Державної установи Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України , який відповідно до їх пояснень підтверджує факт неякісного хірургічного лікування позивача ОСОБА_5 центром.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Додатково пояснила, що висновок експерта № 306/17 Державної установи Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України не є науково обґрунтованим та повним, а також таким, що не надає конкретні відповіді на поставлені запитання, які були поставлені під час призначення експертизи відповідно до ухвали суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року було відкрито провадження у справі 755/18352/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу Інститут загальної практики - сімейної медицини про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок надання неякісного лікування.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року призначено по справі комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи "Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України" (м.Київ, пров .Оранжерейна 9). Провадження у справі зупинено.

05 жовтня 2017 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов висновок експерта № 306/17 Державної установи Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 27.09.2017 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року відновлено провадження у справі 755/18352/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу Інститут загальної практики - сімейної медицини про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок надання неякісного лікування.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до ст. 8 Європейської хартії прав пацієнтів кожен має право на доступність якісного медичного обслуговування на основі специфікації і в точній відповідності до стандартів.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Конституцій України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Фізична особа має право на надання їй медичної допомоги (ч. 1 ст. 284 ЦК України).

Згідно з п. д ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 34, п. а ч. 1 ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров'я кожний громадянин України має право на кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. ОСОБА_5 працівники зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.

За змістом абз. 2 ч. 1 Указу Президента України від 15.06.1992 року Про Клятву лікаря клятва лікаря передбачає, зокрема, щоб усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує.

В судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та Приватним вищим навчальним закладом Інститут загальної практики - сімейної медицини було укладено договір про надання медичних послуг(хірургічне втручання) № 841.

Відповідно п. 2.1 даного договору ОСОБА_5 центр зобов'язується за погодженням та дорученням Пацієнта надати останньому платні медичні послуги, що полягають в проведенні Хірургічного втручання. Пацієнт в свою чергу зобов'язується прийняти медичні послуги та оплатити їх вартість на умовах, в порядку та у строки, передбачені цим договором. ОСОБА_5 послуги за цим Договором охоплюють лікування (консервативне та хірургічне), діагностичні, профілактичні заходи або окремі огляди Пацієнта з видачею висновків чи інших документів, диспансерні огляди та обстеження.

За умовами ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується доводами сторін в судовому засіданні, позивач належним чином виконав свої зобов'язання передбачені п. 4.3 Договору про надання медичних послуг №841 від 28.12.2015 року.

Встановлено, що позивачем було оплачено на користь відповідача суму наданих медичних послуг в розмірі 14 970,00 грн., відповідно до Додатку №2 до Договору про надання медичних послуг №841 від 28.12.2015 року, що підтверджується розрахунком оплати за послуги медичної допомоги та Актом прийняття-передачі виконаних робіт(наданих послуг).(а.с. 18,19,20).

В свою чергу з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 295 вбачається, що хірургічне втручання було виконано та про хід операції зазначено, що грижові мішки були відсічені та проведена аллопластика передньої стінки пахового каналу проленовимит сітками розміром 6*11 см. як з права так і зліва.

В результаті чого, позивач під час виписки з ОСОБА_5 центру отримала Виписний епікриз про наступне: пацієнтка ОСОБА_1, 20 років, знаходилася на стаціонарному лікуванні з 28.12.2015 р. по 29.12.2015 р. з діагнозом: набуті вправимі двосторонні прямі пахові грижі. Прооперована в плановому порядку, 28.12.2015 р. проведена операція: видалення пахової грижі з аллопластикою проленовими сітками 6*11 см з двох сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Основ законодавства України про охорону здоров'я, медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Таким чином, як вбачається з пояснень сторони позивача в судовому засіданні, після операційного втручання стан позивача не покращувався, що стало підставою звернення позивача до іншого медичного закладу та 09.08.2016 р. в КМКЛ №12 була проведена повторна операція я ході якої лікарем встановлено відсутність ознак попередньої пластики сітчатим аллотрансплантантом 6*11 см.

У зв'язку з чим, встановлено факт, що з правої сторони операція по видаленню пахової грижі з аллопластикою проведена не була, що підтверджується консультативним висновком про наявність у позивача діагнозу правосторонньої пахової грижи, який знаходиться в матеріалах ОСОБА_5 карти стаціонарного хворого № 10901 Київської міської клінічної лікарні № 12.

Відповідно до п. 4.1.3 Договору про надання медичних послуг №841 від 28.12.2015 року ОСОБА_5 центр зобов'язується надати якісні та кваліфіковані медичні послуги Пацієнту в межах цього договору.

Згідно висновоку експерта № 306/17 Державної установи Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 27.09.2017 року, як вбачається з хірургічної практики, поява нової, або прояв існуючої пахової грижі через 8 місяців після операції є можливим, якщо аллопластика не виконувалась, або була виконана не в повному обсязі чи не правильно. В даному випадку, згідно виписки медичної карти стаціонарного хворого № 10901 КМКЛ №12 .. .ознак попередньої пластики не виявлено… , що може вказувати на те, що пластика не виконувалась, або була виконана неналежним чином.

Протиріччя записів в медичних картках стаціонарного хворого № 295 ОСОБА_5 центру та № 10901 КМКЛ №12 не дозволяють встановити чи виконувалась пластика чи ні, але, якщо вона виконувалась, то це було зроблено неправильно. В наданій медичні документації дані за міграцію ендопротезу відсутні.

Отже виникнення у ОСОБА_1 косої грижи справа та необхідність проведення повторного оперативного втручання є наслідком невірного, неякісного, або взагалі не проведеного хірургічного лікування у Медичному центрі.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Основ законодавства України про охорону здоров'я, у разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1, ч.2 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності позивач зобов'язаний довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитки); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність всіх доказів у справі суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з Приватного вищого навчального закладу Інститут загальної практики - сімейної медицини майнової шкоди на її користь у розмірі 14 970,00 грн., оскільки висновоком експерта № 306/17 Державної установи Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 27.09.2017 року було встановлено неналежне надання медичних послуг відповідачем, що в свою чергу представниками відповідача в судовому засіданні спростовано належним чином не було та не надано доказів, які б в повній мірі підтверджували відсутність обставин, що спричинені неналежним виконанням умов Договору про надання медичних послуг №841 від 28.12.2015 року.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" регламентовано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).

Таким чином, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях що виникли у зв'язку з не виконанням умов Договору про надання медичних послуг №841 від 28.12.2015 року, а також порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Оскільки позивач отримав фізичні, психологічні страждання та моральні переживання, що є природно зрозумілим у даному випадку, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь даного позивача 3 000 грн. моральної шкоди, що відповідає вимогам розумності і справедливості в порядку ч.3, ст.23 ЦК України, в решті суми слід відмовити, як такої, що не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу Інститут загальної практики - сімейної медицини про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок надання неякісного лікування підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6,7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Питання, щодо стягнення судових витрат в межах даної цивільної справи було вирішено у відповідності до ст. ст. 139, 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 49 Конституції України, ст.ст. 6, 22, 23, 284, 627, 638, 901, 906, 1166, 1167 ЦК України, Закону України Основ законодавства України про охорону здоров'я , п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу Інститут загальної практики - сімейної медицини про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок надання неякісного лікування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Інститут загальної практики - сімейної медицини ідентифікаційний код 34875712 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 матеріальну шкоду в розмірі 14970 грн. , моральну шкоду в розмірі 3 тис. грн.. витрати по сплаті судового збору в розмірі 551, 20 грн. , витрати по оплаті експертизи в розмірі 3016, 05 грн., а всього стягнути 21 537 грн. 25 коп. ( двадцять одна тис. п ятсот тридцять сім грн.. 25 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено 29 грудня 2017 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1,; адреса листування АДРЕСА_2; тел.. НОМЕР_2.

Відповідач - Приватний вищий навчальний заклад Інститут загальної практики - сімейної медицини , адреса: 01601 м. Київ, вул..Раіси Окіпної, буд.8-б ,тел.. (044) 220 36 03/

Суддя: