Рішення

від 22.12.2017 по справі 214/2581/17

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/2581/17

2/214/2029/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання - Бєлікова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 214/2581/17

за позовною заявою : ОСОБА_1

до: ОСОБА_2 організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України Товариства з обмеженою відповідальністю Промисловий ремонт

про: визнання окремих обставин, відшкодування моральної шкоди,

За участю:

позивача - ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 04.05.2017 року, уточнивши вимоги, в якій просив суд визнати, що ОСОБА_2 організація профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт неналежно виконувала свої обов'язки, що призвело до втрати довіри до її діяльності; стягнути з ОСОБА_2 організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт на його користь 937 937 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення моральної шкоди.

Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що в період з 02.08.2010 року по 19.08.2016 року працював в ТОВ Промисловий ремонт , а з серпня 2012 року по грудень 2014 року - входив до ОСОБА_2 організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт , сплачуючи щомісячно членські внески на загальну суму 789,63 грн., сподіваючись, що ОСОБА_2 організація профспілки захищатиме його конституційні та трудові права.

Так, 13.12.2014 року він звернувся до комісії з трудових спорів ТОВ Промисловий ремонт із заявою про стягнення з товариства на його користь грошових коштів в сумі 292 грн., сплачених ним за проходження психіатричного та наркологічного оглядів, психофізіологічні експертизи (що згідно ст.169 КЗпП України є обов'язком роботодавця), а також стосовно неправомірного зняття з нього премій за грудень 2010 року, січень 2011 року, листопад 2012 року, червень 2013 року. Рішенням комісії з трудових спорів від 24.12.2014 року у задоволенні його заяви було відмовлено. Вказане рішення в подальшому він оскаржив до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа № 215/104/15-ц), кінцеве судове рішення до сих пір не ухвалено. За вказаних обставин, у зв'язку з не відстоюванням його прав та відсутністю їх захисту 10.01.2015 року він подав заяву про вихід з ОСОБА_2 організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт , за результатами розгляду якої з 20.01.2015 року зі складу профспілки його виключили. Крім того, до комісії з трудових спорів ТОВ Промисловий ремонт 26.01.2016 року він знову звернувся із заявою про виплату недоплаченої йому заробітної плати з серпня 2010 року по грудень 2016 року включно в сумі 185 271,58 грн. Рішенням комісії з трудових спорів від 08.02.2016 року його заяву залишено без задоволення. Пізніше, наказом №19-к від 19.08.2016 року керівництво ТОВ Промисловий ремонт звільнило його на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогули. Зазначений наказ він також оскаржив в судовому порядку, а 07.03.2017 року направив відповідну скаргу на ім'я голови профспілки стосовно невиконання покладених на неї обов'язків, яка спочатку повернулась йому з поштового відділення за закінченням терміну зберігання. Спроби вручити скаргу особисто керівництву профспілки в присутності свідків позитивного результату не дали. Втрата довіри до профспілки та неможливість своєчасного отримання невиплаченої йому заробітної плати завдають йому моральні страждання і матеріальні незручності. Розмір моральної шкоди визначено ним з урахуванням обсягу та глибини душевних страждань, їх виду, істотності вимушених змін у житті, тривалості негативних наслідків для нього та оцінено в 937 937 грн.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Присутній в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав пред'явлені ним позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в позові.

Відповідач ОСОБА_2 організація профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання її представник повторно не з'явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись. В порядку ч.6 ст.259, ч.1 ст.268 ЦПК України 22.12.2017 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 02.08.2010 року по 19.08.2016 року працював в ТОВ Промисловий ремонт , що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці (а.с.11-14).

Судовим розглядом також встановлено, що в період трудової діяльності в ТОВ Промисловий ремонт , ОСОБА_1 входив до ОСОБА_2 організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт , про виключення з якої 10.01.2015 року він подав відповідну заяву (а.с.16).

Причиною подання заяви про виключення зі складу профспілки, як зазначав позивач, стало невиконання ОСОБА_2 організацією профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт обов'язків, визначених Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності по захисту його трудових прав перед роботодавцем ТОВ Промисловий ремонт , їх відновлення в частині повернення коштів в сумі 292 грн., сплачених ним за проходження психіатричного, наркологічного оглядів, неправомірного зняття з нього премій за грудень 2010 року, січень 2011 року, листопад 2012 року, червень 2013 року, а також виплати недоплаченої заробітної плати за період з серпня 2010 року по грудень 2016 року включно в сумі 185 271,58 грн. Вказані позивачем обставини призвели до втрати довіри до профспілки та спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінює в 937 937 грн.

З'ясовуючи характер спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положеннями ст.4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1)? визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Разом з тим, зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абз.2 п.10 ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як визначено ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон чи договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. При цьому, особа може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який здатен захистити інтереси власника суб'єктивного права та припинити їх порушення на майбутнє або усунути загрозу його порушення.

Так, пред'явлення позивачем вимоги про визнання неналежного виконання ОСОБА_2 організацією профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт її обов'язків мотивовано порушенням його трудових прав з боку роботодавця ТОВ Промисловий ремонт , які профспілка не захистила та не поновила.

Відповідно до ст.1 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - це добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Статтями 6, 7 цього Закону регламентовано право громадян України на об'єднання в профспілки, вступ до них, вихід з їх складу та вибір конкретної профспілки на основі вільного волевиявлення за умови трудової діяльності.

Згідно зі ст.2 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ст.19 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , профспілки, їх об'єднання мають право здійснювати представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян; мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародних судових установ.

Аналізом вказаних норм в їх сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 організація профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт як добровільна неприбуткова громадська організація, при вирішенні питань, що виникають в процесі трудової діяльності її членів має лише право, а не обов'язок здійснювати захист, представництво інтересів працівника лише за наявності порушення його трудових прав як посередник між роботодавцем та працівником.

Так, при зверненні ОСОБА_1 до профспілки за захистом його трудових прав, які, на його переконання, порушувалися роботодавцем ТОВ Промисловий ремонт , ОСОБА_2 організація профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт за результатом розгляду його звернень не виявила жодних порушень, які б визначали доцільність її втручання у трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ Промисловий ремонт .

Самі по собі наведені позивачем доводи в обґрунтування дійсності порушення його трудових прав по своїй суті визначають наявність спору між ним та ТОВ Промисловий ремонт , яким суд не вправі надавати власну оцінку, оскільки вони не належать до предмету даного спору, а вирішуються Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в межах спірних правовідносин за позовами ОСОБА_1 про визнання протиправними наказів про позбавлення преміювання, визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу і час затримки виплати сум при звільненні (а.с.19, 20).

За даних обставин, з урахуванням характеру діяльності та сутності відповідача, його призначення, меж повноважень та обсягу прав, обов'язків, суд приходить до висновку, що в контексті вимог ст.16 ЦК України позивачем обраний неналежний спосіб захисту шляхом визнання неналежного виконання відповідачем обов'язків, що призвело до втрати ним довіри до діяльності профспілки, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Будь-яким іншим способом захистити права позивача, самостійно визначеним судом в силу ст.5 ЦПК України, який би не суперечив закону, суд не вбачає можливості, оскільки право на захист трудових прав позивача вже реалізовано ним в рамках спорів, що вирішуються Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та Апеляційним судом Дніпропетровської області в ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції по справі № 215/2972/16-ц, в той час як в ході судового розгляду справи не встановлено допущення конкретних та істотних порушень його прав з боку відповідача, які б вимагали їх захисту в судовому порядку.

Вирішуючи вимогу про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Визначення моральної шкоди міститься у ст.23 ЦК України та в Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

Згідно ст.23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Компенсація моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних внаслідок цього порушення приниженням оцінки її гідності.

Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обов'язку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів про примусове забезпечення виконання зазначеного обов'язку.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим - позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Оскільки позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру з боку ОСОБА_2 організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ТОВ Промисловий ремонт , якими саме діями чи бездіяльністю вони заподіяні, а також з урахуванням того, що вимога про відшкодування моральної шкоди та її обґрунтованість є похідною від первісної вимоги позивача, в задоволенні якої судом відмовлено в контексті недоведеності та неналежного обраного способу захисту, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору при відкритті провадження по справі в силу скрутного матеріального становища, ухвалення судового рішення на користь відповідача, у зв'язку з чим судові витрати по справі вважає за можливе компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 354, 355, п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України Товариства з обмеженою відповідальністю Промисловий ремонт про визнання окремих обставин, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_2 організація профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України Товариства з обмеженою відповідальністю Промисловий ремонт , код ЄДРПОУ 38032091, місцезнаходження: вул. Бикова 12, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Повне судове рішення складено 29.12.2017 року.

Суддя Євтушенко О.І.