Рішення

від 26.12.2017 по справі 225/6596/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/225/2489/2017

225/6596/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

судді Скиба М.М.,

за участю секретаря Панаслюк Є.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Миркіна О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Торецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства Торецьквугілля про відшкодування моральної шкоди, завданої умовами виробництва,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої умовами виробництва до ДП Торецьквугілля .

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що в період з 20.09.2010 року по 13.04.2017 року він перебував у трудових відносинах з ДП Торецьквугілля , де працював на різних посадах з повним робочим днем на підземній роботі. Був звільнений 13.04.2017 року на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України за станом здоров'я.

02.11.2016 року під час виконання своїх з трудових обов'язків ОСОБА_3 отримав травму правої ноги - закритий перелом правої вертлюжної западини, закритий перелом крила правої клубової кістки, садно нижніх кінцівок. За даним фактом наказом по підприємству № 4-ОП від 03.11.2016 року для проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 02.11.2016 року була призначена комісія, яка визначила, що даний нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. По наслідках проведеного розслідування комісією складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 2 по формі Н-1 від 08 листопада 2016 року.

12.04.2017 року за результатами проведеного міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Бахмут Донецької області огляду позивачу було встановлено 60 % стійкої втрати професійної працездатності, третя група інвалідності та протипоказана робота з важкими фізичними навантаженнями без тривалого перебування на ногах, що підтверджується відповідними довідками.

ОСОБА_3 вважає, що внаслідок тримання ним травми пов'язаної з виробництвом та стійкої втрати 60 % професійної працездатності йому завдано моральних страждань, які полягають в фізичних болях, фізичних та моральних стражданнях, у постійному фізичному нездужанні та болях в нозі, частої втомленості і роздратованості. Після отримання травми на виробництві його постійно переслідують біль в нозі та колінному суглобі, який особливо відчутній при зміні погодних умов. У зв'язку з цим йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя та побуту, він вимушений нести додаткові витрати на лікування та медичні препарати необхідеі йому для підтримання нормального життєвого стану та життєвого тонусу. Маючи постійні фізичні болі він не може в повній мірі займатись домашнім господарством і вимушений ці обов'язки перекладати на свою родину. Всі ці фактори призводять до порушення звичайних життєвих зв'язків та звичок позивача, відображаються на його особистому житті, унеможливлюють продовження активної життєвої діяльності, приводять до сварок у родині та з оточуючими людьми.

Розмір моральної шкоди він оціную в 1920000 грн., яка складається з розміру мінімальної заробітної плати встановленої на законодавчому рівні за кожен відсоток стійкої втрати професійної працездатності, яку просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позов визнає частково у розмірі 15000 грн., посилаючись на те, що за аналізом судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, здійсненим Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, станом на 2012 рік, розмір моральної шкоди визначається відповідно до відсотків втрати працездатності, встановлених МСЕК - відшкодування 300 грн. за 1 % втрати працездатності. Крім того зазначає, що занадто великі суми відшкодування можуть привести до зупинки виробництва і вивільнення працівників, що спричинить масове безробіття.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно до ст. 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладені на сторін справи, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в період з 20.09.2010 року по 13.04.2017 року він перебував у трудових відносинах з ДП Торецьквугілля , де працював на різних посадах з повним робочим днем на підземній роботі, був звільнений 13.04.2017 року на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України за станом здоров'я.(а.с. 5-7)

02.11.2016 року під час виконання своїх трудових обов'язків з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав травму правої ноги - закритий перелом правої вертлюжної западини, закритий перелом крила правої клубової кістки, садно нижніх кінцівок. За даним фактом наказом по підприємству № 4-ОП від 03.11.2016 року для проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 02.11.2016 року була призначена комісія, яка визначила, що даний нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. По наслідках проведеного розслідування комісією складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 2 по формі Н-1 від 08 листопада 2016 року.(а.с.8-13)

12.04.2017 року обласною профілактичною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_3 вперше було встановлено 60 % втрати працездатності за сукупністю з 12.04.2017 року та 3-я група інвалідності.(а.с.18)

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з моменту встановлення вперше стійкої втрати професійної працездатності висновком МСЕК 12.04.2017 року. (а.с.18)

Згідно частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв'язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов'язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов'язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр\2008 від 08.10.2008 року обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Таким чином, саме на підприємство покладено обов'язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача, зазначені у запереченні на позов, про недоведеність ОСОБА_4 спричинення йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено.

Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я ОСОБА_4 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов'язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність, в даному випадку, позивача, матеріально забезпечити себе та членів своєї сім'ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини (прожиткового мінімуму) в державі, що також завдає моральних страждань позивачу.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що 13.04.2017 року позивач звільнився з підприємства у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, яка перешкоджає продовженню даної роботи, у свої 51 рік ОСОБА_3 позбавлений можливості працювати за своєю здобутою спеціальністю, або виконувати іншу роботу, пов'язану з фізичним навантаженням.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

З огляду на викладене, враховуючи надані позивачем докази, процент втрати професійної працездатності, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання позивачем професійного захворювання, моральну шкоду у розмірі 36000 грн.

При цьому суд зазначає, що розмір моральної шкоди 18000 грн., з яким погоджується представник відповідача, посилаючись на аналізсудової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, здійсненим Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, станом на 2012 рік, на думку суду на теперішній час порівняно з 2012 роком є занадто заниженим, що обумовлено значним ростом цін та девальвацією курсу національної валюти гривня.

Доводи відповідача про те, що занадто великі відшкодування призведуть до зупинки виробництва і вивільнення працівників, є безпідставними, оскільки розмір моральної шкоди не залежить від матеріального стану особи, на якій є обов'язок відшкодувати таку шкоду.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України Про судовий збір позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вказані положення Закону, з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 540,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,212 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Торецьквугілля"(код ЄДРПОУ 40835379, місце знаходження - м. Торецьк, вул. Дружби, 19) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1) відшкодування моральної шкоди 36000 грн. (тридцять шість тисяч грн. 00 коп.)

Стягнути з Державного підприємства "Торецьквугілля"(код ЄДРПОУ 40835379, місце знаходження - м. Торецьк, вул. Дружби, 19) в дохід держави судовий збір у розмірі 540,00 грн. (п'ятсот сорок грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :