Ухвала

від 13.01.2010 по справі 2-183/2010

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кременчуцький районний суд Полтавської області

м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 31, 39600, 0(536)-74-13-27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Колотієвського О.О.,

при секретарі Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву про перегляд ухвали Кременчуцького районного суду від 29.08.2007 року у зв'язку з ново виявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,-

встановив:

ОСОБА_1 02.07.2009 року звернулася до суду з заявою про перегляд ухвали Кременчуцького районного суду від 29.08.2007 року по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя у зв'язку з ново виявленими обставинами.

В заяві вказала, що 29 серпня 2007 року Кременчуцьким районним судом винесено ухвалу по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, якою прийнято відмову позивача від позову, а справу закрито на підставі ч.3 ст.205 ЦПК України. Підставою для відмови від позову та закриття справи, стало запевнення відповідача ОСОБА_2 в добровільному порядку вирішити питання про розподіл майна, при цьому він пообіцяв, що добудує незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Жадова, 27 в с. Гориславці Кременчуцького району, проведе оформлення права власності та подарує домоволодіння спільному сину ОСОБА_3, який на той час був неповнолітнім. При цьому відповідач погодився щоб син мешкав у нього та допомагав відповідачу у завершенні будівництва житлового будинку.

ОСОБА_2 частину своїх обіцянок виконав і пустив сина жити в недобудований будинок, при цьому син на протязі року допомагав відповідачу в завершенні будівництва. Однак відповідач став умисно затягувати завершення будівництва його будинку та почав добудовувати до житлового будинку ангар для зберігання та ремонту вантажних автомобілів. Через півтора роки після винесення судом ухвали про закриття справи, відповідач вигнав сина з свого будинку та відмовився виконувати свої обіцянки в судовому засіданні. Про те, що відповідач відмовиться виконувати обіцянку, та в добровільному порядку вирішувати спір про розподіл майна подружжя, вона не знала і не могла знати в судовому засіданні, коли подавала заяву про відмову від позову. Зазначена обставина є істотною для вирішення спору. Згідно з п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішень та ухвал судів першої інстанції у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові. Тому рішення Кременчуцького районного суду підлягає перегляду Просила суд переглянути ухвалу суду від 29.08.2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасувати її.

Заявниця 11.09.2009 року доповнила свою заяву, зазначивши, що їй стали відомі ще нововиявлені обставини, які не були відомі ні їй ні суду на момент прийняття ухвали по справі. Так 19.08.2009 року на запит її представника до Гориславської сільської ради про надання копії державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 надано копію державного акту на право приватної власності на землю, що знаходиться на території Гориславської сільської ради, на ім'я ОСОБА_2 від 20 лютого 2003 року. На момент розгляду цивільної справи, та прийняття ухвали відповідач ОСОБА_2 запевняв її про те, що зазначена земельна ділянка не приватизована під час їх шлюбу, а знаходилась тільки в користуванні, а приватизував він цю земельну ділянку вже після розірвання шлюбу. Цей факт мав істотне значення для вирішення спору і якби він був відомий на момент прийняття ухвали, справа була б завершена іншим чином.

В засіданні представник ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_4, пояснив, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Кременчуцького районного суду від 29.08.2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами необхідно відмовити з наступних підстав. Так, ухвала про відмову від позову ОСОБА_1 та закриття провадження у цивільній справі № 2-686\2007 є законною та обґрунтованою. Вказана ухвала винесена з дотриманням норм процесуального закону. Зокрема, у цивільній справі № 2-686\2007 27 серпня 2008 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява, у якій вказано, що позивачка відмовляється від позову. Заява виконана власноручно. Зі змісту заяви, орфографії, синтаксису та пунктуації вбачається, що відмова від позову є вільним волевиявленням ОСОБА_1 та відповідає її дійсним намірам. Про вільне волевиявлення та дійсність намірів свідчать також високий освітній рівень позивачки (вища освіта), соціальний статус (керівник великого автотранспортного підприємства) та забезпеченість на час розгляду справи кваліфікованою юридичною допомогою професійного адвоката. На заяві міститься резолюція керівника суду про її долучення до матеріалів справи. В судовому засіданні 29 серпня 2007 року суд прийняв відмову ОСОБА_1 від позову та закрив провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що наслідки закриття провадження у справі сторонам роз'яснено і зміст ст.206 ЦПК України доведено. ОСОБА_1 дійсно добровільно поділили спільне майно так, як це влаштовувало обидві сторони. Про відсутність претензій один до одного свідчить те, що ніхто ухвали про закриття провадження у справі на протязі майже двох років не оскаржив. Крім того, викладені в заяві про перегляд ухвали обставини ні за яких умов не можуть бути визначені, як нововиявлені. Для визначення обставин нововиявленими необхідна наявність обов'язкових умов: Істотність для справи обставин, на які посилається заявник; щоб вказані обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Жодна зі вказаних обставин не має місця. Заявниця жодної істотної для справи обставини не навела, а викладені в заяві обставини не є такими, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення. Таким чином, навіть, коли, як пише заявниця, вона не знала, що „відповідач відмовиться виконувати обіцянку", така обставина, як „невиконання обіцянок" не співвідноситься з часом постановлення оскаржуваної ухвали. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду УРСР у п.5 постанови "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" №1 від 27.02.1981 року, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо). Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК. Також, безумовною підставою для відмови у скасуванні оскаржуваної ухвали є те, що навіть, якби наведені заявницею обставини були нововиявленими, то і за таких обставин ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк на звернення з заявою про перегляд судового рішення. Згідно ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою перегляду. Перераховуючи в абзацах 2 та 3 дії відповідача, які на думку заявниці свідчать про нібито невиконання якихось обіцянок, в абзаці 4 заяви ОСОБА_1 підсумовує їх перелік: „А через півтора роки після винесення судом ухвали про закриття цивільної справи, відповідач зовсім вигнав сина з свого будинку та відмовився виконувати свої обіцянки, які давались в судовому засіданні". Таким чином, заявниця вказує, що остаточні неправомірні, на її погляд, дії сталися через півтора року після винесення оскаржуваної ухвали. З врахуванням дати винесення оскаржуваної ухвали, нововиявлені" в розумінні ОСОБА_1 обставини стали їй відомі не пізніше 29 лютого 2009 року, тобто з моменту їй виявлення" пройшло більше чотирьох місяців. Також відсутність підстав для задоволення заяви обґрунтовується тим, що при зверненні до суду з заявою заявниця не тільки не вказала обов'язкової суттєвої обставини про час, коли їй стали відомі зазначені нею обставини, а і не виконала інших, передбачених ст. 364 ч.2 п.5 ЦПК України вимог. Згідно п.10 Пленуму Верховного Суду УРСР "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" № 1 від 27.02.1981 року заява про перегляд судового рішення подається до суду в письмовій формі і повинна містити необхідні для її розгляду відомості, зокрема, назву сторін по справі і предмет позову, дату судового рішення і його зміст, виклад нововиявлених обставин, якими обґрунтовується прохання про перегляд, час, коли заявнику стали відомі ці обставини, посилання на докази, що стверджують їх наявність.

Не наведені також нововиявлені обставини в доповненні до своєї заяви від 5 вересня 2009 року. В доповненні ОСОБА_1 повідомила суду обставини, які на її думку являються нововиявленими та такими, що є підставою для перегляду ухвали про закриття провадження у справі. Зокрема, ОСОБА_1 зазначила, що їй не було відомо про те, що ОСОБА_2 приватизував земельну ділянку в с. Миловидівка Кременчуцького району і в разі, якби їй ця обставина була відома, то рішення суду було б іншим. Насправді, вказана обставина ніяк не впливає на законність оскаржуваної ухвали і ніяк не являється нововиявленою у справі. Предметом судового розгляду у справі, провадження у якій закрите у 2007 році, є поділ спільного майна подружжя. Перелік спільного майна подружжя зазначався позивачкою у позові. Приватизована одним із подружжя земельна ділянка не є спільним майном, так як приватизація - це безоплатне одержання земельних ділянок у власність громадян, яка здійснюється у відповідності до ст.ст. 116-118 Земельного кодексу України. Згідно п.10 листа Верховного Суду України від 29.10.2008 року за № 19-37 67/0/8-08 земельна ділянка, право власності на яку набуто шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того з подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, та не є спільною сумісною власністю подружжя. Ні заява ні доповнення до неї не містить жодної нововиявленої обставини. Просив суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Кременчуцького районного суду від 29.08.2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовити.

В засіданні представник ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_4, надав суду письмові пояснення ОСОБА_2, в яких крім того, що пояснив в засіданні ОСОБА_4, зазначено, що в заяві позивачка посилається на нібито невиконання ним якихось майнових зобов'язань (не завершення будівництва житлового будинку, відмова від дарування будинку сину тощо). Вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Кременчуцького районного суду від 29.08.2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами повинно бути відмовлено з наступних підстав. Вони дійсно добровільно поділили спільне майно так, як це влаштовувало обидві сторони. Зокрема, у його власності залишився будинок в с. Гориславці. Про відсутність їх претензій один до одного свідчить те, що ніхто з них ухвали про закриття провадження у справі на протязі майже двох років не оскаржив. Після поділу майна він створив нову сім'ю, перебудував будинок, затративши значні особисті кошти, приватизував земельну ділянку. З позивачкою продовжував бачитися, так як вона проживає в квартирі 112 в будинку № 7 на вулиці Гвардійській у м. Кременчуці, а в сусідній квартирі до недавнього часу проживала його тяжкохвора мати, за якою постійно доглядає. Стан здоров'я матері погіршився і він забрав її до себе у село Гориславці. Так як мати перестала проживати у сусідній і позивачкою квартирі, ОСОБА_1 запропонувала, щоб квартира була продана їй за визначеною нею ціною. Не отримавши згоди, ОСОБА_1 стала погрожувати, що відбере будинок у селі Гориславці в судовому порядку.

Заявниця та її представник ОСОБА_5 до судового засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_4, дослідивши матеріали цивільної справи №2-183/10 та заяви про перегляд ухвали Кременчуцького районного суду від 29.08.2007 року у зв'язку з ново виявленими обставинами, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що 29 серпня 2007 року Кременчуцьким районним судом винесено ухвалу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного подружжя, якою прийнято відмову позивача від позову, а провадження у справі закрито на підставі ч.З ст. 205 ЦПК України. Підставою для винесення ухвали стала письмова заява ОСОБА_1 про відмову від позову, що не заперечується сторонами. При постановленні ухвали сторонам по справі наслідки закриття провадження по справі судом роз'яснено, що також не оспорюється. Зазначена ухвала набрала законної сили і не оскаржувалась сторонами.

Згідно з п. 1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Однією з підстав для скасування ухвали суду заявниця вважає те, що вона написала заяву про відмову від позову, оскільки відповідач ОСОБА_2 запевнив її, що добудує незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Жадова,27 в с. Гориславці Кременчуцького району, проведе оформлення права власності та подарує домоволодіння сину ОСОБА_3, але виконувати ці дії в подальшому відмовився. Про це вона не знала і не могла знати в судовому засіданні, коли подавала заяву про відмову від позову.

Суд не вважає це нововиявленою обставиною, оскільки при винесенні судом ухвали від 29.08.2007 року позивачу роз'яснено положення ст.206 ЦПК України про неможливість повторного звернення до суду, що не оспорюється. Сама заява про відмову від позову не містить будь-яких посилань про встановлення додаткових обов'язків на відповідача. Заява про відмову від позову є безумовною. Крім того, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення ухвали обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях.

Іншою підставою для скасування ухвали суду, заявниця вважає те, що лише 19.08.2009 року їй стало відомо про існування державного акту на право приватної власності на землю, що знаходиться на території Гориславської сільської ради, на ім'я ОСОБА_2 від 20 лютого 2003 року. На момент розгляду цивільної справи, та прийняття ухвали їй не було відомо, що зазначена земельна ділянка не приватизована під час їх шлюбу, а знаходилась тільки в користуванні, а приватизував відповідач її вже після розірвання шлюбу. Цей факт мав істотне значення для вирішення спору і якби він був відомий на момент прийняття ухвали, справа була б завершена іншим чином.

Суд не вважає цю обставину істотною для справи, оскільки предметом позову у справі, провадження у якій закрите, є поділ спільного майна подружжя. Перелік спільного майна подружжя зазначався позивачкою у позові. Жодних позовних вимог стосовно земельної ділянки позивач не зазначав і відповідно вона не була предметом судового розгляду. Крім того, приватизована одним із подружжя земельна ділянка не є спільним майном, оскільки приватизація - це безоплатне передання земельних ділянок у власність громадян, яка здійснюється у відповідності до ст.ст.116-118 Земельного кодексу України. Також, ОСОБА_1 та її представник під час розгляду цивільної справи мали всі процесуальні можливості для витребування будь якої інформації в межах предмету позову, змінити позовні вимоги тощо. В здійсненні цього процесуального права їх ніхто не обмежував, що не оспорюється.

Керуючись ст.ст.361-365 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

В задоволенні заяви про перегляд ухвали Кременчуцького районного суду від 29.08.2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 5 днів з дня проголошення ухвали до апеляційного суду Полтавської області через суд, що хвалив рішення.

Апеляційна скарга подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя