Ухвала

від 27.12.2017 по справі 826/13903/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

27 грудня 2017 року м. Київ№ 826/13903/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Артеменко Я.С.,

за участю представників:

позивача - Кіцнак П.О. (посвідчення від 05.04.2016 року № 042660),

відповідача 1 - Лагоди О.А. (довіреність від 15.08.2017 року № 585/10),

відповідача 2 - Кобилецького О.І. (довіреність від 12.06.2017 року № 24),

третьої особи 1 - Корзаченка В.М. (договір про надання правової допомоги від 15.03.2017 року), Капустюка А.А.,

третьої особи 2 - Корзаченка В.М. (договір про надання правової допомоги від 26.12.2017 року),

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника Генерального прокурора України до треті особи, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Комунальне підприємство Волиньприродресурси Волинської обласної ради, Волинська обласна рада про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В:

30.10.2017 року Заступник Генерального прокурора України (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва в інтересах держави з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі також - відповідач 1) та Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач 2, Держгеонадра України), треті особи без самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство Волиньприродресурси Волинської обласної ради (далі також - КП Волиньприродресурс , третя особа 1), Волинська обласна рада (далі також - третя особа 2), в якому просить: визнати протиправним та скасувати протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.12.2016 року № 3741-дск про апробацію запасів бурштину ділянки Камінь-Каширська-1; визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл Держгеонадр України № 6174 від 02.02.2017 року, виданий КП Волиньприродресурс Волинської обласної ради на користування надрами - видобування бурштину на ділянці Камінь-Каширська - 1 площі Бірки, Деревок терміном на 20 років.

Одночасно в тексті позовної заяви позивач просив суд визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13903/17 за вказаним позовом Заступник Генерального прокурора України та у даній справі призначено попереднє судове засідання на 12.12.2017 року.

12.12.2017 року судове засідання не відбулося з технічних причин та було відкладено на 15.12.2017 року.

Починаючи з 15.12.2017 року набрала чинності редакція Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У судових засіданнях 15.12.2017 року та 21.12.2017 року у підготовчому засіданні оголошувалася перерви.

У підготовчому судовому засіданні 27.12.2017 року, суд дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб по суті заявлених позовних вимог встановив, що позивачем при звернення до суду із цим позовом було порушено строк звернення до суду, встановлений на час звернення із позовом, без поважних причин.

Частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент подачі позовної заяви) було встановлено загальний шестимісячний строк

для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислювалася з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній станом на день розгляду судом даної справи) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами, визначеними в ч.ч. 1, 3 і 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з тексту позову та наявних у справі матеріалів, предметом спору у межах даної справи є правомірність протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.12.2016 року № 3741-дск про апробацію запасів бурштину ділянки Камінь-Каширська-1 та спеціальний дозволу Держгеонадр України № 6174 від 02.02.2017 року, виданого КП Волиньприродресурс Волинської обласної ради на користування надрами - видобування бурштину на ділянці Камінь-Каширська - 1 площі Бірки, Деревок терміном на 20 років.

Позивач посилався на те, що про обставини протиправності вказаних рішень Генеральній прокуратурі України стало відомо в ході розслідування кримінального провадження № 42017000000000805 та надання оцінки всім документам (доказам) в сукупності, згідно яких видано оскаржуваний спеціальний дозвіл.

При цьому позивач зазначає, що під час досудового розслідування 03.10.2017 року Генеральною прокуратурою України отримано від ДНВП Геоінформ України інформацію (лист від 25.09.2017 № 03/303-3868) про те, що на час звернення (до 07.12.2016) КП Волиньприродресурс із заявою про отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на площі Камінь-Каширська -1, жодне родовище бурштину у Волинській області не обліковувалося. Рішеннями Державної комісії України по запасах корисних копалин апробовані попередньо оцінені запаси та ресурси бурштину ділянки надр Камінь- Каширська - 1 протоколом цього органу від 07.12.2016 № 3741 дск за результатами поданих КП Волиньприродресурс на державну експертизу з метою апробації матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів.

Про те, що КП Волиньприродресурс не було надрокористувачем та не могло здійснювати геологічне вивчення родовищ корисних копалин, а відповідно і подавати матеріали на державну експертизу з метою апробації запасів корисних копалин Генеральній прокуратурі України стало відомо лише 18.10.2017 (вх. № 231936-17) з листа Держгеонадр України від 12.10.2017 № 22822/02/12-17, згідно якого підприємству дозволи на геологічне вивчення родовищ корисних копалин та геологічне вивчення, в тому числі дослідно- промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення на вказану ділянку не видавалися.

Саме з наведеними обставинами позивач пов?язує виникнення у нього підстав для звернення до суду.

Дані доводи позивача суд вважає необґрунтованими у зв?язку з наступним.

Суд встановив, що після отримання КП Волиньприродресурс Волинської обласної ради спеціального дозволу Держгеонадр України № 6174 на користування надрами, 17.03.2017 року Генеральною прокуратурою України до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесене кримінальне провадження № 42017000000000805 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 240, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. За змістом фабул кримінальних правопорушень, що вказані у Витязі з кримінального провадження № 42017000000000805, кримінальне провадження відкрите за фактами службового підроблення службовими особами Держгеонадр України дозвільних документів, незаконності видачі/отримання спеціальних дозволів видобування та привласнення корисних копалин загальнодержавного значення в особливо великих розмірах, внесення підроблення службовими особами Держгеонадр України неправдивих відомостей до офіційних документів, чим спричинено тяжкі наслідки, тощо.

Крім того, 21.12.2017 року представник Генеральної прокуратури України надав суду копію протоколу обшуку від 15.02.2017 року, складеного в рамках кримінального провадження № 42017000000000354 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2017 року у справі № 757/7894/17к, за результатами проведеного обшуку та вилучення документів на території Державної служби геології та надр України. Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2017 року у справі № 757/7894/17к предметом вилучення були, зокрема: спеціальні дозволи, протоколи засідань, клопотання, погодження, листування, довіреності, а також інші документи, що стосуються видачі Державною службою геології та надр України спеціальних дозволів на користування надрами КП Волиньприродресурс (код ЄДРПОУ 40422121), документи щодо видачі названому підприємству спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ бурштину.

Згідно тексту Додатку 2 до протоколу обшуку від 15.02.2017 року працівниками Генеральної прокуратури був вилучений також протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.12.2016 року № 3741-дск.

Вищенаведене, на думку суду, свідчить про обізнаність позивача станом на момент внесення відомостей про кримінальне провадження (тобто, 08.02.2017 року) та проведення обшуку та вилучення документів за місцезнаходженням Державної служби геології та надр України про обставини видачі відповідачем 2 спеціального дозволу № 6174 від 02.02.2017 року на користування надрами та про складення протоколу від 07.12.2016 року № 3741-дск.

При цьому, суд враховує те, що з адміністративним позовом позивач звернувся до адміністративного суду 30.10.2017 року лише після закриття 06.10.2017 року кримінального провадження № 42017000000000805 та після спливу у вересні 2017 року шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того, постановою про визначення підслідності кримінального правопорушення у кримінальному провадженні від 16 березня 2017 року визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 42017000000000354 за фактом незаконної видачі дозволів службовими особами Державної служби геології та надр України на користування надрами на видобуток бурштину на території Волинської області за детективами Національного антикорупційного бюро України та доручено їм проведення досудового розслідування.

Що стосується посилань позивача на отримані листи від ДНВП Геоінформ України (лист від 25.09.2017 № 03/303-3868) та Держгеонадр України (лист від 12.10.2017 № 22822/02/12-17), то суд розцінює їх як такі, що не містять достатню інформацію про вчиненні правопорушення, а тому такі листи самі по собі не могли бути достатньою підставою для звернення позивача із позовом до суду. Так, лист від 25.09.2017 року містить інформацію про те, що до 07.12.2016 року (до дати звернення КП Волиньприродресурс із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами ділянки Камінь-Каширська-1) жодне родовище бурштину у Волинській області не обліковувалося, проте із змісту адміністративного позову жодним чином не вбачається, яким чином наявність чи відсутність родовища до вищезазначеної дати вплинуло на порушення норм чинного законодавства та в чому, власне, полягають порушення. Також у листі Держгеонадр України від 12.10.2017 року, з якого Генеральній прокуратурі України стало відомо про відсутність виданих КП Волиньприродресурс спеціальних дозволів на користування надрами щодо геологічного вивчення родовищ корисних копалин чи геологічного вивчення, в т.ч. дослідно-промислової розробки, оскільки інформація про видані дозволи є загальнодоступною, міститься у відкритому доступі на офіційному Інтернет-порталі ДНВП Геоінформ України (http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli/).

Доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За змістом ст. 183 цього Кодексу ухвала про залишення позову без розгляду може бути винесена судом за результатами підготовчого засідання.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про звернення позивачем із позовною заявою поза межах шестимісячного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, та про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 3, ст. 123, ст. 183, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст. 241, ст. ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Заступника Генерального прокурора України залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної з моменту її оголошення відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами ст.ст. 293, 295 - 297 цього Кодексу .

Суддя О.В. Дегтярьова

Повний текст ухвали виготовлено 02.01.2018 року