Постанова

від 27.12.2017 по справі 173/2294/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5254/17 Справа № 173/2294/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Петрюк Т. М. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що між нею та ОСОБА_2 18 вересня 2004 року було укладено шлюб, від якого сторони мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано, після чого спільні діти залишились проживати разом з позивачем та перебувають на її повному утриманні. Відповідач добровільно допомоги на утримання дітей не надає.

У зв'язку з чим, ОСОБА_3 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти в твердій грошовій сумі на утримання двох синів в розмірі 2200,00 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково:

- ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000,00 грн. з подальшою індексацією у відповідності до закону, щомісячно, починаючи стягнення з 31 серпня 2017 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття;

- стягнуто з відповідача в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що з 18 вересня 2004 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року було розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 31 жовтня 2006 року, актовий запис №1376 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 21 вересня2010 року, актовий запис №1449.

Після розірвання шлюбу діти проживають з позивачем та перебувають на її повному утриманні.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. ст. 184, 191 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Положеннями ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік , прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2017 року - 1689,00 грн., з 01 травня - 1777,00 грн., з 01 грудня - 1860,00 грн.

Таким чином, мінімальний розмір аліментів, станом на день ухвалення рішення, становить 888,50 грн., а з 01 грудня 2017 року буде становитиме 930,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався положеннями Сімейного кодексу України, положеннями Закону України Про державний бюджет на 2017 рік щодо прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, враховував заяву позивача про встановлення аліментів у твердій грошовій сумі та дійшов висновку про доцільність стягнення аліментів в розмірі 2000,00 грн. з подальшою індексацією у відповідності до закону.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта щодо неможливості сплачувати аліменти через не працевлаштованість, оскільки положеннями діючого законодавства не передбачено такої підстави для звільнення від обов'язку по утриманню дітей, як відсутність постійного доходу.

Окрім цього, апелянт є працездатною особою, будь-яких доказів щодо незадовільного стану здоров'я платника аліментів відповідно до ст. 182 СК України, ОСОБА_2 надано не було.

Підстави для звільнення батьків від обов'язку по утриманню дітей передбачені лише ст. 188 СК України, відповідно до якої батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.

Доказів того, що неповнолітні діти мають дохід більший за дохід батьків - апелянтом надано не було.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова