Рішення від 29.12.2017 по справі 350/863/17

Справа № 350/863/17

Номер провадження 2/350/532/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2017 року смт.Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої судді Калиній Г.В.

за участю: секретаря судового засідання Юречко Т.Б.

позивачки ОСОБА_1 та її представників адвокатів Повх І.Д. і Іванова О.Б.

представників відповідачів Бурак Л.М., Стоцького Р.Р., Депутовича І.І. та адвоката Родікова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У своїй позовній заяві позивачка просить ухвалити рішення, яким скасувати накази начальника управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та директора Перегніської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 30 травня 2017 року про звільнення її з роботи, поновити її на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи у 1-4 класах Перегніської загальноосвітньої школи № 1 з 30 травня 2017 року, стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та з обох відповідачів по 12500 гривень з кожного, в рахунок відшкодування моральної шкоди, рішення в частині поновлення на роботі і виплаті середньомісячного заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала та пояснила, що 11 квітня 2011 року призначена заступником директора з навчально-виховної роботи у 1-4 класах Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Рожнятівської районної ради.

Оскаржуваними наказами відповідачів її звільнено з займаної посади за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи з 30 травня 2017 року відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України.

Передумовою для її звільнення з роботи стали заяви вчителів початкових класів Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 від 21 лютого 2017 року, адресовані голові Рожнятівської райдержадміністрації, голові районної ради та директору школи, у якій вчителі висловили їй недовіру, вказували на її непрофесіоналізм та неправомірні дії, які мали місце під час трудової діяльності.

Для розгляду даної заяви (скарги) спільним розпорядженням Рожнятівської РДА та Рожнятівської районної ради від 22 лютого 2017 року була створена робоча група, яка протягом березня здійснила планові виїзди у Перегінську ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. За результатами спільних зборів вчителів початкових класів, дирекції школи та робочої групи, 22 березня 2017 року складено акт, яким було рекомендовано керівнику навчального закладу, начальнику відділу освіти Рожнятівської РДА та голові первинної профспілкової організації Перегінської ЗОШ І-ІП ступенів №1 вчинити відповідні дії для звільнення її з роботи на підставі п. 3 ст. 41 КЗпПУ.

Начальник відділу освіти Рожнятівської РДА вніс подання до профспілкового комітету школи про надання згоди на її звільнення та одержавши 22 травня 2017 року таку згоду, відповідачі видали оскаржувані накази.

Вважає, що при її звільненні за вчинення аморального проступку наявна лише одна умова для такого звільнення, а саме вона була працівником, який виконує виховні функції. У оскаржуваних наказах не обгрунтовано наявність двох інших обов'язкових умов для звільнення з роботи працівника на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України: вчинення нею аморального проступку та несумісність такого проступку з продовженням діяльності, пов'язаної з виконанням виховних функцій.

Підставою для її звільнення став акт спільних зборів вчителів початкових класів, дирекції школи та робочої групи від 22 березня 2017 року. При цьому зазначений документ не містить чітких висновків про вчинення нею діянь, які можуть бути підставою її звільнення за п.3 ст. 41 КЗпП України.

Як вбачається із протоколів робочої групи та письмових пояснень вчителів-скаржників, останні навели обставини, які в подальшому були покладені за підставу для її звільнення. По кожній з цих обставин вона дала пояснення, заперечувала проти вчинення нею аморальних проступків. Враховуючи наявність заперечень та невизнання нею звинувачень вчителів, кожний пункт скарги мав бути детально перевірений відповідачами, шляхом проведення службового розслідування по кожному з обвинувачень, яке мало б супроводжуватись зібранням доказів, а не відібранням одних тільки голослівних пояснень.

Крім вчителів-скаржників, пояснення не в її користь дали заступники директора школи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Однак жодна з них не навела конкретних фактів вчинення аморального проступку, їхні доводи будуються тільки на загальній оцінці її поведінки та їх особистій думці щодо її професійної діяльності.

Актом спільних зборів вчителів початкових класів, дирекції школи та робочої групи від 22 березня 2017 року та протоколів № 1 від 02 березня 2017 року та № 2 від 14 березня 2017 року підтверджено факт неприязних стосунків між нею та вчителями - скаржниками, однак не підтверджено жодного факту скоєння нею аморального проступку, несумісного з продовженням роботи.

З аналогічною заявою-скаргою вчителі початкових класів вже звертались до заступника голови Івано-Франківської ОДА ще в лютому 2015 року. Дане звернення було розглянуто начальником районного відділу освіти та завідуючим кадрової роботи відділу освіти райдержадміністрації. На підставі заяви проводилось службове розслідування, в ході якого встановлено, що факти, наведені в пунктах заяви не підтвердились. Також першим заступником голови Рожнятівської РДА вказано на недостатню роботу між працівниками колективу та нею як заступником директора з навчально-виховної роботи.

Однак повторна заява (скарга) вчителів початкових класів від 21 лютого 2017 року з тими самими вимогами та підставами стала основою для її звільнення, без урахування того, що більшість подій, які лягли в основу скарги та акту робочої групи від 22 березня 2017 року, мали місце у 2014-2015 роках та на початку 2016 року. Також роботодавцем не враховано, що більшість фактів, наведених у скарзі, були предметом розгляду заяви, поданої тими ж вчителями у 2015 році, після розгляду якої вона тривалий час продовжувала працювати, що вказує на відсутність будь-якого проступку, несумісного з продовженням роботи.

Вона жодних аморальних поступків ніколи не вчиняла. Всі факти, викладені у скарзі вчителів не відповідають дійсності. Вона ніколи не принижувала честь і гідність будь-кого з колег, тільки вимагала від учителів належного виконання своїх професійних обов язків, як керівник. Виконуючи свої посадові обов язки вона вела облік робочого часу вчителів молодших класів, здійснювала відповідні заміни, при потребі, а тому вимагала відповідних підтверджуючих на це документів, які не завжди їй подавалися.

Вона не била і не штовхала вчителя ОСОБА_11, а тільки, поза її волею, відвідала її відкритий урок у процесі її атестації, відповідно до затвердженого директором школи графіка. Директор її не відсторонював від відвідування уроків вчителя ОСОБА_11, крім того таке відвідування входить у коло її посадових обов язків. Вважає що саме ОСОБА_11, демонстративно перешкоджаючи їй зайти у спортзал перед початком уроку у присутності учнів, вчинила неправильно. З останньою у неї неприязні відносини тому, що вона неодноразово робила зауваження ОСОБА_11 з приводу необхідності одягати на урок фізкультури спортивну форму, а не туфлі на підборах і спідницю, з приводу необхідності чергування на перервах.

Щодо конфлікту, який мав місце на початку вересня 2016 року, коли батьки учня ОСОБА_30 скаржилися, що його сина ображають інші учні, то вона не підбурювала їх писати скаргу на бездіяльність вчителя ОСОБА_12, а просто хотіла розібратися у ситуації, виконуючи свої безпосередні функціональні обов язки.

Не заперечує, що між нею, як керівником та колективом вчителів молодших класів існує конфлікт. Окрема у грудні 2014 року вони закрили її у кабінеті, заблокувавши двері шафою, що призвело до погіршення її стану здоров я. З цього приводу вона зверталася у прокуратуру, до начальника відділу освіти та до ОДА. Згодом вона написала заяву у прокуратуру про припинення перевірки за її заявою, намагаючись тим самим знайти порозуміння з колегами.

При звільненні не враховано її стаж педагогічної діяльності, що становить більше 30 років. Крім того, у 2015 році вона нагороджена грамотою відділу освіти Рожнятівської РДА, має власну методичну розробку на тему Розвиток зв'язного мовлення засобами інтерактивних технологій , яка пройшла апробацію та схвалена науково-методичною радою обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Позитивна характеристика її діяльності на предмет відповідності займаній посаді надана в атестаційному листі, який підписаний тією ж особою, яка через короткий період часу видала наказ про її звільнення.

Вважає, що оскаржувані накази про її звільнення прийняті з грубим порушенням трудового законодавства, а тому підлягають скасуванню з одночасним поновленням її на роботі та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, порушення її законних прав, як працівника спричинило моральні страждання, пов'язаних з вимушеними матеріальними труднощами, душевними переживаннями, додатковими зусиллями забезпечення свого побуту і достатнього матеріального становища родини.

Після того, як вона дізналась про звільнення її з роботи за вчинення аморального проступку, різко погіршився стан її здоров'я. Зокрема порушилась робота серцево-судинної системи, внаслідок чого вона вимушена була лікуватися у Івано-Франківському обласному клінічному диспансері. Аналогічні різкі погіршення стану її здоров'я відбулись після того, як вона отримала накази про її звільнення та трудову книжку. Гострота впливу звільнення на неї зумовлена і тим, що все своє життя вона займалась педагогічною діяльністю, іншого фаху чи спеціальності за життя не здобула, працювала чесно і добросовісно, не вчиняла будь-яких аморальних проступків. Враховуючи її вік та ганебний запис у трудовій книжці, вона усвідомила, що іншої роботи по спеціальності вона не знайде, та не бажає, оскільки присвятила себе та набутий фах виключно для роботи з учнями.

Враховуючи характер порушення прав, тяжкість і істотність вимушених змін у житті після незаконного звільнення, вважає, що розмір 25 000 гривень буде достатнім еквівалентом відшкодування моральних страждань.

Представник Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА Стоцький Р.Р. позову не визнав та пояснив, що позивачка втратила авторитет серед учнів, вчителів, керівництва школи, тим самим дискредитувавши себе як педагогічний працівник та керівник, уповноважений виконувати виховну функцію в загальноосвітньому навчальному закладі.

Вважає, що вчинення позивачкою аморального проступку підтверджується поясненнями педагогічних працівників Перегінської ЗОШ І-Ш ступенів № 1 та матеріалами перевірки. Крім того, робочою групою детально проаналізовані матеріали зустрічей та пояснення конфліктуючих сторін, та встановлено вчинення ОСОБА_1 аморальних проступків, як при виконанні трудових обов'язків так і не пов'язаних із ними (вчинення таких проступків в побуті чи громадських місцях). Позивачка сама не заперечувала наявність постійних (триваючих чи періодичних) конфліктів із колегами по роботі (педагогічними працівниками та керівництвом школи), які мали місце не тільки в класних кімнатах, айв учительській, робочому кабінеті, коридорах школи тощо. Із пояснень педагогічних працівників вбачається, що ОСОБА_1 постійно принижувала їх честь та гідність у присутності колег, учнів та батьків.

З приводу перевірки заяви самої позивачки на неправильну поведінку колег по відношенню до неї нічого пригадати не може.

Не заперечує, що у серпні 2015 року позивачка з нагоди професійного свята була нагороджена грамотою, у квітні 2016 року успішно пройшла атестацію, як керівник освітнього закладу, що відповідає займаній посаді.

Аналогічні пояснення дала представник даного відповідача Бурак Л.М., доповнивши, що не відповідає дійсності твердження позивачки, про те, що не було проведено аналізу її педагогічного стажу, нагород та стягнень протягом періоду роботи на посаді. Так, наказом по відділу освіти від 04 лютого 2013 року № 46/01-03 Про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти їй, як заступнику директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, за допущені порушення у веденні обліку харчування дітей оголошено догану. Наказом по відділу освіти № 170 від 12.06.2015 року Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, що привели до порушень чинного законодавства оголошено догану.

Також у березні 2017 року в Перегінській ЗОШ І-ПІ ступенів на педагогічній раді школи розглядалось питання схвалення творчого звіту учителя початкових класів ОСОБА_1, яка виявила бажання атестуватися на присвоєння педагогічного звання вчитель-методист за власною методичною розробкою Розвиток зв'язного мовлення засобами інтерактивних технологій . Під час відкритого голосування за позитивне схвалення звіту не проголосував жоден педагогічний працівник, яких у школі є 116.

Робоча група, яка у березні цього року працювала в Перегінській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, провела опитування педагогічних працівників школи та встановила, що викладені в заяві вчителів факти, щодо аморальної поведінки заступника з навчально - виховної роботи ОСОБА_1 при виконанні трудових та посадових обов'язків знайшли своє підтвердження.

Зокрема було встановлено, що приниження честі та гідності учителів з боку ОСОБА_1, що суперечить змісту трудової функції та дискредитує службово-виховні, посадові повноваження по відношенню до учителів початкових класів школи, які були підпорядковані ОСОБА_1, як заступнику директора школи були аморальними і не сумісними з продовженням роботи на посаді заступника директора школи. Педагог ОСОБА_1 недостойною поведінкою скомпрометувала себе перед педагогічними працівниками, порушила моральні норми, втратила авторитет, як педагог та керівник, що відображено у заявах та поясненнях, що додаються.

На підставі зібраних матеріалів робочою групою був складений відповідний висновок та рекомендація, що стали підставою для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Представник відповідача - директор Перегінської ЗОШ І-ІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради Депутович І.І. у судовому засіданні пояснив, що позивачка ОСОБА_1 за час роботи зарекомендувала себе з негативного боку, конфліктувала з дирекцією школи та іншими вчителями, зокрема своїми підлеглими. У лютому 2017 року вчителі молодших класів подали письмове колективне звернення, в якому висловили недовіру ОСОБА_1 та вимагали звільнити її із займаної посади. У зв'язку з цим була створена робоча група, яка працювала в Перегінській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, вислухала сторін конфлікту, відібрала відповідні пояснення. За наслідками проведеної перевірки робоча група рекомендувала звільнити ОСОБА_1 із займаної посаду у зв'язку із вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням роботи. Таким чином, позивачку звільнено із дотриманням встановленої законом процедури, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_13 - голова ради голів профкому працівників освіти у судовому засіданні дав показання про те, що він працював у складі двох комісій щодо поведінки позивачки. Рішення комісії було одноголосним, він не бачить перспективи налагодити співпрацю позивачки з трудовим колективом, оскільки ОСОБА_1 не має відповідних якостей для того, щоб керувати колективом. Мотивація наказу на її звільнення відповідає дійсності, оскільки поведінка позивачки однозначно є аморальною.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 - член робочої групи, дав показання про те, що він працював у складі комісії яка виявила факти, несумісні зі званням вчителя, зокрема підбурювання до написання заяви на вчителя, погрози прокуратурою та іншими правоохоронними органами, приниження гідності інших вчителів. Він прийшов до висновку, що поведінка позивачки є негідною звання вчителя та аморальною.

Свідок ОСОБА_15 - член робочої групи, у судовому засіданні дала показання про те, що всі факти, про які стверджували вчителі початкових класів на засіданні робочої групи, свідчать про аморальну та некоректну поведінку позивачки.

Допитана, як свідок, директор методичного центру відділу освіти ОСОБА_16 дала показання про те, що була членом робочої групи і все, що вона почула та письмові пояснення вчителів та батьків, які їм надав директор школи і які досліджувались робочою групою, свідчить про аморальну поведінку позивачки.

Свідок ОСОБА_17 - начальник юридичного відділу апарату Рожнятівської РДА, дала у судовому засіданні показання про те, що у складі робочої групи вони слухали вчителів, вивчали пояснення як вчителів, так і батьків і давали відповідні рекомендації. Робоча група вбачає аморальні проступки в діях позивачки. Саме тому останню рекомендовано звільнити з роботи.

Допитана як свідок ОСОБА_11 - вчитель молодших класів Перегніської ЗОШ №1 дала у судовому засіданні показання про те, що не зважаючи на відсторонення позивачки від контролю за її педагогічною діяльністю, остання 22 лютого 2017 року намагалась ввірватись на її відкритий урок. Вона не впускала позивачку і остання, при дітях та інших педагогічних працівниках, штовхала та била її рукою та дверима в плечі. 13 лютого 2017 року позивачка при дітях та вчителях погрожувала їй звільненням, та говорила, що нею вже займається СБУ та прокуратура. Крім того, ОСОБА_1 обзивала її злодійкою, говорила, що по неї приїдуть працівники правоохоронних органів та виведуть з приміщення школи в наручниках. 17 січня 2017 року позивачка погрожувала їй фізичною розправою, вказуючи, що мало їй дісталося від чоловіка, але він прийде до школи і покінчить з нею назавжди. 14 березня 2017 року в присутності колег по роботі позивачка безпідставно зводила на неї наклеп, стверджуючи що вона ходить на роботу в нетверезому стані, при цьому обзиваючи її та її колег брехунами.

Свідок ОСОБА_18 - вчитель початкових класів Перегінської ЗОШ - у судовому засіданні дала показання про те, що позивачка змушувала її занижувати дітям оцінки, при цьому ображаючи та залякуючи СБУ та прокуратурою. У її присутності ОСОБА_1 погрожувала іншим вчителям, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_19 звільненням з роботи, говорила, що за ними приїде поліція. Крім того, позивачка дозволяла собі при дітях кричати на неї та на інших колег.

Свідок ОСОБА_20 - вчитель молодших класів Перегінської ЗОШ №1, дала показання про те, що позивачка під час уроку неодноразово вривалася в клас, вимагаючи пояснень, де вона була під час перерви, просила журнал. Такими діями ОСОБА_1 порушує психологічний клімат. Під час вистави до дня Святого Миколая її учень ОСОБА_22 плакав та говорив, що позивачка водила його до директора та заставляла сказати неправду про те, що його побила вчитель ОСОБА_11, а насправді такого факту не було.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що працює у Перегніській ЗОШ №1 вчителем молодших класів. З позивачкою неможливо працювати, оскільки та на нарадах ображає її, говорить, що вона не вміє працювати з дітьми.

Допитана в як свідок вчитель початкових класів ОСОБА_24 дала показання про те, що 22 лютого 2017 року почула крики дітей, що завуч б'є вчительку. Коли підійшла до спортзалу, то побачила, що вчитель ОСОБА_11 стояла у дверному проймі, а позивачка штовхала її в плечі. Навколо стояли діти і все це бачили. Стверджує, що чула, як позивачка висловлювалась на адресу ОСОБА_11, що то не вчителька, а злодійка, і що нею вже займається прокуратура. Також 14 березня 2017 року при комісії в школі позивачка обзивала колег по роботі брехунами, а про ОСОБА_11 говорила неправду, що остання приходить на уроки у нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_9 - заступник директора Перегінської ЗОШ №1 у судовому засіданні пояснила, що 22 лютого 2017 року в коридорі їй повідомили про якийсь крик. Вона підійшла ближче і побачила, що в дверях спортзалу, обличчям до позивачки стояла вчителька початкових класів ОСОБА_11, яка ногою впиралась в одвірок, а рукою трималась за двері, не впускаючи у спортзал позивачку, яка штовхала її та била по руках. Вони разом з позивачкою зайшли у спортзал та були присутніми на відкритому уроці. По закінченню уроку позивачка жодного аналізу відкритого уроку не проводила. 10 жовтня 2016 року її покликав директор школи. Вона зайшла в кабінет, де сиділи батько учня ОСОБА_30 та вчитель ОСОБА_12 Далі в кабінет зайшла позивачка, яка кинула на неї зверхній погляд і висловилась в сторону ОСОБА_12: Що це за вчителька… Хіба вона варта звання заслужений вчитель? Позивачка також сказала їй, що вона не вміє працювати з дітьми , а після цього в коридорі, коли вона розмовляла з ОСОБА_5, яку повідомила, що конфлікт вичерпано, позивачка втрутилась в розмову, і заявила, що вона є ніхто в школі, що все вирішує тільки вона особисто, і що їй не вдасться сісти в її крісло, хоча насправді в неї ніколи такої мети не було. Також позивачка в той час їм говорила, що всі вони будуть плакати в СБУ.

Допитана як свідок вчитель початкових класів ОСОБА_25 дала показання про те, що 17 січня 2017 року вона бачила та чула, як позивачка вибігала з кабінету директора і кричала: Мій чоловік мало дав ОСОБА_11, він прийде до школи і покінчить з нею назавжди . Також 23 лютого 2017 року до неї підійшла мама учня і питала, чи дійсно її побила позивачка. Виявилось, що діти бачили і вдома розповідали батькам, що завуч побила вчительку початкових класів.

Свідок ОСОБА_12 - вчитель початкових класів, у судовому засіданні дала показання про те, що чула та бачила, як 13 лютого 2017 року позивачка обзивала ОСОБА_11 злодійкою і кричала, що по неї приїхали працівники міліції і зараз її виведуть в наручниках. Також, звертаючись до дітей, позивачка кричала: діти, це не вчителька, це злодійка, і показувала на ОСОБА_11 пальцем. Також вона чула, як позивачка говорила, що ОСОБА_11 приходить на роботу п'яна. На початку жовтня 2016 року діти тільки розпочали навчання у першому класі, тому ще не адаптувались і побились. Один з них поскаржився дома і батьки прийшли до школи розібратись. Їх викликав директор і вони спільними зусиллями владнали ситуацію. Проте позивачка у присутності батька дитини, директора та ОСОБА_9 принижувала її, звинувачувала в некомпетентності та підбурювала батьків написати на неї скаргу.

Допитана як свідок ОСОБА_26 мама учня, у судовому засіданні дала показання про те, що 10 жовтня 2016 року, вона прийшла до школи по свою дитину і бачила, як позивачка покликала маму іншого учня - ОСОБА_27 та запропонувала писати скаргу на вчителя ОСОБА_12 яка ніби-то не догледіла дітей. Стверджує, що ОСОБА_12 прекрасний педагог.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні дала показання про те, що їй відомо від інших учителів, що 22 лютого 2017 року позивачка у присутності дітей та інших учителів побила ОСОБА_11 Також знає, що позивачка обзивала ОСОБА_11 та інших учителів злодіями. Сама ОСОБА_11 про це жалілась на засіданні методичного об'єднання.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні дала показання про те, що бачила, як позивачка 13 лютого 2017 року у присутності дітей та вчителів кричала, що ОСОБА_11 скоро з тріском вилетить з роботи, обзивала її злодійкою, а також казала що по неї вже приїхали працівники правоохоронних органів, які зараз виводитимуть її в наручниках.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що працює вчителем початкових класів Перегінської ЗОШ №1. Позивачка ставиться до неї та інших вчителів зневажливо, до неї, зокрема, звертається тільки по прізвищу, а не по імені та по-батькові, як належить. Крім того, позивачка провокувала конфліктні ситуації між вчителями. На засіданнях методичної ради позивачка демонструє зверхність, принижує вчителів, особисто її звинуватила у відсутності досвіду. Забороняла колегам спілкуватися з нею.

Свідок ОСОБА_29, мама учня, дала у судовому засіданні показання про те, що бачила, як 10 жовтня 2016 року позивачка покликала ОСОБА_27 та ОСОБА_30 та у присутності інших батьків рекомендувала їм писати скаргу на вчителя ОСОБА_12 Це було сказано досить строго і звучало як заклик, а не як пропозиція.

Свідок ОСОБА_31 вчитель молодших класів у судовому засіданні дала показання про те, що позивачка неодноразово обзивала її брехухою та обвинувачувала у підробці на своє ім'я грамоти, а також у крадіжці флешки, хоча такого факту не було.

Свідок ОСОБА_32 - вчитель молодших класів, у судовому засіданні дала показання про те, що минулого року у неї помер чоловік і вона, перебуваючи у відпустці, їхала замовити пам'ятник на могилу. В автобус зайшла позивачка та почала кричати на неї, запитуючи про заяву на додаткову відпустку. Вона відповіла, що заява у директора, однак позивачка, продовжуючи кричати сказала, що всім керує вона, а директор - ніхто. Замість того, щоб підтримати її з приводу смерті чоловіка, позивачка ще накричала на неї. Вважає такі дії позивачки аморальними.

Свідок ОСОБА_33 - вчитель молодших класів, пояснила що на великій перерві 10 жовтня 2016 року вона розмовляла із ОСОБА_9 про конфлікт між дітьми. По заду неї йшла позивачка, яка почувши зміст розмови втрутилась і повідомила, що завуч саме вона і все вирішує, тому не варто питати про вказаний конфлікт ОСОБА_9, яка не повинна не пхати носа в молодші класи.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснила, що працює вчителем у Перегніській ЗОШ №1. 13 лютого 2017 року вона проводила відкритий урок. Під час уроку позивачка ривком відчинила двері, у верхньому одязі зайшла до класу і грубим тоном перед дітьми почала обвинувачувати її в організації вчителів на збори. 17 лютого 2017 року після уроку позивачка знову ввірвалась у клас з претензіями, що у неї на уроці робить заступник директора ОСОБА_9 і чому вона не знає про відкритий урок. Далі позивачка перед дітьми почала вимагати у неї конспект та графік. Урок був про силу слова і все, що вона намагалася донести дітям, було знівельовано, оскільки позивачка своєю поведінкою порушила всі етичні норми.

Свідок ОСОБА_35 дала у суді показання про те, що бачила, як позивачка обвинувачувала вчителя ОСОБА_11 у побитті дитини під час свята Святого Миколая, хоча такого факту не було. Позивачка змушувала її звітуватись, про що вона говорила з іншими вчителями, що є аморальним.

Свідок ОСОБА_36 дала у судовому засіданні показання про те, що позивачка примушувала її виконувати невластиву їй роботу, а за будь-яку допомогу завжди вимагала віддяки, що вона однозначно розцінює, як вимагання неправомірної вигоди. Позивачка також негативно висловлювалась про її чоловіка, воїна АТО, що він на сході України вбиває мирних людей. Такі висловлювання позивачки вона вважає аморальною поведінкою.

Вислухавши пояснення сторін, свідків та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Наказом № 103-К від 11 квітня 2011 року позивачку ОСОБА_1 призначено на посаду директора з навчально - виховної роботи у 1-4 класах Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а. с. 6, 7 Том 1).

26 грудня 2014 року позивачка звернулася до прокурора Івано-Франківської області, начальника районного відділу освіти та до заступника голови Івано-Франківської ОДА із письмовою заявою про перешкоджання вчителями у виконанні нею посадових обов'язків та вжиття заходів щодо усунення фатів порушення трудового законодавства, зокрема зазначила, що її закрили у кабінеті, загородивши двері шафою. За результатами розгляду звернення дирекції школи рекомендовано звернути увагу на посилення контролю за трудовою дисципліною, що підтверджується копією заяви ОСОБА_1 від 26 грудня 2014 року (а. с. 12 Том 1) та копією повідомлення Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА № Я-3/01-08/01 від 29 січня 2015 року (а. с. 13 Том 1).

17 лютого 2015 року вчителі початкових класів звертались до заступника голови Івано-Франківської ОДА із письмовою заявою про відсторонення позивачки ОСОБА_1 з посади заступника директора, яку мотивували тим, що ОСОБА_1 відкрито підтримувала режим ОСОБА_37 , некомпетентна у своїх посадових обов'язках, упереджено ставиться до своїх підлеглих, перевищує свої повноваження та залякує вчителів. Дане звернення було розглянуто начальником районного відділу освіти та завідуючим кадрової роботи відділу освіти райдержадміністрації, проводилось службове розслідування, в ході якого встановлено, що факти, наведені у заяві не підтвердились. Також першим заступником голови Рожнятівської РДА вказано директору школи на недостатню роботу по покращенню відносин між колективом та заступником директора з навчально - виховної роботи ОСОБА_1, що підтверджується копією колективної заяви вчителів початкових класів від 17 лютого 2015 року (а. с. 15 Том 1) та копією повідомлення першого заступника голови Рожнятіваської РДА (а. с. 16 Том 1).

21 лютого 2017 року вчителі початкових класів Перегінської ЗОШ №1 повторно звернулися до голови Рожнятівської РДА, начальника відділу освіти Рожнятівської РДА та директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 із колективними заявами, у яких висловили недовіру заступнику директора з навчально - виховної роботи ОСОБА_1 у зв'язку з невмінням працювати з колективом школи та з непрофесіоналізмом, що підтверджується копіями колективних заяв вчителів (а. с. 19 - 20, 58-63, 65-67 Том 1).

Для розгляду вказаної колективної заяви вчителів початкових класів, а також заяви директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Депутовича І.І. № 28 від 22 лютого 2017 року, спільним розпорядженням голови Рожнятівської РДА та Голови Рожнятівської районної ради створено робочу групу у відповідному складі з метою об'єктивного вивчення обставин, викладених у заяві працівників Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, що підтверджується копією заяви директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Депутовича І.І. № 28 від 22 лютого 2017 року (а. с. 64 Том 1) та копією спільного розпорядження голови Рожнятівської РДА та голови Рожнятівської районної ради № 55/15-р від 22 лютого 2017 року (а. с. 68, 69 Том 1).

02 березня 2017 року та 14 березня 2017 року робочою групою здійснено планові виїзди в Перегінську ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, проведено зустрічі із сторонами конфлікту, по кожному пункту колективної заяви відібрано пояснюючі записки у педагогічних працівників, директора школи та його заступників, а також заступника з навчально-виховної роботи в 1-4 класах ОСОБА_1, що підтверджується копією повідомлення Першого заступника голови Рожнятівської РДА №391/01-026/007 від 22 березня 2017 року (а. с. 116 Том 1) та письмовими поясненнями директора школи, його заступників, вчителів та позивачки (а. с. 81-115 Том 1).

В результаті розгляду колективної заяви на спільних зборах вчителів початкових класів, дирекції школи та робочої групи було прийнято рішення рекомендувати керівнику навчального закладу внести подання начальнику відділу освіти Рожнятівської РДА щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора по навчально-виховній роботі Перегінської ЗОШ І-ІП ступенів №1 на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП; начальнику відділу освіти Рожнятівської РДА у порядку передбаченому ст. 43 КЗпП погодити звільнення із виборним органом первинної профспілкової організації школи, голові первинної профспілкової організації розглянути на засіданні профспілкового комітету даний акт та подання начальника відділу освіти та повідомити про прийняте рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора по навчально-виховній роботі Перегінської ЗОШ I-III ступенів №1 , що підтверджується копіями протоколів засідання робочої групи №1 від 02 березня 2017 року та № 2 від 14 березня 2017 року (а. с. 21-24 Том 1) та копією Акта від 22 березня 2017 року (а. с. 27 Том 1).

23 березня 2017 року дирекція Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 просила Начальника відділу освіти Рожнятівської РДА звільнити ОСОБА_1 з посади заступника директора у відповідності до п.3 ст. 41 КЗпП України, що підтверджується копією подання № 42 від 23 березня 2017 року (а. с. 120 Том 1).

На підставі подання начальника відділу освіти Рожнятівської РДА № 125/01-16/02 від 23 березня 2017 року профспілковий комітет Перегінської ЗРШ І-ІІІ ступенів №1 22 травня 2017 року надав попередню згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.3 ст. 41 КЗпП України, що підтверджується копією подання начальника відділу освіти Рожнятівської РДА № 125/01-16/02 від 23 березня 2017 року (а. с. 28 Том 1) та копією протоколу № 6 засідання профспілкового комітету Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 від 22 травня 2017 року (а. с. 33 Том 1).

Наказом № 142-к від 30 травня 2017 року Про звільнення ОСОБА_1. , виданим начальником управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА, позивачку звільнено з посади заступника директора з навчально - виховної роботи в 1-4 класах Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи з 30 травня 2017 року, п. 3 ст. 41 КЗпП України. Підстава: подання директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів Депутовича І.І. від 22 лютого 2017 року № 28 , рішення профспілкового комітету Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 від 22 травня 2017 року, що підтверджується копією наказу (а. с. 34 Том 1).

На виконання вказаного наказу, наказом № 36-к директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 30 травня 2017 року Про звільнення ОСОБА_1. позивачку звільнено з посади заступника директора з навчально - виховної роботи в 1-4 класах Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи з 30 травня 2017 року, п. 3 ст. 41 КЗпП України, що підтверджується копією наказу (а. с. 35 Том 1).

7 квітня 2016 року атестаційною комісією позивачка визнана такою, що відповідає займаній посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради за результатами атестації. При цьому атестаційною комісією відмічено, що вона користується авторитетом серед учнів, батьків, працівників школи, односельців, що підтверджується копією атестаційного листа (а. с. 3 т. 2).

З нагоди професійного свята - Дня працівника освіти, у 2015 році ОСОБА_1 була нагороджена Грамотою відділу освіти Рожнятівської РДА за особисті досягнення у галузі національної освіти, навчання і виховання підростаючого покоління, сумлінну багаторічну працю, що підтверджується копією грамоти (а.с.14).

Заступник директора з НВР ОСОБА_1 в силу своїх посадових обов язків була наділена повноваженнями складати розклади уроків, вести облік робочого часу педагогічних працівників та заміщення уроків, табель обліку робочого часу вчителів, організовувати відкриті уроки та взаємовідвідування навчальних занять, має право бути присутньою на будь-яких заняттях, які проводяться з учнями початкової школи, що підтверджується копією посадової інструкції (а.с.9-11 т.1).

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні пояснення сторін, показання свідків та надані сторонами письмові докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 11 квітня 2011 року працювала у Перегінській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи у 1-4 класах. Сумлінно виконувала свої посадові обов язки та відповідала займаній посаді, користувалася авторитетом у школі та у односельців.

30 травня 2017 року наказами начальника управління освіти, молоді та спорту Рожнятівсьокої РДА та директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів позивачку звільнено з займаної посади за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи, з 30 травня 2017 року відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України.

У текстах наказів не конкретизовано, який саме аморальний проступок чи проступки було вчинено позивачкою та коли. У розділі Підстава , наказу № 142-к від 30 травня 2017 року Про звільнення ОСОБА_1. , виданого начальником управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА, міститься посилання на подання директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів Депутовича І.І. від 22 лютого 2017 року № 28 ( тобто без врахування будь-яких висновків робочої групи, що працювала у березні).

У тексті акту, складеного робочою групою 22 березня 2017 року також відсутнє описання конкретного аморального проступку, вчиненого позивачкою, в документі міститься посилання на протоколи №1 від 02 березня 2017 року та №2 від 14 березня 2017 року, а також пояснюючі записки педагогічних працівників, директора школи його заступників та ОСОБА_1, однак у констатуючій частині Акту робоча група одноголосно вирішила рекомендувати керівнику навчального закладу, начальнику районного відділу освіти та голові первинної профспілкової організації школи вчинити відповідні дії щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі п.3. ст. 41 КЗпП України.

Зі змісту акту робочої групи, протоколів засідань робочої групи №1 від 02 березня 2017 року та №2 від 14 березня 2017 року, спільної заяви (скарги) вчителів молодших класів, а також відібраних в ході службової перевірки письмових пояснень директора школи, його заступників, вчителів та позивачки вбачається, що предметом розгляду спеціально створеної робочої групи фактично були різнопланові звинувачення на адресу позивачки, які пов'язані як із ставленням нею до виконання своїх безпосередніх трудових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, якості виконання цих обов'язків, її загальної професійної кваліфікації, а також рівня педагогічності та толерантності її поведінки щодо учнів, батьків, та інших вчителів.

З описової та констатуючої частини Акту, чи зі змісту будь-якого іншого документу, що стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів про звільнення, неможливо встановити, який саме проступок чи проступки робоча група вважає доведеними, які з них вона вважає такими, що підпадають під ознаки аморального, та які з них (чи який з них) робоча група вважає такими, що є достатніми для звільнення позивачки з посади відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України.

За змістом статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 13 зазначеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею Конституції громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 4 Конвенції МОП N 158 Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, 1982 року, яка ратифікована Україною 04 лютого 1994 року та набрала чинності для України 16 травня 1995 року, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Стаття 8 Конвенції передбачає, що працівник, який вважає, що його звільнили необґрунтовано, має право оскаржити це рішення, звернувшись до такого безстороннього органу, як суд, трибунал у трудових питаннях, арбітражний комітет чи до арбітра.

Згідно змісту ч. 2 ст. 9 цієї ж Конвенції щоб тягар доведення необґрунтованості звільнення не лягав лише на працівника, методами, зазначеними в статті 1 цієї Конвенції, передбачено першу або другу чи обидві такі можливості: тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавц еві; згадані в статті 8 цієї Конвенції органи наділяються повноваженнями виносити рішення про причину звільнення з урахуванням поданих сторонами доказів та відповідно до процедур, передбачених національними законодавством і практикою.

Отже у спорах про поновлення на роботі, з урахуванням положень згаданої Конвенції, ЦПК України та КЗпП України, доведення правомірності звільнення працівника покладено на роботодавця.

Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб'єктів господарювання.

Так, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.

До суб'єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України Про освіту , а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України Про освіту педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки.

За змістом статті 56 Закону України Про освіту педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати в дітей і молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь зобов язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-3135цс16.

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 ст. 41 КЗпП судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з них підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника та інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. З підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п. 3 ст. 41 КЗпП) можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаної о з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Водночас, звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами. У разі звільнення працівника за вчинення одного конкретного аморального проступку, такий проступок має бути конкретизований, встановлений та доведений належними доказами. Якщо таких було кілька, кожен з них має бути встановлений та доведений окремо.

При звільненні позивачки із займаної посади відповідачами вказаних вимог не дотримано. Акт від 22 березня 2017 року, який складений робочою групою за результатами проведення перевірки обставин колективної заяви (скарги) вчителів щодо неправильної поведінки ОСОБА_1, такої конкретизації не містить, як і оспорювані позивачкою накази про її звільнення.

Визначення аморального проступку є оціночним поняттям, тобто обставини вчинення проступку та його оцінка як аморального, мають бути висвітлені в наказі, оскільки, інша форма документу, де б зазначалася така інформація, законом не визначена. Виклад обставин вчинення проступку є обов'язковим з посиланням на докази, оскільки повинен бути доведений факт (подія) проступку. Крім того, в наказі мають бути зазначені обставини на підтвердження несумісності аморального проступку з продовженням роботи. Однак оскаржувані накази взагалі не містять вказівки на конкретний аморальний проступок, який дає підстави для її звільнення з роботи. При цьому належні докази вчинення проступку відсутні взагалі.

З наявних у матеріалах справи письмових заяв вчителів молодших класів та інших працівників школи, а також з отриманих у судовому засіданні пояснень свідків - вчителів, батьків та представників дирекції школи, встановлено існування триваючого міжособистісного конфлікту між позивачкою та її підлеглими - вчителями 1-4 класів, а також керівництвом школи. Однак наявність такого конфлікту не є самостійною підставою для звільнення позивачки з роботи за вчинення аморального проступку.

Негативна поведінка позивачки, крім голослівних пояснень свідків - вчителів, які є стороною конфлікту, що виник між позивачкою та частиною трудового колективу Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів, не підтверджена будь якими об'єктивними та допустимим доказами.

Так факт побиття позивачкою вчителя ОСОБА_11 відповідачі намагалися довести тільки показаннями самої ОСОБА_11 та свідків, які стверджують, що були очевидцями вказаного конфлікту. Однак всі вони є сторонами конфлікту та явно зацікавленими у результатах розгляду справи, їхні показання щодо механізму побиття є протиречивими ( ОСОБА_11 стверджує, що позивачка штовхала її у спину, а свідок ОСОБА_9 - що вони були повернуті обличчям одна до одної). Проте факти побиття (спричинення побоїв чи тілесних ушкоджень) доказуються вироком суду, що набрав законної сили. Однак ОСОБА_11 із відповідною скаргою до правоохоронних органів не зверталася, інцидент навіть не був предметом розгляду директором школи із вжиттям відповідних заходів дисциплінарного впливу до винних.

Щодо приниження честі і гідності інших вчителів, то чинне цивільне законодавство передбачає такий спосіб захисту порушеного права, як звернення до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. Однак, жоден із вчителів, які стверджують, що працюючи на посаді заступника директора ОСОБА_1 своїми діями чи вчинками якимось способом принижувала їх честь та гідність, ображала, до суду з відповідними позовами не звертався. Тому суд вважає такі звинувачення голослівними, оскільки вони також не підтверджені належними та допустимими доказами.

У письмовій колективній заяві вчителі скаржники до негативних дій позивачки відносять, вимагання журналу для перевірки під час уроків, написання зауважень у журналі, висловлення зауважень щодо правильності проведення навчально-виховного процесу та щодо неправильного оцінювання учнів. Такі дії позивачки згідно змісту заяви вчителі вважають такими, що принижують їх честь та гідність. Аналогічні дії позивачки у судовому засіданні допитані як свідки вчителі називали аморальними проступками.

Суд не приймає дані доводи доведеними фактами негативної поведінки позивачки щодо своїх колег, оскільки такі факти не підтверджені будь - якими належними доказами (актами, наказами директора школи про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності). Крім того, деякі з наведених дій явно відносяться до функцій заступника директора школи, передбачених посадовою інструкцією.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача у підтвердження аморальної поведінки позивачки той факт, що за схвалення її творчого звіту в рамках атестації на присвоєння педагогічного звання вчитель-методист за власною методичною розробкою Розвиток зв'язного мовлення засобами інтерактивних технологій не проголосував жоден педагогічний працівник школи із 116 присутніх, оскільки її методична розробка пройшла апробацію та схвалена науково-методичною радою обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, що тільки підтверджує наявність конфлікту між колективом та позивачкою.

Також не доведені стороною відповідачів належними та допустимими доказами факти вимагання позивачкою від вчителів виконувати не властиві їм функції, неправомірної вигоди, примушування до заниження учням оцінок, тому до уваги при постановленні рішення такі аргументи судом не приймаються.

Суд також дає об єктивну оцінку доводам сторони відповідачів про те, що позивачка примушувала батьків учнів писати скарги на вчителів, сама погрожувала їм правоохоронними органами, та приходить до висновку, що такі дії, навіть при їх вчиненні позивачкою, явно не свідчать про її аморальну поведінку, яка б перешкоджала виконанню функцій педагога, оскільки право на звернення до керівника установи з приводу поведінки працюючого чи до правоохоронного органу з приводу протиправної поведінки особи не заборонене, а навпаки гарантується кожному законом.

Також суд приходить до висновку, що у випадку об єктивного розгляду звернення позивачки до начальника відділу освіти щодо протиправної поведінки колег по відношенню до неї, це могло б призвести до врегулювання конфлікту , який існує між педагогами та позивачкою тривалий період часу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачі не довели належними і допустимими доказами вчинення позивачкою будь-якого аморального поступку, не сумісного з виконанням функцій педагогічного працівника, а тому вважає, що звільнення позивачки було здійснено з порушенням вимог трудового законодавства. Отже ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі із застосуванням наслідків, передбачених ч. 2 ст. 235 КЗпП України, а саме: з відповідачів на користь позивачки належить до стягнення середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Відповідно до Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Згідно Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до довідки № 808 від 28 грудня 2017 року, виданої управлінням освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 649 гривень 01 копійка (а. с. 4 Том 2).

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: за червень: 20 робочих днів Х 649 гривень 01 копійка = 12980 гривень 20 копійок; за липень: 21 робочий день Х 649 гривень 01 копійка = 13629 гривень 21 копійка; за серпень: 22 робочі дні Х 649 гривень 01 копійка = 14278 гривень 22 копійки; за вересень: 21 робочий день Х 649 гривень 01 копійка = 13629 гривень 21 копійка; за жовтень: 21 робочий день Х 649 гривень 01 копійка = 13629 гривень 21 копійка; за листопад 22 робочі дні Х 649 гривень 01 копійка = 14278 гривень 22 копійки, за грудень 20 робочих днів Х 649 гривень 01 копійка = 12980 гривень 20 копійок.

Виходячи з наведеного, загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 травня по 29 грудня 2017 року складає сумарно 95404 гривні та підлягає стягненню на користь позивачки в повному обсязі з управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА.

Крім того позивачка просила стягнути з відповідачів порівну у рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 гривень.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В роз'ясненнях п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У період процедури звільнення з роботи у позивачки погіршився стан здоров'я, у зв'язку з чим вона перебувала на лікуванні у Івано-Франківському обласному клінічному диспансері, що підтверджується копією направлення у ОККД від 27 березня 2017 року (а. с. 29) та копіями витягів із медичної карти стаціонарного хворого № 7138/17 від 28 квітня 2017 року та № 8487/17 від 10 травня 2017 року (а. с. 31, 32).

Крім того позивачка, яка залишилася без джерела для існування, оскільки була позбавлена заробітку, змушена була затрачати додаткові зусилля для організації свого життя. Запис у трудовій книжці про звільнення з роботи за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи, не давав можливості їй працевлаштуватися на роботу по спеціальності.

Приймаючи до уваги характер моральних страждань, які заподіяні позивачці внаслідок незаконного звільнення з роботи, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, враховуючи ступінь вини відповідачів, яким було прийнято незаконні накази виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі по 12500 гривень з кожного відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до змісту ч. 2 цієї ж норми інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Виходячи із змісту позовних вимог до стягнення з відповідачів підлягає судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 640 гривень, судовий збір у зв язку із задоволенням позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 954 гривні та у зв язку із задоволенням позовних вимог про відшкодування моральної шкоди по 1600 гривень з кожного відповідача. А в загальному з відповідачів у доход держави необхідно стягнути по 2397 гривень судового збору по справі.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

За таких обставин рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць у розмірі 13629 гривень необхідно допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління освіти,молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, задовольнити.

Скасувати наказ начальника управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА № 142 - к від 30 травня 2017 року Про звільнення ОСОБА_1. та наказ директора Перегніської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Рожнятівської районної ради № 36-к від 30 травня 2017 року Про звільнення ОСОБА_1. .

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи у 1-4 класах Перегніської загальноосвітньої школи № 1 Рожнятівської районної ради з 30 травня 2017 року.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА (місцезнаходження смт. Рожнятів, вул. Шкільна, 1, Рожнятівського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ: 24680382, КОАТУУ: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 травня по 29 грудня 2017 року у розмірі 95404 гривні 47 копійок , за вирахуванням податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА (місцезнаходження смт. Рожнятів, вул. Шкільна, 1, Рожнятівського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ: 24680382, КОАТУУ: НОМЕР_1) та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Рожнятівської районної ради, (місцезнаходження смт. Перегніське, вул. Січових Стрільців, 1, Рожнятівського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20561781) на користь ОСОБА_1 по 12500 гривень з кожного, як компенсацію за спричинення моральної шкоди.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА (місцезнаходження смт. Рожнятів, вул. Шкільна, 1, Рожнятівського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ: 24680382, КОАТУУ: НОМЕР_1) та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Рожнятівської районної ради, (місцезнаходження смт. Перегніське, вул. Січових Стрільців, 1, Рожнятівського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20561781) у доход держави на розрахунковий рахунок № 31210206700385 ГУДКСУ в Івано-Франківській області код банку отримувача МФО 836014, класифікація доходів бюджету 22030101 по 2397 гривень судового збору з кожного.

Рішення в частині поновлення на роботі і виплаті середньомісячного заробітку за один місяць у розмірі 13629 гривень допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд.

Повний текст рішення складений 3 січня 2018 року.

Суддя Г.В. Калиній