Постанова від 02.04.2018 по справі 350/863/17

Справа № 350/863/17

Провадження № 22-ц/779/348/2018

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Калиній Г. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Матківського Р.Й., Мелінишин Г.П.,

секретаря: Бойчука Л.М.,

з участю: представників Управління освіти, молоді та

спорту Рожнятівської РДА: ОСОБА_3 та

ОСОБА_4; представників Перегінської

ЗОШ І-ІІІ ступенів - ОСОБА_6 та

ОСОБА_7; позивачки - ОСОБА_8 та її

представників: ОСОБА_9 та ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами представника Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради на рішення Рожнятівського районного суду, ухвалене головуючим суддею Калиній Г.В. 29 грудня 2017 року, повний текст якого складено 03 січня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року ОСОБА_8 звернулася до Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що наказом Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА №142-к від 30.05.2017 року та наказом директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №36-к від 30.05.2017 року її було звільнено з роботи з посади заступника директора з навчально-виховної роботи у 1-4 класах Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради. Посилаючись на те, що вона жодних аморальних проступків не вчиняла, просила скасувати накази начальника Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 від 30 травня 2017 року про звільнення її з роботи, поновити її на посаді з 30 травня 2017 року, стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та з обох відповідачів по 12 500 грн з кожного на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 29 грудня 2017 року позов ОСОБА_8 задоволено. Постановлено скасувати наказ начальника Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА № 142-к від 30 травня 2017 року та наказ директора Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Рожнятівської районної ради № 36-к від 30 травня 2017 року та поновити ОСОБА_8 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи у 1-4 класах Перегінської ЗОШ №1 Рожнятівської районної ради з 30 травня 2017 року. Також, постановлено стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА на користь ОСОБА_8 95 404,47 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30 травня по 29 грудня 2017 року, за вирахуванням податків та обов'язкових платежів. Цим же рішенням постановлено стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Рожнятівської районної ради на користь ОСОБА_8 по 12 500 грн з кожного, як компенсацію за спричинення моральної шкоди. Крім того, постановлено стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Рожнятівської районної ради у дохід держави по 2 397 грн судового збору з кожного.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА подав апеляційну скаргу, у якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає невірним висновок суду про те, що негативна поведінка ОСОБА_8 не підтверджена будь-якими об'єктивними та допустимими доказами, оскільки такий висновок спростовується поясненнями свідків, зокрема членів робочої групи у складі представників Рожнятівської РДА, депутатів Рожнятівської районної ради та інших, які одноголосно засвідчили про вчинення позивачем аморальних проступків, зазначених у акті від 22.03.2017 року. Також представник відповідача не погоджується із висновком суду про стягнення на користь ОСОБА_8 по 12 500 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки такий розмір відшкодування не відповідає принципу розумності та справедливості. До того ж, вказує апелянт, позивач не мотивувала належним чином саме такий розмір моральної шкоди, і даних про те, що погіршення стану її здоров'я пов'язано із звільненням з роботи, в судовому засіданні не наводила і не підтверджувала. А тому, вказує апелянт, оскільки будь-яких законних прав ОСОБА_8 не порушено, у суду першої інстанції не було підстав для стягнення моральної шкоди. Представник Управління, молоді та спорту Рожнятівської РДА звертає увагу суду на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 22.03.2017 року при розгляді справи №6-3135, яку суд першої інстанції залишив поза увагою. На думку апелянта, зібрані під час судового розгляду докази, зокрема ряд рішень, прийнятих робочою групою після проведення службового розслідування, які містяться в матеріалах справи, підтверджують вчинення ОСОБА_8 аморального проступку та правомірність її звільнення саме на підставі п.3 ч. 41 КЗпП України. При цьому, зазначає апелянт, судом першої інстанції не враховано, що факти вчинення позивачем аморальних проступків, вказаних у протоколах робочої групи, які й були покладені в основу рекомендацій про звільнення позивача, жодним доказом спростовані не були. Необґрунтованим вважає апелянт також і висновок суду щодо незазначення відповідачами у текстах наказів який саме аморальний проступок чи проступки були вчинені ОСОБА_8 і коли, оскільки така конкретизація не вимагається жодним нормативним документом, який регулює діловодство у загальноосвітніх закладах. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, представник Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8

З аналогічних підстав апеляційну скаргу також подала Перегінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради. Вважаючи оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, представник Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_8

В засіданні апеляційного суду представники Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА, представники Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів апеляційну скаргу з мотивів, викладених у них підтримали.

ОСОБА_8 та її представники доводи апеляційної скарги заперечили. Позивачка пояснила, що вона ніяких аморальних проступків за час роботи в школі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи у 1-4 класах Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 не вчиняла. Пояснила, що конфлікти з вчителями цієї школи у неї виникали у зв'язку із неналежною, на її думку, дисципліною у педагогічному колективі. Однак, зазначила, що вона за попередні роки роботи жодної доповідної про порушення дисципліни вчителями директору школи не подавала, віддаючи перевагу особисто з'ясовувати конкретні обставини при спілкуванні з педагогами. ОСОБА_8 фактично не заперечила, що інцидент перед входом до спортзалу з вчителькою ОСОБА_11 22 лютого 2017 року дійсно мав місце. Але вважає, що вона мала право бути присутньою на цьому уроці фізкультури у спортзалі та проводити інспектування, а отже, винною себе в інциденті не вважає. Рішення суду першої інстанції в даній справі ОСОБА_8 та її представники вважають законним і обґрунтованим, просять залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що в наказі Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА про звільнення не зазначено за який саме аморальний проступок звільнено позивачку. Пояснення численних свідків місцевий суд до уваги не прийняв, вважаючи їх стороною конфлікту, який має місце протягом тривалого часу в педагогічному колективі школи.

Однак, апеляційний суд вважає, що місцевий суд до таких висновків дійшов, не встановивши фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що видачі наказу №142-к від 30 травня 2017 року передувала перевірка створеною Управлінням освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА робочою групою колективної заяви вчителів початкових класів Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 від 22.02.2017 року (том №1, а.с.19-20). Під час роботи цієї групи 02 та 14 березня 2017 року 12 педагогів наводили конкретні приклади і випадки неетичної поведінки ОСОБА_8 в школі, вони та ОСОБА_8 надавали усні і письмові пояснення. Робота групи оформлена відповідними протоколами №1 і №2. За результатами аналізу зібраних матеріалів та їх перевірки робоча група, дійшовши до висновку про наявність конкретних проступків ОСОБА_8, які класифікуються як аморальні, одноголосно рекомендувала директору Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 внести подання про звільнення ОСОБА_8 із займаної посади заступника директора школи по навчально-виховній роботі на підставі п.3 ст.41 КЗпП України (протоколи №1 від 02.03.2017 року і №2 від 14.03.2017 року, акт від 22.03.2017 року - том №1, а.с.21-24; 27).

Із змісту названих документів слідує, що за згодою профспілкового комітету школи ОСОБА_8 наказом №142-к від 30 травня 2017 року звільнено на підставі п.3 ст.41 КЗпП України за вчинення, зокрема, таких проступків, які неодноразово мали місце у 2016-2017 роках: принижування і образи вчителів школи, які відбувались навіть у присутності учнів та їх батьків; залякування вчителів початкових класів та погрози їх звільненням з роботи, переслідуванням правоохоронними органами; відвідування уроків вчителів без їх згоди та всупереч встановленого нормативними актами порядку; насильницькі дії щодо вчителя ОСОБА_11

В засіданні апеляційного суду начальник Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА ОСОБА_4 підтвердив, що підставою видання ним згаданого вище наказу були саме названі проступки ОСОБА_8, які є порушенням основних моральних норм суспільства та суперечать змісту трудової функції заступника директора школи з навчально-виховної роботи, дискредитацією нею службово-виховних та посадових повноважень.

Позивачка визнавала, що підставою її звільнення були наведені вище проступки (позовна заява - том №1, а.с.3), вважаючи проте, що вчинення нею цих проступків не доведено.

Однак, на думку апеляційного суду, пояснення допитаних судом першої інстанції 25 свідків, звукозапис яких заслухано, підтверджують обґрунтованість звільнення ОСОБА_8 за п.3 ст.41 КЗпП України.

Так, з пояснень свідка ОСОБА_12 слідує, що вона була очевидцем проступку, вчиненого ОСОБА_8 22.02.2017 року на другому поверсі школи при вході у спортзал. Цей проступок, який безпосередньо передував колективному зверненню вчителів із заявою до Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА, полягав у тому, що ОСОБА_8, намагаючись проти волі вчительки фізкультури початкових класів - ОСОБА_11 пройти на її урок, штовхала і била цю вчительку, погрожувала їй. Все це відбувалось у присутності учнів, і викликало в них та інших вчителів шок. Про цей інцидент дізнались батьки учнів.

Скоєння ОСОБА_8 зазначеного проступку, крім названого свідка і свідка ОСОБА_11, підтверджено також поясненнями інших свідків, зокрема, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (заступник директора Перегінської ЗОШ №1), яка вжила заходів до припинення згаданого інциденту і до відновлення учбового процесу.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_8 фактично не заперечувала те, що такий інцидент дійсно мав місце. Однак, вважає, що то не вона, а ОСОБА_11, не пускаючи її на свій урок, вчинила аморальний проступок.

З пояснень директора Перегінської ЗОШ №1 слідує, що, знаючи про напружені відносини заступника по навчально-виховній роботі - ОСОБА_8 з вчителькою ОСОБА_11, при видачі наказу по школі згідно Положення про внутрішньошкільний контроль від 18.03.2009 року стосовно створення комісії та визначення графіку і плану проведення контролю, було передбачено, що відвідування уроків ОСОБА_11 буде проводити інший заступник по навчально-виховній роботі. Однак, будучи ознайомленою з таким наказом, ОСОБА_15 намагалась все ж потрапити на урок до ОСОБА_11 всупереч волі останньої.

Слід зауважити, що питання організації та порядку проведення внутрішньо шкільного контролю (надалі -ВШК) у школі врегульовано згаданим вище Положенням , згідно якого ВШК здійснює директор школи або за його дорученням - заступники з навчально-виховної роботи або створена з цією метою комісія. Згідно п.1.12 Положення директор видає наказ про строки і мету майбутньої перевірки.

Відповідно до 1.18 Положення педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право, зокрема, знати про строки контролю та критерії оцінки його діяльності; знати мету, зміст, види, форми та методи контролю.

Згідно п.1.14 Положення при проведенні планового контролю не потрібно додатково попереджати вчителя, якщо в місячному плані зазначені строки контролю. В цьому ж пункті вказано, що тільки в екстрених випадках директор і його заступники з навчально-виховної роботи можуть відвідувати уроки вчителів без попередження.

Приймаючи до уваги встановлені апеляційним судом обставини, можна дійти до висновку про те, що ОСОБА_8 намагалась інспектувати урок вчительки ОСОБА_11 всупереч встановленого правовими актами порядку, наказу директора по школі та прав і законних інтересів ОСОБА_11 Це спричинило серйозний інцидент, який відбувався у присутності учнів та вчителів школи, став відомим за межами школи і призвів до остаточної втрати ОСОБА_8 репутації працівника, який здійснює виховні функції. На думку колегії суддів, одного цього проступку було достатньо для звільнення ОСОБА_8 з роботи за п.3 ст.41 КЗпП України.

Але до цього - в кінці 2016 року та на початку 2017 року з вини ОСОБА_8 мали місце численні випадки інцидентів з іншими вчителями; неетичні та принизливі висловлювання в адресу окремих вчителів, що також підтверджено поясненнями свідків.

Поясненнями свідків: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 та інших доведено, зокрема, такі факти, викладені у зверненні вчителів школи та у протоколах робочої групи:

1) 07.10.2016 року не розібравшись у конкретних обставинах після конфлікту між учнями, ОСОБА_8 у присутності батьків допустила висловлювання, які принижували честь, гідність та ділову репутацію вчительки ОСОБА_17;

2) 13.02.2017 року ОСОБА_8 у присутності учнів та батьків, вчителів називала вчительку ОСОБА_11 злодійкою, безпідставно обвинувативши її у викраденні книги наказів з кабінету директора та у перебуванні на роботі у нетверезому стані;

3) 13.02.2017 року ОСОБА_8 перешкоджала у проведенні відкритого уроку вчительці ОСОБА_25, звинувачуючи її у присутності учнів в організації небажаних для неї зборів вчителів;

4) факт неправомірної поведінки ОСОБА_8 щодо вчительки ОСОБА_26;

5) неетичні висловлювання у присутності батьків та учнів, які принижували честь, гідність та ділову репутацію окремих вчителів, які згідно п.85 Положення про загальноосвітній навчальний заклад , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №778 від 27.08.2010 року, звернулись із скаргою до Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА для захисту їх прав, професійної та людської честі та гідності.

Не вірити допитаним місцевим судом свідків підстав немає, оскільки вони, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, повідомляли суду тільки ті обставини щодо проступків позивачки, які самі спостерігали або чули. Стороною конфлікту в педагогічному колективі, як це помилково вважав суд першої інстанції, вони не були, і підстав спотворювати дійсні обставини у них немає.

Фактично частково об'єктивність пояснень свідків визнала у засіданні місцевого та апеляційного суду й сама ОСОБА_8, зазначивши про наявність між нею та окремими вчителями конфліктів, і про те, що жодної доповідної директору школи про порушення вчителями дисципліни вона не подавала, віддаючи перевагу особисто з'ясовувати обставини та відносини з вчителями.

В п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ст.41 КЗпП України), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

В постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року в справі №757/4906/15-ц, ухваленою за результатами перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року, констатовано, що аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечать змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України Про освіту педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки.

За змістом статті 56 Закону України Про освіту педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших добро чинностей); виховувати в дітей і молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача чи іншого працівника, який здійснює навчально-виховні функції, та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Оскільки вчинення ОСОБА_8 при виконанні трудових обов'язків заступника директора школи з навчально-виховної роботи конкретних аморальних проступків доведено поясненнями численних свідків, і такими проступками нею було дискредитовано службово-виховні та посадові повноваження заступника директора з навчально-виховної роботи, що супроводжувалось втратою авторитету в педагогічному колективі школи, і це унеможливлює її подальшу роботу на займаній посаді, то звільнення її з роботи на підставі п.3 ст.41 КЗпП України, на думку апеляційного суду, є обґрунтованим.

При звільненні ОСОБА_8 Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА враховано її попередню роботу на згаданій посаді, яка супроводжувалась колективними скаргами вчителів школи (копія заяви - том №1, а.с.15), та неодноразове притягнення її до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків (копії наказів відділу освіти Рожнятівської РДА від 04.02.2013 року та від 12.06.2015 року - том №1, а.с.56-57).

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_8 не є законним і обґрунтованим. Тому воно не може бути залишено в силі.

В даному випадку є правові підстави для ухвалення нового рішення про відмову у позові ОСОБА_8 про поновлення на роботі та в інших вимогах: стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, які є похідними від основної вимоги.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги представника Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Рожнятівської районної ради задовольнити.

Рішення Рожнятівського районного суду від 29 грудня 2017 року в даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_8 до Управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської РДА та Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач В.А. Девляшевський

Судді: Р.Й. Матківський

Г.П. Мелінишин