ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА
28.12.2017 Київ К/9901/323/17 справа № 820/4953/15
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРАГДА на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРАГДА до Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
18 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРАГДА , яка згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті була надіслана останнім 13 грудня 2017 року, тобто до набрання 15 грудня 2017 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.
Разом з тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції зазначеного Закону передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 5 статті 213 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Даний адміністративний позов звернено до суду першої інстанції у 2015 році, коли діяла частина 1 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції, яка передбачала, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1218 гривень.
Питання щодо визначення розміру ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову врегульовано підпунктом 1 пункту 3 статті 4 Закону № 3674-VI, а статтями 2, 3, 6 цього Закону встановлено перелік суб'єктів, які є платниками судового збору, об'єкти справляння такого, розміри ставок і порядок його сплати.
З урахуванням виду оскаржуваного судового рішення, суб'єкта звернення до адміністративного суду з даним позовом і касаційною скаргою, характеру позову і предмету спору, часу звернення із цим позовом до суду першої інстанції, змісту і кількості його вимог, а також виходячи з приписів названих вище положень Закону № 3674-VI у відповідній редакції, розмір ставки судового збору за подачу до касаційного суду цієї скарги становить 4977,24 гривень (73,08 гривень за немайнові вимоги заяви + 4872 гривень, що становить 2 % розміру майнових вимог, але не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати Х 120 %).
Проте, всупереч положень наведених норм документ про сплату судового збору до касаційної скарги не додано.
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу *;101;
Водночас, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів на його рахунках.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й частиною першою статті 88 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка була чинною на час подання касаційної скарги.
Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від оплати такого.
На підтвердження доводів, зазначених в обгрунтування неможливості сплати судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРАГДА надало постанову Господарського суду Харківської області від 9 лютого 2017 року, однак не навело обставин із поданням відповідних доказів щодо неможливості оплати судового збору саме на час подання касаційної скарги, тобто у грудні 2017 року.
Отже, виходячи з наведеного, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необгрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.
Згідно з положеннями частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 пунктами 12, 14 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України, суд
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРАГДА про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРАГДА на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРАГДА до Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Пасічник
Суд | Верховний Суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2017 |
Оприлюднено | 04.01.2018 |
Номер документу | 71425087 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні