Рішення

від 27.12.2017 по справі 558/107/17

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/107/17

номер провадження 2/558/74/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року Демидівський районний суд

Рівненської області

у складі:

одноособово головуючий суддя Олексюк А.О.

секретар судових засідань ОСОБА_1

справа № 558/107/17, провадження по справі № 2/558/74/17,

сторони по справі: позивачка - ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Княгининська сільська рада, Демидівського району, Рівненської області та Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області,

з участю позивачки ОСОБА_2

представника позивачки ОСОБА_4

розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Княгининська сільська рада, Демидівського району, Рівненської області та Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, про усунення перешкод у використанні земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить усунути перешкоди у використанні належних їй на праві приватної власності земельних ділянок, згідно державних актів серії ЯК № 493200 та серії ЯК № 493201, шляхом знесення самовільно спорудженого піднавісу для зберігання сільськогосподарських кормів, перенесення огорожі та встановлення твердих меж земельних ділянок. Крім того, позивачка просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь понесені витрати, зокрема: на проведення кадастрової зйомки в розмірі 1500 гривень; на судовий збір в розмірі 640 гривень та витрати на правову допомогу адвоката.

В обгрунтування позовних вимог позивачка вказала, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.04.2008 року ОСОБА_5 продав, а позивачка купила житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по вулиці Першотравневій, №7 в селі Перекалі Демидівського району Рівненської області. З того часу вона розпочала використовувати земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за вище вказаною адресою.

Згідно рішення Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області N 211 від 16 червня 2010 року позивачці було передано у приватну власність земельні ділянки, в тому числі 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,6595 га для ведення особистого селянського господарства. 27 грудня 2010 року управлінням Держкомзему у Демидівському районі відповідно до даного рішення сільської ради позивачці були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК №493200 та серії ЯК №493201.

Суміжним землекористувачем являється відповідач. Останнім часом їхні відносини з ним погіршилися. Ним та його родиною вчиняються дії, які порушують права на вільне володіння та користування належних позивачці на праві приватної власності земельними ділянками, порушуються принципи добросусідства. Так, зокрема було здійснено спорудження піднавісу для зберігання сільськогосподарських кормів та техніки фактично на ділянці позивачки, а тому вона була змушена звернутися із заявою до Княгининської сільської ради щодо вжиття відповідних заходів реагування.

Листом від 26 вересня 2016 року за вихідним №261 Княгининська сільська рада повідомила позивачку про те, що огорожа господарства ОСОБА_3 заходить приблизно на 1 метр на її територію. Щодо розміщення тимчасового піднавісу для зберігання сільськогосподарських кормів та техніки, то його було повідомлено про необхідність знесення тимчасових споруд, які розміщені на межі земельної ділянки, однак сільська рада не наділена адміністративним примусом щодо виконання даного попередження.

06 жовтня 2016 року позивачка звернулася до сертифікованого інженера-землевпорядника щодо проведення обмірів належних їй на праві приватної власності земельних ділянок з метою перевірки факту захоплення частини її території суміжним землекористувачем. За результатами проведеної кадастрової зйомки ФОП ОСОБА_6 було складено ситуаційну схему розміщення земельних ділянок за адресою вулиця Першотравнева, с.Перекалі Демидівського району Рівненської області. Як вбачається з даного документу господарські споруди та частина паркану відповідача розміщені на земельних ділянках позивачки. Площа захопленої території на земельній ділянці позивачки, наданій для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд становить -0,0080 га, а на земельній ділянці, наданій для ведення особистого селянського господарства - 0,0180 га.

З огляду на це позивачка вважає, що відповідачем порушуються права добросусідства, він не бажає встановлювати тверді межі земельних ділянок, а також ним фактично здійснено самовільне захоплення належних позивачці на праві приватної власності земельних ділянок, що в свою чергу позбавляє її прав на вільне володіння та користування землею.

З вище викладених підстав, просить позовні вимоги задовільнити повністю.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала пред'явлений нею позов та суду пояснила, що в 2008 році придбала житловий будинок в с. Перекалі Демидівського району, а в 2010 році звернулася за виготовленням Державного акту на право приватної власності на землю до землевпорядної організації "Рівне -експерт-земля". На той час діяла Постанова Кабінету Міністрів № 844 від 05.08.2009 року "Про деякі питання врегулювання права власності на земельні ділянки громадян України". Технічна документація на дану земельну ділянку виготовлялась, однак в неї особисто її немає. В архіві також даної технічної документації немає, що підтверджується відповіддю на запит. При виготовленні технічної документації до неї приїжджали працівники даної землевпорядної організації, проводили обміри. Однак вона не пам'ятає, щоб вони встановлювали межові знаки. Сусідів при цьому не було. Земельні ділянки в натурі їй не відводилися, акту відведення земельних ділянок в натурі не було. Державні акти на земельні ділянки було виготовлено в 2010 році. Все було спокійно з сусідами. Однак в 2016 році в неї почалися конфлікти з сусідами ОСОБА_3 та його сім'єю. Вони вчинили самозахват її земельної ділянки, на її території збудували тимчасові споруди-піднавіси для зберігання сільськогосподарських кормів для худоби, поставили цементований забор, який від дороги заступає на її територію, ходять по її території та погрожують їй. З приводу цього вона звернулася в сільську раду с. Княгинине про неправомірну поведінку сусідів. Комісія з сільської ради приїжджали на місце і констатували самозахват земельної ділянки ОСОБА_3 Після того вона звернулася до приватного підприємця ОСОБА_6 для того , щоб він провів геодезичну зйомку її земельних ділянок та розмістив їх на місцевості відповідно до її Державних актів. На той час, коли робилася кадастрова зйомка, земельні ділянки не були внесені до Державного земельного кадастру, а внесені в 2017 році. Під час цього було встановлено самозахват її земельних ділянок, оскільки під час проведення даної геодезичної зйомки було встановлено, що межа її земельних ділянок зі сторони ОСОБА_3 проходить по тимчасових спорудах, літній кухні відповідачів, а також по їхньому паркану від дороги. На її неодноразові прохання знести дані споруди сусіди не відреагували і тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, пов'язаних з використанням даних земельних ділянок. Вона особисто про встановлення твердих межових знаків із сусідами нікуди не зверталася.

Представник позивачки ОСОБА_7 повністю підтримав позицію своєї довірительки та підтримав пред'явлений позов.

Відповідач ОСОБА_3 надав суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_2, в якому вказав, що позов є безпідставним та не може підлягати до задоволення із наступних підстав. Вважає, що позовні вимоги є надуманими, оскільки будь-яких даних про те, що саме він самовільно зайняв частину земельної ділянки згідно з наданими суду та отриманими ним копіями документів не підтверджуються. Також вказав, що межі, які існують на даний час склалися історично на протязі приблизно 40 років і будь-яких претензій стосовно того, що хтось комусь порушив межу не було. На даний час спір про землю виник з незрозумілих для нього та членів його сім"ї причин, оскільки побудова піднавісу погоджувались з позивачем і свідченням того є навіть те, що до опори піднавісу вони дозволили і не заперечували зафіксувати огороджувальну сітку.

Також відповідач в запереченні зазначив, що при обгрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на наступні обставин: на те, що піднавіс побудовано на її земельній ділянці і при цьому посилається на наявні у неї державні акти про право власності на землю. Разом з тим, у відповіді сільського голови, на яку, як підставу для позову посилається позивач є наступні неузгодженості:

1.Під час розгляду заяви сільською радою мала би бути створена комісія, проведено комісійне обстеження із залученням необхідних спеціалістів, перш за все спеціалістів Держгеокадастру.

2. Висновок про порушення і захват землі є надуманим, оскільки не є підтвердженим документально, так як містить інформацію про те, що межі не порушені і існують 40 років, однак огорожа, а не піднавіс переходить межу на 1 метр. Позивачем та автором позовної заяви спотворено інформацію про те, що піднавіс побудовано на його земельній ділянці. Зазначену обставину підтверджує тим, що піднавіс побудовано в лінію з господарськими будівлями побудованими 40 років назад, а отже апріорі не може мати місце захват земельної ділянки.

3. Вважає, що позивач мала б надати суду в якості доказів не невідомо звідки і невідомо чому надану кадастрову зйомку, а технічну документацію, яка була підставою для видачі державних актів, де обов"язково має міститись інформація про погодження меж із сусідніми землекористувачами.

4. Стосовно порушень, на які посилається позивачка нібито допущених при монтуванні тимчасової споруди, якою є піднавіс дя зберігання кормів:

- при огляді на місці розташування тимчасової споруди видно, що споруда розташована на одній лінії з причілком хліва побудованого 40 років назад, і який ніколи та нікому не заважав. З огляду на розташування огорожі, яка зведена не одне десятиліття назад піднавіс збудовано на відстані 1,2 м від межі, тобто будь-якого порушення в цьому немає. Надуманим також є і те, що від кормів постійно йде неприємний запах у вітряну погоду, оскільки від зберігання сіна, соломи чи викосуміші не може бути неприємних запахів. Дані обставини також повинні бути доведено документально, однак будь-яких доказів, що стосуються цього позивачем не надано.

На підставі вище викладеного, вважає, що позовні вимоги є безпідставними.

Також просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність, яка становить три роки, так як в 2010 році позивачкою було отримано державні акти про право приватної власності на земельні ділянки. До державних актів обов"язково виготовлялась технічна документація із землеустрою, де також повинна міститись інформація про межі між сусідніми землекористувачами, їх погодження. Однак цього по сьогодні не зроблено.

Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі та стягнути з позивачки судові витрати, які полягають в наданні правової допомоги в розмірі 2000 гривень. /а.с. 37/.

Під час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та надав суду заперечення на позовну заяву, яке підтримав в суді. Також суду пояснив, що почав будувати свій будинок в 1969 році. Пізніше збудував літню кухню. Тимчасові споруди з шиферу для зберігання сіна було збудовано приблизно чотири роки назад. Сусідка ОСОБА_2 купила будинок по сусідству і приїхала проживати приблизно 8 років назад. Конфліктів з нею не було ніяких. Від дороги міняли цементовий паркан і одна із секцій від дороги приблизно на 0,5 м знаходиться на її території. Це сталося через те, що секцію не хотіли відрізати і сусідка ОСОБА_2 сама просила, щоб так залишалося і що це її ніяк не заважає. Відрізати частину секції він може в будь-який час. Тимчасові споруди розміщені по одній лінії межі з літньою кухнею, яка збудована приблизно 40 років назад . Всі будівлі будувалися з врахуванням межі, яка існує до 40 років. Ніхто ніяких претензій до нього ніколи не мав. На даний час виготовляється технічна документація з землеустрою на його земельну ділянку, однак ОСОБА_2 не підписує її . Під час виготовлення ОСОБА_2 Державних актів на землю з ним, як суміжним землекористувачем, ніхто меж не погоджував і при здійсненні будь-яких обмірів до відома, як суміжного землекористувача , не ставив.

Представник відповідача ОСОБА_8Є повністю підтримав позицію відповідача. Суду додатково пояснив, що відведення меж земельної ділянки ОСОБА_2 відповідно до її Державного акту на землю в натурі не відбувалося з участю ОСОБА_3 і йому посьогодні не відомо, де встановлені її межі в натурі, тобто межові знаки її земельної ділянки ніхто на місцевості не виставляв. Межі, які на сьогодні існують склалися ще 40 років назад і ні з ким суперечок ніяких не було. При виготовленні технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_3 на сьогодні не вбачається ніяких накладень на земельні ділянки, а навпаки між земельними ділянками існують частини вільного місця, що говорить про те, що контури земельної ділянки ОСОБА_9 відповідно до її Державного акту на землю викладені на місцевість підприємцем ОСОБА_6, зроблені без врахування фактичних меж, що склалися, без врахування розташування капітальних будівель, зокрема літньої кухні відповідача ОСОБА_3, тобто здійснено невірно, що призвело до конфліктної ситуації між сусідами, адже лінія межі земельної ділянки ОСОБА_2 проходить по приміщенню не лише тимчасових споруд, а і по приміщенню капітальної будівлі-літньої кухні.

Представник третьої особи - сільський голова Княгининської сільської ради ОСОБА_10 суду пояснив, що між позивачем і відповідачем суперечки існують приблизно 1,5-2 роки. По зверненню ОСОБА_2 він із землевпорядником виїжджали на місце. При обмірах земельної ділянки ОСОБА_2 були встановлені неточності по ширині ділянки приблизно до 2 м. Заміри проводили з допомогою рулетки, тому можлива похибка. Точні заміри не можливо було провести, оскільки сусіди з обох сторін від ОСОБА_2 Державні акти на землю не виготовляли і не було надано технічної документаціі на земельну ділянку самою ОСОБА_2, тому конфлікт не вдалося врегулювати. В зв'язку з відсутністю документів на земельні ділянки не можливо було провести точні обміри, оскільки земельна ділянка ОСОБА_2 не має чіткої прямокутної форми і не було відомо правильних точок, від яких проводити обміри. При виїзді на місце було встановлено, що паркан ОСОБА_3 стоїть від дороги і дійсно заходить на територію ОСОБА_2, однак він не створює жодних перешкод в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2, оскільки стоїть від дороги. Споруди ОСОБА_3 збудовані давно. Літня кухня була збудовано ще до виготовлення Державних актів ОСОБА_2, а тимчасові споруди збудовано приблизно 3-4 роки назад. З часу видачі Державних актів в 2010 році ОСОБА_2 до сільської ради не зверталася. Конфлікти між сусідами розпочалися лише в 2016 році.

Під час розгляду справи в суді, судом розглядались клопотання сторін.

Так, зокрема ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 14 червня 2017 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_8 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено - Головне управління держгеокадастру в Рівненській області. /а.с. 56/.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області на розгляд справи не з'явилися, хоча неодноразово повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи в суді / а.с. 59, 63, 71,73, 105,112,116/.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_11. зверталися до суду з клопотанням про виїзд на місце для огляду земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вирішення слідуючих питань: яким чином проходять межі земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно до Державних актів ОСОБА_2, яка відстань від вказаних меж до господарських будівель ОСОБА_3 Крім того, просили з цією метою залучити в якості спеціалістів: ОСОБА_6, сертифікованого інженера-землевпорядника, фізичної особи підприємця, що знаходиться в м.Луцьку вул. Карбишева,1 Волинської області; ОСОБА_12 сертифікованого інженера-земелевпорядника та ОСОБА_13, інженера-землевпорядника, працівників Демидівського районного виробничого відділу Рівненської регіональної філії центру ДЗК.

Представник відповідача - ОСОБА_8 підтримав заявлене клопотання, не заперечував щодо залучення вказаних спеціалістів для виїзду на місце з метою огляду земельних ділянок та встановлення меж, а також вважав за необхідне з участю спеціалістів, окрім питань, заявлених позивачем, з"ясувати питання чи відповідають межі земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до технічної документації ОСОБА_3 тим межам, які історично склались за час їхнього тривалого проживання.

Відповідно ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2017 року клопотання позивача та її представника про залучення до участі у справі спеціалістів було задоволено та залучено до участі у справі в якості спеціалістів: ОСОБА_6, сертифікованого інженера-землевпорядника, фізичної особи підприємця, що знаходиться за адресою: м.Луцьк вул. Карбишева,1 Волинської області; ОСОБА_12 сертифікованого інженера-земелевпорядника та ОСОБА_13, інженера-землевпорядника, працівників Демидівського районного виробничого відділу Рівненської регіональної філії центру ДЗК. /а.с.103/.

06 грудня 2017 року з участю позивачки, її представника, відповідача та спеціалістів - інженерів-земелевпорядників - ОСОБА_12 та ОСОБА_6 відбувся виїзд на місце та огляд земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в с.Перекалі, Демидівського району, Рівненської області.

Під час розгляду справи по суті відповідач по справі ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельних ділянок до набрання чинності рішення суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_9 про визнання недійсним державного акта про право власності на землю і права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із сумісним землекористувачем, оскільки саме з таким позовом він звернувся до суду. /а117/.

Позивачка ОСОБА_9 та її представник - адвокат ОСОБА_11 заперечили щодо задоволення даного клопотання, посилаючись на вимоги ст.ст.210, 251 та ст. 252 ЦПК України, мотивуючи тим, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 ч.1 ст.251 та пунктами 1-3 ч.1 ст.252 цього Кодексу.

Відповідно ухвалою суду від 27 грудня 2017 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Княгининська сільська рада, Демидівського району, Рівненської області та Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, про усунення перешкод у використанні земельних ділянок-відмовлено /а.с 125/.

Суд вирішив справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих учасниками справи.

Під час розгляду справи судом встановлені такі фактичні обставини. 26.12.2010 року ОСОБА_2 було виготовлено Державний акт на земельну ділянку розміром 0,2500 та 27.12.2010 року виготовлено Державний акт на земельну ділянку розміром 0, 6595 га / а.с.8,9 /.

Під час виготовлення даних державних актів, як стверджують позивачка ОСОБА_2 та свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , виготовлялася технічна документація на дані земельні ділянки.

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру в Демидівському районі РІвненській області вбачається, що відповідно до розробленої документації із землеустрою був зареєстрований та виданий Державний акт на право на земельну ділянку ЯК 493201 від 27.12.2010 року на гр.ОСОБА_2, однак дана документація із землеустрою відсутня в архіві відділу, оскільки вона не була передана проектною організацією, яка виготовляла дану документацію, для зберігання її в архів до фонду документації із землеустрою /а.с. 45/.

Відповідно до довідки Княгининської сільської ради № 28 від 06.02.2017 року сусідніми землевласниками гр.ОСОБА_2 в с.Перекалі Демидівського району по вул. Першотравневій є: гр. ОСОБА_3- земельна ділянка передана у власність згідно рішення сесії сільської ради/ державний акт не виготовлявся /та ОСОБА_15 - земельна ділянка передана у власність згідно рішення сільської ради /державний акт не виготовлявся / / а.с. 11 /.

Відповідно до ситуаційної схеми кадастрової зйомки земельної ділянки ОСОБА_2 , зробленної приватним підприємцем ОСОБА_6, межі земельних ділянок ОСОБА_2 виділені червоною лінією, не співпадають з межами земельних ділянок за фактичним використанням. Межа її земельної ділянки відповідно до топографо-геодезичної зйомки проходить по середині тимчасових споруд гр. ОСОБА_3 та по приміщенню капітальної будівлі - літньої кухні, а також не співпадає з металевою сіткою гр. ОСОБА_3

Про те , що ОСОБА_3 розпочав своє будівництво житлового будинку ще в 1969 році підтверджує акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 22.09.1969 року та свідоцтво на забудову садиби в сільських населенних пунктах , де вказано строк початку і завершення будівництва 1969-1971 роки / а. с. 40-41 /. Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями підтвержується Свідоцтвом на право власності від 25.10.2002 року / а.с. 38/. Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок №5 по вул. 1 Травня с. Перекалі виготовлений станом на 12.08. 2002 року до господарських будівель та споруд вже входила будівля літньої кухні /а.с. 85-87 /. Отже дане приміщення збудовоно задовго до виготовлення технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_2 та видачі їй Державних актів на землю.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що проживає в своєму будинку разом з чоловіком приблизно 50 років. Будинок було відгороджено від сусідів металевою сіткою приблизно в 1969 році, точно не пам'ятає. Ніяких непорозумінь із сусідами не було скільки проживають там. На сьогодні виник конфлікт лише з однією сусідкою ОСОБА_2, яка купила хату і виготовила Державний акт на землю , який ні з якими сусідами погоджений не був. Межа якою користуються, існує давно, ще до приходу ОСОБА_2 Біля межі відразу після будівництва хати, збудували літню кухню. Піднавіси на сіно збудували приблизно 4 роки назад, цементовий паркан від дороги поставили приблизно 7 років назад. При обмірах земельної ділянки ОСОБА_2 її межа в натурі має проходити через тимчасові та капітальні споруди, які вони з чоловіком збудували багато років назад.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що з 2004 року працює в Демидівському відділі земельних ресурсів інженером землевпорядником. В 2017 році до нього звернувся ОСОБА_3 , щоб виготовити технічну документацію для виготовлення Державного акту на право приватної власності на землю та відповідно зробити обміри своєї земельної ділянки. При виїзді на місці зробили обміри земельної ділянки з врахуванням існуючих фактичних меж. Сусіди ОСОБА_2 вже виготовили Державні акти і розміри їхніх земельних ділянок внесені у електронному вигляді в Національну кадастрову систему. При обмірах було встановлено, що частина земельної ділянки ОСОБА_2 заходить приблизно на 2-3 м на землі загального користування- дорогу. Схема, яка була зроблена приватним підприємцем ОСОБА_6 земельної ділянки ОСОБА_2 на місці не відповідає замірам внесеним в НКС. По факту земельна ділянка ОСОБА_2 не відповідає даним НКС. Щоб врегулювати спір потрібно вносити зміни. Між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є розриви, вони абсолютно не накладаються між собою, а отже не створюють, на його думку, перешкод в користуванні. Є неправильним, що земельна ділянка ОСОБА_2 виходить на дорогу- землі загального користування, приблизно 3-4 м. Непорозуміння з Державним актом ОСОБА_2 на його думку, виникло із-за того, що він виготовлявся відповідно до Постанови КМ № 844 від 2009 року, яка не передбачала погодження меж земельної ділянки з сусідами. На той час Державні акти виготовлялися швидкими темпами, що призвело до певних неточностей при виготовленні даних документів. Технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_2 виготовлялася та здавалася до Держгеокадастру. По координатах, які надані підприємцем ОСОБА_6 при суміщенні двох земельних ділянок обох сусідів проходить накладення обох ділянок по будівлях ОСОБА_3 та земельна ділянка ОСОБА_2 виходить на вулицю села. При виготовленні технічної документації земельної ділянки ОСОБА_3 виходили від фактичних меж, заміри проводили по розташуванню металевої сітки і стовпчиків до яких вона кріпиться, що ставилися ОСОБА_3 багато років назад.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що працює інженером землевпорядником Демидівського РВ Рівненської РФ " Центру ДЗК". Технічна документація по виготовленню державного акту на земельну ділянку ОСОБА_2 виготовлялася під час дії Постанови КМ України № 844 від 2009 року, технічна документація ОСОБА_3 для видачі Державного акту на землю почала виготовлятися в липні 2017 року. Робили обміри по фактичних межах, які склалися між сусідами на даний час. При накладенні зйомки земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку ОСОБА_3 виникають накладення в місці , де збудовано літню кухню ОСОБА_3. Тимчасові споруди ОСОБА_3- піднавіси для кормів не розміщенні на земельній ділянці ОСОБА_2 При внесенні даних земельної ділянки ОСОБА_2 в обмінний файл видно, що земельна ділянка ОСОБА_2 в базі даних відповідає Державному акту. Але сам Державний акт ОСОБА_2 зроблено невірно, виходячи з фактичних меж, він не відповідає існуючим координатам. Земельна ділянка ОСОБА_2, що відображена на Державному акті не відповідає схемі по своїй конфігурації. Це все може вплинути на межові знаки між сусідами. Схема ФОП ОСОБА_6 по розташуванню земельної ділянки не відповідає Державному акту ОСОБА_2.

Із технічної документації із землеустрою щодо встановлення / відновлення/ меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/ ОСОБА_3 вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 не відповідає фактичним даним на місцевості, а заходить на землі загального користування- дорогу села, не відповідає своїй конфігурації і не відповідає схемі кадастрової зйомки ФОП ОСОБА_6 на місцевості / а.с. 91-92/.

Як пояснив в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_6 , геодезичну зйомку він проводив на прохання ОСОБА_2 для того, щоб визначити параметри земельної ділянки на місцевості, визначити фактичні розміри земельної ділянки, врахувати при цьому огорожі та навколишню ситуацію з сусідами. В той час дана земельна ділянка не була внесена в Держгеокадастр. На сьгодні вона внесена. Це робив , виїжджаючи на місце, однак меж на місцевості не встановлював.

З пояснень відповідача, його представника, свідка ОСОБА_16 вбачається , що капітальна будівля літньої кухні побудована після будівницва житлового будинку , задовго до того як виготовлялися Державні акти на землю гр. ОСОБА_2 Металева сітка із цементовими стовпчиками стоїть також приблизно 40 років назад. Тимчасові споруди - піднавіси для сіна поставили приблизно 4 роки назад, однак вони стоять по одній лінії з капітальною будівлею літньої кухні та металевою сіткою.

При виїзді на місце для огляду земельної ділянки ОСОБА_2, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_3 з участю спеціалістів ОСОБА_6 та ОСОБА_17 було встановлено, що тимчасові споруди - піднавіси ОСОБА_3 збудовані по одній лінії з капітальною будівлею літньої кухні та металевою сіткою, яка кріпиться до цементових стовпчиків. Від дороги цементова секція забору ОСОБА_3 заходить на територію господарства ОСОБА_2 на 80 см. При проведенні обмірів за допомогою рулетки ширини земельної ділянки ОСОБА_9, відповідно до її Державного акта на землю було встановлено, що фактично ширина ділянки в районі піднавісу становить 37,8 м, а має бути 39,9 м . Тобто межа її земельної ділянки відповідно до її Державного акту заходить приблизно на 2 м на тимчасові споруди ОСОБА_3А . і приблизно на 0,5 м заходить на приміщення капітальної споруди - літньої кухні ОСОБА_3 Дана межа не відповідає фактичній межі, яка склалася між даними сусідами вже тривалий період часу, ще до виготовлення Державного акту ОСОБА_2, оскільки проходить по приміщенню капітальної будівлі - літньої кухні. При виїзді на місце позивачкою не було вказано тих межових знаків, які їй мали встановити при виготовленні її Державних актів відповідно до її технічної документації і по якій саме межі проводили обміри землевпорядна організація, коли виготовляла їй Державні акти.

Із пояснень свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вбачається, що при виготовленні технічної документації гр. ОСОБА_3 для приватизації його земельної ділянки вбачається, що суміжна з ним земельна ділянка ОСОБА_2 відповідає її Державному акту, але не відповідає фактичним даним та координатам на місцевості, при її викладенні на місцевості вона виходить на землі загального користування. А отже така ситуація впливає на можливість встановлення межових знаків на місцевості.

Як пояснила в суді позивачка ОСОБА_2 при виготовленні технічної документації на її земельні ділянки до неї приїжджали працівники землевпорядники, проводили обміри, однак на місцевості земельні ділянки їй ніхто не відводив і межових знаків не встановлював. Технічна документація в неї на сьогодні відсутня та надати її суду не має можливості.

З наведеного вбачається, що на сьогодні межа земельної ділянки ОСОБА_2 відповідно до поданої ситуаційної зйомки ФОП ОСОБА_6 проходить по капітальних будівлях сусіда ОСОБА_3 , які збудовано задовго до виготовлення Державного акту ОСОБА_2 в 2010 році. Це говорить про те, що при виготовленні даного Державного акту не враховано було фактичні межі між сусідами, які склалися багато років назад, не погоджувалися межі земельних ділянок між сусідами, земельна ділянка ОСОБА_2 не відводилася їй в натурі і тверді межові знаки землевпорядною службою , яка виготовляла Державні акти ОСОБА_2 не виставлялися на місцевості. Суду не надана технічна документація до Державних актів гр. ОСОБА_2, що позбавляє можливості суд встановити тверді межові знаки між сусідами. Технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_3 виготовлена, однак не погоджується ОСОБА_2, як суміжним землекористувачем. А отже вирішувати питання, щодо усунення перешкод у використанні належної ОСОБА_2 земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності, шляхом знесення самовільно спорудженого піднавісу для зберігання с/г кормів, перенесення огорожі є неможливим, оскільки відповідно до схеми ФОП ОСОБА_6 поданої суду в якості доказу, межа проходить не лише по тимчасових спорудах , а і по капітальній будівлі ОСОБА_3

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненняі ним права користування цим майном.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. г ч.1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 103 ЗК України, яка регулює поняття добросусідства, зазначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільвим призначенням/ неприпустимий вплив/.

Частиною 3 ст. 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадження і додержанням прогресивних технологій вирощування с/г культур та охорони земель /обмін земельних ділянок, встановлення , зберігання межових знаків тощо /.

Згідно до ст. 106 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістилися або стали невиразними. Види межових згнаків і порядок відновлення меж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Ст. 107 Земельного кодексу України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дйсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання земельної ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову позивачки ОСОБА_2, оскільки технічна документація на земельні ділянки ОСОБА_2 суду не надана, межа земельної ділянки ОСОБА_2 викладена на ситуаційній кадастровій зйомці ФОП ОСОБА_6, яку вона просить встановити із суміжним землекористувачем ОСОБА_3 , проходить не лише по тимчасово збудованих спорудах ОСОБА_3 , а і по капітальній споруді літньої кухні, яка збудована до 40 років назад, що грубо порушує право відповідача на використання його земельної ділянки і говорить про те, що при виготовленні Державного акту на земельну ділянку ОСОБА_2 не було враховано прав суміжних землекористувачів , не враховано було фактичних меж, які склалися задовго до виготовлення Державних актів ОСОБА_2 За відсутності технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_2, при наявності лише технічної документації ОСОБА_3, яку не погоджує ОСОБА_2, як суміжний землекористувач , суд не може встановити твердих межових знаків та вирішити питання про знесенння тимчасових споруд та перенесення огорожі. Крім того, як встановлено в суді поясненнями позивачки та її представника інший суміжний землекористувач ОСОБА_15 теж не виготовив Державний акт на землю і відповідно до кадастрової зйомки ФОП ОСОБА_6 земельна ділянка ОСОБА_2 теж частково не співпадає з фактичною межою іншого сусіда.

Посилання відповідача в своєму запереченні на застосування ст. 256 ЦК України, щодо застосування трирічного строку позовної давності та відмови у задоволенні позову з цих підстав, суд вважає, що дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки, як вбачається з пояснень позивачки та відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - сільського голови Княгининської сільської ради, Демидівського району, Рівненської області, даний спір між сторонами виник у 2016 році, коли за вимогою позивачки було виготовлено ФОП ОСОБА_6 кадастрову зйомку її земельної ділянки і вона побачила, що межа її земельної ділянки проходить по збудованих приміщеннях ОСОБА_3 та після цього вона звернулася до Княгининської сільської ради за вирішенням спору та отримала від них офіційну відповідь 26.09.2016 року.

Щодо позовної вимоги відповідача про стягнення з позивачки в разі відмови в задоволенні цивільного позову судових витрат, які полягають в наданні правової допомоги в розмірі 2000 гривень, суд вважає , що дана вимога не підлягає до задоволення у зв'язку з тим, що вона не підтверджена відповідними доказами про фактично понесені витрати відповідачем.

У зв'язку з тим , що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то в силу ст. 141 ЦПК Украни судові витрати позивачки покладаються на неї.

На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 91, 103, 106,107 ЗК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2, жительки с.Перекалі, вулиця Першотравнева,7, Демидівського району, Рівненської області, паспорт серії СР № 004553 до ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СР № 667677, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Княгининська сільська рада, Демидівського району, Рівненської області, місцезнаходження с.Княгинине, Демидівського району, Рівненської області, ідентифікаціний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04386686 та Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, місцезнаходження: м.Рівне, вул.С.Петлюри, 37, ідентифікаціний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 39768252, про усунення перешкод у використанні земельних ділянок - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ