Ухвала

від 19.12.2017 по справі 755/1772/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/1772/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Юдицькому К.О.

справу розглянуто без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києва Урбан Дмитра Дмитровича, боржник ОСОБА_3,-

в с т а н о в и в :

26.01.2017 року представник скаржника за довіреністю - ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову ВП № 25446097 від 27.12.2016 року старшого державного виконавця Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва Урбан Д.Д. про повернення виконавчого документа стягувачеві мотивуючи вимоги тим, що на виконанні ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві перебував виконавчий лист № 2-317 виданий 16.03.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 71189 грн., судового збору в розмірі 712 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн., а всього у розмірі 72021 грн.

Постановоюстаршого державного виконавця Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва Урбан Д.Д. виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37,40 Закону України Про виконавче провадження , оскільки згідно повідомлення Регіонального сервісного центру МВС м. Києва транспортні засоби за боржником на праві власності не зареєстровано. Згідно повідомлення ДФС України відкриті рахунки у банківських установах, про осіб які працюють за трудовими або цивільним договорами, які отримують пенсію, про джерела отримання доходів боржника фізичної особи, інформація відсутня. Описане нерухоме майно, не може бути передане на реалізацію оскільки в квартирі прописані неповнолітні особи, в неодноразових поданнях державного виконавця до суду про надання дозволу на реалізацію майна боржника з залученням органів опіки та піклування - було відмовлено. Арешти на майно боржника державним виконавцем внесені до відповідних реєстрів.

Обґрунтовуючи скаргу представник скаржника вказує на невідповідність ухваленої постанови вимогам Закону України Про виконавче провадження , та на відсутність правомірних підстав її винесення. Крім того вказується на поверхневе відношення державного виконавця до своїх обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, а саме не здійснення всіх виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду.

Представником ОСОБА_5 - зацікавленої особи ОСОБА_3 19.04.2017 року до суду було подано клопотання про залишення скарги без розгляду. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.04.2017 року в задоволенні заяви було відмовлено.

Старшим державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва Урбаном Д.Д. до суду було подано заперечення на скаргу, відповідно до яких в задоволенні вимог просив відмовити.

02.10.2017 року зацікавленою особою ОСОБА_3 до суду було подано заперечення на скаргу, відповідно до яких в задоволенні вимог просив відмовити, оскільки подана з порушенням процесуального порядку встановленого законодавством України.

Представник скаржника за довіреністю - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва, в судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Дніпровського РВДВС м. Києва.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві перебував виконавчий лист № 2-317 від 24.01.2011 року виданий 16.03.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 71189 грн., судового збору в розмірі 712 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн., а всього у розмірі 72021 грн.

Постановоюстаршого державного виконавця Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва Урбан Д.Д. виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37,40 Закону України Про виконавче провадження , оскільки згідно повідомлення Регіонального сервісного центру МВС м. Києва транспортні засоби за боржником на праві власності не зареєстровано. Згідно повідомлення ДФС України відкриті рахунки у банківських установах, про осіб які працюють за трудовими або цивільним договорами, які отримують пенсію, про джерела отримання доходів боржника фізичної особи, інформація відсутня. Описане нерухоме майно, не може бути передане на реалізацію оскільки в квартирі прописані неповнолітні особи, в неодноразових поданнях державного виконавця до суду про надання дозволу на реалізацію майна боржника з залученням органів опіки та піклування - було відмовлено. Арешти на майно боржника державним виконавцем внесені до відповідних реєстрів.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з дослідженого виконавчого провадження, старшим державним виконавцем Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва Урбаном Д.Д. з 2011 року було здійснено ряд заходів з примусового виконання рішення, а саме : винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження; направлено запити до головного управління держкомзему у Київській області, міжрегіонального управління статистики у м. Києві, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва , головного управління земельних ресурсів у м. Києві, АБ м. Києва, БТІ, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, відкритих рахунків та місця реєстрації; винесено постанову про призначення ТОВ ,,Українська експертна група" експертом , суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для надання звіту про ринкову вартість ? частини квартири АДРЕСА_1

Так, повертаючи виконавчий документ стягувачеві, державний виконавець виходив з відсутності майна боржника на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Разом з тим ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2014 року встановлено, що відповідно до фотокопії технічного паспорту на легковий автомобіль НОМЕР_1 власником останнього являється ОСОБА_3 Тобто вказаний доказ свідчить про наявність у боржника іншого майна окрім нерухомого майна (квартири) на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевикладена обставина встановлена судовим рішенням, що свідчить про обізнаність державного виконавця про наявність рухомого майна боржника, ще з червня 2014 року.

Крім того згідно з Інформацією в Єдиному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, боржник ОСОБА_3 є керівником (директором) ТОВ ,,СІМ" (код ЄДРОПОУ 22912902), що також підтверджується податковими реєстрами відповідно до яких ТОВ ,,СІМ" зареєстровано як платника єдиного соціального внеску за ставкою 37,26%.

Вказана інформація не була взята до уваги державним виконавцем .

Так, відповідно до ст. 17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах , передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рн/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства , держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 року по справі ,,Шмалько" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухвалено будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Таким чином з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, які перевірені судом на предмет їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва Урбаном Д.Д.

під час здійснення виконавчого провадження не були дотриманні норми цивільно процесуального законодавства України та Закону України Про виконавче провадження .

За таких обставин, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 року не може вважатись законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва Урбан Д.Д., боржник ОСОБА_3 підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 447-453 Цивільного процесуального кодексу України , ст.40,37,26, 74 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києва Урбан Дмитра Дмитровича, боржник ОСОБА_3 - задовольнити частково

Визнати незаконною та скасувати постанову ВП № 25446097 від 27.12.2016 року старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києва Урбан Дмитра Дмитровича, про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В решті вимог відмовити.

Про виконання ухвали повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

С у д д я :