Рішення

від 29.12.2017 по справі 386/909/16-ц

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/909/16-ц

Провадження № 2/386/49/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гут Ю. О.

секретаря судового засідання Корніцької Л.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2В

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" , третя особа - відділ Держгеокадастру у Голованівському районі Кіровоградської області про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом в інтересах позивача ОСОБА_1, в якому просив визнати недійсною Додаткову угоду до договору оренди землі № 128 від 01.03.2005 року, укладену 05.05.2011 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Урожай , зареєстровану у відділі Держкомзему у Голованівському районі 05.05.2011 року за №352148564000107.

Стягнути з СТОВ Урожай понесені нею судові витрати.

Позов мотивовано тим , що 01.03.2005 року між ОСОБА_1 та СТОВ Урожай було укладено договір оренди землі № 128 строком на 10 років.

Відповідно до даного договору в оренду СТОВ Урожай була передана в строкове платне користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 5,51 га, яка розташована на території Молдовської сільської ради і належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії 11-КР № 041245 .

Договір зареєстрований в Голованівському відділі КРФ ДП ЦДЗК 28.03.2006 року за № 33 . За таких умов термін дії договору спливає 28.03.2016 року .

Не маючи наміру продовжувати вищевказаний договір оренди, 24.11.2014 року позивачка зверталась до СТОВ Урожай з відповідною заявою про розірвання договору після спливу вказаного в ньому строку. Однак, 03.02.2015 року їй було надіслана лист-відповідь за № 36, з якої вона дізналася про те, що 05.05.2011 року нею нібито було укладено додаткову угоду до договору оренди з орендарем СТОВ Урожай , яка зареєстрована у відділі Держкомзему Голованівського району Кіровоградської області 05.05.2011 року за №352148564000107.

Відповідно до змісту вказаної вище додаткової угоди, термін дії договору оренди землі, укладеного між позивачкою та СТОВ Урожай , закінчується 05.05.2021 року.

Разом з тим, що позивачка стверджує, що ніколи не мала наміру подовжувати термін дії, укладеного між нею та відповідачем договору оренди землі, ані вона до відповідача, ані відповідач до неї з відповідними пропозиціями не зверталися. Вказану додаткову угоду позивачка з відповідачем ніколи не укладала та не підписувала.

ОСОБА_1 вважає, що додаткова угода до договору оренди землі сфальсифікована, така що не відповідає діючому законодавству та підлягає визнанню недійсною.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що додаткову угоду до договору оренди землі №128 з СТОВ Урожай вона не укладала та не підписувала. Укладала та підписувала лише договір оренди землі №128 від 01.03.2005 року, який було укладено на 10 років. Вона зверталась до відповідача в листопаді місяці 2014 року про небажання продовжувати договір оренди землі №128, про що надіслала йому письмову заяву про це 24.11.2014 року. Про нібито укладену між нею та відповідачем додаткову угоду до данного договору оренди землі вона дізналсь в листопаді місяці 2014 року.

У відповідь на її заяву відповідач надіслав їй на початку лютого 2015 року, письмове повідомлення, у якому відповідач підтвердив, що нібито між ними було укладено 05.05.2011 року додаткову угоду до данного договору землі. Відповідач сплачував їй орендну плату у незмінному розмірі відповідності до договору оренди землі №128 від 01.03.2005 року, а не до умов нібито укладеної між ними 05.05.2011 року додаткової угоди до данного договору. Ніяких пропозицій в 2011 році вона від відповідача про укладення додаткової угоди до договору оренди землі не ортимувала.

Представник позивача ОСОБА_2 позов, заявлений в інтересах позивачки, підтримав повністю та зазначив, що додаткову угоду до договору оренди землі із СТОВ Урожай ОСОБА_1 не укладала та не підписувала. Термін дії договору оренди землі № 128 від 01.03.2005 року, спливав 28.03.2016 року. В подальшому ОСОБА_1 не мала наміру продовжувати вищевказаний договір оренди, про що 24.11.2014 року позивачка ОСОБА_1 зверталась до СТОВ Урожай з заявою про розірвання договору після спливу вказаного в ньому строку.

03.02.2015 року ОСОБА_3 було надіслано лист-відповідь від СТОВ Урожай з якої вона дізналася про те, що 05.05.2011 року нею нібито було укладено додаткову угоду до договору оренди з орендарем СТОВ Урожай , яка зареєстрована у відділі Держкомзему Голованівського району Кіровоградської області 05.05.2011 року, однак додаткової угоди на руки не видали. ОСОБА_1П, стверджує, що пропозицій продовжувати вищевказаний договір оренди землі від відповідача не отримувала. Орендну плату отримувала в незмінному розмірі до договору оренди, а не до умов додаткової угоди. Вважає, що позивачкою не було пропущено строку позовної давності, так як про нібито укладену додаткову угоду та дізналась лише в листопаді 2014 року.

Представник відповідача в судове засідання двічі не зявився - 14.11.2017 року та 29.12.2017 року, про час та місце був повідомлений належним чином.

28.12.2017 року надійшла заява від представника відповідача про відкладення справи, по причині його участі 29.12.2017 року в розгляді іншої цивільної справи, а також відсутності в штаті СТОВ Урожай власного фахівця у галузі права.

Представник відповідача не надав до суду підтверджуючих документів, що він 29.12.2017 року приймає участь в розгляді іншої цивільної справи, не зазначивши про це в своїй заяві поданій до суду, а саме: якої справи, її номер, місця розгляду, назви суду де здійснюється її розгляд.

Крім цього посилання представника відповідача на те, що в штаті СТОВ Урожай відсутній власний фахівець у галузі права, прийнятними бути не можуть, так як СТОВ Урожай являється юридичною особою, а тому повинна була забезпечити в судове засідання явку іншого свого представника.

За даним обставин суд визнав причини неявки до суду відповідача та його представника - неповажними.

За даних умов зі згоди позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до поданого представником відповідача до суду заперечення проти позову, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу, посилаючись на те, що позивач вводить суд в оману своїм твердженням про те, що додаткову угоду до договору підписано не нею, оскільки це не відповідає дійсності. Представник відповідача стверджує, що договір оренди землі та додаткова угода до договору підписані позивачем власноручно. Вважає, що посилання позивача ОСОБА_1 на те, що додаткову угоду замість неї підписував хтось інший, а не вона - є повністю нею надуманим твердженням та не відповідає дійсності. Крім того факт наявності договірних відносин між позивачем та СТОВ Урожай а також факт визнання цих договірних відносин самим позивачем підтверджений тим, що позивач особисто неодноразово отримувала орендну плату в повному обсязі відповідно до умов договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі.

Просив застосувати до позовних вимог позовну давність та наслідки передбачені ч.4 ст.267 ЦПК України.

Третя особа - представник відділу Держгеокадастру у Голованівському районі Кіровоградської області в судове засідання не з явився, надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність .

Суд, заслухавши позивача та її представника, вивчивши заяву третьої особи, заперечення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно приписів ст.13, 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі , підлягає державній реєстрації і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. При цьому право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В ч.1 ст.16 Закону України Про оренду землі зазначено , що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , та порушення вимог ст. ст. 4-6 , 11 , 17 , 19 Закону України Про оренду землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В правових позиціях Верховного Суду України, викладених у Постанові від 18.07.2012 року по справі № 6-77цс12, також зазначено , що відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203,215 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки № 128 площею 5,51 га. згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії 11-КР № 041245 розташованої на території Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області .

01.03.2005 року між ОСОБА_1 та СТОВ Урожай було укладено договір оренди землі № 128 , зареєстрований в Голованівському відділі КРФДП УДЗК 28.03.2006 року за № 33 строком на 10 років, тобто до 28.03.2016 року , а/с- 7-10,129 .

05.05.2011 року між ОСОБА_1 та СТОВ Урожай укладена додаткова угода до договору оренди землі строком на 10 років, яка зареєстрована у відділ Держкомзему у Голованівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.05.2011 р за № 352148564000107 , а/с- 129 .

Згідно до висновку судово-почерковознавчої експертизи № 242 від 14.12.2017 року слідує , що підпис розташований в графі ОСОБА_1П. колонки Орендодавець розділу Підписи сторін джодаткової угоди до договору оренди землі № 128 від 05.05.2011 року, укладеної між ОСОБА_1 (орендодавець) та СТОВ Урожай , в особі директора ОСОБА_4 (орендар), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, а/с.202-206.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до ст.215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів наявність передбачених ч.3 ст.203 ЦК України підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 387 Цивільного кодексу України передбачено , що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зазначені положення Цивільного кодексу України повністю відповідають захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, які національні суди ,відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , повинні застосовувати як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 29.11.1991 року у справі ОСОБА_5 Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначив, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховувала позивач, відповідачем порушені.

Таким чином , суд вважає доведеним, що додаткова угода до договору оренди землі від 05.05.2011 року позивач ОСОБА_1 особисто не підписувала , повноваження на це іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця на його укладення і є підставою для визнання правочину недійсним в зв язку з відсутністю волевиявлення сторони правочину .

Особа , яка підписала додаткову угоду до договору оренди землі від 05.05.2011 року , укладений від імені позивача ОСОБА_1 не була її представником і не мала будь-яких повноважень на вчинення дій від імені позивача.

Факт підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 05.05.2011 року іншою особою повністю підтверджений експертним висновком № 242 від 14.12.2017 року , який суд визнає належними та допустимим доказом .

Відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача, тобто не довів доказами свої заперечення.

Посилання представника відповідача про наявність підстав для відмови позивачеві у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності не заслуговують на увагу. Так, представник відповідача в запереченні посилався на обізнаність позивача про існування додаткової угоди до договору оренди землі, жодним переконливим доказом зазначене у ході судового розгляду не підтверджене.

Факт отримання позивачем впродовж 2011-2015 років орендної плати за земельну ділянку не доводять обізнаність позивача щодо наявності додаткової угоди так, як виплата орендної плати є умовою укладеною між сторонами договору і мала виконуватись ними.

За звичайних умов позивач не зобов'язана постійно перевіряти у відповідних органів наявність чи відсутність фактів реєстрації правочинів щодо її майна, які вона не укладала.

Таким чином, вказані факти не давали позивачу підстав для перевірки стану свої майнових прав на земельну ділянку та підстав сумніватися і їх непорушності.

В судовому засіданні судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дізналась про порушене її право щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 05.05.2011 року, в межах позовної давності, а саме в листопаді 2014 року.

За таких умов суд вважає, відповідач не довів доказами пропуск позивачем строку звернення до суду, а тому підстави для відмови позивачеві на підставі ч.4 ст.267 ЦК України відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної даності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Будь-яких доказів на спростування експертного висновку , а також на підтвердження доводів , на які посилається представник відповідача в своїх запереченнях , суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з наведеного суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі .

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню повністю на користь позивача, тому відповідності до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, всі понесені ним судові витрати по справі. Так, згідно квитанції від 01.11.2016 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 551 грн. 21 коп. та понесені витрати в розмірі 2250 ( дві тисячі двісті пятдесят ) грн. 24 коп. за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Викладене підтверджується копією паспорта, а/с.217-218, копією додаткової угоди №128, а/с.129, копією Договору оренди землі від 01.03.2005 року, а/с.7-8, висновком експерта від № 242 відз 14.12.2017 року, довідкою про орендну плату, а/с.202-206, копіями відомостей видачі орендної плати, а/с.42-116, квитанцією про оплату за проведення експертизи, а/с.198-199, квитанцією про оплату судового збору, а/с.1, вони не викликають сумніву, є достовірними.

Керуючись ст. ст . 6, 10,12,15,76-81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст.93, 124-126, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 202, 203, 210, 215, 218, 261, 267, 274, 319, 321, 387, 391, 651, 653, 773, 783 ЦК України, ст.ст. 7, 13, 15, 16, 17, 24, 25, 27, 30, 32,33 Закону України Про оренду землі , ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай", третя особа: відділ Держгеокадастру у Голованівському районі Кіровоградської області про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 05.05.2011 року задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №128, до договору оренди землі № 128 від 01.03.2005 року, укладену 05.05.2011 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай", зареєстровану в відділі Держкомзему у Голованівському районі 05.05.2011 року за № 352148564000107.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай", місце знаходження: Кіровоградська область Голованівський район с. Молдовка вул. Суворова, 63, код ЄДРПОУ 05527278, свідоцтво платника податків ПДВ № 200093079, індивідуальний податковий номер 055272711046, розрахунковий рахунок №26004388577001 в АТ Укрсиббанк , МФО 351005, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, витрати на оплату судового збору в сумі 551 (п ятсот п ятдесят одну ) грн 21 коп. та 2250 (дві тисячі двісті пятдесят) грн. 24 коп. витрат за проведення судово-почерковознавчої експертизи, а всього в загальній сумі 2801( дві тисячі вісімсот одна) грн. 45 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний тест рішення судом виготовлено 03.01.2018 року.

Суддя: Гут Ю. О.