Рішення

від 01.12.2017 по справі 448/1320/16-ц

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1320/16-ц

Провадження № 2/448/131/17

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01.12.2017 року Мостиський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Кічака Ю.В., при секретарі Шегинській Л.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступник Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті матері позивачки - ОСОБА_3, котра померла 17.02.2014 року, залишилось спадкове майно, а саме земельні ділянки площею 1,035га, площею 0,5283га, площею 0,7513га та площею 0,3726га, що розташовані на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку від 17.05.2010 року.

Стверджує, що позивачка ОСОБА_1 спадщину після смерті матері прийняла, однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на зазначені земельні ділянки не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведені обставини, просив суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на спірні земельні ділянки, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, котра померла 17.02.2014 року.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги згідно якого її інтереси представлятиме представник - адвокат ОСОБА_2

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься вимога в якій такий позовні вимоги своєї довірительки підтримує та просить справу слухати у його відсутності.

Представник відповідача - Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій просить справу слухати у їх відсутності та проти позову не заперечує.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, котра померла 17.02.2014 року, в нотаріальний конторі не заводилась, та просив справу слухати у їх відсутності.

У ч.2 ст.197 ЦПК України зазначено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.10 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до змісту ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 17.02.2014 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 До складу даної спадщини входить право власності на земельні ділянки площею 1,035га, площею 0,5283га, площею 0,7513га та площею 0,3726га, що розташовані на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку від 17.05.2010 року.

Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Як відомо із ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом є дочка померлої - ОСОБА_1 (позивачка у справі), яка у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживала разом із нею на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №49945266 від 20.11.2017 року вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3, які б претендували на спадщину, крім позивачки ОСОБА_1, немає.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки (оригіналу вищевказаних Державних актів) позивачка ОСОБА_4 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно.

Вказані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3, висновком про вартість земельної ділянки; копією паспорта позивачки ОСОБА_1; копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку від 17.05.2010 року; довідками виданими Поповицькою сільською радою Мостиського району; іншими матеріалами справи.

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивачки на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування за законом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього ж Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Виходячи з положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ст.ст.81, 131 Земельного кодексу України зазначається, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі і в порядку спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст.59-60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.58-59 ЦПК України.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Із ст.213 ЦПК України відомо, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 належало право власності на спірні земельні ділянки і що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за законом до ОСОБА_1, яка у встановленому порядку прийняла дану спадщину, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за останньою права власності на спірні земельні ділянки саме в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 174, 197, 208, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 1,0350 га, що розташована на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622485600:08:000:0036), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№737920 від 17.05.2010 року; право власності на земельну ділянку площею 0,5283 га, що розташована на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622485600:09:000:0104), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№737921 від 17.05.2010 року; право власності на земельну ділянку площею 0,7513 га, що розташована на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622485600:09:000:0031), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№737922 від 17.05.2010 року; право власності на земельну ділянку площею 0,3726 га, що розташована на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622485600:10:000:0003), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№737923 від 17.05.2010 року в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3, котра померла 17.02.2014 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ____

Суддя Ю.В.Кічак