Ухвала

від 04.01.2018 по справі 910/124/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху 04.01.2018Справа №  910/124/18 Суддя Бойко Р.В., розглянувши позовну заяву  Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України    до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Енергетики" про  про розірвання договору та стягнення 226 117,02 грн. ВСТАНОВИВ: Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Енергетики" про розірвання договору та стягнення суми передоплати та пені. Однак, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне. Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги: про розірвання договору; про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 226 117,02 грн., а в якості доказів оплати судового збору за звернення з ним надано квитанцію №0.0.911185345.1 від 08.12.2017 на суму 3  391,76 грн. У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1  600,00  грн. Таким чином, при зверненні з даним позовом до суду позивачем мав бути оплачений судовий збір у розмірі: 1 600,00 грн. за звернення з вимогою про розірвання договору (вимога немайнового характеру); 3  391,76 грн. за звернення з вимогою про стягнення грошових коштів (1,5% ціни позову за вимогою майнового характеру), що разом становить 4 991,76 грн. Однак, позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки надана суду банківська квитанція №0.0.911185345.1 від 08.12.2017 на суму 3  391,76 грн. не є належним доказом сплати судового збору за звернення з даним позовом у визначеному законом розмірі. У відповідності до частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, позовна заява Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Енергетики" про розірвання договору та стягнення суми передоплати та пені підлягає залишенню без руху, адже позивачем не було дотримано вимог п.  2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України при зверненні з нею (не надано доказів оплати судового збору у визначеному законом розмірі). Крім того, всупереч визначеним положеннями ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України вимогам додані позивачем до позову копії документів не засвідчені належним чином, що унеможливлює їх прийняття в якості письмових доказів. Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має доплатити судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. згідно визначеного законодавством порядку та подати до суду належним чином засвідчені копії доданих до позову документів чи їх оригінали. На підставі викладеного та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: 1. Позовну заяву Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Енергетики" про розірвання договору та стягнення суми передоплати та пені залишити без руху. 2. Зобов'язати Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України протягом семи днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом: - подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн.; - подання до суду належним чином засвідчені копії доданих до позову документів чи їх оригінали. 3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Суддя                                                                                                              Р.В. Бойко