Ухвала

від 04.01.2017 по справі 915/2/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 січня 2017 року Справа № 915/2/18

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши заяву про забезпечення позову Приватного акціонерного товариства ІСРЗ б/н від 27.12.2017

за позовом : Приватного акціонерного товариства ІСРЗ

(юридична адреса: 68093, Одеська обл., м.Чорноморськ, с.Малодолинське, вул.Космонавтів, буд.59-Б;

адреса для листування представника ОСОБА_1: 65121, м.Одеса, пр.-т Маршала ЖуковаАДРЕСА_1),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Судокотлосервіс

(54017, АДРЕСА_2),

про : стягнення заборгованості у розмірі 755903,60 грн., -

в с т а н о в и в:

02.01.2018 ПАТ ІСРЗ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 27.12.2017, в якій просить суд стягнути з ТОВ Судокотлосервіс заборгованість за Договором підряду №49-130-17 від 09.06.2017 у розмірі 755903,60 грн., з якої: 640000,00 грн. основного боргу, 100000,00 грн. штрафу, 3103,60 грн. 3% річних та 12800,00 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 22.11.2017 підрядник не виконав роботи, що є предметом Договору підряду №49-130-17 від 09.06.2017 без жодних на те підстав, порушивши строки, визначені у договорі і не повернувши замовнику, сплачені ним на виконання договору, кошти.

02.01.2018, разом з позовною заявою, від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н від 27.12.2017 шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Судокотлосервіс , що знаходиться за адресою: 54017, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 34993005.

Заява позивача мотивована тим, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При розгляді заяви судом взято до уваги наступне.

У відповідності до п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову №16 від 26.12.2011, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги , зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову ;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності ;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів .

У відповідності до ч.7 ст.140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки позивачем не додано до заяви доказів наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову; не обґрунтовано необхідність застосування двох заходів забезпечення позову (у вигляді арешту на грошові кошти відповідача та арешту його майна); не обґрунтована наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, суд вважає, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 139 ГПК України, тому підлягає поверненню.

Звернути увагу заявника, що повернення заяви не перешкоджає її повторному поданню після усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

Керуючись ст.ст.139, 140, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути Приватному акціонерному товариству ІСРЗ заяву про забезпечення позову б/н від 27.12.2017.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя М.В. Мавродієва