Ухвала

від 17.10.2017 по справі 757/31138/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

Справа № 11-сс/796/5335/2017 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Категорія скарга Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року місто Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника ТОВ «ТМС Монтаж» адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про призначення позапланової документальної перевірки, долучені до неї матеріали та матеріали судового провадження, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про призначення позапланової документальної перевірки, долічені до неї матеріали та матеріали судового провадження, було задоволене відповідне клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32017100060000033, яке проводиться за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України.

Не погодившись зі вказаним рішенням адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ТМС Монтаж» подав апеляційну скаргу, на підсумок якої просить скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора про призначення вказаної перевірки.

На обґрунтування адвокат посилається на відсутність у чинному КПК України відповідної правової норми, яка дозволяла б слідчому, прокурору звертатися до слідчого судді з клопотанням про призначення позапланової документальної перевірки, а тому вважає покладені в основу оскарженого рішення слідчого судді посилання на норми ст. ст. 91, 93. 99, 223, 309, 369, 532 КПК України, а також ст. ст. 20, 75, 78, 82 та 86 Податкового кодексу України безпідставними; вказує при цьому також на рішення Європейського Суду в правах людини; зауважує відсутність в оскарженій ухвалі слідчого судді аргументації слідчого щодо необхідності призначення позапланової документальної перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді та не вказано конкретної норми КПК України яка давала би право слідчому судді вирішувати це питання; акцентує увагу також на тому, що відповідно до Податкового кодексу України жодні інші органи не мають повноважень на проведення таких перевірок, в тому числі і за дорученням правоохоронних органів;вказує на наявність права оскарження такої ухвали слідчого судді виходячи з принципів доступу до правосуддя, верховенства права, обґрунтовує свою правову позицію також положеннями ч.1 ст. 9; п.18 ст. 3; ст. 24; ч.3 ст.26; ч.1 ст. 7; ч.3 ст. 395 КПК України, ст. 129 Конституції України, рішеннями Європейського Суду в правах людини у конкретних справах , правовими позиціями, висловленими Конституційним Судом України.

Вивчення доводів апеляційної скарги, матеріалів, до неї долучених, а також матеріалів судової справи дає достатньо підстав для висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.

Як цілком слушно зауважено в оскарженій ухвалі слідчого судді, прокурором було надано достатньо доказів для того, щоб визнати, що в діяльності юридичної особи, відносно якої ставиться питання про призначення документальної позапланової перевірки вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, що полягають в ухиленні протягом тривалого періоду часу від сплати податків, а перевірити ці відомості можливо лише шляхом проведення відповідної перевірки компетентними на це працівниками фіскальної служби.

Оскільки ж чинним КПК України прямо не передбачено право прокурора чи слідчого звертатися до слідчого судді з клопотанням про призначення такої перевірки, але така можливість надана слідчому судді ст. 78 Податкового кодексу України, маючи на увазі вимоги п.4 ч.2 ст.40, п.6ч. 2 ст. 36, ч.2 ст. 93, п. п, 10 та 21 ч.2 ст. 36 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність у нього права та обов`язку розглянути згадане клопотання прокурора та прийняти рішення по суті цього клопотання.

Цей висновок слідчий суддя переконливо обґрунтував та вмотивував, в тому числі й посиланнями на чинні норми Податкового кодексу України, КПК України, Конституції України, а тому визнати прийняти ним рішення по суті клопотання очевидно незаконним, що могло б стати підставою для відкриття апеляційного провадження в силу викладених апелянтом міркувань, підстав нема.

Відповідно до духу та змісту згаданих автором апеляційної скарги правових норм та рішень Європейського суду в правах людини і національних судів, перевірка апеляційним порядком будь-якого рішення слідчого судді чи суду, в тому числі й такого, яке формально апеляційним порядком оскарженню не підлягає, можлива, всупереч міркуванням апелянта, тільки у разі, якщо незаконність оскаржуваного рішення очевидна.

Ст. 303 КПК України вказує вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності прокурора, слідчого, які можуть бути оскаржені до слідчого судді, а ч.3 ст. 307 КПК України прямо визначає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

У цьому конкретному випадку апелянт не оскаржив ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, а тому, відповідно до ч.4 ст. 399 КПК України у цьому конкретному випадку належить відмовити у відкритті апеляційного провадження.

При цьому береться до уваги також та обставина, що вказане рішення не перешкоджає подальшому здійсненню кримінального провадження та жодним чином не обмежує права учасників цього провадження, в тому числі й права на захист довірителя апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст. 399 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ТОВ «ТМС Монтаж» адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про призначення позапланової документальної перевірки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена касаційним порядком до суду касаційної інстанції.

Суддя апеляційного суду міста Києва ОСОБА_5

[1]