Ухвала

від 05.01.2018 по справі 12/1-17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду без руху

"05" січня 2018 р. Справа № 12/1-17

Суддя (суддя-доповідач у справі) Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали заяви приватного підприємства "Венада" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 26 грудня 2017 року в справі №12/1-17 (суддя Смірнов Ю.М.)

за позовом приватного підприємства "Венада"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Мінерал"

про стягнення 6 613 315 грн 86 коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Венада" (надалі - Позивач) звернулось в постійно діючий третейський суд при ПУМТБ з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Мінерал" (надалі - Відповідач) про стягнення 6 613 315 грн 86 коп..

Рішенням постійно діючого третейського суду при ПУМТБ від 26 грудня 2017 року позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Водночас, Позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 26 грудня 2017 року в справі №12/1-17.

Розглянувши дану заяву та додані до неї документи, суддя-доповідач ОСОБА_1 дійшов висновку про залишення вищевказаної заяви без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 353 ГПК України, заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається у письмовій формі і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення третейського суду, чи її представником.

Приписами частини 2 статті 353 ГПК України визначено, що у заяві про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду мають бути зазначені: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий наказ; повне найменування (для юридичних осіб) або імена (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - учасників третейського розгляду, реєстраційний номер облікової картки платника податків учасників третейського розгляду (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта учасників третейського розгляду для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти; дата і місце ухвалення рішення третейським судом; дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою; вимога заявника про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

В силу дії частини 4 статті 353 ГПК України, до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду додаються: оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена; оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; документ, що підтверджує сплату судового збору ; докази направлення копії заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасникам третейського розгляду; довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви .

Частиною 5 статті 353 ГПК України, встановлено, що до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, поданої без додержання вимог, визначених у цій статті, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

З матеріалів даної заяви та доданих документів до неї вбачається, що Позивачем не дотримано вимог пункту 3 частини 2 статті 353 ГПК України (не вказано найменування, адреса, код та інші відомі дані щодо Відповідача) та вимог пункту 5 частини 4 статті 353 ГПК України (не надано жодного доказу того, що ОСОБА_2 є директором заявника).

Крім того, суддя-доповідач констатує, що відповідно до частини 2 підпункту 3 статті 4 закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями станом на 01 січня 2018 року) судовий збір за подання до господарського суду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання третейського суду становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Як вбачається з поштового штемпеля на конверті, дана заява направлена Позивачем до Рівненського апеляційного господарського суду - 29 грудня 2017 року.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з 01 грудня 2017 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 1 762 грн.

З урахуванням вищевказаного, Позивачу необхідно було сплатити судовий у розмірі 881 грн.

Однак, як вбачається із квитанції №14753437 від 29 грудня 2017 року, Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 160 грн, тобто не у встановленому законом розмірі, з порушенням вимог пункту 3 частини 4 статті 353 ГПК України.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, Позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 721 грн.

Відповідно до частини 2 статі 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя-доповідач констатує, що Позивачу, для усунення вищеописаних недоліків, необхідно надати суду докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі, докази, що підтверджують повноваження факт перебування ОСОБА_2 на посаді директора Позивача, а також вказати в даній заяві реквізити та дані Відповідача (відповідно до пункту 3 частини 2 статті 353 ГПК України)

З врахуванням усього викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги пункту 3 частини 4 статті 353 ГПК України, пункту 5 частини 4 статті 353 ГПК України та пункту 3 частини 2 статті 353 ГПК України, що є підставами для залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Приписами частини 1 статті 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 та 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на все вищевказане, суддя-доповідач, одноособово, вирішив залишити дану заяву без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 353 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву приватного підприємства "Венада" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 26 грудня 2017 року в справі №12/1-17 - залишити без руху.

2. Приватному підприємству "Венада" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути встановлені при поданні заяви недоліки: докази сплати судового збору у розмірі 721 грн, докази, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 на підписання даної заяви; виготовити заяву із зазначенням реквізитів та даних Відповідача.

3. Роз'яснити Позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява вважається не поданою та повертається Позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

5. Копію ухвали направити сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на електронну адресу сторони (у разі наявності відомостей про таку адресу).

Суддя Василишин А.Р.