Постанова
від 19.12.2017 по справі 521/6795/13-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1986/17

Номер справи місцевого суду: 521/6795/13-ц

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Сідлецької Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2013 року у справі за позовом Кредитної спілки Вікторія до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

25.04.2013 року позивач КС Вікторія звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 23.07.2007 року між КС Вікторія та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №18, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 20 000,00 грн. строком погашення до 23.07.2009 року зі платою за користування кредитними коштами процентів з розрахунку 30 відсотків річних (а.с.5-6). Однак відповідач не сплатила черговий платіж 23.10.2008 року в розмірі 1119,00 грн. у передбачений кредитним договором строк, чим порушила зобов'язання. З липня 2010 року по липень 2012 року вона частково погашала борг, чим підтвердила факт заборгованості. Крім того, ОСОБА_2 отримала відстрочення та розстрочення здійснення виплат в погашення існуючої заборгованості відповідно до заяви від 25.03.2011 на ім'я Голови Правління КС Вікторія , однак графіку платежів не було дотримано, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 24 674,68 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 9 774,77 грн., заборгованість за відсотками - 14 899, 91 грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема відсутність первинних бухгалтерських документів на підтвердження справжності розрахунку боргу, несправедливі умови кредитного договору щодо підвищення процентної ставки, не взяття до уваги платежів, які були здійснені, сплив строку позовної давності, неврахування практики Європейського суду, просить заочне рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.07.2007 року КС Вікторія та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 18, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 20 000,00 грн. строком погашення до 23.07.2009 року зі сплатою за користування кредитними коштами процентів з розрахунку 30 % річних.

У період з 23.07.2007 р. по 23.09.2008 р. відповідачкою здійснювались платежі у розмірах та у строки, передбачені Кредитним договором, після 23.09.2008 р. наступний черговий платіж у розмірі 1119,00 грн. не сплачено, чим порушено строк виконання зобов'язання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення зобов'язання виник борг в розмірі 9774,77 грн. - за тілом кредиту, який підлягає стягненню.

Крім того, в порушення умов договору вона не здійснювала оплату кредиту, відсотків, комісії та пені, внаслідок чого борг станом на 23.04.2013 року складає 24 674,68 грн.

Оскільки позивач зазнав витрат на правову допомогу, то суд стягнув їх в розмірі 1600 грн., виходячи з квитанції на зазначену суму (а.с.18).

Проте погодитися із такими висновками неможна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, із позовом до суду КС Вікторія звернулася 25.04.2013 року після закінчення строку дії договору, в основу рішення покладена довідка КС Вікторія про розмір заборгованості відповідачки, яка не містить відомостей про оплати, які мали місце як до, так і після спливу строку договору (а.с.9), при тому, що про факт здійснення оплат з липня 2010 року по липень 2012 року зазначено в позовній заяві.

Інші докази на підтвердження суми боргу в огляді суду не були, оскільки відсутні у справі на час її вирішення судом першої інстанції.

Розрахунок витрат на правову допомогу у справі відсутній, відтак його обґрунтованість судом не перевірялася.

Справу розглянуто в заочному порядку без участі відповідачки, і в перегляді заочного рішення судом першої інстанції було відмовлено.

Разом із тим із наданих ОСОБА_2 квитанцій (а.с.211-216) вбачається, що борг, виходячи з умов договору, на час звернення до суду був погашений.

Факт відсутності боргу за тілом кредиту на час звернення до суду, а також переплати в розмірі 334,04 грн. підтвердила сама КС Вікторія , надавши детальний розрахунок боргу під час перегляду справи апеляційним судом (а.с.187-191), зазначивши неврахування періоду з 07.04.2009 року по 05.10.2009 року в довідці, долученої до позовної заяви, отже рішення основане на невірному розрахунку боргу.

Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору кредитор має право одержувати подвійну ставку відсотків від зазначеної у п.2 цього договору від несплаченої повної суми кредиту у випадку порушення строків сплати боржником відсотків та повернення кредиту частково або повністю.

Як вбачається з позовної заяви та наданого розрахунку, датою порушення зобов'язання для розрахунків вважається 23.10.2008 року, а оплата кредиту повинна була відбуватися шляхом погашення щомісячно ануїтетних платежів.

Проте з часу порушення зобов'язання, а саме з 23.10.2008 року положення про подвійну проценту ставку реалізоване не було, жодні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 було повідомлено про зміни до умов нарахування відсотків у справі відсутні.

При цьому, починаючи з 25.10.2009 року і протягом 2010 - 2012 років ОСОБА_2 погашала борг нерівними частками, погасив борг на суму 11500 грн., протягом всього часу до 2013 року кредитор із позовом до суду не звертався, в травні 2011 року ОСОБА_2 зверталася із заявою про розстрочення та відстрочення виплат (а.с.11), яка, виходячи з підтвердження таких кредитором обставин справи, була задоволена (а.с.189).

Отже, незважаючи на факт порушення зобов'язання 23.10.2008 року, за недоведеності зворотного, фактично кредитором ухвалене рішення про підвищення процентної ставки в 2013 році, після спливу строку дії договору, без повідомлення боржника, що не відповідає вимогам закону та принципу добросовісності у цивільних відносинах.

Та обставина, що оплати здійснювалися частинами, не спростовує викладеного, оскільки відбувалися поза межами строку договору і можуть бути самостійним предметом санкцій в порядку ст.625 ЦК України.

З розрахунку боргу, наданого позивачем видно, що без нарахування подвійної ставки відсотків залишок боргу на час спливу строку виконання зобов'язання 23.07.2009 року склав 7149 грн. - за тілом кредиту, 366,96 грн. - за відсотками (а.с.188).

Встановлено, що разом за період розстрочення та відстрочення виплат було сплачено 11500 грн., що у сукупності є більшим, ніж вищезазначена сума боргу без нарахування подвійних відсотків, а тому на час звернення із позовом до суду заборгованість, виходячи з звичайної відсоткової ставки процентів, була відсутня.

Наданий КС Вікторія новий розрахунок відсотків за період з 27.07.2010 по 25.01.2011 року, тобто період, за який позивач вважає за необхідне стягнути борг з врахуванням перерахунку, і виключення періоду розстрочки, який він визнає, складає 46283,49 грн., не містить відомостей про методику визначення боргу в такому розмірі, та у порівнянні із іншими доказами у справі, наданими до цього, з очевидністю свідчить про його необґрунтованість - за період 6 місяців при незмінних вихідних даних щодо тіла кредиту для обчислення боргу, є більшим, ніж сума боргу за відсотками за 4 роки та 6 місяців в подвійному розмірі та тілом кредиту, які первісно визначені в позовній заяві як сума до стягнення (а.с.1-4,9).

Таким чином, позивачем не надані докази наявності підстав для стягнення відсотків в подвійному розмірі, а при застосуванні звичайної ставки, борг на час звернення із позовом був погашений, тому суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, прийшов до помилкового висновку про стягнення боргу.

Зважаючи на викладене, обґрунтованими слід вважати доводи апеляційної скарги про погашення боргу на час звернення із позовом до суду, а також про відсутність належних доказів та достовірних розрахунків боргу на час вирішення справи, в решті доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не ґрунтуються на законі.

Так, відповідачка не була позбавлена можливості скористатися правом звернення із заявою до суду першої інстанції про застосування строку позовної давності, проте таке право в суді першої інстанції не реалізувала, суд з власної ініціативи застосувати строк позовної давності не вправі.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з огляду на викладені факти та мотиви.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2013 року скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову Кредитної спілки Вікторія до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови суду.

Головуючий:

Судді:

СудАпеляційний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення19.12.2017
Оприлюднено10.01.2018
Номер документу71462261
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —521/6795/13-ц

Постанова від 19.12.2017

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Сєвєрова Є. С.

Рішення від 19.12.2017

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Сєвєрова Є. С.

Ухвала від 20.01.2017

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Сєвєрова Є. С.

Ухвала від 13.01.2017

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Сєвєрова Є. С.

Ухвала від 14.12.2016

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Процик М. В.

Ухвала від 07.11.2016

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Гончаренко В. М.

Ухвала від 07.10.2016

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Гончаренко В. М.

Ухвала від 15.07.2015

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Плавич І. В.

Рішення від 02.09.2013

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Бобуйок І. А.

Ухвала від 11.06.2013

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Бобуйок І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні