Рішення

від 03.01.2018 по справі 740/3113/17

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/3113/17

Провадження № 2/740/192/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2018 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря - Кононяко С.А.,

представника позивача - ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Релігійної громади Свято-Хресто -Воздвиженської парафії Української Православної церкви Ніжинської єпархії до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном шляхом виселення з нежитлового приміщення і стягнення матеріальних збитків,

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні громадою Свято-Хресто-Воздвиженської парафії Української Православної церкви Ніжинської єпархії права користування та розпорядження своїм нерухомим майном шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з їх двома малолітніми дітьми з безпідставно займаного ними нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 та стягнути солідарно з відповідачів 7625,58 грн. майнових збитків,завданих несплатою за спожиту електричну енергію, та 1600 грн. судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Ніжинської міської ради 20.01.2004 року, у їхньому користуванні перебуває житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі протоколу №2 зборів парафіяльної ради Свято-Хресто-Воздвиженської парафії від 25.01.2004 року колишні квартири №1 і №2 зазначеного будинку вважаються відомчим житлом та надані в безоплатне користування сім ї чинного настоятеля церкви - керівнику релігійної громади ОСОБА_5., колишню квартиру №3 вирішено використовувати в якості трапезної і квартиру №4 - переобладнати та використовувати як приміщення для звершення Таїнства Хрещення.

29 травня 2016 року відповідач ОСОБА_2 із своєю сім єю звернулись до настоятеля Свято-Хресто-Воздвиженської церкви - протоієрея ОСОБА_5 з проханням переночувати в церковному будинку у зв язку з сімейними обставинами. Вони дали згоду на це. Потім відповідачі попросили продовжити їм термін перебування у данному приміщені і залишились проживати у приміщенні трапезної на невизначений термін.

На початку вересня 2016 року, коли керівник релігійної громади та представники громади попросили відповідачів звільнити приміщення, то останні відмовили в цьому без пояснення причини. По настанню опалювального сезону відповідач ОСОБА_2 у грубій формі заявив, що звільняти приміщення не збирається, почав вести себе зухвало, скаржитись на керівника релігійної громади, зводити наклепи, перешкоджати нормальній роботі служителям церкви.

Релігійна громада з відома керівництва Ніжинської єпархії УПЦ не приймала мір до примусового виселення відповідачів в зимовий період. По закінченню опалювального сезону керівник релігійної громади та члени парафіяльної ради неодноразово зверталися до відповідачів з вимогою звільнити в добровільному порядку приміщення, на що останні ніяк не відреагували і залишаються проживати в зайнятому приміщенні, при цьому чинять перешкоди у користуванні приміщенням, яке належить релігійній громаді, чим перешкоджають нормальній церковній діяльності, створюють незручності як членам парафії, так і керівнику релігійної громади з членами його сім ї, завдають церковній громаді значної матеріальної та моральної шкоди.

Крім цього, відповідачами з травня 2016 року церковній громаді завдано значних майнових збитків через використання електрообігрівачів для опалення приміщення. За спожиту електроенергію відповідачі не сплачували, через що утворилася заборгованість перед Ніжинським РЕМ за період з 13.06.2016 року по 11.05.2017 року в сумі 7625,58 грн., яку релігійна громада змушена була сплатити. У добровільному порядку відповідачі відмовляються звільняти приміщення та відшкодовувати збитки.

Відповідачі надали письмове заперечення на позов, в якому просять відмовити в позові, так як вони вселилися в приміщення житлового будинку як члени церковної громади з дозволу єпископа Иренея, приймали активну участь у діяльності церковної громади. Він, ОСОБА_2, співав на кліросі, заготовляв дрова на зиму для церкви, виконував безкоштовно інші роботи для церкви. Під час проживання на протязі року в приміщенні трапезної ними було виявлено ряд порушень з боку священника ОСОБА_5.: проведення ним антиурядової агітації, вживання алкогольних напоїв, зв язок з кримінальними структурами, викрадення речей з кімнати, які належать їхній сім ї, та багато інших порушень. Про дані порушення вони зверталися до органів поліції та відправляли електронне звернення у Священний сінод.

Зазначили, що в опалювальний період використовують пічне опалення, а електроенергію використовують тільки для освітлення.

Представник позивача- настоятель Свято-Хресто-Воздвиженської церкви - протоієрей ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав за викладених в позові обставин і пояснив, що тривалий час з 1990 року він знайомий з батьком відповідача ОСОБА_2 та з відповідачем, коли останній ще не досяг повноліття. На його прохання він тимчасово, на декілька днів, дозволив йому пожити у приміщенні церкви. Будь-якої письмової угоди на проживання вони не укладали і дозволу єпархіального архієрея - єпіскопа ОСОБА_6, на що посилається відповідач ОСОБА_2, не було. ІНФОРМАЦІЯ_5 єпіскоп ОСОБА_6 помер. На день вселення відповідачів до приміщення трапезної вони не користувалися приміщенням для звершення таїнства хрещення, але з урахуванням того, що облік споживання електроенергії у вказаному приміщенні і у трапезній, здійснювався за спільним лічильником, то він зменшує суму позовних вимог, розраховану згідно доданих до позову квитанцій і сплачену ними за використану відповідачами електроенергію, з 7625,58 грн. до 7000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що 31.05.2016 року він з сім*єю вселився до спірного приміщення, в якому і проживає до теперішнього часу, як член релігійної громади за усною згодою єпіскопа ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши сторони, дослідивши докази по справі та відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов законний, обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12,13,89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Частиною 1 ст.319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до постанови №5 від 07.02.2014 року Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

В судовому засіданні встановлено, що власником житлового будинку АДРЕСА_1 є релігійна громада Української Православної Церкви Хрестовоздвиженської парафії м.Ніжина, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.24).

Відповідно до протоколу №2 зборів парафіяльної ради Свято-Хресто-Воздвиженської парафії Ніжинської єпархії Української Православної церкви від 25.01.2004 року про цільове використання житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, ухвалено колишні квартири №1 та №2 вважати відомчим житлом та надати у безоплатне користування сім ї чинного настоятеля церкви, колишню квартиру №3 використовувати в якості трапезної, колишню квартиру №4 переобладнати і використовувати як приміщення для звершення Таїнства Хрещення (а.с.26).

Згідно висновку Ніжинського ВП ГУНП щодо звернення гр.ОСОБА_5 про самовільне зайняття гр.ОСОБА_2 зі своєю сім єю приміщення, розташованого в АДРЕСА_1, яке належить релігійній громаді Свято-хресто-Воздвиженської парафії Ніжинської єпархії УПЦ, встановлено що ОСОБА_2 відмовився надати пояснення і з ним проведено бесіду профілактичного характеру (а.с.38).

Відповідно до довідок відділу квартирного обліку приватизації житла та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_2, а щодо ОСОБА_2 інформація про реєстрацію в секторі ВРТГ в м.Ніжині відсутня (а.с.45,46).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1 без законних на те підстав.

Докази на підтвердження договірних відносин сторін щодо користування даним будинком відсутні.

Довідкою Ніжинського РЕМ ПАТ Чернігівобленерго №1579 від 17.07.2017 року підтверджується, що постачання та облік електричної енергії на об єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1, здійснюється через електричний лічильник тип НІК 2102 (5-60А) №6777128. Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснює релігійна громада Української православної церкви Ніжинської єпархії Свято-Хрестовоздвиженської парафії м.Ніжина (а.с.27).

Згідно довідки релігійної громади житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний двома електролічильниками. Електролічильник №2 тип НІК 2102 (5-60А) №6777128 обслуговує службову частину будинку (приміщення для хрещення та трапезну) (а.с.28).

Відповідно до довідки Ніжинського єпархіального управління від о6.09.2017 року Управління єпархії УПЦ дозволу на проживання сім*ї ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та (або) інших сторонніх осіб в будинку, що належить релігійній громаді Свято-Хрестовоздвиженської парафії Ніжинської єпархії УПЦ за адресою: АДРЕСА_1 не надавало.

Квитанціями про сплату підтверджуються понесені релігійною громадою витрати за використану відповідачами електроенергію на загальну суму 7625,58 грн., яку позивач в судовому засіданні зменшив до 7000 грн.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій нанесені збитки (майнова шкода) в результаті порушення її громадянських прав, має право на їх відшкодування. Майновий збиток, нанесений неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також збиток, нанесений майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, яка його нанесла (ст.1166 ЦК України).

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст.22, 319, 321, 391, 1166 ЦК України, ст.ст. 12,13,89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Релігійної громади Свято-Хресто-Воздвиженської парафії Української Православної церкви Ніжинської єпархії до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження нерухомим майном шляхом виселення з нежитлового приміщення і стягнення матеріальних збитків задовольнити.

Усунути перешкодиу здійсненні Релігійною громадою Свято-Хресто-Воздвиженської парафії Української Православної церкви Ніжинської єпархії права користування та розпорядження належним їм на праві власності нерухомим майном та виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстровану по АДРЕСА_2, з приміщення по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Релігійної громади Свято-Хресто-Воздвиженської парафії Української Православної церкви Ніжинської єпархії (м.Ніжин, вул.Воздвиженська, 33, код 21398946) понесені витрати по оплаті за використану відповідачами електроенергію в сумі 7000(сім тисяч) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн., а всього стягнути з них 8600 (вісім тисяч шістсот) грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.